Слідкуйте за новинами

Естонія. Робочі записки. Частина 1.

Дата: 15.09.2014

Парламент.

Зустріч в комітеті парламенту з сільського розвитку

Комітет відповідає за сільський розвиток та місцеве самоврядування є провідним комітетом у адміністративній реформі.

Голова комітету – Кальві Кива, фермер, у я кого 100 га землі. Займається картоплею та іншою городиною. Працює він і дружина. На час збору урожаю наймаються ще кілька сусідів.

На зустріч з українською делегацією прийшли 6 депутатів з комітету (напевне чи не в повному складі, оскільки на 100 депутатів парламенту припадає 11 комітетів), три різні партії. У всіх проблеми з російською мовою, ніби знають, але відразу видно, що не користуються і тому дуже складно говорити. Тому презентацію голова комітету робив на естонській з перекладачем.

Цікава інформація з цієї зустрічі:

В Естонії на політичному та адміністративному рівнях часто йдуть дискусії – чи всі місцеві самоврядування(МС) знають, що вони мають робити в територіях і на що їм потрібні гроші. Такі запитання ставляться не випадково, адже найбільшим МС є Таллінн – понад 400 тисяч жителів, а найменший – 102 жителі. Й в усіх однакова компетенція.(ситуація аналогічна українській)

(Все населення Естонії – 1315819, Таллінн – 429830 осіб, найменша волость – Піріссаре – 104 людини.)

В Естонії, як і в Україні, розмови про зміни територіальної основи та повноважень ОМС уже набули довготривалого характеру. Принаймні з 2004 року, відколи ухвалили закон про підтримку добровільного об‘єднання громад усі чекають, коли цей процес завершиться. Також з‘являються ідеї, а чи не провести об‘єднання примусово? Проте далі розмов і проектів справа не просувається.

Не зважаючи на те, що ще при попередньому уряді було підготовлено проект щодо наступного етапу реформи, він був зупинений і зараз знову проводиться аналіз функцій ОМС для визначення які установи і за що мають відповідати. Проте, як це не аналізувати, вся спроможність МС сильно залежить від населення та території МС.

Тут варто зауважити, що в Естонії є лише один рівень самоврядування – волості та міста(сільське та міське самоврядування) рівень району(перекладають, як уєзд чи повіт) не має органу місцевого самоврядування, це винятково рівень виконавчої влади.

Практика показала, що наявність навколо міста винятково сільських волостей не найкраща ситуація. Це розриває економіку, а МС волостей фактично паразитує на міській інфраструктурі, не розвиваючи свою.

За останні роки багато людей пере’їздить у міста, в перше чергу Таллінн та його приміську зону. Це майже 50% населення країни. Ще Тарту, Пярну і на все решта залишається дуже мало. Щільність населення там мінімальна, волості дуже слабкі.

Більше половини волостей не досягають 2000 мешканців. Це є головною причиною для того, що послуги в різних волостях не можуть надаватись усі, визначені законом послуги. Це погано впливає на міграцію, люди продовжують виїжджати з таких територій, повністю їх знелюдніючи. Уряд в цій ситуації намагається зробити так, аби послуги у всіх волостях були однаковими. А для цього волості мають бути спроможними. Без реформи і укрупнення МС зробити спроможними їх не можливо, а на глибоку реформу не вистачає політичної волі.

В 2004 році було прийнято закон про об‘єднання, який передбачав завершення процесу до 2010 року. Урядовці думали, що МС буде більш активним для об‘єднання, але активність виявилась значно меншою. Політично дискусія щодо реформи продовжується. Перед виборами ніхто не хоче піднімати питання реформи МС, аби не втратити електоральну підтримку.

Проте тенденція тут проглядається така: при неможливості виконувати повноваження у волостях, вони передаються повноваження на рівень, який може це зробити, але оскільки країна маленька, це переходить на рівень держави.

За останні 4 роки об‘єднались 69 одиниць МС на їх основі створено – 22 об’єднаних волості. (за останній рік об‘єднались – 11).

Була певна спроба на рівні районів спробувати створити союзи місцевого самоврядування , які б могли виконувати деякі повноваження. Але ці союзи також на добровільній основі і тому не всі волості входять в ці союзи. Тому вони не стали серйозним фактором реформи, фактично тут мова йде про міжмуніципальну співпрацію – вивезення сміття чи організація спортивних змагань, тощо.

Не зважаючи на те, що шкільництво належить до повноваження волостей, шкіл на більшості волостей немає. Але оскільки це їхня компетенція, то шкільна освіта організовується в співробітництві між волостями. Правда і тут не виходить отримати повноцінну освіту у малих волостях. Це стало причиною реформи шкільництва.

Реформа передбачає передачу фінансування середніх шкіл на державу. Кількість дітей в Естонії зменшилась з 22 тисяч до 16, тому передбачено скорочення шкіл. Відтак волості матимуть лише дошкільну освіту та початкову і основну школу, а – гімназію передають на державний рівень. Тобто початкова та основна школа (до 9 класів) – відповідальність МС, а 10-12 класи – потужна гімназія – відповідальність держави.

Професійна освіта – також відповідальність держави. Фактично основним критерієм об‘єднання МС є: чи може МС себе фінансово забезпечити і чи може надавати послуги у освіті. Якщо ні, то таке об‘єднання уряд не затвердить!

Ще одна ремарка. Наші естонські колеги не могли спочатку зрозуміти запитання, куди після об‘єднання людям слід їхати за довідками. Потім голова комітету усміхнувся і сказав: «Сьогодні в Естонії, якщо людина має доступ в інтернет, йому нікуди не потрібно йти до ОМС.»

15.09.2014
Ткачук А.Ф.

Поділитися