На головну Написати лист



ТЕРМІНОЛОГІЯ 3

Види термінів

Юридичні терміни зазвичай поділяються на загальновживані (такі, що мають в праві таке ж значення, що і в побуті, й такі, що застосовуються в праві в специфічному значенні), суто юридичні та спеціальні.

Під загальновживаними термінами ми, як правило, розуміємо слова, що використовуються в побуті (саме до них висувається вимога бути „загальнозрозумілими та доступними”).

Під суто юридичними - розуміють терміни, які є винаходом юристів і які застосовують­ся лише в правових актах.

Під спеціальними - розуміють терміни, що використовуються в інших, ніж право, галузях знань(економіка, фінанси, техніка і т.п).

Інколи окремо виділяють іншомовні терміни, оскільки доцільність їхнього застосу­вання в законодавстві потребує окремих зауважень.

Загальновживані терміни

Щодо застосування загальновживаних термінів слід зробити ряд зауважень.

Терміни, які мають загальне застосування, в законодавстві можна застосовувати лише там, де їхнє значення очевидне й однозначне і не допускає неясності та сумнівів.  Неюридичні терміни, які мають загальне застосування, як правило, повинні застосовуватися в їхньому власному і прямому значеннях і тому не потребують визначень; проте у випадках, коли в них вкладається інший зміст, вони повинні бути обов’язково пояснені.

Наприклад звичайне розуміння слова «село» в законі про адміністративно-територіальний устрій може вимагати окремого пояснення, оскільки село у десять дворів чи тисячу дворів( у сто чи десять тисяч осіб населення ) може або бути самостійною адміністративно-територіальною одиницею, або входити до складу іншої. Аналогічна ситуація із поняттям «вагітна жінка». Для різних цілей може вимагатись певне уточнення. Для того, аби ідентифікувати фізіологічний стан, цього терміну достатньо, але наприклад для призначення певних соціальних виплат, до цього має бути додано вимогу щодо кількості тижнів вагітності.

Особливу увагу необхідно приділити саме прямому значенню терміна, оскільки багато слів чи словосполучень у переносному значенні щільно ввійшли в повсякденну мову і є „загальнозрозумілі й доступні”, проте їхнє використання в законі неприпустиме.

Якщо загальновживані терміни, що використовуються в законопроекті, мають кілька змістів або зміст, що відрізняється від загального, в тексті закону слід вказати, який зміст надається терміну, з тим щоб забезпечи­ти правильне тлумачення закону.

Наприклад, не потребують пояснень загальновживані терміни, що застосовуються в праві в тому ж значенні, що й у побуті (чоловік, жінка, вибори, вбивство). Натомість обов’язкового визначення потребують поняття, взяті з побуту, і які набули в праві спеціального значення (чоловік(сімейний стан), захист(у суді), потерпілий(учасник процесу), скарга(процесуальний документ)).

Спеціальні терміни

В законодавчих актах можливе застосування спеціальних термінів, тобто запозичених законодавцем із не юридичних ділянок знань, що мають визначене специфічне значення. Але при цьому спеціальні терміни слід застосовувати лише в межах необхідності і у випадку, якщо акт має відносно вузьку сферу застосування. Коли ж акт стосується всього суспільства або значної його частки, то кожен спеціальний термін повинен бути роз’яснений в самому законі. Це особливо важливо коли мова йде про акти, які є досить специфічними - податковий закон, бюджетний закон, але водночас такими, що застосовуються широким колом суб’єктів, у тому числі тих, що не мають вищої спеціальної освіти у тих галузях , з яких було взяти спеціальні терміни.

Спеціальні терміни, необхідні для урегулювання конкретного виду (сфери) суспільних відносин, використовуються у нормативних актах тільки в тому розумінні, в якому вони вживаються в даній спеціальній сфері. Не рекомендується замінювати спеціальні правові терміни словесними визначеннями, оскільки це значно ускладнює розуміння тексту закону, а лише давати визначення терміну у формі, зрозумілій читачу закону.

Цілком виправданим  є використання спеціальної термінології в законодавчих актах, які регулюють фінансові та кредитно-грошові відносини.

Такий підхід добре ілюструється на прикладі Податкового кодексу України, де вживається досить багато спеціальних термінів:

«аваль - вексельне поручительство,  згідно з яким банк
бере на себе відповідальність перед векселедержателем
…;

акцизний податок -  непрямий  податок  на  споживання
окремих  видів  товарів
…;

біоетанол   -   спирт   етиловий  зневоджений,  який
виготовлений з біомаси для використання як біопаливо
….»

Існують також суто юридичні терміни (правоздатність, дієздатність, позивач). Вони вільно використовуються законодавцем і, як правило, мають чітко визначений зміст та обсяг. При застосуванні таких термінів, однак, на сьогодні існує проблема перекладу деяких законодавчих термінів з російської мови. Довгий час в українському законодавстві, яке в Радянському Союзі формувалось за рахунок основ законодавства, що ухвалювались союзними органами, домінували впливи саме російської юридичної школи і щоби законодавство українською мовою якомога ближче відповідало союзному законодавству, яке приймалось російською мовою, у ньому почали з’являтись терміни, що є відвертою калькою з російської мови. Такі терміни уже є ніби й усталеними, проте мовна природа їх не відповідає природі української мови та українській мовній традиції.

Саме тому, на наш погляд з переглядом нормативно-правових актів слід поступово відходити від «чужорідних» для української мови юридичних термінів.

Як приклад, у Законі України «Про нотаріат», можна було вжити природній  український термін «нотар» замість «нотаріуса», «уповноваження, доручення» замість  «довіреності».

Запитання для самоперевірки

1. Які види термінів, що вживаються у НПА ви знаєте? Наведіть приклади.

2. Які особливості застосування загальновживаних термінів?

3. Перегляньте Закон України «Про господарські товариства» і спробуйте віднайти там різні види термінів.

4. Що таке спеціальні терміни і які особливості їх застосування?

18.04.2011

Новини

2014-08-29
Про «любов до села» та політичну відповідальність.

2014-08-28
Що робити з місцевою владою, яка співпрацювала з сепаратистами?

2014-08-22
Незалежність, яку виборюють кров’ю.

2014-08-07
Круглий стіл з Проекту Закону «Про місцеве самоврядування»

2014-08-04
Реформа, проекти основних законів

Опитування

Ваше відношення до купівлі-продажу земель с/г призначення

  • Торгівля землею не припустима. (54.0%, 76 по голосам)
  • Купвля-продаж виключно громадянам України не більше 50 га. на особу. (28.0%, 40 по голосам)
  • Купвля-продаж фізичним та юридичним особам без обмежень. (10.0%, 14 по голосам)
  • Купвля-продаж виключно громадянам України без обмежень. (8.0%, 11 по голосам)

Загалом проголосувало: 141

Загрузка ... Загрузка ...
© 2009 Інститут громадянського суспільства
Україна, м. Київ, 01103 бул. Дружби народів, 22, кім.21
Тел: (+38044) 529-73-94