Слідкуйте за новинами

З Хмельницького розпочався процес обговорення впровадження в життя Закону «Про добровільне об‘єднання територіальних громад».

Дата: 16.03.2015

З Хмельницького розпочався процес обговорення впровадження в життя Закону «Про добровільне об‘єднання територіальних громад».

12-го та 13-го березня 2015 року у містах Хмельницький та Дунаївці Хмельницької області пройшли робочі наради-семінари «Початок децентралізації влади в Україні: зміст, завдання, ризики», які провів директор з науки та розвитку Інституту громадянського суспільства – Анатолій Ткачук в рамках діяльності Інституту «Підтримка децентралізації в Україні», що здійснюється за сприяння Міжнародного фонду Відродження.

Пройшло менше року, від часу коли у Хмельницькому команда Інституту презентувала проекти законів «Про співробітництво територіальних громад», «Про право територіальних громад на об‘єднання» та загальну ідеологію децентралізації в Україні, виходячи із змісту Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні №333-р від 01.04.2014 року.

За час, що минув від початку цієї роботи в сфері децентралізації, в Україні уже ухвалено низку законів, які відкривають шлях до початку реальних робіт із створення реально повноважного та ефективного місцевого самоврядування на базовому рівні – рівні територіальних громад.

Ухвалено закони «Про співробітництво територіальних громад», «Про добровільне об‘єднання територіальних громад», «Про засади державної регіональної політики», внесено принципові зміни до Бюджетного та Податкового кодексів, які розширюють фінансові можливості місцевого самоврядування спроможних громад, районів та областей.

Зараз починається найважливіший етап – формування в областях територіальної основи майбутніх спроможних громад, базованих на розробці та ухваленні Перспективного плану утворення спроможних громад в кожній області.

Саме питанням підготовки такого плану, а також усьому комплексу питань, що стосуються процесу об‘єднання територіальних громад було присвячено роботу в Хмельницькому та Дунаївцях.

Варто зауважити, що зацікавленість сільських, міських голів, голів районних рад, райдержадміністрацій була дуже високою. Загалом в цих заходах взяло участь близько 200 осіб. Це говорить про те, що люди здається уже зрозуміли невідворотність реформи.

Нарада – семінар була побудована за такою схемою:

  1. ознайомлення присутніх із загальною логікою реформи та усією системою законодавства, необхідного для проведення реформи;
  2. особливості закону про добровільне об‘єднання територіальних громад;
  3. нові фінансові можливості об‘єднаних громад, виходячи із нових норм Бюджетного та Податкового кодексів та закону про засади державної регіональної політики;
  4. вимоги до формування спроможних територіальних громад та перспективного плану, особливості організації робіт над перспективним планом;
  5. можливі варіанти створення спроможних громад на прикладах в конкретних районах області;
  6. відкритий діалог – запитання, відповіді, коментарі.

Якщо коротко підсумувати перебіг нарад-семінарів, то можна констатувати такі основні висновки:

  1. Більшість учасників згодні, що реформа назріла і що тепер вона таки буде проведена.
  2. Найбільш активними провідниками об‘єднання громад є сільські та селищні голови громад, які знаходяться поблизу міста Хмельницького, оскільки побоюються, що місто поглине їхні села разом із землею, а також міста районного значення , які дуже бажають перейти в розряд міст обласного значення.
  3. Більшість сільських голів не вірить в добровільне об‘єднання і боїться самостійно почати консультації про об‘єднання і охоче погодиться з об‘єднанням за законом – «примусовим».
  4. Існує велике побоювання, що при підготовці «перспективного плану» відповідальні за цей документ працівники не враховуватимуть інтереси та пропозиції територіальних громад.
  5. Найбільш активні сільські голови, що встигли ознайомитись із проектом методики формування спроможних громад, вважають, що вона є надто декларативною та не містить основних параметрів, необхідних для моделювання. На їх погляд методика має містити вимоги щодо складу комісії, яка розроблятиме перспективний план, а головне – вимоги до об‘єднаної громади, виходячи із чисельності населення, бюджетної та економічної спроможності, тощо.
  6. В учасників багато запитань викликає норма закону щодо обрання старост поселень прямими виборами і надання їм статусу службовця місцевого самоврядування. На думку багатьох це неминуче викличе суперечності між обраними – головою громади та старостами, а також між старостами та депутатами, обраними в цих поселеннях. Що стосується статусу службовця, то це також створить нові проблеми, а саме – забезпечення цих обраних старост відповідною зарплатою, навіть у поселеннях до 100 осіб, та поширенням на них антикорупційного законодавства.
  7. Закон не показує способів соціального захисту працівників органів місцевого самоврядування, що будуть вивільнятись при проведенні реформи. Правда дискусія щодо мінімальної кількості посад у нових, спроможних громадах показує, що баланс посад зберігається, але працівники, які вивільнятимуться без працевлаштування мали б отримати якісь виплати, допомогу в працевлаштуванні чи виході на пенсію.
  8. Необхідно терміново створювати в областях групи осіб, що працюватимуть над створенням перспективного плану формування спроможних громад та організувати для цих груп навчання щодо змісту. Завдань реформи та з методики моделювання спроможних громад.

Отже, можна вважати, що юридичний старт реформи відбувся. Тепер необхідно забезпечити інституційну та інформаційну спроможність реформи. Для цього слід залучити, як українські так і міжнародні ресурси, але під єдиною координацією.