Нові тренди територіального розвитку. Частина четверта.

2.4. Нові тренди територіального розвитку

Сьогодні ні у кого не має сумніву щодо визначальної ролі міст у розвитку економіки, ключового внеску агломерацій у світовий ВВП.

Агломерації є фактором стрімкого економічного зростання 20-го століття. Теорія глобальних міст, як альтернатива державам є досить популярною серед футурологів і навіть економістів.

Можливо вони і мають рацію. Але бурхливі зміни в технологіях виробництва, вихід на поверхню проблем мінімізації потреби у первинних ресурсах для виробництва нових товарів, адаптації до зміни клімату, необхідність у нових креативних ідеях для нової економіки базованої на розумних потребах, збереженню довкілля, тощо вносять свої корективи у майбутнє розвитку глобальних міст та агломерацій.

В нинішній економіці надзвичайно важливу роль відіграють інновації, а інновації творять конкретні люди, які тепер хочуть мати дуже хороші умови життя. Новітні технології дозволяють таким людям жити не обов’язково у великому місті з його проблемами: щільна забудова, забрудненість повітря, вищий рівень злочинності, утруднені комунікації…

Тому менші міста – так званого «другого» ярусу починають боротьбу за залучення до своїх жителів нових людей, що продукують інновації.

Попри це, міста «другого» ярусу можуть бути цікавими для людей-інноваторів лише постільки, поскільки вони не знаходяться надто далеко від великих міст, які є споживачами інновацій і які дають цим людям можливості отримати якісь послуги для задоволення їх потреб за прийнятну доступність.

Як стверджують окремі дослідники з Польщі та Німеччини, зараз кращу динаміку у залученні інноваторів та й динаміці свого розвитку на нових технологіях демонструють саме середні та малі міста навколо великих міст-метрополій.

Так виглядає, що міста «другого» ярусу отримують шанс для свого розвитку, виходячи із нових технологічних можливостей і нових підходів до організації життєвого простору людини.

Цікавим прикладом тут може слугувати досвід невеликого польського міста Гродзиск Мазовецький недалеко від Варшави.

Околиці Варшави

Малюнок 18. Околиці Варшави

Гродзиск Мазовецький – типове периферійне містечко недалеко від столиці країни. Місто, як і більшість подібних міст і містечок, було зорієнтоване на Варшаву, більшість його мешканців працюють у Варшаві, здійснюючи щоденну маятникову міграцію.

Міська влада[1] вирішила змінити таку ситуацію, а саме створити умови для того, аби люди більше працювали у місті, а не у Варшаві і аби у місті поселились більше людей креативних професій та діяльності.

Для цього вирішили повністю змінити життєвий простір, зробити з міста територію привабливу для проживання людини – багато зелені, упорядковані озера та парки, багато хороших споруд для фізкультури та спорту, дуже хороші заклади для дошкільної та шкільної освіти. Саме це мало привабити у місто активних та креативних людей, а іншим дало можливість забезпечувати їхні потреби у різних послугах.

Для такої стратегії було використано доступні європейські фонди і за 10-15 років місто кардинально змінилось. Маятникова міграція практично припинилась, у місті немає безробіття, дуже низький рівень злочинності.

Таких прикладів розвитку міст «другого» ярусу навколо ключових міських центрів сьогодні уже є досить багато.

Це нові тренди, яких не помічати не можна і не виключено, що вони будуть тільки посилюватись.

Програма ЄС ESPON проаналізувала три сценарії розвитку європейських територій до 2050 року.

Сценарій А – об’єктом інвестування є великі метрополії,

Інвестування у мережі метрополій

Малюнок 19. Інвестування у мережі метрополій

При цьому загальне зростання ВВП очікується в 2,2% річно.

Сценарій В – об’єкт інвестування вторинна мережа міст,

Інвестування у мережі міст другого ярусу

Малюнок 20. Інвестування у мережі міст другого ярусу

При такому сценарії зростання ВВП очікується в розмірі 2,3% річно.

Сценарій С – об’єкт інвестування малі міста та менш розвинені регіони.

Інвестування у малі міста

Малюнок 21. Інвестування у малі міста

При цьому сценарії прогноз зростання ВВП – 1,8% річно.

По суті, різниця у довгостроковому плані в частині темпів зростання ВВП при реалізації будь-якого із трьох сценаріїв є незначним і не знижує довгострокове середнє економічне зростання в Європі.

Економічний розвиток в основному буде залежати від технологічних змін, що впливають на ріст продуктивності, а також фіскальної та монетарної державних політик.

Основні загрози інвестування лише у великі метрополії в рамках сценарію А – суттєвий тиск на навколишнє середовище через розростання метрополій, загострення соціальних конфліктів, а також більш високий ризик депопуляції в сільській місцевості ширшого регіону.

Проте, більш висока щільність міст обмежить поглинання землі і має забезпечити необхідну економію масштабу, чому сприятимуть розвиток і впровадження передових технологій з управління міськими послугами на сталій основі.

Сприяння розвитку вторинної мережі міст в сценарії В робитиме зміни в землекористуванні більш керованим, а також сприятиме соціальній інтеграції населення. За цим сценарієм можна очікувати, що міста виконуватимуть важливу взаємодію з прилеглими до них сільськими територіями і, таким чином, забезпечать збалансований розвиток регіону в якому і міські і сільські території зможуть розвиватися і будувати партнерські відносини.

Основною перевагою розвитку міст малого і середнього розміру в сільській місцевості, як в розвинутих так і менш розвинутих регіонах (сценарій C), є можливість підтримувати і захищати цінні екосистеми і посилювати економічні зони навколо населених пунктів. Згуртованість і дбайливе ставлення до земель можуть бути результатом стимулювання розвитку менш розвинутих, переважно сільських, територій. Основною загрозою цього сценарію може бути зростаюча фрагментація ландшафту в зв’язку з більш щільним використанням земель по всій Європі.

Ключовий висновок дослідження - поліцентрична організація території сприяє більш збалансованому розподілу зростання в межах регіону і країни на довгострокову перспективу.

Агломерації. Аналітична записка. Частина перша за посиланням

Столичні агломерації. Частина друга за посиланням

Агломерації, як основні центри економічного розвитку світу. Частина третя за посиланням


[1] Записано зі слів мера міста на конференції у Кракові 27.03.2017 року