Хто не зможе служити в міліції?

На офіційному веб-сайті Верховної Ради України з’явився законопроект № 6418 від 20.05.2010 року про внесення змін до статті 17 Закону України “Про міліцію” (щодо вимог до осіб, які приймаються на службу до міліції).

Проаналізувавши цей законопроект, найбільшу увагу привернула пропонована редакція частини 3 статті 17 Закону України „Про міліцію” (див. нижченаведену порівняльну таблицю).

Вважаю, що формулювання нової редакції норми є не зовсім вдалим. Пояснюється це тією обставиною, що в теорії кримінального права поняття „притягнення до кримінальної відповідальності” та „засудження” не є ідентичними. Факт притягнення до кримінальної відповідальності виникає з моменту пред’явлення правомочним суб’єктом правоохоронного органу (слідчим, прокурором) обвинувачення особі, яка підозрюється у вчиненні злочину, після чого така особа стає обвинуваченим.

Засудження являє собою форму реагування держави в особі суду на вчинене суспільно небезпечне діяння шляхом винесення обвинувального вироку, яким визначається вид та термін відповідного покарання особі, вину якої було доведено.

Передбачається, що з набуттям чинності пропонованої редакції ч. 3 ст. 17 можуть виникати ситуації, коли неможливо буде її однозначно тлумачити. Наприклад, чи може бути прийнятий на службу в міліцію кандидат, який притягався до кримінальної відповідальності, оскільки йому в свій час пред’являлося обвинувачення, але справу згодом було закрито слідчим чи прокурором, наприклад за відсутністю складу злочину чи за недоведеністю участi обвинуваченого у вчиненнi злочину? Швидче за все, що ні. Такий висновок напрошується з пропонованої редакції частини 3 статті 17, оскільки кандидат на службу в міліції притягався до кримінальної відповідальності та не був виправданий судом, бо кримінальну справу було закрито на більш ранній стадії її проходження. Цілком очевидно, що застосування такого підходу суперечитиме презумпції невинуватості, а тому не може використовуватися при удосконаленні норм чинного законодавства.

Виникає запитання: чи потрібно піддавати змінам чинну редакцію ч. 3 ст. 17, яка за своїм змістом сьогодні є такою, що однозначно розуміється? Швидше за все, що потрібно. До такого висновку підштовхує розуміння цієї норми, що випливає з її буквального тлумачення. Зокрема, чинна редакція частини 3 статті 17 не може сьогодні поширюватися на осіб, які засуджувалися, але згодом були виправдані судом у встановленому порядку. У зв’язку з цим, пропоную частину 3 статті 17 Закону України „Про міліцію” викласти у такій редакції:

„Не можуть бути прийняті на службу до міліції особи, які раніше засуджувались за вчинення злочину, окрім виправданих судом у встановленому законом порядку”.

01.06.2010 р.
Врублевський Олександр, юрист-аналітик.