Слідкуйте за новинами

Проект Закону змін до ЗУ "Про адміністративні послуги" № 2149 від 31.01.2013

Дата: 19.03.2013

Причини появи законопроекту:

Не зважаючи на  нове регулювання порядку надання адміністративних послуг, що було запроваджено законом «Про адміністративні послуги» від 6 вересня 2012 року № 5203-VI  насправді має місце практика, коли від заявників продовжують вимагати надання різних довідок, аби заявник міг отримати адміністративну послугу. При цьому особа залишається просто таким собі «поштарем» між різними владними органами, бере довідку в одного органу та передає іншому. Це невиправдано збільшує витрати часу особою на отримання послуги та веде до прямих контактів між особою та владними органами, які провокують корупційні прояви.

Правове регулювання

Сьогодні регулювання надання адміністративних послуг регулюється законом «Про адміністративні послуги», «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» низкою галузевих законів та актами виконавчої влади:  «Про затвердження Примірного положення про центр надання адміністративних послуг»   Кабінет Міністрів України; Постанова, Положення від 20.02.2013 № 118; «Про затвердження Порядку ведення Реєстру адміністративних послуг» Кабінет Міністрів України; Постанова, Порядок, Інформація, Форма типового документа від 30.01.2013 № 57; «Про затвердження вимог до підготовки технологічної картки адміністративної послуги» Кабінет Міністрів України; Постанова, Вимоги від 30.01.2013 № 44; «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного порталу адміністративних послуг» Кабінет Міністрів України; Постанова, Порядок, Форма типового документа, Інформація від 03.01.2013 № 13.; «Про затвердження переліку платних адміністративних послуг, які надаються Міністерством економічного розвитку і торгівлі, підприємствами та організаціями, що належать до сфери його управління, і розміру плати за їх надання» Кабінет Міністрів України; Постанова, Перелік від 26.10.2011 № 1111; «Про затвердження переліку платних адміністративних послуг, які надаються Державною пробірною службою, та розмір плати за її надання» Кабінет Міністрів України; Постанова, Перелік від 26.10.2011 № 1099 …

Фактично, закон «Про адміністративні послуги» ще не набув чинності у повному обсязі(згідно перехідних положень), а значна кількість послуг, віднесені законом до сфери цього закону, регулюються і іншими законами України.

Отже на момент появи законопроекту №2149 ще не має достатньої практики його застосування, тому виявити всі проблеми правових конструкцій, застосованих у цьому законі з метою їх усунення не виглядає можливим.

Зміст законопроекту:

Законопроектом передбачається доповнити статтю 5 додатковою частиною, доповнити статтю 6 та у статті 9 вилучити частину пунктів.

До статті 5, яка називається « Основні вимоги до регулювання надання адміністративних послуг» пропонується додати ще одну частину такого змісту: «3. Надання адміністративних послуг здійснюється на підставі заяви фізичної чи юридичної особи (суб’єкта господарювання) або їх довіреної особи про необхідність одержання ними відповідної послуги. Передбачені підпунктом 3) пункту 1 цієї статті документи, необхідні для надання відповідної адміністративної послуги, суб’єкти надання адміністративних послуг отримують самостійно від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, організацій, установ, підприємств, з державних реєстрів та в порядку обміну інформацією у строки, визначені підпунктом 5) пункту 1 цієї статті.»

Виходячи із змісту доповнення, виглядає, що автори проекту мали на меті позбавити особу від подання до суб’єкту надання адміністративних послуг різноманітних довідок, які можуть бути необхідними для надання такої послуги. Проте насправді таке доповнення не вирішує проблеми, а лише ускладнює правовий зміст статті 5. Адже у частині 1 цієї статті мова йде про зовсім інше: «1. Виключно законами, які регулюють суспільні відносини щодо надання адміністративних послуг, встановлюються:

3) перелік та вимоги до документів, необхідних для отримання адміністративної послуги;»

Тобто законодавець встановив, що перелік документів та вимоги до них для різних адміністративних послуг можуть встановлюватись винятково законами, а не актами виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування.

Натомість є стаття  «Стаття 9. Порядок надання адміністративних послуг» , яка регулює яким чином надаються послуги. Зокрема у цій статті є частини 4-7, які регулюють питання подання та розгляду заяви, яких стосуються доповнення до статті 5. На наш погляд саме у статтю 9. , можна вносити такі уточнення.

Автори законопроекту також пропонують внести уточнення у статтю 9 закону, а саме, що всі питання переліку послуг та документів для їх отримання визначається «цим законом», а не «законом», як є сьогодні у чинному законі. На наш погляд тут може виникнути низка суперечностей у реальному застосуванні чинних законів, які сьогодні регулюють питання надання адміністративних послуг у специфічних сферах: ветеринарії, медицині, містобудуванні, тощо. Адже законодавство у цих сферах, не скасовується законом «Про адміністративні послуги». Також в цьому контексті наявність чи скасування у цьому законі пп. 3-17 частини 7 статті 9 Закону «Про адміністративні послуги» не приведе до реального покращання ситуації, оскільки досі низка даних, про які йде мова у цій частині не є у державних реєстрах.

Висновок:

Проблема, піднята у законопроекті № 2149 заслуговує на увагу. Проте, зміни, які пропонуються цим законопроектом не вирішують проблему. Вирішення проблеми мінімізації контактів особи з органами влади в отриманні адміністративних послуг можливе в наслідок роботи з перегляду всього масиву законодавства, що регулює питання надання різного роду дозволів, ліцензій, сертифікатів, довідок, державних актів і т.п. для його уніфікації з паралельною розбудовою єдиних центрів надання адміністративних послуг на основі інформаційних технологій.

Виглядає доцільним повернутись до питання удосконалення законодавства про адміністративні послуги через певний час його практичного застосування, маючи більш повну картину проблем, викликаних цим законом та його можливою невідповідністю іншим законам у цій сфері.

А. Ткачук

За підтримки Програми сприяння парламентові України ІІ

Суб’єкт законодавчої ініціативи: Народний депутат України

Текст законопроекту та супровідні документи:

  Проект Закону 31.01.2013

  Подання 31.01.2013

  Пояснювальна записка 31.01.2013

  Порівняльна таблиця 31.01.2013

Поділитися