Слідкуйте за новинами

Аналіз Проекту ЗУ щодо порядку видалення зелених насаджень, № 2157

Дата: 11.03.2013

Причина появи законопроекту:
Потреба у прийнятті цього закону, за поясненням автора, викликана складним механізмом отримання погоджень на видалення зелених насаджень, якого найбільш складно дотриматись у віддалених сільських населених пунктах. Реально, в сільських територіях, існуючих правил мало хто дотримується через їх складність, проте їх порушення є підставою порушення адміністративного провадження щодо сільського голови. Аби сільські голови могли вирішувати проблему і водночас не порушувати законодавство, пропонуються внести визначені проектом зміни у закон “Про благоустрій населених пунктів”.
Стан правового регулювання у визначеній сфері:
Сьогодні, основними нормативно-правовими актами, що регулюють питання видалення зелених насаджень у населених пунктах є:
1)      закон «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI;
2)      закон «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 № 2807-IV;
3)      постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах» Порядок від 01.08.2006 № 1045;
4)      наказ Мінжитлокомунгоспу, «Про затвердження Методики визначення відновної вартості об’єкта благоустрою»; від 03.11.2008 № 326
 
Логіка законодавства тут побудована таким чином: певні загальні приписи містяться у Законі «Про благоустрій населених пунктів», але детальне регулювання здійснюється відповідно до постанови Уряду. Так у Постанові №1045 від 01.08.2005 алгоритм отримання дозволу виглядає таким чином: «4. Підставою для прийняття рішення компетентним органом є заява юридичної чи фізичної особи (далі – заявник) про видалення зелених насаджень.
Компетентний орган протягом трьох днів після надходження заяви затверджує склад відповідної комісії.
До складу комісії включаються представники заявника, власника земельної ділянки (користувача), компетентного органу, територіального органу Держекоінспекції, а також інших заінтересованих організацій.»
В сільській території, «компетентним органом» є виконком сільської ради, або сільський голова, де виконком не створено. Включення рішенням виконкому до складу комісії представника державного територіального органу виглядає дещо дивним із правової точки зору і є досить складним організаційно, оскільки ці територіальні органи можуть не бути в кожному районі області.
Ще більш дивним є інші норми вказаної урядової постанови. Адже через внесення змін до неї, звільнено від сплати компенсацій за видалені дерева низку юридичних осіб:
«проведення робіт з будівництва у м. Києві залізнично-автомобільного та Подільського мостових переходів через р. Дніпро;
{Пункт 6 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 102 від 14.02.2011}
будівництва у м. Києві під’їзної автомобільної дороги від просп. Червонозоряного (поблизу примикання вул. Кіровоградської) до міжнародного аеропорту “Київ” (Жуляни);
{Пункт 6 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 731 від 13.07.2011}
будівництва у м. Києві транспортної розв’язки біля станції метрополітену “Дніпро”;
{Пункт 6 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 731 від 13.07.2011}
будівництва у м. Києві транспортної розв’язки на примиканні просп. Науки до Столичного шосе;
{Пункт 6 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 731 від 13.07.2011}
будівництва ділянки автомобільної дороги Київ (житловий масив Ново-Біличі, вулиця Генерала Наумова) – Ірпінь (житловий масив Романівка);
{Пункт 6 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 843 від 03.08.2011}
проведення робіт з будівництва сучасного лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні “Охматдит”.
{Пункт 6 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 1012 від 28.09.2011}
проведення СБУ робіт з будівництва житлових будинків для військовослужбовців та членів їх сімей по вул. Онуфрія Трутенка, 3, у Голосіївському районі м. Києва, фінансування яких передбачено за рахунок коштів державного бюджету;
{Пункт 6 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 103 від 15.02.2012}
проведення робіт з будівництва центру з надання послуг, пов’язаних з використанням автотранспортних засобів, управління Державтоінспекції Головного управління МВС у м. Києві по вул. Жулянській, 5, у Голосіївському районі м. Києва;
{Пункт 6 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 638 від 18.07.2012}».
Перманентні зміни до вказаної урядової постанови, показують вади нинішнього правового регулювання цієї сфери, а саме її нестабільність та не достатність регулювання. Скандали, пов’язані з вирубуванням дерев у містах, в парках, приміських лісах відбуваються в Україні досить часто і мають резонансний характер. Регулювання цієї проблеми на рівні закону здійснюється згідно норм, що містить   «Стаття 28. Охорона та утримання зелених насаджень» закону  «Про благоустрій населених пунктів».
Законопроектом №2157 якраз і планується внести зміни до цієї статті.   Проте на наш погляд, запропонована редакція не вирішує проблеми комплексного регулювання питання створення у містах і селах України сприятливого правового середовища для примноження та збереження зелених насаджень.
Коментарі:
1.     Поява законопроекту про внесення змін до статті 28  закону  «Про благоустрій населених пунктів» є правильною ініціативою, що підтверджує необхідність перегляду законодавства у цій сфері.
2.     Висновок ГНЕУ[1] Верховної Ради України, щодо недоцільності прийняття змін до закону і віднесення всього правового регулювання до відання Кабінету Міністрів України не є достатньо обґрунтованим і виглядає досить сумнівно, особливо виходячи із принципу розведення повноважень між органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади.
3.     Враховуючи важливість збереження дерев та кущів у населених пунктах для мешканців населених пунктів виглядає необхідним на рівні закону більш детально прописати загальні підходи до озеленення населених пунктів , право користувачів та власників земельних ділянок, право органів місцевого самоврядування, право територіальної громади, у тому числі щодо проведення громадських слухань у випадках, коли видалення зелених насаджень є критичним для населеного пункту чи його частини.
4.     Загальним принципом такого правого регулювання має стати положення, що це питання є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування, а державні органи є лише наглядовою інстанцією, яка контролює дотримання закону, але не втручається у доцільність рішень органів місцевого самоврядування.
5.     Найоптимальнішим рішенням щодо вказаного законопроекту могло б бути рішення комітету про створення робочої групи з опрацювання комплексних змін до законодавства у сфері благоустрою населених пунктів.

За підтримки Програми сприяння парламентові України ІІ

А. Ткачук


[1] на жаль як документи пов’язані із законопроектом, так і висновок ГНЕУ містять некоректні посилання на нормативні акти(не вірно вказані дати їх ухвалення, назви).

Поділитися