Боярка. Місто без центру?

Цей матеріал ми вирішили написати після отримання питань від учасників вебінару «Державна стратегія регіонального розвитку 2027» та можливості, які вона відкриває для розвитку на регіональному та місцевому рівні» з Боярської громади.

Особливістю Боярки є дві не зовсім приємні ознаки:

Перша – місто навпіл перерізає залізниця і комунікація між двома частинами здійснюється через два переїзди. Вранці і ввечері тут величезні затори, періодично на переїздах і біля них гинуть люди. Особливо небезпечним є переїзд у Тарасівку, адже там взагалі немає огляду залізниці через хаотичну забудову різними «сарайчиками» прилеглої до переїзду території;

Друга – місто не має вираженого центру. Взагалі.

Малюнок 1. Місто без центру

Як бачимо з космосу в Боярці зовсім не видно центру. В нас колись говорили: «Село без центру, як хата без п’єцу (пічки)».

Малюнок 2.Залізничний переїзд у Тарасівку

На малюнку 2 червоним означено зупинку приміських потягів, жовтим – територія, яка зараз є досить захаращеною, яка з боку Боярки обнесена бетонним парканом і по суті відрізає рух пасажирів від платформи у місто, змушує всіх йти вузьким необладнаним проходом через переїзд.

Малюнок 3. Прохід вздовж колій і через колії

Боярка, на відміну від сусідів – Вишневого, обох Борщагівок оминула бум багатоповерхової забудови, напевне в основному через відсутність вільних земель і певну віддаленість від Києва. Зараз територія Боярської громади значно розширилась і така загроза «староміської» забудови стає реальністю. Чому «староміської»? Тому, що традиційне будівництво висоток навколо Києва, як на мене, зараз не відповідає викликам часу і не враховує кліматичні зміни, які відбулись і які прискорюються.

Боярка також лише зараз починає отримувати системні торговельні мережі – Фора, Епіцентр, тут поки що відсутня готельна, ресторанна інфраструктура.

Проте… проте ці мінуси можуть стати плюсами для майбутнього розвитку, якщо його правильно і логічно спланувати і дотримуватись запланованого.

Завдання 1. З міського поселення з міським статусом перетворити Боярку у реальне сучасне місто. Що це має бути за місто? Передусім місто, в якому комфортно жити у нинішні складні кліматичні часи. Місто з низькою забудовою, високою часткою зелених насаджень, чітко спланованим центром, де значна частина торговельної інфраструктури схована під землю, де нинішні занедбані території перетворені у автономізовані середовища комплексної забудови, стійкої до кліматичних змін. Оскільки тут ще нема багатоповерхової забудови високої щільності, досягнути висловленого є простішим ніж там, де така забудова уже є. Новий план просторового розвитку Боярки потрібен якомога швидше. Він має враховувати нову реальність – територіальну громаду.

Завдання 2. Місто освіти та науки. Боярка має хороший зв’язок з Києвом. Залізниця і принаймні три автодороги. Тут уже є хороший рівень шкільної освіти. З Києва відбувається витіснення науково-дослідних установ, експериментальних виробництв. Їх потрібно перехопити. Поява хоча б одного такого науково-експериментального суб’єкта в громаді відразу змінить структуру зайнятості та визначить тренди у напряму досліджень, інновацій, а відтак освіти. Разом із комфортним проживанням, це сприятиме переселенню у громаду людей відповідної освіти з Києва та інших міст.

Завдання 3. Територія реального біорізноманіття та відпочинку. Навколо Боярки ще збереглись місця природніх лісів з аборигенними рослинами, є річка Ірпінь, яка ще може бути збережена. І все це може стати територією «природного резервату» водночас і лабораторією досліджень для створення адаптативних рішень для міської та сільської забудови, що можуть збалансовувати кліматичні зміни.

Малюнок 4. Природні багатства Боярської громади

На малюнку 4 зеленим виділено територію, перспективною щодо її природоохоронного статусу та рекреаційного використання. Оскільки рельєф тут не є складним, вздовж доріг від Боярки до Перевозу можна прокласти вело доріжки з відгалуженнями до річки Ірпінь. Праву частину заплави річки було б важливо відновити до рівня болотних угідь, які б могли стати певним резервуаром підтримання водного балансу річки.

Завдання 4. Згуртованість громади. Оскільки громада утворена не на основі добровільного об’єднання в результаті значної комунікаційної роботи, оскільки присутні суперечності між колишніми сільрадами, оскільки територія є досить великою, потрібно здійснити низку кроків, аби досі окремі частинки громади склались у нову сучасну картину. Це завдання, насправді не потребує попервах значних фінансових витрат, але для успішного розвитку громади є чи не найважливішим.

Чи можна цього досягти і скільки для цього потрібно часу? Не просте питання. Але те, що досягти вирішення поставлених завдань можливо, у мене немає сумніву. Проте за однієї умови. Має бути підготовлена реальна стратегія розвитку, яка має бути документом багатьох, а не голови чи якоїсь депутатської фракції. Більшість соціальних груп громади мають бачити себе і своє майбутнє у цій стратегії. На її основі має прийматись і виконуватись місцевий бюджет.

Для цього потрібен діалог. А це вже питання до його потенційних учасників – чи готові вони до такого діалогу.

P.S. Це лише міркування. При стратегуванні можуть бути віднайдені інші, можливо більш правильні, і прийнятні для більшості жителів громади, ідеї та плани. Але час іде, потрібно рухатись.

---

Ніна Наталенко, експерка ГО «Інститут громадянського суспільства»

18.07.2021

Матеріал підготовлений у рамках проєкту «Європейський Союз для сталості громадянського суспільства в Україні», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю ГО Інститут Громадянського Суспільства/Civil Society Institute і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

Світлина до статті надана КП «Боярський інформацій центр»