Слідкуйте за новинами

Деякі думки щодо представлення ситуації на Донбасі у Європі і наші можливі дії.

Дата: 26.02.2015

  1. Загальне враження, що багато хто уже змирився з тим, що в Україні війна, що ця війна надовго, що Україна може бути «державою, яка не відбулась» – розпадеться на осколки, які поглине Росія.

  2. В масмедіа поки що багато матеріалів про війну та про Путіна, але в цих матеріалах в основному показують не війну Росії з Україною, а війну «повстанців» проти уряду, правда цих «повстанців» підтримує Путін.

  3. Масмедіа за їхніми правилами має показувати ситуацію «збалансованою», тому люди, які отримують звідси інформацію переконані, що винні обидві сторони і українські війська і «повстанці»: звірства є з обох сторін, не дотримання перемир’я також. Ніхто не аналізує теперішні реалії через призму причин конфлікту та ролі у цьому російських громадян, які розхитали ситуацію.

  4. Багато стереотипів європейських політиків, євродепутатів та євро чиновників(правда в основному це мова йде не про визнаних лідерів, відомих та впливових партійних діячів) сформовані на основі хибних засновків, які в свою чергу базуються на російській пропагандистській машині. Російська пропаганда досить поширена по всій Європі. Правда варто зауважити, що в Брюсселі її значно менше ніж в Берліні, Парижі чи Страсбурзі.

  5. Типово, що досі значна кількість євро політиків середньої руки вважає, що причинами війни на Донбасі стала ліквідація там російської мови, а більшість населення там – це росіяни. Також деякі з них вважають, що більшість регіонів України прагнуть або незалежності, або автономії. Побутує також думка, що надання автономного статусу регіонам зможе зупинити процес розпаду України.

  6. Мінськ – 2. Політики головного калібру аж надто захоплені мінськими домовленостями. Це як їх запасний парашут аби не бути втягнутими у подальшу конфронтацію з Росією, а то і у війну. Надто багато сподівань на те, що Україна(передусім йде мова якраз про нас) зможе знайти спосіб, як врегулювати статус Донбасу, аби він формально був у складі України і водночас отримав все для того, аби не воювати. Навіть на Дебальцево та постійні бойові дії поблизу Маріуполя вони готові закрити очі, аби міські домовленості були дотримані.

  7. Більшість політиків та регіональних діячів, з якими довелось спілкуватись, підтримують Україну, готові допомагати чим завгодно, але не зброєю. Можливо тому, що то не їхня компетенція, а можливо тому, що не має якогось узгодженого рішення серед політиків країн-лідерів ЄС. Тим не менше виглядає, що вони все більше схильні думати, що без зброї для України, Московія буде стояти на їхніх кордонах досить швидко.

  8. Дивно, не зважаючи на те, що всюди є російський англомовний канал «раша тудей», більшість людей ніколи не чула про висловлювання Жириновського щодо окупації Варшави та Берліна, про періодичне обговорювання на російських телеканалах можливості введення танків в європейські столиці чи нанесення ракетного удару.

В таких умовах контраргументи України не є помітними. Якби не підтримка наших європейських партнерів з ЄС, Польщі, Литви, Швеції, якби не наявність в ЗМІ людей, відданих своїй професії, які не користуються російськими джерелами, а самі отримують інформацію з українських джерел чи перебуваючи у відрядженнях в Україні, точно інформаційна домінанта Москви була б забезпечена.

Які б кроки варто було робити:

  1. Активна діяльність українських національних та регіональних політиків в різних міжнародних організаціях. Участь у різноманітних заходах з активною позицією: виступи, презентації, поширення друкованої інформації про ситуацію в Україні, причини конфлікту, можливі наслідки для Європи.

  2. Запрошення з європейських країн політиків різного рівня в Україну, з їх участю в різноманітних заходах в українських регіонах, разом з українськими політиками та громадськими діячами.

  3. Інтернет-ресурси українських аналітичних центрів та ЗМІ. Вкрай необхідне їх англомовне наповнення і розкрутка цих англомовних ресурсів на пошукових сайтах англомовної зони інтернету.

  4. Необхідне створення дуже коротких відеоматеріалів англійською, німецькою, французькою мовами для їх розміщення на відповідних сегментах інтернету.

  5. Обміни молодих політиків та їх діалоги. Правда для цього слід в Україні виявити найбільш підготовлених та до того ж англомовних молодих політиків здатних вести політичні дебати.

Звичайно на ці заходи потрібні певні кошти, яких не так багато в Україні. Але виглядає, що сьогодні є досить багато донорів готових допомагати Україні і ці затрати для них є цілком посильними.

Брюссель

Поділитися