Слідкуйте за новинами

Конференція міністрів РЄ, відповідальних за міс-ве і рег. управління

Дата: 13.03.2012

Ми, Європейські Міністри, відповідальні за місцеве і регіональне управління, які зібралися в Утрехті 16-17.11.2009р для проведення 16-ї сесії нашої Конференції,

як подальший крок у розвитку нашого співробітництва зібралися для того, щоб:

MCL-16(2009)12 Final[*]

КОНФЕРЕНЦІЯ МІНІСТРІВ ДЕРЖАВ-ЧЛЕНІВ РАДИ ЄВРОПИ, ВІДПОВІДАЛЬНИХ ЗА МІСЦЕВЕ І РЕГІОНАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ

«Належне місцеве і регіональне управління у турбулентні часи: завдання щодо змін»

16-я сесія, Утрехт, 16-17 листопада 2009 р.

УТРЕХТСЬКА ДЕКЛАРАЦІЯ

УТРЕХТСЬКА ДЕКЛАРАЦІЯ

ПРО НАЛЕЖНЕ МІСЦЕВЕ І РЕГІОНАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ

У ТУРБУЛЕНТНІ ЧАСИ: ЗАВДАННЯ ЩОДО ЗМІН

Ми, Європейські Міністри, відповідальні за місцеве і регіональне управління, які зібралися в Утрехті 16 і 17 листопада 2009 року для проведення 16-ї сесії нашої Конференції,

як подальший крок у розвитку нашого співробітництва зібралися для того, щоб:

1. Прийняти рішення щодо кроків та заходів, спрямованих на активізацію роботи Ради Європи в сфері місцевої і регіональної демократії;

2. Розглянути вплив економічного спаду на місцеве управління та роль центральних урядів в усуненні перешкод на шляху транскордонного співробітництва;

3. Мати можливість підписати два нових документи Ради Європи: Додатковий протокол до Європейської хартії місцевого самоврядування щодо права участі у справах місцевої влади та Протокол № 3 до Європейської рамкової конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними общинами та властями щодо Об’єднань єврорегіонального співробітництва (ОЄС), а також ухвалити рамкові критерії регіональної демократії;

4. Прийняти Утрехтський Порядок денний для роботи Ради Європи в підтримку нашої загальної мети стосовно забезпечення належного управління на місцевому і регіональному рівні для всіх громадян.

Як підсумок нашої 16-ї сесії, ми приймаємо наступні конкретні декларації:

I. (A) ДЕКЛАРАЦІЯ ПРО ВПЛИВ ФІНАНСОВОЇ/ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ НА МІСЦЕВЕ І РЕГІОНАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ

Ми, Європейські Міністри, відповідальні за місцеве і регіональне управління, які зібралися в Утрехті 16 і 17 листопада 2009 року на 16-у сесію нашої Конференції,
стурбовані негативним впливом нинішньої глобальної економічної кризи на всі  держави-члени Ради Європи на всіх рівнях та у всіх сферах;

розглянувши вплив економічної кризи на місцеве управління в державах-членах Ради Європи, ґрунтуючись на нашому особистому досвіді та на документах, підготовлених Європейським комітетом з питань місцевої і регіональної демократії (CDLR) у співробітництві з Ініціативою щодо реформування місцевого управління і державної служби Інституту відкритого суспільства;

ВРАХОВУЮЧИ, ЩО

ПОГОДИЛИСЯ, ЩО

ПІДТВЕРДЖУЄМО, ЩО

ЗОБОВ’ЯЗУЄМОСЯ

Стосовно внутрішньої ситуації в наших країнах:

Стосовно нашого співробітництва:

ЗАПРОШУЄМО

З огляду на те, що економічна криза впливає на соціальний і суспільний устрій наших країн-членів, а також на права людини, демократію і верховенство закону,

РЕКОМЕНДУЄМО НАДАЛІ

21. Раді Європи в цілому і Комітету міністрів зокрема посилити приділення уваги питанням якості управління (належного демократичного управління) і встановити, що це є основним критерієм  у реалізації всієї міжурядової діяльності.

I. (B) ДЕКЛАРАЦІЯ ПРО ДІЇ УРЯДУ ЩОДО УСУНЕННЯ ПЕРЕШКОД НА ШЛЯХУ РОЗВИТКУ ТРАНСКОРДОННОГО СПІВРОБІТНИЦТВА, ВКЛЮЧАЮЧИ ПІДПИСАННЯ ПРОТОКОЛУ № 3 ДО МАДРИДСЬКОЇ РАМКОВОЇ КОНВЕНЦІЇ

 

Ми, Європейські Міністри, відповідальні за місцеве і регіональне управління, які зібралися в Утрехті 16 і 17 листопада 2009 року на 16-у сесію нашої Конференції,

враховуючи, що метою Ради Європи є досягнення більшої єдності між її членами,

засвідчуючи вагомий внесок прикордонного та міжтериторіального співробітництва між нашими місцевими і регіональними органами влади в досягнення зазначеної мети,

пам’ятаючи про важливість Мадридської рамкової конвенції і протоколів до неї для створення умов, при яких місцеві і регіональні органи влади можуть встановлювати і поглиблювати співробітництво,

висловлюючи вдячність учасникам Маастрихтської конференції, що відбулася 6-7 липня 2009 року, за надану важливу інформацію та пропозиції, які вони зібрали і передали в наше розпорядження,

обмінявшись інформацією про нещодавно накопичений  досвід і новітні інноваційні рішення, прийняті в окремих державах-членах з метою усунення перешкод на шляху розвитку прикордонного співробітництва, та бажаючи посприяти в їхньому поширенні,

бажаючи і надалі сприяти перетворенню прикордонних районів наших країн у зони контактів, діалогу і можливостей шляхом посилення спроможності місцевих і регіональних органів влади у реалізації відповідної політики і заходів,

відзначаючи 60-у річницю Ради Європи зобов’язанням розширити використання її досвіду і знань в області прикордонного співробітництва та їх поширенням в ряді пріоритетних областей, зокрема тих, що визначені в Утрехтському порядку денному на 2010-2013 роки,

вітаючи схвалення Комітетом міністрів Ради Європи Протоколу №3 до Європейської рамкової конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними общинами та властями щодо Об’єднань єврорегіонального співробітництва і його відкриття для підписання на даній Конференції,

обговоривши ініціативи в області двостороннього та багатостороннього співробітництва, зокрема –  створення за підтримки Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи Адріатичного та Чорноморського Єврорегіонів, досвід яких може бути вивчений та використаний відповідним чином іншими державами – членами Ради Європи,

ЗАЯВЛЯЄМО ТА ПОГОДИЛИСЯ ПРО ТАКЕ:

I.

Прикордонне і міжтериторіальне співробітництво між територіальними общинами або властями відіграє фундаментальну роль у розвитку діалогу, взаєморозуміння, а також у соціальному, економічному і суспільному розвитку між сусідніми територіями наших держав, тим самим забезпечуючи стабільність і процвітання наших країн. Ми, Міністри з питань місцевого і регіонального управління, несемо виняткову відповідальність за впровадження нашими країнами політики, спрямованої на досягнення цієї мети. На даній Конференції ми обмінялися інформацією про політику та досвід наших країн і зробили висновки, наскільки така політика може бути корисна у взаємостосунках між нашими країнами, , особливо –   між прикордонними регіонами.

Ми погодилися і  надалі здійснювати та розвивати на національному рівні таку політику, яка дозволить місцевим і регіональним органам влади співробітничати через кордони у їхніх відповідних сферах компетенції.

Ми будемо стежити як на національному, так і на Європейському рівні за тим, аби  законодавчі і нормативні акти та політика окремих держав не перешкоджали прикордонному співробітництву між територіальними громадами і органами влади. Важливим є також підтримка та розвиток відповідних механізмів і процедур, що сприяють поширенню інформації про таку співпрацю, як у себе в країнах, так і в зацікавлених європейських інституціях.

II.

Ефективна реалізація в наших країнах національної політики, націленої на сприяння і стимулювання прикордонного співробітництва та ініціатив, означає перегляд існуючого законодавства і усталеної практики, виявлення перешкод юридичного і неюридичного характеру та зміну або заборону тих процедур, вимог і умов, які прямо чи опосередковано заважають, сповільнюють або, де-факто, вкрай ускладнюють прикордонне співробітництво між місцевими органами влади, компаніями і громадянами.

Ми визнаємо, що все ще існує необхідність у діях на національному рівні з метою скорочення або усунення таких перешкод і Рекомендація Rec(2005)2 Комітету міністрів Ради Європи служить цінним керівництвом для цього.

Однак, іноді можуть виникати труднощі через внутрішнє дублювання компетенцій і повноважень між національними адміністраціями або різними рівнями державного управління. Нам було цікаво почути про досвід приймаючої країни, що стосується “grensmakelaar” або «прикордонного посередника», який полегшує взаємодію між різними рівнями державного управління, які приймають участь у реалізації прикордонних ініціатив.

Що стосується можливостей місцевих і регіональних органів влади по розробці, укладанню та реалізації проектів в області прикордонного співробітництва, ми усвідомлюємо, що вони можуть бути обмежені нестачею ресурсів, кадрів або знань. У деяких країнах існують спеціальні агентства для надання допомоги місцевим і регіональним органам влади. На європейському рівні асоціації також мають різні види експертних матеріалів, які, якщо ними ділитися або зробити їх доступними шляхом створення відповідних мереж, могли б бути корисними для місцевих органів влади.

Ми погодилися, з огляду на Рекомендації Комітету міністрів Rec(2005)2 про кращі практики та поглиблення транскордонного і міжтериторіального співробітництва територіальних громад або влад і усунення перешкод на цьому шляху та  Rec(2005)3 про викладання мов суміжних держав у прикордонних регіонах, вивчити всі практичні і юридичні перешкоди прикордонному співробітництву на національному рівні і доповісти через CDLR про вжиті заходи щодо їх подолання до наступного засідання Конференції.

III.

Для здійснення прикордонного і міжтериторіального співробітництва між місцевими і регіональними общинами або властями потрібно чітка і зрозуміла законодавча база. Наші національні правові норми, як правило,  містять спеціальні закони, які сприяють територіальним общинам або властям у взаємній співпраці чи утворенні органів співробітництва із сусідніми або віддаленими територіальними общинами, властями інших держав.

У рамках Ради Європи ми прийняли Мадридську рамкову конвенцію, яка, як і раніше, є ключовим міжнародним інструментом, що дозволяє територіальним общинам чи властям вступати в прикордонне співробітництво. Дана конвенція передбачає, що всі держави – члени Ради Європи стануть її учасниками.

Ми також розробили – на додаток до двох протоколів до Мадридської рамкової конвенції –  Протокол №3  «Про об’єднання єврорегіонального співробітництва», що доповнює існуючі положення для аналогічних органів, які вже набули чинності у державах – членах Ради Європи.

Ми погодились розглянути питання про підписання і ратифікацію даного Протоколу.

IV.

Ми визнаємо, навіть без формального утворення об’єднань або органів співробітництва, що сусідні територіальні общини або власті через діалог та обмін досвідом при розробці і реалізації своєї політики та діяльності повинні все більшим і більшим чином враховувати ситуацію на прикордонних територіях країн-сусідів та  вплив, який  може здійснювати політика  сусідніх держав на них і їхніх жителів. Такий підхід уже має місце в ряді прикордонних районів, і ми розглядаємо його як прообраз «прикордонного управління», що повинне вкоренитися на наших кордонах без будь-якої шкоди  для суверенітету або повноважень.

Ми виявляємо зацікавлення до цих елементів розвитку і готові перейняти відповідний досвід держав-членів і їхніх територіальних общин або властей для того, щоб просувати аналогічні напрацювання у себе в країнах.

I. (C) ДЕКЛАРАЦІЯ ПРО КРИТЕРІЇ РАДИ ЄВРОПИ В СФЕРІ РЕГІОНАЛЬНОЇ ДЕМОКРАТІЇ

Ми, Європейські Міністри, відповідальні за місцеве і регіональне управління, які зібралися в Утрехті 16 і 17 листопада 2009 року на 16-у сесію нашої Конференції,

підтверджуючи наш намір, виголошений на 15-й сесії нашої Конференції у Валенсії в жовтні 2007 року, «знову розглянути на нашій наступній сесії питання регіонального самоврядування і подальшої роботи в цій сфері»,

вітаючи роботу, проведену спільно Європейським комітетом з питань місцевої і регіональної демократії (CDLR) і Конгресом місцевих і регіональних влад Ради Європи по розробці критеріїв регіональної демократії для визначення керівних принципів інституційних реформ на регіональному рівні,

ВИЗНАЧАЄМО викладені в додатку до цієї Декларації критерії як документ, який можуть використовувати в своїй роботі ті, чия діяльність стосується інституційних реформ та системи управління на регіональному рівні, у тому числі – Парламентська асамблея та Конгрес місцевих і регіональних влад.

II.        ДЕКЛАРАЦІЯ ПРО КРОКИ І ЗАХОДИ ЩОДО ЗМІЦНЕННЯ НАШОГО СПІВРОБІТНИЦТВА ВІДПОВІДНО ДО ДОПОВІДІ «ЯК ПІДВИЩИТИ ЕФЕКТИВНІСТЬ РОБОТИ РАДИ ЄВРОПИ В СФЕРІ МІСЦЕВОЇ І РЕГІОНАЛЬНОЇ ДЕМОКРАТІЇ?» (ДОПОВІДЬ КІВНІЄМІ)

Ми, Європейські Міністри, відповідальні за місцеве і регіональне управління, які зібралися в Утрехті 16 і 17 листопада 2009 на 16-у сесію своєї Конференції,

будучи переконані, що і через 60 років після свого утворення Рада Європи продовжує відігравати важливу роль у забезпеченні добробуту громадян Європи, прагнучи досягти більшої єдності між своїми державами-членами в інтересах збереження і подальшої реалізації принципів демократії і належного управління, прав людини і верховенства права;

будучи переконані, що міжурядове співробітництво, як і раніше, залишається в основі роботи Ради Європи, та вимагає не тільки участі наших колег, відповідальних за міжнародні відносини, але також і міністрів, відповідальних за державну політику в сфері демократії, належного управління, прав людини і верховенства закону;

сповнені рішучості активізувати співробітництво між собою в Раді Європи, а також між урядами, які ми тут представляємо, використовуючи у повному обсязі структури і органи міжурядового співробітництва, які вони мають;

будучи переконаними, що для оптимізації результатів для громадян наших країн від міжурядового співробітництва потрібно нове й удосконалене стратегічне партнерство між Комітетом міністрів і Конференціями галузевих міністрів, на зразок нашої;

будучи переконаними, що Конгрес, відповідно до Статутної резолюції Комітету міністрів (2007)6, може внести вагомий внесок у розвиток Порядку денного Ради Європи в сфері місцевої і регіональної демократії;

вивчивши глибоко і з великим інтересом Доповідь нашого колеги Марі Ківініємі (Фінляндія) «Як підвищити ефективність роботи Ради Європи в сфері місцевої і регіональної демократії?»;

переконані висновками і рекомендаціями нашого колеги Марі Ківініємі в тому,  що для отримання додаткових переваг стосвно підвищення добробуту громадян і досягнення стратегічних цілей, передбачених Варшавським самітом глав держав і урядів, завдання та діяльність Ради Європи в сфері місцевої і регіональної демократії і належного управління потребує:

a. максимальної залученості держав-членів,
b. ефективного співробітництва з іншими міжнародними організаціями,
c. підвищення організаційної гнучкості і ефективності,
d. відкритості;

Відповідно

А. МИ ЗАЯВЛЯЄМО, що:

1. Така максимальна залученість вимагає від держав-членів додержуватися поставленої мети і завдань. Всі Міністри, відповідальні за місцеве і регіональне управління в державах-членах, мають колективно очолили і реалізували Порядок денний Ради Європи в цій області відносно міжурядових дій.

2. Для цього необхідні ефективні канали зв’язку на європейському рівні, що дозволяють встановити інтенсивний діалог між міністрами, відповідальними за місцеве і регіональне управління, та Комітетом міністрів Ради Європи.

3. Важливо, щоб Порядок денний Ради Європи в цій області був сформульований на основі максимального співробітництва з іншими міжнародними учасниками, уникаючи дублювання і забезпечуючи досягнення максимальних результатів від ресурсів, вкладених державами-членами в його реалізацію.

4. Вся діяльність Ради Європи щодо реалізації цього Порядку денного повинна характеризуватися максимально можливою гнучкістю і ефективністю з урахуванням необхідності досягнення найбільшої віддачі від витрат при використанні державних ресурсів.

5. Робота Ради Європи в сфері місцевої і регіональної демократії заслуговує на те, щоб з нею були краще ознайомлені, та має бути розроблена активна комунікаційна політика з метою максимізації впливу Ради Європи на держави-члени та громадянське суспільство.

B. МИ ПОГОДИЛИСЯ ПРО НИЖЧЕНАВЕДЕНЕ:

Беручи до уваги фундаментальне значення питань  демократії і управління в діяльності Ради Європи

(a) Доручити Міністрові суспільного управління і місцевого самоврядування Фінляндії Марі Ківініємі зайнятися розробкою конкретних пропозицій по співробітництву з Комітетом міністрів до кінця 2010 року;

(b) бути готовими надати Міністрові Ківініємі будь-які консультації або допомогу, які можуть їй знадобитися при виконанні цього завдання;

(с) провести, запропонувавши Конгресу місцевої і регіональної влади приєднатися до нас і наших представників, огляд:

– нинішнього стану співробітництва між Конгресом і міжурядовим сектором з метою забезпечення високої якості результатів такого співробітництва  та  взаємосприяння   в роботі для якнайшвидшої реалізації проектів;

– всіх аспектів моніторингу держав, включаючи систематизацію, визначення пріоритетів, подальшу роботу з рекомендаціями Конгресу за результатами моніторингу і відповідності їм наступних дій, а також залучення неурядових організацій;

(d) запропонувати Конгресу співпрацювати з нами і нашими представниками, з урахуванням підсумків вищезгаданих оглядів, з метою:

– розробки порядку денного Ради Європи з питань місцевої і регіональної демократії, який повинен, по можливості, відбивати загальне розуміння між Конгресом і нами,

– створення умов для проведення незалежними, спільно призначеними експертами регулярної та всебічної оцінки функціонування роботи Ради Європи по просуванню місцевої і регіональної демократії;

З метою підвищення ефективності нашого міжнародного співробітництва, переглянути методи роботи і розширити канали зв’язку на внутрішньодержавному рівні, для того щоб:

(а) відповідні галузеві міністерства були проінформовані про нашу роботу із забезпечення місцевої і регіональної демократії і, якщо буде потреба, вкладали свій внесок у цю роботу, а колеги, відповідальні за зовнішню політику, в процесі роботи Комітету Міністрів, були в повному обсязі проінформовані в питаннях місцевої і регіональної демократії  задля  надання належних  інструкцій;

(b)  наші міністерства  ефективно взаємодіяли, не дублючи одне одного в обговоренні  питань, що стосуються місцевої і регіональної демократії, як члени міжнародних організацій і структур;

(с) міжнародні організації і структури уникали прийняття рішень, що суперечать документам Ради Європи в області місцевої і регіональної демократії;

(d) до прийняття рішень у різних міжнародних організаціях та структурах, членами яких є наші країни, вироблявся узгоджений підхід та відбувався обмін інформацією між державами-членами, насамперед, за допомогою консультацій з місцевою і регіональною владою про можливі наслідки прийняття цих рішень;

У дусі Меморандуму про взаєморозуміння між Радою Європи і Європейським Союзом

– запропонувати Європейській Комісії обмінюватися з Радою Європи інформацією про відповідні підходи до належного управління і використовувати напрацювання Ради Європи при розробці програм і ініціатив, що стосуються місцевої і регіональної демократії і належного управління;

З метою підвищення результативності і прозорості нашої роботи

– закликати Європейський комітет з місцевої і регіональної демократії розробити, спільно з нашими відповідними міністерствами та використовуючи можливості сучасних інформаційних технологій, всеосяжну інформаційну стратегію на національному і європейському рівнях, що розширить відкритість і прозорість нашої роботи;

Для розширення можливостей Ради Європи в цілому ми пропонуємо Комітету Міністрів

– вдосконалити процес прийняття бюджету в напрямку його спрощення та перейти на багаторічне планування і перерозподіл повноважень, і

– враховуючи основні завдання Ради Європи, раціоналізувати підхід до співробітництва із країнами, що не є країнами-членами.

Щоб забезпечити практичне виконання в повному обсязі доповіді Ківініємі

– ужити додаткових заходів і дій, що викладені у Додатку;

С. МИ ПРОСИМО КОМІТЕТ МІНІСТРІВ

– заслухати нашого представника – Міністра Ківініємі на сесії в травні 2010 року і розглянути питання встановлення партнерства з міністрами, відповідальними за місцеве і регіональне управління, що дозволить їм очолити виконання Порядку денного Ради Європи в сфері місцевого і регіонального управління;

D. МИ ПОГОДИЛИСЯ розглянути хід реалізації цієї Декларації на нашій наступній сесії;

E. МИ ДЯКУЄМО нашій колезі Марі Ківініємі за її чудову доповідь і її вагомий внесок, в підвищення якості і ефективності нашого співробітництва.

III.       УТРЕХТСЬКИЙ ПОРЯДОК ДЕННИЙ ДЛЯ ЗДІІСНЕННЯ НАЛЕЖНОГО МІСЦЕВОГО І РЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ( 2010-2013)

Ми, Європейські Міністри, відповідальні за місцеве і регіональне управління, що зібралися в Утрехті 16 і 17 листопада 2009 року на 16-у сесію нашої Конференції,

Загальні положення

Об’єднавшись для досягнення нашої загальної мети, суть якої полягає в забезпеченні належного місцевого і регіонального управління для всіх наших громадян, погодженої в Будапешті в лютому 2005 року і схваленої на Третьому саміті глав держав і урядів країн-членів Ради Європи у Варшаві ( 16-17 травня 2005 року);

будучи переконані, що для досягнення нашої мети необхідно мати в кожній з наших держав-членів систему місцевого і, де це існує,  регіонального управління, котрі були б заснована на повазі принципів автономії і демократії, та окремі місцеві і регіональні органи влади, які б користувалися правом місцевого/регіонального самоврядування і забезпечували б належне демократичне управління для всіх громадян;

будучи переконані також, що ці системи повинні регулярно модернізуватися  і коригуватися  з урахуванням все нових  потреб,;

визнаючи ключову роль Європейської хартії місцевого самоврядування в забезпеченні дотримання демократичних принципів країнами-членами;

перед обличчям неспокійних часів, що створюють явно суперечливу ситуацію, коли відчувається нестача доступних ресурсів, а необхідність руху вперед у напрямку до нашої мети усе більше зростає;

будучи переконаними, що міжурядове співробітництво в рамках Ради Європи не тільки дозволяє нам сформулювати загальну мету, але і допомагає активізувати колективні та індивідуальні зусилля в досягненні цієї мети;

відзначаючи, зокрема, що Рада Європи і її міжурядова програма дій в області місцевої і регіональної демократії і належного управління представляє:

– загальну базу стандартів і знань, а також механізмів їхньої підтримки і подальшого розвитку,

– механізми для обміну інформацією і передовим досвідом ефективної діяльності,

– програми законодавчої і політичної допомоги урядам,

– програми та інструменти для зміцнення потенціалу місцевих і регіональних органів влади,

– стратегії інноваційного і належного управління на місцевому рівні,

– Європейський тиждень місцевої демократії та іншу стимулюючу діяльність,

– основу для розробки нових методів роботи, аналізу результатів і визначення напрямів подальшої роботи.

Крім того, надаючи великого значення можливостям діалогу, взаємодії та співробітництву з місцевими і регіональними органами влади на всьому континенті через Конгрес місцевої і регіональної влади і пам’ятаючи про кроки і міри, які ми погодили у зв’язку із цим на додаток до доповіді Ківініємі;

Огляд дій і результатів

Проаналізувавши результати, досягнуті в рамках Будапештського Порядку денного на 2005-2009 роки і методи просування інших наших ініціатив, зокрема створення Центру експертизи реформ місцевого управління, розробку Стратегії інноваційного і належного управління на місцевому рівні і проведення Європейського тижня місцевої демократії, а також результати програм законодавчої і політичної допомоги, зокрема рішень, розроблених у розвиток регіональних конференцій у Загребі (2004) і Скопьє (2006),

Враховуючи, що ми задоволені:

– результатами, досягнутими в рамках Будапештського Порядку денного, і звертаючи особливу увагу на наступні документи, підготовлені Європейським комітетом з місцевої і регіональної демократії (CDLR):

і рекомендаціями Комітету міністрів:

– методами просування наших ініціатив, що стосуються Центру експертизи реформ місцевого управління, Стратегії інноваційного і належного управління на місцевому рівні та Європейського тижня місцевої демократії;

– потенційними можливостями Дванадцяти європейських принципів належного демократичного управління по наданню чіткого керівництва для досягнення нашої загальної мети щодо підвищення якості місцевого управління, і Стратегією в цілому для організації взаємодії між всіма зацікавленими сторонами, на місцевому, національному і європейському рівні для досягнення цієї мети;

– високою якістю інструментів і програм по зміцненню потенціалу, розроблених Центром експертизи реформ місцевого управління, зростаючої користі від них та практичних результатів, які дає їхнє застосування європейськими місцевими владами;

– визнанням з боку державної влади і міжнародних партнерів проведених Радою Європи всебічних експертиз і високою оцінкою стратегічного мислення і проектів законодавства в області місцевого управління;

– результатами програм законодавчої і політичної допомоги, зокрема, прийнятих у розвиток рішень регіональних конференцій у Загребі (2004) і Скопьє (2006);

– активним співробітництвом з іншими профільними організаціями в сфері надання сприяння реформі місцевого управління;

Разом з тим відзначаємо, що наші зусилля по пропаганді, поширенню і використанню в наших державах-членах нормативних і інформативних документів Ради Європи в області місцевої і регіональної демократії не досягли поставлених цілей і вимагають їхньої значної активізації в найближчі роки і, отже, повинні більшою мірою сконцентруватися на відкритості і створенні інформаційної стратегії;

Подальша робота

З огляду на те, що ми, у першу чергу, відповідаємо за місцеве і регіональне управління в наших державах-членах, важливо, щоб ми своїми колективними зусиллями очолили весь спектр заходів в рамках міжурядової програми діяльності Ради Європи в сфері місцевої і регіональної демократії;

провівши обмін досвідом з питань місцевої і регіональної демократії і належного управління в Європі і вислухавши з особливим інтересом доповідь, підготовлену  за нашим проханням, озвученим  на 15-й сесії у Валенсії, про участь громадян держав-членів у суспільному житті, включаючи також інтеграцію іноземців у життя місцевих співтовариств;

обговоривши і розглянувши широкий спектр викликів, з якими ми сьогодні зіштовхуємося на шляху до нашої мети по здійсненню належного місцевого і регіонального управління в кожній окремій державі-члені;

ґрунтуючись на результатах Енсхедської конференції (2-3 квітня 2009 року) на тему “Інновації в області належного місцевого і регіонального управління – європейський виклик” і Маастрихтської конференції (6-7 липня 2009 року) на тему “Практичні підходи до ефективного європейського прикордонного співробітництва”;

виражаючи позицію кожного з нас із проблематики наших систем місцевої і регіональної демократії,

А. ВИЗНАЧАЄМО наступні завдання як такі, що представляють особливий спільний інтерес:

  1. Впоратися із впливом існуючої фінансово-економічної кризи.
  2. Розглянути питання низького рівня демократичної участі населення в суспільному житті на місцевому і регіональному рівні.
  3. Зменшити складність та витратність існуючої системи місцевого і регіонального управління та підвищити її ефективність.
  4. Підвищити потенціал та якість управління в місцевих і регіональних громадах і органах влади.
  5. Дослідити вплив демографічних/міграційних тенденцій.
  6. Розширити доступ до комунальних послуг, що надаються на місцевому і регіональному рівні.
  7. Спростити організацію прикордонного співробітництва для місцевої і регіональної влади.
  8. Розглянути питання територіальної нерівності як між місцевою й регіональною владами так і  їх рамках.
  9. Розглянути питання зростаючої нерівності між сільськими і міськими зонами.
  10. Зміцнити соціальну згуртованість і протидіяти росту політичної і релігійної радикалізації.
  11. Боротися з корупцією в місцевих і регіональних органах влади.
  12. Розглянути питання зростаючого впливу цифрових технологій на участь громадян.
  13. Розглянути питання розширення великих конурбацій за рахунок середніх і малих міст і сіл.

B. ПОГОДИЛИСЯ, що:

– кожен з нас особисто буде дотримуватися лінії забезпечення належного місцевого і регіонального управління в наших державах-членах, роблячи тим самим внесок у діяльність Ради Європи та максимально можливим чином використовуючи її потенціал;

– ми будемо і надалі дотримуватися в рамках Ради Європи наступних п’яти напрямків діяльності:

С. ДОРУЧАЄМО нашим представникам у Європейському комітеті з місцевої і регіональної демократії (CDLR):

– виробити на засіданні Комітету навесні 2010 року конкретну програму дій на 2010-2013 роки, яка відповідатиме пріоритетам по визначеній нами проблематиці, та враховуватиме пріоритетність дій на національному і регіональному рівні, а також визначатиме результати, що знайдуть найбільш оптимальний рівень підтримки;

– продовжити подальше впровадження порівняльних експертних оглядів як нового інструменту взаємного навчання наших держав-членів;

– надавати підтримку і заохочувати інші напрями діяльності, особливо Стратегію інноваційного і належного управління на місцевому рівні, включаючи Дванадцять принципів належного демократичного управління на місцевому рівні і Європейські критерії належного управління на місцевому рівні, зміцнення потенціалу місцевих і регіональних органів влади за допомогою Центра експертизи реформ місцевого управління, програм законодавчої і політичної допомоги і співробітництва та Європейського тижня місцевої демократії, зокрема, шляхом регулярної перевірки їх результатів і просування їх в урядах, місцевих і регіональних органах влади, їхніх об’єднаннях, а також у контактах з потенційними партнерами і донорами;

– представити доповідь на нашій наступній сесії;

D. ПРОСИМО Комітет міністрів

– ухвалювати щорічні міжурядові програми діяльності для Ради Європи на 2010-2013 роки, що дозволяють у повному обсязі реалізувати даний Утрехтський Порядок денний.

IV. ДЕКЛАРАЦІЯ ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕРЕРВНОСТІ НАШОЇ РОБОТИ

Ми, Європейські Міністри, відповідальні за місцеве і регіональне управління, що зібралися в Утрехті 16 і 17 листопада 2009 року на 16-у сесію нашої Конференції,

усвідомлюючи важливість забезпечення безперебійної роботи між сесіями нашої Конференції для повноцінної реалізації Декларації в цілому,

нагадуючи про те, що ми доручили нашій колезі Міністрові суспільного управління і місцевого самоврядування Фінляндії Марі Ківініємі розробити конкретні пропозиції по співробітництву з Комітетом міністрів до кінця 2010 року,

ДОРУЧАЄМО Міністрові територіальної політики Іспанії Мануэлю Чавесу забезпечити безперервність нашої роботи до наступної міністерської сесії,

ГОТОВІ надати Міністрові Чавесу будь-які консультації або допомогу, які можуть йому знадобитися при виконанні цього завдання,

ПРОПОНУЄМО йому інформувати нас на наступній сесії про всі вжиті заходи і досягнуті результати.

ДОДАТКИ

 

КРОКИ ТА ЗАХОДИ,

ЯКІ МАЮТЬ БУТИ ВЖИТІ ВІДПОВІДНО ДО ДОПОВІДІ КІВІНІЄМІ

Що стосується максимального залучення держав-членів

1. Розширити використання документів, інструментів і служб Ради Європи в сфері місцевої і регіональної демократії і належного управління;

2. вжити необхідних заходів для забезпечення пріоритетності комунікаційної  стратегії на внутрішньодержавному рівні;

3. призначати представників наших міністерств відповідного рівня та здатності – як по суті, так і по знанню робочих мов – для участі в роботі органів міжурядового співробітництва, обміну інформацією, ведення переговорів і прийняття у разі необхідності на себе зобов’язань;

4. дозволити нашим представникам брати на себе функції доповідача (радника) у багатосторонній діяльності, де їхні знання і досвід в сфері національної політики і міжурядового співробітництва можуть бути необхідні;

5. позитивно розглянути питання про надання додаткових ресурсів, необхідних для проведення в наших країнах засідань Європейського комітету з місцевої і регіональної демократії, його підкомітетів та інших заходів;

6. активізувати діалог з національними делегаціями в Конгресі місцевих і регіональних влад для забезпечення взаємної поінформованості про наявні питання та нашу позицію по них;

7. забезпечити – в процесі нашого діалогу з національними асоціаціями місцевої і регіональної влади – врахування у повному обсязі правової  бази та напрацювань Ради Європи;

8. позитивно розглядати прохання про відряджання компетентних посадових осіб для роботи в Секретаріаті Ради Європи і сприяти в організації Радою Європи спеціалізованих літніх/зимових шкіл для чиновників і представників місцевих і регіональних органів влади;

Що стосується ефективного співробітництва з іншими міжнародними гравцями:

9. забезпечити інформування Ради Європи і її держав-членів про роботу в області місцевої і регіональної демократії, що здійснюється кожним з нас окремо та в рамках інших міжнародних організацій і структур;

10. просувати, як члени інших міжнародних організацій і структур, до роботи яких ми залучені, партнерство і співробітництво між Радою Європи і Організацією Економічного Співробітництва і Розвитку з фінансових питань місцевої і регіональної влади, з Європейським Союзом з питань Євростату, його регіональної політики і партнерських відносин і ініціатив, з ОБСЄ і ПРООН;

11. використовувати самим, і максимально заохочувати до цього інших суб’єктів наших держав-членів, у тому числі наших колег-міністрів закордонних справ, досвід і напрацювання Ради Європи, в тому числі Центру експертизи реформ місцевого управління, при розгляді і розробці програм допомоги в області місцевої і регіональної демократії і належного управління;

Що стосується організаційної гнучкості і ефективності:

12. приступити до обговорення з нашими колегами-міністрами закордонних справ та Комітетом міністрів питань введення в Раді Європи справжніх багаторічних бюджетів і децентралізації обов’язків для найкращого використання наявних ресурсів у досягненні обраних пріоритетних цілей;

Що стосується відкритості:

13. заохочувати залучення громадянського суспільства до роботи Ради Європи в області місцевої і регіональної демократії і належного управління, особливо в тому, що стосується конкретних дій на місцевому рівні, і запропонувати Конференції міжнародних неурядових організацій посприяти підвищенню інформованості щодо процедур і структури для залучення до нашої роботи неурядових організацій;

14. прагнути, щоб досвід Ради Європи, оскільки він задовольняє реалізації потреб держав-членів, став доступним для використання за межами їх кордонів, та дозволити їм діяти відповідним чином.


[*] Переклад здійснено Фондом сприяння місцевому самоврядуванню України.

Поділитися