Місцевий економічний розвиток та його планування

Утвердження місцевого самоврядування в містах, селищах та селах нашої країни  змінило багато підходів до вирішення проблем місцевого життя.Тепер органи  самоврядування громад можуть і повинні вирішувати всі питання місцевого значення самостійно, під свою відповідальність, як це визначено Конституцією України і  законом “Про місцеве самоврядування в Україні”, і виходячи з інтересів місцевого населення, як передбачено Європейською Хартією місцевого самоврядування.
 
Важливою запорукою добробуту громади є її економічний розвиток, який забезпечує належну зайнятість працездатного населення, зростання надходжень перш за все до місцевого бюджету і відповідний благоустрій громади, розвиток її інфраструктури та системи послуг. Звичайно, не всі громади мають однаковий потенціал розвитку – території, основні фонди, кваліфіковану робочу силу, транспортну мережу, водні та енергетичні ресурси тощо. Однак ефективне використання навіть обмеженого потенціалу може принести громаді значні вигоди. Як же визначити його і розвинути? Адже не скрізь він є очевидним як для можливих інвесторів, так і для самих місцевих жителів.
Звичайно, можна скористатися послугами експертів, однак такі послуги можуть дорого коштувати місцевому бюджету. Іншим шляхом є залучення місцевого інтелектуального потенціалу з використанням розроблених і випробуваних іншими громадами методик.
Однією з таких методик є стратегічне планування розвитку громади. Воно прийшло з військової сфери спочатку в практику бізнесу, а звідти було адаптоване до сфери організації життя громад.
Стратегічне планування  розвитку громади – це робота групи, складеної з представників основних верств громади, над визначенням:

• бачення майбутнього образу села, селища чи міста, яким його хоче бачити сама громада;
• цілей, досягнення яких забезпечить набуття селом, селищем чи містом визначеного громадою образу (бачення);
• планів дій, тобто логічних послідовностей заходів, спрямованих на досягнення цих цілей.

Все це робиться з використанням специфічних процедур, що забезпечують ефективність усього процесу.
Стратегічний план економічного розвитку громади може бути розроблений, звичайно, самими фахівцями виконавчого комітету ради. І відомо немало таких спроб. На жаль, кулуарно розроблені плани живуть у більшості випадків тільки до чергових місцевих виборів, якщо їх результатом є зміна управлінської команди у виконкомі.
Відповідно до вітчизняної і закордонної практики оптимальним є формування робочої групи з включенням до неї не лише представників влади, але й підприємців, незалежних фахівців, представників громадських організацій – як лояльно, так і опозиційно налаштованих до чинної місцевої влади. Такий, по-перше, дозволяє значно збільшити інтелектуальний потенціал групи і, по друге, робить план набутком не тільки представників тимчасово правлячої  в громаді групи, а громади в цілому, в тому числі й опозиції, яка, в разі приходу до місцевої влади, буде виконувати цей план як свій, оскільки він враховує її інтереси і бачення розвитку громади.
Звичайно, запрошені до складу робочої групи громадяни мають бути патріотами своєї громади, чітко усвідомлювати інтереси свого сектора громади і вміти їх аргументовано захищати, користуватися авторитетом у своїх секторах громади.
Щодо кількісного складу робочої групи, то досвід свідчить, що з міркувань керованості принаймні на перших етапах роботи її склад не повинен перевищувати 25-30 осіб. Далі, коли в процесі роботи будуть утворені підгрупи за напрямками, до них можна буде додатково запросити необхідних  фахівців і громадських активістів.
Вкрай важливим є наявність кваліфікованого координатора роботи групи. Ним може бути як місцевий знавець процесу стратегічного планування, що пройшов відповідне навчання та/або отримав необхідну практику, або запрошений фахівець з організації, що спеціалізується на наданні таких послуг. Таких організацій в Україні є вже немало, їх можна знайти через інтернет. Координатор забезпечує необхідний режим роботи групи, спрямовуючи її на досягнення проміжних і кінцевого результатів у оптимальні терміни і за загальною згодою.
Група повинна працювати відкрито, гласно, звіти про результаті її роботи та чергові завдання повинні регулярно публікуватися в місцевій пресі, на відомому в громаді інтернет-сайті.
Важливим і, можливо, не дуже звичним завданням робочої групи є формулювання бачення свого села, селища чи міста, яким громада хоче його бачити в досяжному майбутньому. Звичайно, десь побачать своє майбутнє в екологічній чистоті, туризмі тощо, а десь мріють, щоб їхнє місто стало нашою Силіконовою долиною.
Точніше визначити привабливе, але реалістичне бачення допоможе аналіз сучасного стану місцевої економіки, демографії тощо та тенденцій цього стану порівняно з громадами-конкурентами. Такий аналіз зможуть зробити і внести на розгляд робочої групи фахівці відділів виконкому, які володіють цією інформацією. При цьому може виявитися, що кваліфікованих спеціалістів для Силіконової долини у місті недосить і не передбачається, зате є людський потенціал для розвитку міста (села, селища) як центру сільгосппереробки, обслуговування транзитного транспорту тощо. Отож вивчивши відповідну аналітичну інформацію, члени робочої групи стануть більш приземленими в своїх мріях.
Наступним завданням робочої групи буде визначення бачення бажаного стану громади, що здійснюється за спеціальною методикою через мізкову атаку учасників, групування отриманих пропозицій та формулювання бачення. Додаткові пропозиції можна отримати через опитування в громаді. Детальне викладення методик не є завданням цієї статті, методики можна знайти у відповідних посібниках, які вже видавалися і в Україні. Однак сформульоване бачення повинно бути коротким, чітким і яскравим виразом і має запам’ятовуватися, як гасло. Адже в ідеалі воно і має стати гаслом громади, тривалий час бути у всіх на вустах – кожен член громади повинен знати  і розуміти заходи плану і його цілі, на своєму місці брати участь у його реалізації.
Реальні приклади бачень:

Очевидно, щоб громада, місцева економіка стали відповідати визначеному баченню, вона повинна досягти декількох головних цілей, які робоча група повинна визначити на основі сформульованого нею бачення.
Так, зробивши аналіз бачення, сформульованого в баченні села Г., його робоча група могла б визначити наступні головні цілі:
1.Домогтися максимального залучення місцевого земельного, людського тощо потенціалу у сільськогосподарське виробництво.
2. Приваблювати якомога більшу кількість відвідувачів з околиць до місцевих клубу, стадіону, церкви, пам’яток тощо.
3.Забезпечити привабливість для потенційних учнів місцевої школи, професійно-технічного училища, інтернату для сиріт.
4.Створити умови для цікавого та комфортного відпочинку городян.
Кожна з наведених тут для прикладу цілей спрямована на утримання і створення робочих місць, збільшення доходів малого підприємництва і, зрештою, на розвиток дохідної бази як громадян, так і місцевого бюджету, що має забезпечити підвищення якості життя в селі.
У складних стратегічних планах головні цілі можуть бути розбиті на підцілі, або цілі 1-го, 2-го порядку…
Наступним завданням робочої групи має стати аналіз сильних і слабких сторін громади (так званий SWOT-аналіз) з погляду досягнення поставлених цілей.
Наприклад, по цілі 4 сильними сторонами громади можуть бути:

• позитивний досвід прийняття дачників у попередні історичні періоди;
• віддаленість від джерел  екологічних забруднень;
• наявність чистої річки зі зручними місцями для купання та риболовлі;
• наявність лісу, в якому ростуть ягоди, горіхи, гриби;
• добрий транспортний зв’язок з містом (містами)…

Слабкими сторонами громади у цій сфері можуть бути визнані, наприклад:

• недостатня підготовленість садиб до належного прийому відпочивальників (відсутність достатньої кількості приміщень з окремим входом, зручних туалетів тощо)
• недостатня підготовленість жителів села до належного обслуговування відпочивальників (зокрема, готування для них їжі);
• неякісний доступ до інтернету та електронної пошти;
• слабка база торгівлі;
• місця для купання не обладнані;
• відсутні цивілізовані вечірні розваги для молоді…

Зрозуміло, що це – лише приклади, а результати роботи реальної робочої групи будуть значно багатшими і кориснішими.
Одночасно з слабкими і сильними сторонами аналізуються можливості і загрози цій галузі місцевого економічного розвитку, які можуть виникнути з незалежних від громади причин. Наприклад з можливостей:

• економічний розвиток і зростання населення міста, що істотно підвищить попит на відпочинок у селі Г.;
• рішення одного з великих підприємств (чи профспілки) відкрити в селі табір для відпочинку дітей з міста, що створить нові робочі місця для місцевих жителів.

З можливих загроз:

• зміни закону про оподаткування зроблять невигідним для селян прийом відпочивальників з міста;
• економічна криза зробить городян неспроможними відпочивати навіть у селі;
• бурхливий економічний розвиток міста і значне зростання доходів городян переорієнтує їх на відпочинок на морських курортах;
• аналогічна чи навіть краща пропозиція з боку конкуруючої громади відбере у села Г. критичну кількість городян-клієнтів.

Весь цей аналіз робиться для кожної з визначених цілей і використовується при розробленні планів дій, тобто переліків послідовних заходів, які треба здійснити громаді, щоб досягти поставлених цілей і забезпечити відповідність нового стану громади сформульованому баченню її майбутнього.
Плани дій мають на меті досягнення цілей з подоланням слабких сторін громади, спираючись на її сильні сторони. Вони також мають враховувати визначені можливості і загрози, щоб можливості при їх виникненні не залишалися невикористаними, а реалізовані загрози не стали економічною катастрофою для громади.
В планах дій визначаються завдання, виконавці, терміни, вартість завдання і джерела фінансування.
Термін виконання кожного завдання має бути пов’язаний з потребами і можливостями його фінансування.
Джерелами фінансування завдань плану можуть бути місцевий бюджет, бюджети району і області, субвенції з державного бюджету,  на які треба подаватися.
Іншими джерелами ресурсів для реалізації окремих проектів і завдань плану можуть бути гранти з міжнародних фондів, кошти для реалізації проектів-переможців Всеукраїнського конкурсу проектів і програм розвитку місцевого самоврядування.
Окремі заходи можуть фінансуватися з залученням коштів підприємств та підприємців на засадах публічно-приватного партнерства. На добровільних засадах можуть використовуватися і кошти або безкоштовна праця зацікавлених жителів, наприклад у розглянутому випадку – для благоустрою власних садиб.
Загальні терміни виконання стратегічного плану багато в чому залежать від темпів надходження коштів на реалізацію його завдань, тому терміни виконання завдань повинні визначатися з врахуванням цього фактора. Плани дій повинні розроблятися за тісної участі спеціалістів виконкому, обізнаних у цих питаннях.
В середовищі фахівців вважається, що загальний термін, на який розробляється стратегічний план, не повинен перевищувати двох каденцій органу місцевого самоврядування – сьогодні в Україні це 10 років. Щоправда, відомі стратегічні плани, розроблені на 15 і 20 років, але вони потребуватимуть неодноразової переробки в процесі їх виконання через істотні зміни обставин.
Розроблений проект плану після громадських слухань має бути винесений на затвердження місцевої ради, після чого його завдання мають враховуватися в місцевих бюджетах та щорічних планах соціально-економічного розвитку громади. Робоча група має продовжувати свою діяльність, контролюючи виконання плану, відслідковуючи актуальність його завдань і, за необхідності, розробляючи корективи до нього.
Як бачимо, стратегічне планування є одним з ефективним інструментів впливу громадянського суспільства на якість життя в місцевих громадах і в країні взагалі. Якщо у вашій громаді стратегічний план місцевого економічного розвитку ще не розроблений, чому б не взятися за цю справу негайно?
Володимир Пархоменко, експерт Інституту громадянського суспільства
18.06.10