Про новий Уряд. Думки вголос.

Сьогодні багато говориться про необхідність призначення нового Прем’єр – міністра та формування нового уряду. Для цього визріли всі політичні передумови, а саме коаліція у Верховній Раді перестала по суті існувати, довіра до уряду всередині парламенту, серед суспільства та Президента знаходиться на дуже низькому рівні. В цих умовах продовження діяльності уряду неможливо. Зараз дуже багато говориться про прізвище майбутнього прем’єр-міністра. Проте, це прізвище тут не є настільки важливим, оскільки головним є питання, яким чином має працювати уряд в нових умовах. Зрозуміло, що після призначення нового прем’єр-міністра рівень довіри до основних інститутів влади не зросте відразу, а бажання впливати на уряд в ручному режимі з боку Президента чи парламенту відразу не зникне.

Аби почати відновлювати довіру до уряду зокрема та до публічної влади взагалі, потрібна величезна робота для того аби суспільство побачило ефективність діяльності уряду, побачило певні швидкі перемоги та розуміло кроки уряду, які мають дати результати в середньостроковій та довгостроковій перспективі.

Отже, нам потрібно перед визначенням прізвища Прем’єра зрозуміти:

Що має зробити Уряду в найближчий період?

Як він має працювати?

Як він має бути сформованим?

Звичайно можна багато що вимагати від Уряду сьогодні, але потрібно зрозуміти, що не все вдасться зробити відразу і є пріоритети, які потребують особливої уваги.

Головними завданнями Уряду на найближчий та середньостроковий період має стати:

• Згуртованість України та українського суспільства;
• Забезпечення стримування російської агресії;
• Створення ефективної системи публічної влади, яка має достатні повноваження, ресурси та відповідальна за свої дії перед суспільством;
• Мінімізація корупції;
• Забезпечення економічного зростання.

Для цього Уряд:

має якнайскоріше вирішити питання отримання чергового траншу від МВФ, як умову втримання стабільності валютного ринку і створення паузи для прийняття рішень, які потрібні для зростання економіки;

суттєво спростити систему внутрішнього погодження проектів власних нормативних актів та законопроектів, особливо тих, які прямо впливають на проведення реформ і стимулюють зростання економіки. Міністерство, яке формує політику у визначеній сфері і є автором проекту НПА має ключовий вплив на його зміст, а не інші ЦОВВ;

офіційно оголосити на формування курсу на стримування російської агресії через швидке налагоджування випуску та постановлення на чергування комплексів ППО та крилатих ракет середньої дальності, виділити на це конкретні кошти, поставити строки та визначити відповідальних із забезпеченням таких робіт з відповідними повноваженнями. Оголосити про прискорення процесу інтеграції в НАТО;

негайно закрити всі вакансії голів ОДА, РДА та їх заступників на основі швидкого та публічного конкурсу призначення на ці посади через досягнення порозуміння щодо такої необхідності з Президентом України;

прискорити роботи по продовженню утворення об‘єднаних територіальних громад (ОТГ), упорядкуванню районного рівня, вирішення питань з міністерствами охорони здоров’я та освіти щодо синхронізації їх дій в упорядкуванні мереж із системою ОТГ та синхронізувати реформи у цих сферах із децентралізацією влади;

Варто також розуміти, що мінімізація корупції здійснюється передусім не каральними методами, а впровадженням механізмів, які її не провокують і саме тут основна роль Уряду, відкриті та прозорі закупівлі, розподіл коштів від держави до регіонів на основі прозорих формул, призначення на посади керівників державних компаній на основі відкритих конкурсів, ….;

Економічне зростання в кризових ситуація забезпечується передусім на основі стимулювання малого та середнього підприємництва (МСП) та використання конкурентних переваг країни, регіону, громади.

Стимулювання МСП в сільському господарстві та переробці в «нішових» галузях – тваринництво, ягідництво, виноградарство, риборозведення, технічні та лікарські культури, тощо, залучення в «нішове» с/г виробництво індивідуальних домогосподарств на селі має стати особливою турботою для Уряду та профільних міністерств. Потрібна підтримка створення виробництв орієнтованих на ринок ЄС та просування українського експорту на ринки ЄС та світу для підприємств, що втратили ринки РФ.

Створення умов для використання коштів ДФРР та субвенції на розвиток інфраструктури ОТГ, як інвестиції у зростання спроможностей регіонів та громад задля їх розвитку потребує певного коригування правил відбору проектів та відповідного орієнтування ОДА, навчання управлінців ОДА, облрад, ОТГ.

Негайний запуск програм загальноукраїнської солідарності, що випливають із Державної стратегії регіонального розвитку 2020 і спрямовані на згуртованість та солідарність країни.

Успішною діяльність Уряду може бути лише у випадку, коли вона буде певним чином захищеною від зовнішніх впливів, які традиційно формуються в структурі ВРУ та Президента.

В нинішніх умовах такі впливи різних центрів є згубними і тому мають бути обмеженими. Єдиним механізмом тут може бути самообмеження різних політичних центрів та встановлення правил взаємовідносин між ними, що досягається шляхом укладення політичного договору. Така практика є поширеною в Європі і застосовувалась в Україні двічі в 1992-му (делегування повноважень Уряду видавати декрети, які мали силу закону) та 1995-роках (Конституційний договір, який переформатував відносини між Президентом, Урядом та ВРУ).

Тому варто оформити терміном наприклад на один рік Політичну угоду про умови діяльності Уряду, де має бути прописано основні підходи щодо права Уряду на позачерговий розгляд у ВРУ проектів законів, які надходять від Уряду, про неможливість розгляду у ВРУ проектів законів, які не були узгоджені з Урядом, про накладення Президентом вето на закони, до яких було внесено правки під час голосування без погодження з Урядом, про порядок звільнення з посад та призначення на посади голів ОДА та РДА, тощо.

Загалом в Україні зараз є критична маса людей, які розуміють, як потрібно робити і головне ЩО! Правда цих людей у виконавчу владу на мізерні зарплати не залучити, але вони можуть бути активними консультантами або виконувати окрему, найбільш інтелектуально складну роботу на основі контрактів. Це також не варто ігнорувати. Так само, як і можливості міжнародної технічної допомоги, якої зараз є досить багато, але яка важко запускається саме через неповороткість міністерств та не формулювання для МТД конкретних завдань.

Загалом нині ситуація не гірша ніж навесні 2014-го. Тоді вистояли і утримали ситуацію від катастрофи, зараз це можна зробити значно простіше.

А. Ткачук