Слідкуйте за новинами

Про регіональний розвиток, Фейсбук та кадри

Дата: 08.07.2015

Днями на ФБ поставив такий короткий матеріал:
«Ми часто чуємо, що регіонам потрібно більше повноважень, більше можливостей і т.п. Але чи є спроможність у них скористатись такими можливостями? Вчора у мене оптимізму ще більше зменшилось. Був на засіданні не розглядались затверджені регіональними комісіями “проекти регіонального розвитку”. Адже стаття 24-1 Бюджетного кодексу разом із законом “Про засади державної регіональної політики” створили нові механізми фінансування в регіонах розвиткових проектів. Дали право регіонам самим відбирати проекти , які відповідають власним стратегіям розвитку. В багатьох областях такі стратегії підготовлені і досить грунтовні.
Що ж ми отримали на виході? Найбільш популярні теми: ремонт школи та клубу. Так в одній області запропоновано школу на 274 учня в сільраді де 580 осіб, в іншій фронтовій два клуби в селах де відповідно 500 та 700 осіб. Ще одна область замінює вікна в школах по 100 тисяч гривень на школу. Це при тому, що перевиконання місцевих бюджетів дає змогу такі ремонти провести самостійно. Прийшли нардепи, які кажуть: ми з мажоритарних округів, що ми будемо говорити людям, якщо ці школи не відремонтуємо.
Капець повний. Повна змін законодавства і його повна орієнтація на розвиток, а в реалії той самий совок, що і був. При таких підходах забезпечити зростання регіональної економіки, яка створює робочі місця та формує додану вартість не можливо. Хочемо йти в Європу, хочемо мати можливості як в Європі, але зробити для цього необхідні кроки просто не хочемо.»
Обговорення матеріалу показало, що тут , як і всюди є різні підходи.
Коментарі різні, одні міркують і цілком обґрунтовано, що проблема перш за все у кадрах:
Serhiy Bondarenko А “регіони” – це хто? Місцеві депутати? Думаю, сильно допомогла би можливість громад переобирати їх не раз в 5 років і не раніше, а щороку. Немає анінайменших проблесків результатів – негайно на вихід. Або (але це всеодно гірший варіант) вибори раз, скажімо, в 3 роки, але з простим дієвим механізмом для громади в будь-який час припинити повноваження виборного органу достроково при потребі, і обрати нових. Бо 5-річний термін повноважень консервує некомпетентність. Хоча з іншого боку, з тими “партійними” новаціями для місцевих виборів, які в новому законі прописали.. мабуть, некомпетентність у нас взагалі буде увіковічнена.
Viktor Slysh Проблема кадрового забезпечення і відсутність практичного досвіду.Просто у вимогах треба встановити певні норми. З фонду регіонального розвитку у першу чергу повинні фінансуватись:розвиток і відновлення інфраструктури центрів об`єднаних громад, будівництво чи ремонт доріг, які з`єднають нові адміністративні центри з населеними пунктами, які увійшли у таку об`єднану громаду,
Але є і такий коментар:
«Олександр Корінний АФ, ви в своєму репертуарі: в регіонах живуть і працюють або неуки, або вори (це ваше твердження стосовно розпорядження землями за межами населених пунктів). І лише в Києві живуть і працюють найчесніші нардепи і високопосадовці! Та вони вже 23 роки правлять селами, до чого призвели – бачимо, дайте і “неукам” трохи повноважень, а гляди щось вийде!!!
А якщо вони в тонкостях заумних законів не розбираються – так навчіть їх! У вас же є державні академії і т.д. Ну дуже не подобається, коли ви людей ображаєте, бо у вас інші цілі…»
Можливо Олександр дійсно побачив у моїй записці образу людей, які типове витрачання коштів для регіонального розвитку на поточні потреби називають «проектами регіонального розвитку». Але я намагався привернути увагу на те, що сьогодні ми отримали нову можливість – планувати розвиток території на хоча б середньострокову перспективу і мати на це передбачувані наперед ресурси. Цього не було досі.
В минулі роки субвенції на соціально-економічний розвиток регіонів розподілялись в ручному режимі дуже справедливо та передбачувано (все в лапках).
subvenciya
VidsotkySubvencii
З 2015 року уже між усіма областями розподіл здійснюється пропорційно кількості населення – 80% коштів фонду, а 20% – розподіляється пропорційно кількості населення між областями де рівень ВРП на душу населення менше 75% від загальноукраїнського показника.
Нинішня система фінансування регіонального розвитку повністю відповідає європейським підходам.
Проте є одна проблемка – ми не навчились мислити проектами і подавати на фінансування проекти, які нарощують спроможність, а не творять нові проблеми.
Здається уже є все для того, аби змінити підходи. Закон «Про засади державної регіональної політики», Бюджетний кодекс України (ст..24-1) , низка актів Уряду передбачають, що запроваджується така логіка фінансування регіонального розвитку:
Кошти йдуть на проект регіонального розвитку – проект регіонального розвитку випливає із плану заходів з реалізації Стратегії розвитку регіону (СРР) – план заходів готується на відповідність досягнення стратегічних та оперативних цілей СРР – в свою чергу СРР має відповідати Державній стратегії регіонального розвитку (ДСРР).
Кожен проект має мати початок та завершення, містити індикатори досягнення поставлених цілей у проекті, які знову ж таким мають відповідати індикаторам реалізації СРР.
Яким чином вписується у таку логіку поточний ремонт клубу в селі, яке навіть не буде у майбутньому центром нової громади? Ніхто не заперечує, що його слід ремонтувати, але це навряд чи є проектом регіонального розвитку. Натомість типові розвиткові проекти в підтримку розвитку сільської інфраструктури, спрямовані на збільшення доходів домогосподарств через кооперативний рух, покращення якості медичного обслуговування сільських жителів через створення пересувних центрів діагностики – забір крові, флюорографія, УЗД, кардіограма, реальні проекти, які прописані у багатьох СРР на фінансування не подаються.
Розумію, сподіватись на те, що всі області відразу перейдуть на нову систему проектного підходу до РР було б марно, але дивно тут інше – навіть ті області, що мають непогані власні СРР та плани заходів з їх реалізації де є багато цікавих та життєздатних проектних ідей пішли шляхом повторення досвіду минулих років – закривати діри грошами, які мали б іти на стратегічні завдання.
Попри це ми все одно перетворимо систему і досягнемо потрібного для розвитку регіонів результату.
Україна – європейська держава і заслуговує європейської якості життя.

Поділитися