Слідкуйте за новинами

Про старост і не тільки

Дата: 02.12.2020

Про старост і не тільки

Після виборів 25 жовтня отримую купу запитань з регіонів щодо старост та представлення інтересів периферійних поселень у органах місцевого самоврядування територіальної громади.

Адже ситуація вийшла дуже не гарна. В багатьох громадах, особливо тих, що утворені в адміністративному порядку, було об’єднано 10-20 сільрад, які складались з 40-60 сіл! Їхня територія сягає 1500-2000 квадратних кілометри! Після ухвалення «виборчого кодексу» у цих громадах вибори пройшли на партійній основі і як наслідок у раді громади не представлені, в розумінні «взагалі», більшість колишніх сільрад.

У випадку добровільного об’єднання, представлення сільрад у органах самоврядування громади було гарантовано мажоритарними виборами і виборами старост. Тепер і старости не обираються. Їх мають призначити ради, ради партійні.

Але питання навіть не в тому, що посади старост поділять за партійними квотами, а у тому, що старост буде дуже мало. Чому? А тому, що за посадою вони входять у виконком. Відтак у великій (за кількістю включених у неї сільрад) громаді у виконкомі буде більше народу, ніж депутатів у раді. Голові справитись з багатопартійністю в раді і виконкомі буде дуже складно, та й витрати на старост стають обтяжливими.

Тому «найкраще» рішення – скоротити кількість старост. І ми можемо отримати ситуацію, коли у громаді на 50 сіл та 1500 квадратних кілометрів буде аж 5 старост! Яке представлення інтересів? Яка доступність місцевої влади до жителів?

Що робити? Звичайно найкращий варіант внести зміни у закон про місцеве самоврядування і встановити вимоги щодо старостинського округу – максимально допустима кількість поселень, чисельність населення та площа, далі – відновити виборність старост. Аби виконкоми були більш спроможними до роботи, передбачити розширені засідання виконкому – за участі старост, для розгляду певного переліку питань, та звичайний виконком з 8-10 осіб.

Чи реально це в нинішніх умовах? Досить реально, адже все одно готується нова редакція закону про місцеве самоврядування і там все можна врахувати.

Також зараз варто територіальним громадам звернутись до закону про органи самоорганізації населення. На його основі визначити у своїй громаді території, де можуть утворюватись такі органи, наприклад, села з населенням понад 100 осіб, надати цим органам певні повноваження, обмежена версія повноважень старости, та елементарні ресурси. Статутом передбачити можливу участь цих органів у підготовці та ухваленні найважливіших рішень ради, які стосуються цих поселень. Таким чином сільські поселення не будуть настільки упослідженими, якими стали після цих виборів, і люди не будуть настільки розчарованими дещо контраверсійним завершенням загалом успішної реформи.

P.S. Це просто начерк. Ні на що не претендую. Проблема є і її слід вирішувати. Про надмірні громади у прикордонні дещо згодом.

Анатолій Ткачук

Поділитися