Зауваження та пропозиції до «Плану пріоритетних дій Уряду на 2016 рік»

Загальні зауваження:

Урядом оприлюднено проект нового документу щодо визначення пріоритетів діяльності на 2016 рік. Добре, що такий документ з’явився і є можливість подати пропозиції.

Частина з наших пропозицій оформлена у коротку записку, над якою ми будемо продовжувати роботу далі.

1. До «вступу»

«Мета, яку ставить перед собою Уряд

Україна перебуває у виняткових обставинах, переживши глибоку політичну та економічну кризу на тлі окупації Криму та війни на Сході. Однак, причина даної кризи глибша, ніж поточні політичні та економічні потрясіння, чи російська агресія. До неї призвело зволікання з проведенням необхідних реформ протягом 25 років незалежності. (тут пропоную додати: А російська агресія стала можливою через відсутність в Україні реальної державної регіональної політики, яка б дала можливість сформувати єдиний український простір в межах усієї суверенної території української держави. Незгуртованість українського простору, міжрегіональна відчуженість та егоїзм дали підстави та можливості зовнішньому агресору анексувати Крим та окупувати значні українські території на Донбасі.)

Серед східноєвропейських країн Україна є одним з найслабших реформаторів – зміни, які відбулися в країні з часів краху комуністичного табору, значно менші, ніж в сусідніх країнах-членах ЄС. Наслідки такого зволікання стали катастрофічними для громадян України. З початку 90-х років починаючи приблизно на одному рівні економічного розвитку з такими країнами, як Польща, Словаччина та Румунія, сьогодні ми відстаємо від них у кілька разів. Темпи економічного зростання в Україні значно нижчі за темпи зростання економік наших західних сусідів. Заробітні плати українців в 3-5 разів менші, ніж заробітні плати поляків, словаків та румун.

Втім, українці можуть наздогнати своїх сусідів та добитися такого ж рівня економічного розвитку та добробуту. Якісний людський капітал, вигідне географічне положення та потужна база природних ресурсів створюють високий потенціал не тільки для виходу з кризи, але й для стрімкого розвитку країни. Цей потенціал може бути реалізований лише шляхом рішучих та ефективних європейських реформ, які мають принести помітні для громадян результати.

Редакція проекту	Пропонована редакція
Мета, яку ставить перед собою Уряд, – забезпечити зростання рівня життя громадян і підвищення його якості завдяки сталому економічному розвитку.	Мета, яку ставить перед собою Уряд, – забезпечити прискорене зростання рівня життя громадян, формування комфортного та безпечного середовища проживання людини, завдяки сталому економічному розвитку України, територіальних громад та регіонів.
Передумовами її досягнення є забезпечення національної безпеки, макроекономічна стабільність, створення сприятливого бізнес-клімату, утвердження верховенства права та протидія корупції та  підвищення якості державного управління.	Передумовами її досягнення є забезпечення національної безпеки, згуртованість українського простору, макроекономічна стабільність, створення сприятливого бізнес-клімату, зростання доходів домогосподарств, утвердження верховенства права та протидія корупції та підвищення якості державного управління.

Ці стратегічні пріоритети в свою чергу визначають набір тих першочергових кроків, які Уряд планує реалізувати до кінця поточного року.

Коментар: Оскільки у вступі мета розкривається через певний порядок передумов, починаючи з безпеки, що є абсолютно правильно, то далі в тексті пріоритети вибудовано не в такому порядку, як це визначено у вступі. Тому це варто упорядкувати.

2. Стратегічні пріоритети Уряду
   • Пріоритет V називається «відновлення безпеки громадян». Це суттєво вужче, ніж «забезпечення національної безпеки» про що йде мова у вступі. Тому варто стратегічний пріоритет «забезпечення національної безпеки» поставити першим і розкрити його через протидію зовнішній агресії, забезпечення внутрішньої стабільності та «відновлення безпеки громадян» за місцем їх проживання чи перебування.
   • Потребує певного уточнення і пріоритет IV «Підвищення якості державного управління та державних послуг». Насправді для людини ключовими питаннями є не тільки якість державного управління та державних послуг, а передусім якість послуг, що надаються за місцем його проживання, а ці послуги надаються в більшості випадків органами місцевого самоврядування, так само, якість життя в конкретному поселенні суттєво залежить від ефективності місцевої ради та відповідно сільського, селищного чи міського голови. Саме тому, в цьому пріоритеті мова радше має йти про державне управління та місцеве самоврядування, а також про публічні послуги, які охоплюють послуги, що надаються, як державними органами так і органами місцевого самоврядування.
3. Пропонується додати ще один пріоритет:

Формування згуртованості України на основі ефективної державної регіональної політики має покласти край роз’єднаності українського суспільства, подолати міжрегіональну відчуженість та перетворити Україну в модерну стабільну європейську державу.

Після швидкої анексії Криму та розгортання бойових дій на Донбасі, в Україні швидко поширились громадські рухи, спрямовані на єдність українських регіонів, протидію російській медійній, інформаційній, культурній, історичній експансії. Рівень міжрегіональних суперечностей щодо вектору розвитку української держави, її спадковості, ролі української мови, як об’єднуючого чинника для протистояння зовнішній агресії дещо почав спадати. Проте досі в різних українських регіонах спостерігаються прояви регіонального егоїзму, окремішності, власного шляху та значимості, які активно підігріваються ззовні. До цього долучаються популісти, що експлуатують тему «економічної самостійності» регіонів в умовах досить великих диспропорцій в регіональному розвитку. Саме тому, Уряд у своїй діяльності провадитиме державну регіональну політику таким чином, аби створити умови для конвергенції регіонів, вирівнювання рівня їх розвитку на основі власних конкурентних переваг за умови справедливої та конкурентної державної підтримки проектів регіонального розвитку, а також започаткувати та реалізовувати довготривалу державну програму української згуртованості (загальноукраїнської солідарності), спрямованої на формування єдиного українського простору в межах усієї суверенної території держави.

4. Опис пріоритету Формування згуртованості України на основі ефективної державної регіональної політики.

Формування згуртованості України на основі ефективної державної регіональної політики

1. Формування довіри між мешканцями різних регіонів України, формування єдиного українського простору

Постановка проблеми:

В Україні, як і у більшості великих європейських країн є відмінності між її регіонами за різними ознаками.

Проте, на відміну від більшості великих європейських держав, в Україні на ці внутрішні міжрегіональні відмінності накладається надмірний зовнішній вплив Російської Федерації, який є чи невизначальним у створенні міжрегіональних та міжнаціональних проблем в Україні.

Для такого впливу в Україні є і свої внутрішні передумови. Так, різні частини нинішньої України формувались в регіони у складі різних імперій та держав, мають місце суттєві відмінності у національному складі населення, структурі регіональних економік, що в свою чергу також суттєво впливає на соціо- ментальні характеристики населення.

Якщо проаналізувати етнічний склад населення в регіонах, можна побачити, що більшість регіонів має домінуючу більшість українського етнічного населення, проте АРК, Донецька, Луганська області мають досить високу частку етнічних росіян. Свої особливості щодо національного складу населення має Одеська область, особливо її південно-західна частина, а також Закарпатська та Чернівецька області, де другою національною групою після українців є відповідно угорська та румунська меншини.

Автономна республіка Крим, південно-західна частина Одеської області, Закарпаття мають досить слабкі фізичні зв’язки з рештою українських регіонів через особливості географічного розміщення.

Мешканці України загалом, а особливо мешканці Сходу[1] та почасти Півдня України, досить слабо включені в загальноукраїнські міграційні процеси, є мало мобільними, що не сприяє обміну людьми між регіонами, а відтак і покращенню розуміння між їх мешканцями. Мовна розмежованість між регіонами та різний вплив на регіони російського зовнішнього фактору, призвело до того, що в різних регіонах, а особливо у АРК та на Донбасі було створено свій власний регіональний простір, слабо інтегрований в Україну в інформаційній, культурній, освітній сферах.

Використання об’єктивних міжрегіональних відмінностей Російською Федерацією та безвідповідальними українськими політиками у власній політичній діяльності призвело до анексії Криму, поширення сепаратизму, кровопролитної війни на Донбасі і появи сотень тисяч вимушених переселенців.

Зростання частки вимушених переселенців в різних містах та селах України є додатковим викликом для міжрегіональних відносин, який може або загострити проблему міжрегіонального відчуження або навпаки стати фактором загальноукраїнської солідарності.

Без формування єдиного українського економічного, інформаційного, освітнього, культурного та інших просторів, без творення загальноукраїнської солідарності між регіонами, досягти успіхів у розвитку держави буде дуже складно.

Мета:

створення в Україні можливостей для формування порозуміння та довіри мешканців одних регіонів до інших; створення умов для співробітництва між регіонами у гуманітарній – культурній, освітній, інформаційних сферах; формування в регіонах більш рівномірного розуміння європейського вибору України, демократичних та моральних цінностей українців (а також підтримка налагодження міжрегіональних коопераційних зв’язків та створення міжрегіональних розвиткових проектів, що «зшивають» Україну[2])

Цільові показники на 2016 рік:

• Ухвалено чіткі і зрозумілі середньострокові стратегії міністерств: освіти, культури, інформації щодо реалізації можливостей для співробітництва регіонів у сфері освіти, культури, інформації, історичних та культурологічних досліджень.
• Розпочато реалізацію програми регіонального розвитку «Загальноукраїнська солідарність» та визначено джерела її фінансування на 2016 рік та 2017 рік, у тому числі за рахунок бюджетної підтримки ЄС регіонального розвитку.

Що було зроблено в попередній період:

• Підготовлено та ухвалено Державну стратегію регіонального розвитку України на період до 2020 року від 6 серпня 2014 р. Постанова Уряду № 385, де формування єдиного українського простору визначено пріоритетним на період дії Стратегії.
• Ухвалено План заходів з реалізації Стратегії від 7 жовтня 2015 р. Постанова Уряду № 821, яким ухвалено низку програм регіонального розвитку, які не були оприлюдненими і відтак не почали реалізовуватись.

Послідовність кроків, які планується зробити до кінця року:

№	Кроки	Пояснення, обґрунтування	Відповідальні	Терміни	Що дасть реалізація цього кроку
1	Ухвалення середньострокових стратегій міністерств: освіти, культури, інформації щодо реалізації можливостей для співробітництва регіонів у сфері освіти, культури, інформації, історичних та культурологічних досліджень.	Необхідно мати чітке уявлення, які міністерства діятимуть з реалізації поставленого завдання і як має здійснюватись координація дій та заходів.	Міністерство освіти та науки, Міністерство культури, Міністерство інформації, Мінірегіон – координація	ІІ квартал	Буде забезпечено прогнозованість дій міністерств, системність та плановість заходів
2	Оприлюднено додаток із переліком та змістом програм регіонального розвитку до Постанови № 821 від 7 жовтня 2015 р.	Схвалені Постановою, подані Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства програми регіонального розвитку, що додаються до оригіналу не оприлюднені і не реалізовуються.	Секретаріат КМУ, Мінрегіон	Травень 2016	Постанова №821 набуде чинності в повному обсязі.
3	Визначено порядок використання бюджетної підтримки ЄС регіонального розвитку на реалізацію програм регіонального розвитку схвалених Постановою №821	Відповідно до угоди між Україною та ЄС, Україні виділено кошти на бюджетну підтримку регіонального розвитку, які можуть бути використані на реалізацію програм регіонального розвитку.	Мінрегіон, Мінфін	Червень 2016	Буде забезпечено фінансування програм, починаючи уже з 2016 року
4	Забезпечено реалізацію програми регіонального розвитку «Загальноукраїнська солідарність»	Забезпечення комплексності діяльності різних суб’єктів у досягненні зближення між регіонами.	Мінрегіон, Міносвіти, Мінкульт, Мінінформації, Мінфін, Мін’юст	ІІІ квартал	Буде створено основу для системної роботи по формуванню спільного загальноукраїнського простору в межах усієї суверенної території держави.
5	Визначення суми та джерел фінансування діяльності в рамках державної програми «Загальноукраїнська згуртованість/солідарність» на 2017 рік.	Створення умов для реалізації поставлених завдань	Мінфін, Мінрегіон	IV квартали	В бюджеті 2017 року буде виділено кошти на реалізацію програми.

Ключові наступні кроки, які потрібно буде реалізувати у середньостроковій перспективі

Необхідно ввести в практику діяльності міністерств, ОДА компоненти, які спрямовані на розвиток міжрегіональних контактів, обмінів молоддю, студентів, проведенням спільних міжрегіональних заходів, промоцією одних регіонів у інших.

Стимулювати появу в українському теле- та радіоефірі програм та передач, які показують регіональне різноманіття, знайомлять українців з різними регіонами та виховують спільну українську ідентичність в умовах регіонального розмаїття.

2. Створення умов для ефективного розвитку регіонів на основі державної підтримки проектів регіонального розвитку, що сприяють прискоренню розвитку регіонів та проектів загальноукраїнського характеру, що спрямовані на формування єдиного українського простору

Постановка проблеми:

Державна стратегія регіонального розвитку на період до 2020 року визначила нові підходи до планування та реалізації регіонального розвитку у двох напрямах – «знизу до верху» та «зверху вниз», що означає збалансування регіонального розвитку на основі планування свого розвитку з боку власне регіонів та визначення загальнодержавних пріоритетів, які мають реалізовуватись в усіх регіонах. Цей класичний європейський підхід в українських реаліях наштовхнувся на такі перешкоди: по-перше, регіони виявились неготовими аби пропонувати на фінансування з Державного фонду регіонального розвитку дійсно розвиткові проекти, які б відповідали пріоритетам та планам заходів з реалізації власної стратегії регіонального розвитку (в 2015 році регіони не змогли освоїти 520 млн. грн. із 3 млрд. виділених коштів, не зважаючи на встановлені строки подачі проектів на наступний рік у році поточному, ще жодного разу жодна область не вклалась у ці строки); по-друге, для реалізації державних пріоритетів у сфері регіонального розвитку, зокрема проектів, які б сприяли досягненню єдності українського простору, не визначено джерел фінансування, адже кошти Державного фонду регіонального розвитку розподіляються винятково серед регіонів.

Мета:

Створити фінансові механізми стимулювання регіонів подавати якісні проекти регіонального розвитку, які прискорюють розвиток регіонів та визначити джерела фінансування проектів, які відповідають державним пріоритетам у сфері регіонального розвитку, зокрема тих, що формують єдиний український простір в межах усієї суверенної території України.

Цільові показники на 2016 рік:

• Ухвалено зміни до статті 24-1 Бюджетного кодексу України щодо розміру та порядку використання коштів Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР).
• Ухвалено необхідні урядові рішення щодо порядку підготовки, реалізації та фінансування проектів, що фінансуються з Державного фонду регіонального розвитку на вирішення завдань, що випливають з Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року.

Що було зроблено у попередній період:

Проаналізовано практику використання коштів ДФРР в 2015 році і підготовлено спільно з Проектом ЄС «Підтримка сталого регіонального розвитку в Україні» концептуальні підходи щодо удосконалення процедур використання коштів фонду на проекти розвитку в окремих регіонах і в інтересах пріоритетів держави в усіх регіонах. Запропоновано збільшити розмір ДФРР з 1% до 1,5%, з використанням цих додаткових 0,5% на реалізацію проектів, що випливають із завдань Державної стратегії регіонального розвитку в частині державних пріоритетів формування єдиного загальноукраїнського простору.

Послідовність кроків, які планується зробити до кінця року:

	Кроки	Пояснення, обґрунтування	Відповідальні	Терміни	Що дасть реалізація цього кроку
1	Підготувати проект закону про внесення змін у статтю 24-1 Бюджетного кодексу України в частині збільшення розміру фонду до 1,5% Державного бюджету України та удосконалення механізму розподілу коштів фонду на проекти розвитку та забезпечити його прийняття.	Збільшення ДФРР до 1.5%, з яких 0,5% буде витрачатись на програми та проекти, створить умови для досягнення державних цілей регіональної політики без зменшення фінансування регіонів, а зміна підходів щодо перерозподілу невитрачених в поточному році коштів фонду на наступний рік посилюватиме відповідальність регіонів за якість проектів	Мінрегіон, Мінфін	Червень 2016 – подання проекту Вересень 2016 – ухвалення	Забезпечення реалізації ДСРР-2020, створення умов для реалізації проектів, що формують загальноукраїнський простір, розвивають міжрегіональне співробітництво.
2	Прийняття урядових актів, що випливають із змін статті 24-1 Бюджетного кодексу України	Після ухвалення змін до статті 24-1, необхідно буде врегулювати питання щодо вимог до проектів, які подаються в розвиток реалізації державних пріоритетів регіонального розвитку, спільних проектів для групи регіонів, порядку їх відбору, оцінки та моніторингу реалізації.	Мінрегіон	Впродовж 2-х місяців від дати ухвалення змін до статті 24-1	Буде створено всі юридичні рамки для повноцінної реалізації пріоритетів держави та регіонів у сфері регіонального розвитку та забезпечення формування єдиного українського простору в межах суверенної території держави.

Анатолій Ткачук

23.05.2016

[1] До початку анексії Криму та бойових дій на Донбасі

[2] Для варіанту розширеної програми, яка охоплюватиме і економічну складову.