АДАПТАЦІЯ ДО ЗМІН КЛІМАТУ У ГРОМАДІ. Міркування на гарячу тему.

Здається війна зараз закрила своєю жорстоківстю та негативними впливами всі інші проблеми, які турбували людей у конкретних поселеннях громад до війни, але надзвичайно аномальні температури липня 2024 року показали, що кліматичні зміни можуть мати також дуже неприємні наслідки для людини.

Саме тому в ці гарячі дні спробуємо поміркувати над цією проблемою, а головне подумати, що можна з цим робити.

Зміна клімату, це факт, який не можна не помічати. Причому ці зміни прискорюються з року в рік, і напевне однією з причин такого прискорення є наше відчуття передусім високих температур, які стали звичним явищем влітку. Проте кліматичні зміни це не тільки спека в літні місяці. Це цілий комплекс змін, частина з яких виглядає так:

1. Нестабільність температурного режиму в різні пори року: різкі перепади температур.
2. Загальне підвищення середньорічної температури повітря. За останні 30 років зростання середньорічної температури в Україні склало 1,2 градуси Цельсія[1]
3. Аномально високі температури влітку, короткочасні низькі температури взимку.
4. Зміна структури опадів – їх крайня нестабільність впродовж сезонів. При майже не змінній загальнорічній кількості опадів, надмірна концентрація опадів впродовж одного-двох днів і повновою їх відсутністю впродовж кількох місяців.
5. Зниження водності водойм, особливо малих річок, обміління озер, ставків, висихання боліт.
6. Зниження рівня підземних вод традиційних для споживання людиною водоносних горизонтів.
7. Підтоплення чи загроза затоплень прибережних до моря територій

 

Всі ці впливи загалом приводять до зниження якості життя людини в різних країнах, регіонах, поселеннях. При цьому:

• Зростає кількість хвороб та передчасних смертей від перегріву;
• Зростають ризики для ведення сільського господарства, індивідуального городництва та садівництва;
• Знижуються можливості утримання домашньої худоби через втрату пасовищ та високу температуру в літній період;
• Зростають потреби у електроенергії та витрати на її генерування та придбання;
• Знижується рівень комфорту проживання в традиційних багатоповерхових будинках та великих містах;
• Зростають витрати на підтримання в робочому стані дощової інфраструктури;
• Зростає кількість хвороб рослин, їх деградація, а відтак затрати на благоустрій та озеленення;
• Скорочуються можливості отримання якісної питної води та води для поливу рослин;
• Відбувається ерозія сільськогосподарських земель;
• Відбувається деградація комунальних водойм, які стають небезпечними для відпочинку людини.

Перелік звичайно не повний і в кожній конкретній території він може бути доповненим або зміненим. Але для нас найважливішим має стати не констатація проблем, а пошук варіантів мінімізації їх впливу на життєве середовище людини.

При цьому ми всі маємо розуміти, що адаптація  до кліматичних змін не може бути здійсненою міською радою чи виконкомом, чи навіть міністерством або обласною державною адміністрацією. Має відбуватись кілька паралельних процесів адаптації: управлінських рішень органів викоавчої влади та органів місцевого самоврядування, змін ведення підприємницької діяльності власників та управлінців бізнесів, поведінкових змін повсякденного життя людей, учасників домогосподарств, які знаходяться у містах та селах різних територіальних громад в Україні.

 

Отже, що потрібно робити і як слід змінюватись?

Перше: Напевне ключовим для адаптації є розуміння, що клімат змінюється і нам і нашим дітям доведеться жити у нових кліматичних умовах. Ми не можемо зміни клімат і зробити його більш комфортним для проживання, але ми може змінитись самі і змінити середовище навколо нас, яке дозволить нам не втратити звичний рівень комфорту.

Якщо ми зафіксуємо для себе це розуміння, як аксіому, всі наші дії стануть осмисленими і будуть логічно вести нас правильною дорогою, яка відкриватиме можливості для пристосування до нових реалій.

Друге: наші рішення не можуть приводити до погіршення ситуації із кліматичними змінами!

Третє: максимальна ефективність використання енергетичних ресурсів.

Четверте: збереження та ефективне використання водних ресурсів.

П`яте: максимум зелені – мінімум бетону

Шосте: вирощуємо те, що росте, прикриває землю, дає тінь і не потребує затратного догляду

Принципи адаптації до кліматичних змін можна і бажано покласти у місцеві нормативні акти, які стосуються порядку підготовки місцевих програм розвитку, проектів будівництва, правил благоустрою.

 

Має бути проведено заходи із жителями громад різних соціальних та вікових груп з роз`ясненням місцевої політики адаптації до кліматичних змін, бажаним було б проходження спеціалізовааних навчань із адаптації до змін клімату визначених посадових осіб місцевого самоврядування, які б допомагали різним службам та спеціалістам при підготовці проектів враховувати їхню адаптивність до кліматичних змін.

Прості поради, яких є в інформаційому просторі безліч і які досить просто відшукати, застосувати або на їх основі розробити свої рішення. Поради орієнтовані передусім на голову громади, але вони справедливі для кожного, хто готовий адаптуватись.

1. Якщо у вас нема дощової каналізації, чи вона не забезпечує потреби при більших опадах, відмовтесь від бордюрів, зробіть «кам`яні струмки», якими можна відвести воду у місця де вона увійде в землю природнім способом.

Малюнок 1. Приклад відведення води з доріжки парку на траву природнім способом

1. Не заливайте все бетоном, не закривайте глухою плиткою чи асфальтом великі площі. Використовуйте нові покриття, що дозволять рости травам і вбирати зайву воду.

Малюнок 2. Зелена парковка

2. Не зрізуйте дерева, які дають тінь, не косіть траву на газонах під нуль. Зелень та тінь суттєво знизують температуру.

Малюнок 3. Різниця температури в залежності від середовища

3. Глухі стіни будинків у місті, особливо розвернуті до сонця прикривайте вертикальними клумбами чи плющем.

Малюнок 4. Охолодження стіни будинку вертикальною клумбою

4. Збирайте дощову воду для поливу городів, саду, клумб. Використовуйте такі технології для громадських будинків – ДНЗ, Шкіл, будинків для людей із СЖО

Малюнок 5. Варіант використання дощової води у місті за новими технологіями

5. Проведіть облік усіх джерел водопостачання, у тому числі потенційних, у вашій громаді. Водойми, криниці в селах, джерела поза поселеннями – все це варто нанести на карту з описом стану. На цій основі варто підготувати план їх поетапного очищення/відновлення. Як показує практика, досить часто, давно закинуті джерела після їх розчищення дають воду. Заглиблення старих криниць та один-два метри також може дати гарний результат.

Малюнок 6. Приклад відновлення занедбаної криниці 1955 року в березні 2022. Джерело відновилось, вода прозора і придатна для вживання (с.Наркевичі, Хмельницька область)

 

6. Зупиніть розорювання берегів вздовж річок , водойм, боліт. Засадіть береги вербою для їх укріплення від розмивання. Якщо у вашій громаді знаходяться витоки річок, обстежте їх і по можливості поверніть туди рослинність, яка є важливою для збереження водоносності. Порадьтесь із спеціалістами, залучіть молодь, місцевих аграріїв.
7. Не садіть у громаді рослини, які не приживаються у нинішній кліматичній ситуації, допоможіть інформаційно домогосподарствам використовувати нові технології вирощування городини в умовах кліматичних змін (грядки Розума, трапеції, вертикальні грядки, теплиці…). Зараз є багато ресурсів та організацій, які тут є помічними.
8. Керуйтесь правилом: все, що вирощено на цій ділянці і не використано за призначенням має повернутись у цю ж ділянку. Компостуйте органічні відходи, траву, листя. Земля має бути або зеленою через рослини, або замульчованою.

Малюнок 7. Компостні ящики у міському парку(м.Миколаїв)

 

9. Здійснюйте розумне планування території, замовляйте проектування будинків та споруд з урахуванням кліматичних змін, місця розміщення і загальних просторових рішень, що враховують кліматичні зміни.

Варто знати: «…підвищення стійкості інфраструктури до кліматичних впливів може мати співвідношення вигод і витрат приблизно 6 до 1. На кожному інвестованому доларі можна заощадити шість доларів[1].»

 

Замість висновку:

Війна продовжується. Багато є зруйнованого, багато ще буде зруйновано. Доведеться відбудовувати зруйноване на сході та півдні, доведеться будувати нове в центрі та на заході через переміщення людей та підприємств, доведеться змінювати структуру української економіки, буде змінюватись система розселення та зайнятості населення. При цьому варто аби ми не забули, відбудовуючи зруйноване, будуючи нове варто пам`ятати про клімат, який швидко змінюється і всі рішення готувати та реалізовувати з урахуванням цього фактору.

 

[1] https://press.un.org/en/2019/sgsm19807.doc.htm

[1] https://niss.gov.ua/sites/default/files/2020-10/dop-climate-final-5_sait.pdf

 

фото: https://ukr.media/