Як врахувати інтереси молоді у громаді? Про молодіжну раду і не тільки

Замість вступу

Демографічна ситуація в Україні є вкрай складною. До загального зниження народжуваності, яке триває з середини 60-х років минулого століття, додалася війна і масова еміграція жінок з дітьми за кордон. Відтак у багатьох громадах питання збереження населення є питанням номер один. І мова йде передусім про молодь.

Громада без молоді не має майбутнього, тому політика громади має розроблятися і реалізовуватися таким чином, аби молодь бачила своє місце у майбутньому громади, впливала на формування бачення майбутнього. Як цього досягнути – залежить і від керівництва громади, і від активності самої молоді.

Народна мудрість стверджує, що допомогти можна лише тому, хто хоча б щось робить сам. Тому місцева молодіжна політика буде промолодіжною лише у випадку, коли молодь сама буде у цьому зацікавленою.

Природня потреба територіальної громади у збереженні власної демографічної стійкості, стимулювання молоді до створення сім’ї, народження дітей є зрозумілою. Український законодавець також передбачив окремі елементи залучення молоді до життя у громаді. І це є дуже важливим інструментом, який може утримати у громаді частину молоді.

 Як врахувати інтереси молоді у громаді?[1]

Самоорганізація у закладах освіти

УЧНІВСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ

Освіта в Новій українській школі ґрунтується на розвитку ключових компетентностей, громадянської зокрема. Один з найефективніших способів навчитися саме громадянської компетентності ще у школі – учнівське самоврядування.

Учнівське самоврядування забезпечує можливість впливати і приймати рішення у питаннях, які впливають на життя в школі, таким чином, вчитися бути громадянином на практиці. Це досвід застосування у реальному житті демократичних норм і процедур.

Це реально працює там, де є активна позиція школярів і де вчителі ставляться до школярів, як до повноцінних партнерів в управлінні значною часткою шкільних процесів.

Відповідно до Закону України «Про освіту»[2], права та обов’язки у школі мають всі учасники навчально-виховного процесу – учні, батьки, вчителі та інші співробітники навчального закладу.

Відповідно до Статті 28 Закону «Про освіту» у закладі освіти можуть діяти:

органи самоврядування працівників закладу освіти;

органи самоврядування здобувачів освіти;

органи батьківського самоврядування;

інші органи громадського самоврядування учасників освітнього процесу.

Витяг із закону:

«Стаття 28. Громадське самоврядування в закладі освіти

1. Громадське самоврядування в закладі освіти – це право учасників освітнього процесу як безпосередньо, так і через органи громадського самоврядування колективно вирішувати питання організації та забезпечення освітнього процесу в закладі освіти, захисту їхніх прав та інтересів, організації дозвілля та оздоровлення, брати участь у громадському нагляді (контролі) та в управлінні закладом освіти у межах повноважень, визначених законом та установчими документами закладу освіти.

Громадське самоврядування в закладі освіти здійснюється на принципах, визначених частиною восьмою статті 70 цього Закону.

У закладі освіти можуть діяти:

органи самоврядування працівників закладу освіти;

органи самоврядування здобувачів освіти;

органи батьківського самоврядування;

інші органи громадського самоврядування учасників освітнього процесу.

Частина 8 статті 70 цього закону:

8. Громадське самоврядування та державно-громадське управління у сфері освіти здійснюються на принципах:

пріоритету прав і свобод людини і громадянина;

верховенства права;

взаємної поваги та партнерства;

репрезентативності органів громадського самоврядування, громадських об’єднань та інших інститутів громадянського суспільства і правоможності їх представників;

обов’язковості розгляду пропозицій сторін;

пріоритету узгоджувальних процедур;

прозорості, відкритості та гласності;

обов’язковості дотримання досягнутих домовленостей;

взаємної відповідальності сторін.»

[3]

Витяг із закону:

«Стаття 28. Учнівське самоврядування

1. У закладах освіти та їхніх структурних підрозділах може діяти учнівське самоврядування з метою формування та розвитку громадянських, управлінських і соціальних компетентностей учнів, пов’язаних з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту, здорового способу життя тощо.

Учнівське самоврядування здійснюється учнями безпосередньо і через органи учнівського самоврядування.

Учні мають рівні права на участь в учнівському самоврядуванні, зокрема на участь у роботі дорадчих (консультативних із певних питань), робочих (робочих групах тощо) та інших органів учнівського самоврядування, а також вільно обирати та бути обраними до виборних органів учнівського самоврядування.

2. Учнівське самоврядування може діяти на рівні класу, пансіону (за наявності) та іншого структурного підрозділу закладу освіти.

Органи учнівського самоврядування утворюються за ініціативою учнів та можуть бути одноособовими, колегіальними, а також можуть мати різноманітні форми і назви.

3. Керівник закладу освіти сприяє та створює умови для діяльності органів учнівського самоврядування.
4. Інші учасники освітнього процесу не повинні перешкоджати і втручатися в діяльність органів учнівського самоврядування.
5. З питань захисту честі, гідності та/або прав учнів закладу освіти керівник учнівського самоврядування має право на невідкладний прийом керівником закладу освіти. Керівник закладу освіти зобов’язаний розглянути усну чи письмову вимогу керівника учнівського самоврядування про усунення порушень щодо честі, гідності чи прав учня закладу освіти та вжити заходів відповідно до правил внутрішнього розпорядку та/або законодавства.

Органи учнівського самоврядування мають право, але не зобов’язані вести протоколи чи будь-які інші документи щодо своєї діяльності.

6. Органи учнівського самоврядування мають право:

брати участь в обговоренні питань удосконалення освітнього процесу, науково-дослідної роботи, організації дозвілля, оздоровлення, побуту та харчування;

проводити за погодженням з керівником закладу освіти організаційні, просвітницькі, наукові, спортивні, оздоровчі та інші заходи та/або ініціювати їх проведення перед керівництвом закладу освіти;

брати участь у заходах (процесах) із забезпечення якості освіти відповідно до процедур внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

захищати права та інтереси учнів, які здобувають освіту у цьому закладі освіти;

вносити пропозиції та/або брати участь у розробленні та/або обговоренні плану роботи закладу освіти, змісту освітніх і навчальних програм;

через своїх представників брати участь у засіданнях педагогічної ради з усіх питань, що стосуються організації та реалізації освітнього процесу.

7. Діяльність органів учнівського самоврядування не повинна призводити до порушення законодавства, установчих документів закладу освіти, правил внутрішнього розпорядку, прав та законних інтересів інших учасників освітнього процесу.
8. Засади учнівського самоврядування визначаються цим Законом та положенням про учнівське самоврядування закладу освіти (за наявності), що затверджується загальними зборами уповноважених представників класів закладу освіти.

У своїй діяльності органи учнівського самоврядування керуються законодавством, правилами внутрішнього розпорядку та положенням про учнівське самоврядування закладу освіти (за наявності).

9. Рішення органу учнівського самоврядування виконується учнями на добровільних засадах.»

На підставі наведених витягів із законів можна сформулювати декілька важливих ознак учнівського самоврядування.

Учнівське самоврядування — невід’ємна частина громадського самоврядування, що забезпечує захист прав і інтересів учнів, й їхню участь в управлінні загальноосвітнім навчальним закладом.

В учнівському самоврядуванні беруть участь особи, які навчаються у загальноосвітньому навчальному закладі. Усі такі особи мають рівне право на участь в учнівському самоврядуванні.

Загалом для учнівського самоврядування справедливо багато чого із місцевого самоврядування і воно може бути гарною школою для роботи у публічній владі. Учнівське самоврядування здійснюється учнями, які навчаються в конкретній школі як безпосередньо, так і через органи учнівського самоврядування, що обираються шляхом таємного чи відкритого голосування.

Вищим органом учнівського самоврядування є загальні збори або учнівська конференція. Виконавчий орган (учнівський комітет, рада учнівського колективу, рада старост, парламент) є підзвітним загальним зборам. Учнівські збори відбуваються не менш як два рази на рік.

Органи учнівського самоврядування (за чинним законодавством):

• проводять організаційні, наукові, культурно-масові, спортивні, оздоровчі й інші заходи;
• виконують інші функції.

Рішення органів учнівського самоврядування мають дорадчий характер для адміністрації школи.

Загалом учнівське самоврядування може бути досить успішним і мотивуючим, а може бути формальним і не цікавим. Все залежить від самих учнів і, звичайно, вчителів.

Учнівське самоврядування може бути стартом до створення інших громадських молодіжних органів.

«Кожен є ковалем своєї долі!» — Гай Юлій Цезар, римський імператор.

Органи учнівського самоврядування загальноосвітнього навчального закладу мають користуватися всебічною підтримкою і допомогою педагога-організатора чи заступника директора з виховної роботи у вирішенні питань забезпечення приміщеннями, обладнанням, документацією, коштами за погодженням із керівником закладу. Зокрема, директор школи має всебічно сприяти створенню належних умов для діяльності органів учнівського самоврядування щодо надання приміщення, меблів, оргтехніки; забезпечення постійним доступом до мережі Інтернет; відведення місць для встановлення інформаційних стендів; тощо виходячи з реальних можливостей школи.

Приклади  успішного учнівського самоврядування в громадах

1. Радивилівський ліцей №2 (Рівненська область)

Учнівське самоврядування стало рушієм змін у школі. Команда ліцею вирішила розпочати зміни саме з нього, що сприяло формуванню демократичної культури та активної участі учнів у шкільному житті.
🔗 Детальніше​ schools-for-democracy.org

2. Пустомитівська громада (Львівська область)

Активне учнівське самоврядування стало першим кроком до дієвої громади міста. Учні беруть участь у публічних опитуваннях, залучаються до діяльності в громаді, співпрацюють з іншими організаціями.

🔗 Детальніше​ schools-for-democracy.org

3. Сумська ЗОШ I-III ступенів №27

Учнівське самоврядування організовує культурно-масові заходи, класні вечори, виховні заходи та традиційні свята, сприяючи активному залученню учнів до шкільного життя. Тут утворена ШКІЛЬНА УЧНІВСЬКА РЕСПУБЛІКА (ШУР) – це добровільне незалежне об’єднання учнів школи.
🔗 Детальніше​ school27.sumy.ua

4. Шкільне самоврядування у київській школі (КМДШ)

Починаючи з 2-го класу, кожен учень Креативної Міжнародної Дитячої Школи може стати учасником шкільних виборів до парламенту. Діти, які вирішують стати парламентарями (таких посад — більше 10), створюють листівку з програмою, проводять диспути, у тому числі з директором. Далі — етап дебатів між претендентами та голосування в класах і школі.

У фіналі виборів висуваються кандидатури президента та прем’єр-міністра і відбувається фінальний тур голосування.

Президент шкільного парламенту під час зустрічей з іншими учнями формує перелік питань, які потрібно вирішити за допомогою керівництва школи. Президент приходить до директора, далі вони разом розглядають пропозиції та черговість виконання.

5. Іноземний приклад:

У Норвегії діти навчаються в школі 13 років, до 8-го класу — це молодша школа, яка має окрему будівлю. У кожній школі великий спортивний майданчик, і попри те, що це не дуже тепла країна, на жодній перерві діти не сидять у приміщенні. Діти роблять на майданчику все, що хочуть, без зауважень від дорослих. Вчителі стоять по периметру в світловідбивних жилетах і не втручаються в ігри дітей, поки ситуація не потребує першої медичної допомоги: діти хочуть висіти на турніку догори дриґом, і вони це роблять. Якщо хтось упав і забився, тоді вчителі втрутяться.

На території школи був невеликий майданчик для катання на скейтбордах. Але учні 4-го класу любили кататися там на самокатах і захотіли, щоб скейтодром був більшим. Їм вдалося аргументовано довести адміністрації школи, чому вони потребують більшого майданчика, вони уклали з адміністрацією угоду, зобов’язалися слідкувати, щоб на скейтодромі всі мали на собі захисні каски і жилети. Лише в разі виконання цих умов школа погодилася збільшити скейтодром.

Уявіть — діти молодшої школи провели перемовини з адміністрацією, уклали угоду, взяли на себе частину відповідальності за безпеку і утримання майданчика. Учнівське самоврядування в норвезьких школах справді потужне і ефективне, рішення, які ухвалюють, дійсно втілюються в життя. І якщо діти змогли домовитися з адміністрацією школи, то вони зможуть провести переговори і на інших рівнях у житті[4].

При всіх цих ініціативах, при впровадженні практики учнівського самоврядування варто дотримуватись певних правил – мінімум формалізму, максимум відкритості; діти мають не тільки щось вимагати від дорослих, а брати посильну участь у створенні сприятливого для розвитку середовища у школі, не цуратись якихось додаткових робіт.

Навіть невеликі успіхи мають бути показані у громаді, успішні учасники мають заохочуватись, це не дає гаснути молодіжному завзяттю, яке завжди є досить коротким. Інакше – скучно!

Коментар:

В Україні багато навчальних закладів мають свої положення про органи учнівського самоврядування, які можна легко знайти в інтернеті. Як наприклад такий: Положення про учнівське самоврядування Доманівського ліцею (Миколаївська область)

Цей документ визначає права та обов’язки учнів, структуру самоврядування, включаючи загальноліцейську учнівську конференцію, президента ліцею, віце-президента та різні комісії. Також описано порядок проведення засідань та виборів. ​domly.dp.ua

Самоорганізація молоді у громаді

МОЛОДІЖНА РАДА

Законодавство

Українське законодавство щодо молодіжної політики регулює таке питання, як створення певних молодіжних консультативно-дорадчих органів при органах публічної влади на різних рівнях адміністративно-територіального устрою.

Витяг з закону:

1. Закон України «Про основні засади молодіжної політики»[5]

27 квітня 2021 року,  1414-IX
«Стаття 6. Молодіжна рада

1. Молодіжна рада – це молодіжний консультативно-дорадчий орган, що може утворюватися при Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевому органі виконавчої влади, органі місцевого самоврядування з метою залучення молоді до формування та реалізації молодіжної політики на регіональному та місцевому рівнях.
2. У разі утворення молодіжної ради орган, при якому її утворено, затверджує положення про молодіжну раду та здійснює організаційно-методичне забезпечення її діяльності.»

Ця норма відкриває можливості до ініціювання створення подібних молодіжних рад в системі органів місцевого самоврядування територіальних громад.

В попередніх частинах ми уже звертали увагу на проблеми демографії, виїзду за межі громад молоді, тому тут варто зауважити, що Закон «Про місцеве самоврядування в Україні»[6] прямо передбачає низку повноважень органів місцевого самоврядування територіальної громади щодо молодіжної політики і  разом із Законом «Про основні засади молодіжної політики» є основою для залучення молоді до життя громади, врахування її інтересів та підтримки діяльності різних молодіжних ініціатив.

Витяг з закону:

«Стаття 13^-5. Участь молоді у місцевому самоврядуванні

1. Органи та посадові особи місцевого самоврядування визначають форми та порядок залучення молоді до вирішення питань місцевого значення.
2. Жителі, яким виповнилося 14 років, мають право ініціювати та брати участь у таких формах участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення, як місцева ініціатива, громадські слухання, публічні консультації, консультативно-дорадчий орган при органі та/або посадовій особі місцевого самоврядування та в інших формах участі, що не суперечать закону.»

Ця стаття дає підстави на рівні територіальної громади ухвалити необхідні місцеві нормативні акти щодо залучення молоді, зокрема – положення про Молодіжну раду, а також встановити у місцевому статуті порядок участі молоді у реалізації механізмів місцевої демократії.

Стаття 32 цього закону визначає повноваження виконавчих органів щодо реалізації місцевої молодіжної політики.

«Стаття 32. Повноваження у сфері освіти, охорони здоров’я, культури,  молодіжної політики, фізкультури і спорту, утвердження української національної та громадянської ідентичності

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:

а) власні (самоврядні) повноваження:

1) управління закладами освіти, охорони здоров’я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами,  молодіжними центрами, які належать територіальним громадам або передані їм,  молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення;

2) забезпечення здобуття повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти у державних і комунальних закладах освіти, створення необхідних умов для виховання дітей та молоді, розвитку їхніх здібностей, трудового навчання, професійної орієнтації, продуктивної праці учнів, сприяння діяльності дошкільних та позашкільних закладів освіти, дитячих,  молодіжних та науково-просвітницьких громадських об’єднань,  молодіжних центрів;

 10) сприяння розвитку молодіжних та дитячих громадських об’єднань, молодіжних центрів,  молодіжних рад,  молодіжної інфраструктури;»

Ще одним нормативним актом, яким регулюються окремі питання реалізації молодіжної політики через молодіжні ради є Постанова Кабінету Міністрів України № 1198[7] від 18 грудня 2018 року  «Про затвердження типових положень про молодіжні ради». Ця Постанова затверджує типові положення про молодіжні ради, які можуть бути використані органами місцевого самоврядування для створення власних молодіжних рад. Типове про молодіжну раду регіонального рівня[8] та Типове положення про молодіжну раду місцевого рівня[9]

Що таке – молодіжна рада? Практика реалізації

Ми уже говорили вище, що місцева молодіжна політика у громаді може бути успішною лише за участі у її розробці самої молоді. Молодіжна рада – один із інструментів залучення молоді до вироблення такої політики.

Молодіжна рада – консультативно-дорадчий орган, який утворюється при органах місцевого самоврядування із представників молоді для консультування, розробки та реалізації молодіжної політики на місцях.

Молодіжні ради існують на місцевому, регіональному, державному та міжнародному рівнях.

Початок такі ради беруть із 1989 року, коли міжнародна організація UNICEF затвердила конвенцію про права дитини.

Які питання може вирішувати молодіжна рада?

• розробляти рекомендації та пропозиції щодо реалізації молодіжної політики у громаді;
• сприяти забезпеченню координації дій органів місцевого самоврядування з питань реалізації державної політики у молодіжній сфері, проведенню роботи з роз’яснення її цілей та завдань;
• розробляти механізми взаємодії виконавчих органів міської ради і молодіжних громадських організацій, ініціативних груп на засадах партнерства, відкритості та прозорості;
• сприяти у забезпеченні реалізації прав та законних інтересів молоді як учасників навчально-виховного процесу;
• координувати роботу молодіжних організацій, органів молодіжного самоврядування навчальних закладів, що діють на території населених пунктів громади, в напрямку вирішення актуальних проблем молоді громади;
• сприяти у забезпеченні реалізації прав та законних інтересів молодіжних об’єднань громадян, учнівської молоді, студентів;
• сприяти у забезпеченні постійного зв’язку між міською радою та представниками молоді громади з питань молодіжної політики;
• вносити рекомендації та пропозиції до міської ради щодо її рішень з питань молодіжної політики;
• сприяти залученню молоді до вирішення питань соціально-економічного, політичного та культурного життя громади, шляхом розробки та реалізації молодіжних програм;
• сприяти розвитку учнівського самоврядування;
• виявляти та залучати соціально активну молодь до реалізації молодіжної політики у громаді;
• займатись аналізом, прогнозуванням та визначенням сучасних актуальних і перспективних проблем розвитку молоді, участь у розробці заходів культурно-просвітницького, виховного та економічного характеру, розвитку наукового та інтелектуального потенціалу молоді, формування патріотичних та моральних цінностей молоді, формування активної громадської позиції молоді;
• розвивати всебічні зв’язки молоді громади з молодіжними організаціями нашої держави та інших держав;
• підтримувати і організовувати заходи та ініціативи, націлені на вирішення проблем молоді громади;
• сприяти поширенню серед молоді волонтерського руху, спрямованого на поліпшення соціального становища та життя молоді громади;
• сприяти патріотичному вихованню та підвищенню рівня національної свідомості молоді;
• вирішувати інші завдання, які відповідають інтересам молоді та громади і не суперечать законодавству України.

Отже, Молодіжна рада може сама ініціювати рішення чи пропозиції в межах своїх компетенцій для впровадження у громаді. Вона може давати свою оцінку пропозиціям і діяльності органу місцевого самоврядування. Члени молодіжної ради навчаються, як працювати у команді, вивчають принципи демократії та врядування. Частина роботи ради може становити активності для молоді, проєкти та соціально-культурні заходи. Молодіжна рада має стати центром молодіжної активності.

Існує також практика «молодіжних дублерів», коли молоді активні люди проходять певне стажування у виконавчих органах ради, як дублери реальних працівників. Так вони знайомляться з системою місцевого самоврядування, реально починають розуміти проблеми і способи їх вирішення.

При створенні Молодіжної ради слід враховувати деякі стандартні підходи, які уже апробовані на практиці;

1. Інклюзивне формування складу ради

Що це означає: Забезпечення представництва різних категорій молоді — студентів, молодих працівників, мешканців сіл і міст, представників нацменшин, молодих людей з інвалідністю.

Як реалізувати:

• Відкрита участь у конкурсному відборі.
• Проведення інформаційних кампаній у школах, вишах, молодіжних центрах.
• Квоти або рекомендації для різних соціальних груп.

2. Чітке нормативне регулювання

Що це означає: Молодіжна рада має діяти на основі затвердженого положення, яке визначає її повноваження, процедури та взаємодію з органами місцевого самоврядування.

Як реалізувати:

• Прийняття положення радою громади.
• Узгодження повноважень молодіжної ради та органів місцевого самоврядування (ініціювання проєктів, дорадчий голос у виконкомі тощо).
• Прописані строки каденції, обрання керівництва та механізм заміщення членів.

3. Реальні механізми впливу на рішення громади

Що це означає: Молодіжна рада не є “декоративним органом”, а має реальні канали комунікації та впливу на рішення місцевої влади.

Як реалізувати:

• Делегування членів ради до дорадчих органів при голові громади.
• Ініціювання проєктів через бюджет участі.
• Проведення регулярних зустрічей з посадовцями, участь у сесіях ради громади.

4. Підтримка та розвиток потенціалу молоді

Що це означає: Постійне навчання членів ради, розвиток лідерських якостей, проєктного менеджменту, правових знань.

Як реалізувати:

• Проведення тренінгів, участь у форумах, обмінах.
• Залучення менторів або співпраця з громадськими організаціями.
• Встановлення системи внутрішнього наставництва.

Як створити молодіжну раду в громаді?

Є багато різної літератури, де детально описують процедури створення громадської ради, тому тут ми викладемо лише загальний алгоритм.

1. Створіть ініціативну групу та проведіть обговорення створення молодіжної ради із усіма залученими сторонами. Насамперед, необхідно отримати згоду органу місцевого самоврядування на створення Молодіжної ради, аби вона була офіційно створеною і її положення затверджене на сесії місцевої ради.
2. Ініціативна група напрацьовує необхідні документи до установчих зборів (положення про Молодіжну раду, Положення про конкурсний відбір кандидатів до складу Молодіжної ради, анкету кандидата до складу Молодіжної ради та ін.)
3. Винесіть на сесію питання про створення Молодіжної ради.
4. Проведіть рекламну кампанію Молодіжної ради. Організуйте публічні презентації у школах громади, будинках культури. Бажано, аби Молодіжна рада мала свою офіційну сторінку в соціальних мережах, де буде висвітлювати інформацію про свою діяльність. Надрукуйте афіші. Створіть анкету кандидата до складу ради через гугл-форму, але не виключайте і подачу такої анкети у паперовому вигляді.
5. Проведіть установчі збори вашої ради. На установчих зборах обирається склад Молодіжної ради – голова, заступник голови, секретар та інші члени. На такі збори можна запросити голову громади, депутатів, місце ЗМІ для більшої публічності процесу. Після виборів варто затвердити особистий склад молодіжної ради та дати копію першого протоколу для голови ради.
6. Проведіть навчання для Молодіжної ради. Важливо навчити представників ради проводити засідання ради, готувати документацію та власне розробити певну стратегію своєї роботи на всю каденцію. Членам Молодіжної ради також необхідно здобувати навички із проектного менеджменту та навчатись самостійно залучати ресурси для реалізації своїх ідей.
7. Проведіть друге засідання ради. Після навчання, варто ще раз допомогти провести уже чергове засідання та затвердити плани роботи ради, стратегію. За потреби можна також розробити регламенти ради. Наступі засідання мають відбутися уже без модератора.
8. Звітування молодіжної ради. За положенням голова ради має звітувати перед громадою за роботу даного дорадчого органу один раз на рік. Варто зробити цей захід максимально потужним та публічним. На такий звіт МР варто запросити усі зацікавлені сторони, молодь та громадськість. Варто долучити презентацію і там декілька слайдів присвятити для майбутніх планів, які народилися у процесі роботи.

Завдяки успішному старту своєї роботи, актив Молодіжної ради має можливість зарекомендувати себе як майбутній кадровий резерв органу місцевого самоврядування. Адже, молодіжна політика приносить велику користь не лише для особистого розвитку молоді, а й самій громаді.

Для кожної Молодіжної ради і самій активній молоді потрібне певне місце, приміщення, де вона зможе проводити свої засідання та важливі зустрічі. Де буде комфортно та затишно. Якщо місцева влада надасть відповідні умови для цього – це буде позитивним поштовхом для роботи Молодіжної ради.

Історії успіху молодіжних рад:

Молодіжна Рада Дзвиняцької ТГ ініціювала написання проєкту «Облаштування молодіжних просторів на базі сільських бібліотек Дзвиняцької громади», в результаті аж два простори на базі бібліотек у с.Дзвиняч та с.Космач були облаштовані.

Молодіжна рада Лановецької ТГ організувала уже два велопробіги, один із яких передбачав маршрут у 30 км. Активізувати молодь та закликати до участі в житті громади – такою була мета велопробігу. Важливою складовою є популяризація здорового способу життя та спорту в громаді.

Молодіжна рада Лановецької ОТГ зняла та змонтувала ролик про бюджет громади.

Молодіжна рада Старобогородчанської ТГ допомогла залучити молодь до кампанії – організували бюджетний квест. Кожна з локацій квесту відображала певний етап бюджетного процесу. У ході квесту учасники ознайомились із доходами, видатками, найбільшими сферами бюджету, на які витрачаються кошти, а головне – методами впливу на бюджет громади.

Активно працювати з молоддю у Коростишівській ОТГ Житомирської області розпочали з грудня 2017 року, коли там створили молодіжну громадську раду, яка об’єднала активних і креативних жителів віком від 14 до 35 років.

Серед ключових напрямків діяльності молодіжної ради – проведення заходів, написання грантових проєктів, освітній напрямок (тренінги, семінари, конференції) та обмін досвідом з іншими ОТГ.

Один із вдалих місцевих проєктів – це «Медіатека – публічна бібліотека». Молодіжна громадська рада розробила концепцію, за якою третій поверх будинку культури переобладнають під потреби молоді.

Крім того молодіжна рада розробила проєкти медіатек для Коростишівської гуманітарної гімназії №5 ім. Т.Шевченка та Щигліївської ЗОШ. В обох навчальних закладах такий простір із сучасними меблями та технікою вже облаштований і адаптований для дітей з особливими потребами.

Серед останніх написаних молодіжною радою проєктів – музичний фестиваль для молодих гуртів «Olizar Music Fest» у межах конкурсу «Малі міста – великі враження»[10].

Рожищенська громада (Волинська область)

• Досягнення: Молодіжна рада ініціювала та реалізувала 9 проєктів, включаючи створення Молодіжного центру, облаштування відпочинкової зони в рамках проєкту “Придумуй, створюй, відпочивай!”, залучивши кошти місцевого бізнесу. ​gov.ua

Царичанська громада (Дніпропетровська область) – ініціатива «Челендж змін»

• Молодіжна рада провела опитування серед молоді в старостинських округах, щоб виявити актуальні проблеми.На основі результатів було розроблено план дій для кожного округу.У Юріївському окрузі, наприклад, активісти облаштували зону відпочинку на березі річки Журавка.Ця ініціатива стала прикладом ефективної взаємодії молоді з місцевою владою та громадою. ​Децентралізація

 Калуська громада (Івано-Франківська область)

• Досягнення: Молодіжна рада реалізувала низку успішних заходів, включаючи фестиваль “Незламні”, еко-конкурс “Принеси макулатуру – збережи довкілля”, та проєкт “Мріємо та діємо”, спрямований на розвиток молодіжної політики.

 Коломийська громада (Івано-Франківська область)

• Досягнення: Молодіжна рада брала участь у програмі “Незламна молодь: Молодіжні ради”, де працювала над створенням комфортного середовища для молоді, інтеграцією ВПО та підвищенням обізнаності щодо формування місцевого бюджету.

 Ржищівська громада (Київська область) – ефективна командна робота

• Молодіжна рада Ржищівської громади стала успішною завдяки вмінню кожного члена брати на себе відповідальність, усвідомленню важливості своєї ролі та тісним зв’язкам у невеликій громаді.Це дозволило швидко згуртувати людей та реалізовувати ініціативи, що відповідають потребам молоді. ​Ukraїner

Замість підсумку:

Учнівське та молодіжне самоврядування, різні інші форми самоорганізації молоді чи участь молоді у різних публічних процесах, що відбуваються у громаді, реально формують згуртованість громади, допомагають дифузії досвіду старших та енергії молодих для розвитку громади.

Залучення молоді до процесів управління у громаді є також важливим елементом формування кадрового резерву управлінців орієнтованих на майбутнє.

Ця стаття  створена за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в рамках реалізації проєкту «Стійкість та розвиток – методичні рекомендації для територіальної громади», що здійснюється ГО «Інститут громадянського суспільства». Зміст цієї статті представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».