Слідкуйте за новинами

Громадська участь у нових умовах (деякі думки, засновані на результатах проекту у селищі Ріпки Чернігівської області)

Дата: 10.10.2011

І. Абрам’юк

Громадська участь у нових умовах (деякі думки, засновані на результатах проекту у селищі Ріпки Чернігівської області)

За умов вибудовування жорсткої вертикалі влади та «партизації» місцевих рад на усіх рівнях актуальність експертної підтримки та практичного запровадження механізмів прямої демократії (демократії участі) зростає у рази

Днями завершилася реалізація проекту «Розроблення й сприяння ухваленню пакету місцевих нормативних актів щодо механізмів участі громадян в управлінні громадою та їх практичне запровадження для вирішення питань благоустрою в селищі міського типу Ріпки Чернігівської області». Заключним його заходом стала підсумкова прес-конференція (прес-реліз додано).

Головним виконавцем й організатором заходів проекту була місцева громадська організація «Центр сприяння економічному та соціальному розвитку Ріпкинського регіону».

Інститут громадянського суспільства виступив у цьому проекті у ролі співвиконавця, відповідального за експертний супровід.

Проект завершено, а отже – час відповісти на головне запитання: «Що суттєвого й корисного проект залишив по собі?»

На нашу думку, практичну користь від проекту отримали усі. Між радою та громадою запроваджено прості й зрозумілі правила діалогу. Посадовці ради і активісти громади отримали чітке уявлення про механізми участі громадян у місцевих справах й прозорі процедури застосування цих механізмів. Місцева громада тепер має конкурс на кращу садибу (з преміальним фондом цього року та з перспективою стати доброю традицією на майбутнє). Сподіваємося, що наданий проектом імпульс сприятиме активізації суспільного життя у Ріпках й отримає своє продовження у наступних заходах та проектах.

Що точно буде мати продовження – це тематика демократії участі у наступних практичних розробках Інституту громадянського суспільства.

На початку проекту нам здавалося, що у цій царині нібито всі крапки над «і» вже розставлено. Але виявилося, що це далеко не так… Зараз про залучення громадськості багато говориться на усіх рівнях влади. Однак, на жаль, у практичних кроках переважає аматорство (чи умисел?), внаслідок чого відбувається вихолощення або перекручення змісту механізмів демократії участі.

Ще у 1998-2001 роках Інститутом було розроблено та апробовано на практиці у низці територіальних громад прості й ефективні алгоритми реалізації цих механізмів, опубліковано типові положення і рекомендації місцевим радам. Дотепер ряд авторів продовжують розвивати запропоновані нами підходи чи продукувати свої. На жаль, новації далеко не завжди відповідають потребам громад та кращій європейській і вітчизняній практиці.

З огляду на це, у рамках проекту нами було не лише розроблено пакет положень про врегулювання механізмів участі, а й здійснено аналіз інших підходів, виявлено ризики, що виникають внаслідок застосування хибних чи занадто складних алгоритмів.

Замість запланованої брошури зі зразками положень нами підготовлено та видано повноцінне друковане видання «Врегулювання механізмів участі громадян в управлінні громадою» у рамках нової серії «Бібліотека депутата місцевої ради», що заснована Інститутом у 2011 році. Зважаючи на важливість тематики, за додаткової фінансової підтримки Фонду Чарльза Стюарта Мотта наклад видання збільшено до 2000 примірників (замість 300 передбачених проектом).

Після кількарічної перерви демократія участі заново актуалізована як один із пріоритетних напрямків досліджень Інституту.

Сподіваємося, що згаданим виданням буде започатковано конструктивну дискусію задля досягнення спільної мети – підвищення спроможності місцевих громад до самоорганізації та самоврядування.

Черговий проект завершився, а тема громадської участі була й залишається однією з центральних тем суспільного розвитку. І якраз саме зараз, за нинішніх далеко не простих для місцевого самоврядування умов, механізми демократії участі особливо потребують ефективного експертного супроводу – без цього їх дуже непросто буде запровадити на практиці у конкретних територіальних громадах.

Ігор Абрам’юк, 10.10.2011