Слідкуйте за новинами

Проект Закону України "Про місцеві органи виконавчої влади (урядників чи префектів)"

Дата: 15.12.2015

Проект 2015

З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про місцеві органи виконавчої влади (урядників чи префектів)

Відповідно до Конституції України цей Закон визначає організацію, повноваження і порядок діяльності місцевих органів виконавчої влади.

I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Місцеві органи виконавчої влади в системі органів виконавчої влади

  1. Місцеві органи виконавчої влади поділяються на місцеві органи загальної компетенції та місцеві органи галузевої компетенції.
  2. Урядник є місцевим органом виконавчої влади загальної компетенції і входить до системи органів виконавчої влади.
  3. Місцеві органи галузевої компетенції є територіальними органами центральних органів виконавчої влади.
  1. В районах діють урядники районів, в областях – урядники областей.
  2. Для забезпечення діяльності урядників створюються місцеві державні адміністрації
  3. Місцеві органи виконавої влади здійснють виконавчу владу в районах та областях. Особливості організації, повноваження і порядок діяльності територіальних органів виконавчої влади у містах Київ та Севастополь визначаються окремими законами України.

Стаття 2. Основні завдання урядників

  1. Урядник на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці здійснює:

1) нагляд за дотриманням Конституції та законів України органами місцевого самоврядування та посадовими особами місцевого самоврядування;
2) координацію діяльності територіальних органів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади;
3) координацію діяльності усіх органів публічної адміністрації в умовах спеціального правового режиму;
4) спрямування діяльності інспекцій,
5) надання адміністративних послуг у випадках, передбачених законом;
6) управління об’єктами державного майна через територіальні органи центральних органів виконавчої влади, які входять до складу місцевих державних адміністрацій;
7) виконання інших повноважень визначених законами України.

Стаття 3. Принципи діяльності урядників

  1. Місцеві органи виконавчої влади діють на засадах:

1) верховенства права – спрямування діяльності на забезпечення прав і свобод людини і громадянина, здійснення її на засадах справедливості та гуманізму;

2) законності – здійснення повноважень у межах та в порядку, встановлених Конституцією та законами України;

3) відкритості – забезпечення постійного інформування суспільства про діяльність місцевих органи виконавчої влади, гарантування доступу кожного в обсягах та порядку, визначених законом, до інформації про діяльність цих органів, забезпечення громадського обговорення найважливіших актів місцевих органи виконавчої влади;

4) єдності державної політики – місцеві органи виконавчої влади забезпечують однакову реалізацію державної політики на території держави відповідно до засад, визначених Верховною Радою України, на основі актів Президента України та Кабінету Міністрів України;

5) безперервності – забезпечення постійного здійснення повноважень місцевими органами виконавчої влади, незалежно від політичних процесів у державі та за її межами;

6) підконтрольності – забезпечення внутрішнього контролю та контролю з боку інших органів державної влади та громадськості за діяльністю місцевих органів виконавчої влади;

7) ефективності – забезпечення досягнення максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів та часу;

8) субсидіарності  –  передачі функцій і повноважень органів виконавчої влади на рівень, максимально близький до споживача, який можливий без погірщення якості надання таких послуг ;

10) запобігання конфлікту інтересів – виключення участі урядника та посадових осіб місцевих органів виконавчої влади у прийнятті владного рішення, яке пов’язане або може бути пов’язане з їхніми особистими інтересами або інтересами їх близьких родичів чи інших пов’язаних осіб;

     Стаття 4. Статус та атрибути місцевих органів виконавчої влади  

  1. Місцеві органи виконавчої влади є юридичними особами.
  2. Місцеві органи виконавчої влади мають печатки із зображенням Державного Герба  України  та  своїм  найменування, рахунки в територіальних органах Державного казначейства України.
  3. Районні та обласні місцеві органи виконавчої влади знаходяться, відповідно, в районних та обласних центрах.
  4. На будинках, де розміщуються, місцеві органи виконавчої влади та їх структурні підрозділи, піднімається Державний Прапор України і вивішуються таблички із  зображенням Державного Герба  України  та  найменуванням  розташованого там органу державною мовою.
  5. Зразки печаток і відповідних  табличок  місцевих  органів виконавчої влади та  їх   структурних  підрозділів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 5. Правові засади діяльності місцевих органів виконавчої влади

  1. Організація, повноваження і порядок діяльності, місцевих органів виконавчої влади встановлюється Конституцією України,  цим  Законом   та   іншими законами України.
  2. Місцеві органи виконавчої влади у своїй діяльності керуються Конституцією України, цим та іншими законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України,.

II. СКЛАД ТА ФОРМУВАННЯ МІСЦЕВИХ ДЕРЖАВНИХ АДМІНІСТРАЦІЙ

Стаття 6. Склад і структура місцевих державних адміністрацій

  1. Склад місцевих державних адміністрацій формують урядники в порядку, визначеному законодавством.
  2. Структура місцевих державних адміністрацій визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до повноважень урядника визначених Конституцією України та законами України. .
  3. Структура місцевої державної адміністрації включає у себе урядника , його заступників, патронатну службу урядника, структурні підрозділи, які забезпечують контроль за дотриманням Конституції та законів органами та посадовими особами місцевого самоврядування, територіальні органи державних інспекцій а також структурні підрозділи, які забезпечують координацію діяльності територіальних органів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.4. Положення про структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій затверджуються Кабінетом Міністрів України.
  4. Загальна чисельність працівників місцевих державних адміністрацій не повинна перевищувати кількість штатів, визначену Кабінетом Міністрів.

Стаття 7. Утворення та ліквідація місцевих державних адміністрацій

  1. Місцева державна адміністрація утворюється чи ліквідовується одночасно з утворенням чи ліквідацією відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
  2. Організаційні заходи щодо утворення та ліквідації місцевих державних адміністрацій здійснюються Кабінетом Міністрів України на підставі акту про утворення чи ліквідацію відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Стаття 8.  Урядник

  1. Урядник очолює місцеву державну адміністрацію.
  2. Урядник є державним службовцем.

     Посада урядника не належить до політичних посад.

  1. Призначення на посаду та звільнення з посади урядника не пов’язується з вступом на пост Президента України, припиненням виконання ним повноважень, а також формуванням нового складу Кабінету Міністрів України, складенням ним своїх повноважень або його відставки.
  2. Урядник району в районі, де розміщений обласний центр одночасно виконує повноваження урядника області.

Стаття 9. Призначення на посаду урядника

  1. Урядник призначається на посаду Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України на термін,що не первищує три роки.
  2. На посаду урядника призначається особа, яка займає посаду не нижче третьої категорії або в порядку переведення особа, яка на момент призначення працює урядником іншої місцевої державної адміністрації.
  3. На посаду урядника вперше може бути призначена особа, яка перебуває в кадровому резерві урядників не менше року чи особа, яка займає посаду не нижче другої категорії при умові, що вона перебувала в кадровому резерві не менше року.
  4. Подання щодо призначення Президентом України особи на посаду урядника вноситься Кабінетом Міністрів України протягом 7 календарних днів після звільнення урядника з посади або припинення повноважень урядника.

Подання щодо призначення Президентом України особи на посаду урядника в порядку переведення вноситься Кабінетом Міністрів не пізніше як за 30 днів до закінчення трирічного терміну перебування на посаді урядника.

  1. Кандидатури на посади урядників на розгляд Кабінету Міністрів України вносяться Прем’єр-міністром України. На кожну посаду вноситься одна кандидатура.
  2. За результатами розгляду подання Кабінету Міністрів України Президент України протягом 14 календарних днів після одержання подання призначає відповідну особу на посаду урядника або відхиляє подану кандидатуру із зазначенням мотивів такого рішення.
  3. У разі вмотивованого відхилення Президентом України поданої кандидатури Кабінет Міністрів України протягом 15 днів подає на розгляд Президентові України іншу кандидатуру.
  4. На посаду урядника області може бути призначена особа, яка перебувала на посаді урядника району не менше, як в трьох районах загальною тривалістю не менше 6 років.
  5. Урядник набуває повноваження з моменту набрання чинності указу Президента України про його призначення на цю посаду.

Стаття 10. Кадровий резерв урядників

  1. Кадровий резерв урядників формується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань державної служби.
  2. Формування кадрового резерву урядників здійснюється за результатами відкритого конкурсу, який проводиться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
  3. Включення та виключення осіб з кадрового резерву голів місцевих державних адміністрацій здійснюється Президентом України за поданням уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань державної служби.)
  4. Гранична чисельність кадрового резерву урядників повинна перебувати в межах 50-100 відсотків кількості посад урядників.
  5. До кадрового урядників може бути включений дієздатний громадянин України, який вільно володіє державною мовою, має вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра та досвід роботи не менше трьох років на посадах не нижче четвертої категорії посад державних службовців чи відповідних посад в органах місцевого самоврядування, а також надав у встановленому порядку згоду на проведення спеціальної перевірки відомостей, що подаються кандидатом. Кандидат на день подання заяви про включення до кадрового резерву повинен працювати на посаді, що віднесена до посад не нижче четвертої категорії посад державних службовців або мати вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра державного управління на очній формі навчання в місті Києві.
  6. До кадрового резерву голів урядників не можуть бути включені особи, які мають судимість за вчинення умисного злочину, а також особи, які були звільнені з посад державних службовців, посад в органах місцевого самоврядування через службову невідповідність, – протягом п’яти років після такого звільнення, особи, яких було притягнуто до відповідальності за корупційні правопорушення, – протягом п’яти років після притягнення до відповідальності.
  7. Особи, включені до кадрового резерву урядників проходять підвищення кваліфікації в Національній академії державного управління при Президентові України за спеціальною програмою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
  8. Виведення з кадрового резерву здійснюється:

1) за власною заявою
2) при відмові особи від пропозиції щодо призначення на посаду голови місцевої державної адміністрації,
3) якщо при перевірці виявлені дані, що свідчать про неможливість особи займати посаду урядника
4) за результатами проходження підвищення кваліфікації;
5) по закінченні п’ятирічного терміну перебування в кадровому резерві
6) при призначенні на посаду урядника
7) при призначенні на посаду другої категорії посад державних службовців
8) при вступі до виконання обов’язків народного депутата України.

  1. Особа, виведена з кадрового резерву голів урядників не може подавати заяви на включення до нього протягом трьох років.
  2. Порядок формування кадрового резерву затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок організації роботи з кадровим резервом урядників, щорічна програма підвищення кваліфікації осіб, яких включено до кадрового резерву, затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань державної служби.

 Стаття 11. Звільнення з посади урядника

  1. Урядник звільняється з посади Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України.
  2. Урядник звільняється з посади у разі:

1) втрати громадянства, виявлення факту подвійного громадянства;

2) набрання законної сили обвинувальним вироком суду;

3) порушення вимог щодо суміщення посади урядника з іншою діяльністю;

4) припинення повноважень у зв’язку з закінченням трирічного  строку перебування на посаді урядника;

5) у зв’язку з призначенням на іншу посаду в порядку переводу, в тому числі на посаду урядника іншої адміністративно-територіальної одиниці до закінчення трирічного терміну перебування на посаді урядника

6) подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням;

7) наявності підстав, передбачених законом України «Про державну службу» (крім подання заяви про відставку державного службовця);

8) у випадку не подання в семиденний термін заяви про відставку у зв’язку з поданням заяви про участь у виборах до органів влади будь-якого рівня.

  1. Урядник може бути звільнений з посади у разі:

1) порушення ним Конституції України і законів України

2) невиконання розпоряджень Кабінету міністрів України, Указів Президента, прийнятих в межах їх повноважень

3) прийняття відставки відповідно до законодавства про державну службу;

  1. Повноваження урядника припиняються з дня набрання чинності указом Президента України про його звільнення.
  2. Повноваження урядника припиняються також у разі його смерті з дня смерті.
  3. Подання про звільнення урядника з посади вноситься Кабінетом Міністрів України Президентові України одночасно з поданням про призначення іншої особи на цю посаду.
  4. Подання про звільнення з посади урядника з підстав, передбачених пунктом 4 частини другої цієї статті, Кабінет Міністрів України вносить Президентові України не пізніш як за 30 днів до закінчення встановленого цим Законом строку перебування на посаді урядника. Одночасно із зазначеним поданням Кабінет Міністрів України вносить подання щодо призначення цієї особи на посаду урядника іншої адміністративно-териоріальної одиниці або надає інформацію про згоду на призначення її на іншу посаду в системі державної служби або служби в органах місцевого самоврядуванні чи про відмову цієї особи від усіх запропонованих посад.
  5. Подання про звільнення з посади урядника з підстав, передбачених частиною другою (крім підстави, передбаченої пунктом 4) цієї статті Кабінет Міністрів України вносить Президентові України у семиденний термін після настання відповідних підстав

Стаття 12. Відсторонення урядника від виконання повноважень

1.Урядник на час проведення службового розслідування щодо нього може бути відсторонений від виконання повноважень Президентом України на основі подання Кабінету Міністрів України на підставах і в порядку, передбачених законодавством про державну службу.

  Стаття 13. Тимчасове виконання повноважень урядника

  1. У разі звільнення з посади урядника або його смерті тимчасове виконання обов’язків урядника до призначення в установленому порядку урядника покладається на першого заступника урядника.
  2. У разі неможливості виконання першим заступником повноважень урядника Президент України за поданням Кабінету Міністрів України покладає тимчасове виконання повноважень урядника на одного із його заступників.
  3. Урядник набуває статусу тимчасово виконуючого повноважень урядника після закінчення трирічного терміну перебування на цій посаді у разі не набрання чинності указом Президента України про його звільнення.
  4. Тимчасово виконуючий обов’язки урядника виконує обов’язки урядника, крім прийняття рішень щодо кадрових питань.

Стаття 14. Заступники урядника

  1. Урядник має одного першого заступника та двох заступників. Урядник області має додатково ще одного заступника.
  2. Заступники урядника одночасно можуть бути керівниками структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій та здійснюють повноваження відповідно до розподілу обов’язків, що затверджується урядником.
  3. У разі тимчасової відсутності урядникачи неможливості здійснення ним своїх повноважень, у тому числі в разі його відсторонення від виконання повноважень, повноваження урядника здійснює перший заступник урядника, а в разі відсутності першого заступника – один із заступників урядника відповідно до розподілу обов’язків між ними, що затверджується урядником.
  4. Заступники урядника несуть персональну відповідальність перед урядником, за стан справ у межах повноважень відповідно до розподілу обов’язків між першим заступником урядника та заступниками урядника, що затверджується урядником.
  5. Заступники урядника призначаються на посаду та звільняються з посади урядником за погодженням з Кабінетом Міністрів України.
  6. Призначення і звільнення заступників урядника не пов’язується зі вступом на пост Президента України, припиненням виконання ним повноважень, формуванням нового складу Кабінету Міністрів України, складенням ним своїх повноважень чи його відставкою, призначенням, звільненням або припиненням повноважень урядників.

Стаття 15. Керівники секретаріату, управлінь, відділів територіальних орагнів державних інспекцій та інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій

  1. Секретаріат, управління, відділи та інші структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій очолюють керівники, які підпорядковані урядникам і відповідальні перед ними.
  2. Керівники територіальних органів державних інспекцій та інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, які забезпечують реалізацію функцій і повноважень міністерств, інших центральних органів виконавчої влади також підзвітні та підконтрольні відповідним міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади.
  3. Керівники секретаріату, управлінь, відділів та інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду з числа державних службовців кадрового резерву державної служби та звільняються з посади урядником.
  4. Керівники територіальних органів державних інспекцій та інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, які забезпечують реалізацію функцій міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, призначаються на посаду та звільняються з посади урядником, якщо протягом тижня з дня відповідного подання керівник відповідного міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади не подав обгрунтовані заперечення.
  5. 5. У випадку заперечень щодо призначення на посаду керівника територіальних органів державних інспекцій та інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, які забезпечують реалізацію функцій міністерств, інших центральних органів виконавчої влади урядник протягом двох тижнів подає іншу кандидатуру.
  6. У випадку недосягнення згоди при призначенні щодо другої кандидатури чи щодо звільнення між урядником та керівником міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади питання виноситься на розгляд Кабінету Міністрів України ініціатором подання у встановленому порядку.
  7. У разі визнання міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади незадовільною роботу територіального органу державної інспекції, управління, відділу, іншого структурного підрозділу місцевої державної адміністрації, який забезпечує реалізацію функцій і повноважень відповідного міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади та їх керівників, міністр чи керівник іншого центрального органу виконавчої влади звертається з відповідним вмотивованим поданням до урядника. Урядник зобов’язаний розглянути це подання і не пізніше ніж у місячний термін прийняти рішення та дати обґрунтовану відповідь.

Стаття 16. Вимоги  до  посадових  осіб  місцевих  державних адміністрацій

  1. Посадові особи місцевих державних адміністрацій повинні відповідати вимогам, передбаченим Конституцією України та законом України «Про державну службу».
  2. Урядник, перший заступник урядника, заступники урядника, керівник секретаріату місцевої державної адміністрації, керівники управлінь, відділів, інших структурних підрозділів місцевої державної адміністрації не можуть бути народними депутатами України, суміщати свою службову діяльність з іншою, в тому числі на громадських засадах, крім викладацької, наукової та творчої діяльності у позаробочий час, входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства чи іншої організації, що має на меті одержання прибутку.
  3. Не можуть бути призначені на посади в місцеві державні адміністрації особи, які мають судимість за вчинення умисного злочину або несуть адміністративну відповідальність за вчинення корупційних діянь.

III. КОМПЕТЕНЦІЯ МІСЦЕВИХ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ

Стаття 17. Власні повноваження урядника

  1. Власні повноваження урядника забезпечуються підрозділами місцевої державної адміністрації, що входять в її структуру.
  2. Територіальні органи центральних органів виконавчої влади для виконання повноважень, віднесених до власних повноважень урядника не створюються. Підрозділи, відповідальні за виконання таких повноважень, визначаються в структурі місцевої державної адміністрації.
  3. Урядник району реалізує такі власні повноваження:
    1. надає адміністративні послуги юридичним та фізичним особам відповідно до законодавства;
    2. управляє об’єктами державної власності;
    3. надає консультаційні послуги щодо законодавства органам місцевого самоврядування громад та районів;
    4. забезпечує розгляд звернень громадян та їх об’єднань;
    5. здійснює заходи щодо організації правового інформування і виховання населення;
    6. спрямовує діяльність інспекцій, що здійсннють контроль за виконанням законодавства фізичними та юридичними особами
    7. бере участь у вирішенні питань проведення виборів і референдумів у межах, визначених законодавством;
    8. здійснює управління архівною справою та діловодством;
    9. забезпечує здійснення заходів щодо ведення Державного реєстру виборців відповідно до закону;
    10. забезпечення здійснення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців;
    11. організовує роботи, пов’язані із створенням і веденням земельного кадастру
    12. здійснює інші повноваження, визначені законодавством.
  4. Урядник області реалізує такі власні повноваження:
    1. реалізує державну регіональну політику
    2. здійснює аналіз та вироблення пропозицій Кабінету Міністрів України щодо реалізації державних програм на території області та регіональних програм регіонального розвитку;
    3. управляє об’єктами державної власності;
    4. надає консультаційні послуги щодо законодавства обласним органам місцевого самоврядування
    5. погоджує зміну цільового призначення землі за поданням ради громади;
    6. розглядає питання і вносить пропозиції про нагородження державними нагородами України;
    7. забезпечує виконання актів законодавства з питань громадянства, пов’язаних з перебуванням іноземців та осіб без громадянства, сприяє органам внутрішніх справ у додержанні правил паспортної системи; проводить роботу, пов’язану з розробленням та здійсненням заходів щодо розміщення, працевлаштування, соціально-побутового і медичного обслуговування біженців, а також депортованих осіб, які добровільно повертаються в регіони їх колишнього проживання;
    8. забезпечує виконання законодавства щодо національних меншин і міграції, про свободу думки і слова, свободу світогляду і віросповідання;
    9. оголошує у разі стихійного лиха, аварій, катастроф, епідемій, епізоотій, пожеж, інших надзвичайних подій зони надзвичайної ситуації; здійснює передбачені законодавством заходи, пов’язані з підтриманням у них громадського порядку, врятуванням життя людей, захистом їх здоров’я і прав, збереженням матеріальних цінностей;
    10. сприяє діяльності аварійно-рятувальних служб за місцем їх дислокації, під час прямування до зон надзвичайних ситуацій та під час ліквідації надзвичайних ситуацій, зокрема у поданні їм необхідних транспортних та інших матеріальних засобів і послуг;
    11. погоджує проект плану проведення потенційно небезпечних заходів в умовах присутності цивільного населення за участю особового складу Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів з використанням озброєння і військової техніки; взаємодіє з органами військового управління під час планування та проведення таких заходів з метою запобігання і недопущення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків;
    12. забезпечує своєчасне інформування населення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій під час проведення потенційно небезпечних заходів в умовах присутності цивільного населення за участю особового складу Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів з використанням озброєння і військової техніки;
    13. здійснює інші повноваження, визначні законодавством.
  5. В частині надання адміністративних послуг юридичним та фізичним особам урядник взаємодіє з органами місцевого самоврядування щодо організації надання таких послуг з метою забезпечення доступності надання таких послуг до споживачів.

Стаття 18. Нагляд за дотриманням Конституції та законів України органами місцевого самоврядування в актах органів місцевого самоврядування та посадових осіб місцевого самоврядування

  1. Урядник району здійснює нагляд за дотриманням Конституції та законів України в актах рад громад, їх виконавчих комітетів та виконавчих органів спеціальної компетенції, голів громад, а також рішеннях районних рад, їх виконавчих комітетів та виконавчих органів спеціальної компетенції.
  2. Урядник області здійснює нагляд за дотриманням Конституції та законів України в рішеннях обласних рад, їх виконавчих комітетів та виконавчих органів спеціальної компетенції.
  3. Рада громади, її виконавчий комітет та виконавчі органи спеціальної компетенції, голова громади, районна рада, її виконавчий комітет та виконавчі органи спеціальної компетенції, обласна рада, її виконавчий комітет та виконавчі органи спеціальної компетенції надсилають свої акти уряднику відповідно району чи області не пізніш як на третій робочий день після їх підписання.4. Урядник організовує юридичну експертизу рішень органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб.

Стаття 19. Порядок реагування урядника на акти органів місцевого самоврядування та посадових осіб місцевого самоврядування, що виходять за межі їх повноважень

  1. Урядник у разі виявлення невідповідності акту органу місцевого самоврядування чи посадової особи місцевого самоврядування Конституцією та законами України, зупиняє такий акт з одночасним зверненням до адміністративного суду.
  2. Урядник зупиняє дію актів органів місцевого самоврядування та посадових осіб місцевого самоврядування розпорядженням урядникане пізніш як на п’ятнадцятий день після отримання відповідного акту.
  3. Урядник в день прийняття розпорядження про зупинення рішення органу місцевого самоврядування або посадової особи місцевого самоврядування звертається до адміністративного суду щодо скасування зазначеного акта.
  4. Про зупинення рішення органу місцевого самоврядування або посадової особи місцевого самоврядування та звернення до адміністративного суду урядник невідкладно повідомляє орган, що прийняв зупинений акт та відповідний територіальний орган юстиції.
  5. Розпорядження урядника щодо зупинення рішень органів місцевого самоврядування та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов’язковому оприлюдненню.
  6. 6. Зупинення рішення органу місцевого самоврядування або посадової особи місцевого самоврядування має наслідком зупинення дій, спрямованих на державну реєстрацію такого акта, зупинення виконання будь-якими органами публічної влади, посадовими особами зупиненого акта, здійснення визначених цим актом повноважень та настання будь-яких юридично значимих наслідків у випадку застосування даного акту.
  7. 7. Якщо урядник в день зупинення рішення органу місцевого самоврядування або посадової особи місцевого самоврядування не звернувся з позовом до адміністративного суду або якщо адміністративний суд відмовив у відкритті провадження за цим позовом, рішення про зупинення акту втрачає чинність.
  8. Якщо рішенням суду встановлено порушення Конституції та законів України з виходом акту органу місцевого самоврядування за межі їх компетенції, встановленої цим законом, урядник звертається до Президента з поданням про дострокове припинення повноважень відповідного органу місцевого самоврядування..

Стаття 20. Формування територіальних органів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, що не входять до складу місцевої державної адміністрації

  1. Територіальні органи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, створюються на районному та обласному рівнях в порядку, визначеному законодавством у випадку, якщо вони отримують повноваження, визначені законом.
  2. Територіальні органи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади не входять до складу місцевої державної адміністрації.
  3. Територіальні органи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади можуть мати територіальні підрозділи в громадах, якщо вони надають соціальні послуги безпосередньо мешканцям.
  4. Керівники територіальних органів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади призначаються та звільняються керівниками відповідних міністерств, інших центральних органів виконавчої влади якщо протягом тижня з дня відповідного подання урядник не подав обгрунтовані заперечення.
  5. У випадку заперечень щодо призначення на посаду керівника територіального органу міністерств, інших центральних органів виконавчої влади керівник відповідного міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади протягом двох тижнів подає іншу кандидатуру.
  6. У випадку недосягнення згоди при призначенні щодо другої кандидатури чи щодо звільнення між урядником та керівником міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади питання виноситься на розгляд Кабінету Міністрів України ініціатором подання у встановленому порядку.

Стаття 21. Координація урядником діяльності територіальних органів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади

  1. Місцева державна адміністрація координує діяльність територіальних органів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, сприяє їм у виконанні покладених на ці органи повноважень.
  2. Урядник під час координації місцевою державною адміністрацією діяльності територіальних органів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади уповноважений:

1) згідно потреб розвитку відповідної адміністративно-територіальної одиниці за погодженням з Кабінетом Міністрів України щорічно визначати пріоритети у діяльності територіальних органів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, які беруться до уваги при здійсненні цими органами своїх повноважень;

2) здійснювати моніторинг діяльності територіальних органів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади;

3) проводити спільні засідання з керівниками територіальних органів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади;

4) вносити до міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, подання про відповідність займаній посаді керівників їх територіальних органів, на підставі чого міністерство, інший центральний орган виконавчої влади повинен у місячний термін прийняти рішення та дати обґрунтовану відповідь.

5) вносити до Кабінету Міністрів України пропозиції по змінах до підзаконних актів за результатами моніторингу діяльності територіальних органів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.

  1. Урядник може протягом тижня з дня прийняття акту територіальним оганом виконавчої влади зупинити його з одночасним зверненням до відповідного центрального органу виконавчої влади про скасування такого акту.

Відповідний центральний орган виконавчої влади або скасовує акт територіального органу виконавчої влади або звертається до Кабінету Міністрів України зі зверненням про скасування акту урядника.

Стаття 22. Особливості координації місцевою державною адміністрацією діяльності територіальних органів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади в умовах спеціального правового режиму

  1. В умовах запровадження правового режиму воєнного та надзвичайного стану, мобілізації та демобілізації, оголошення зони надзвичайної екологічної ситуації, а також з питань цивільної оборони територіальні органи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади зобов’язані діяти відповідно до рішень урядника.
  2. Урядники уповноважені скасовувати акти територіальних органів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, прийняті з питань здійснення заходів правового режиму воєнного та надзвичайного стану, мобілізації та демобілізації, цивільної оборони та оголошення зони надзвичайної екологічної ситуації.

Стаття 23. Основні функції урядника в сфері державного нагляду та контролю

  1. Урядник в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, через відповідні територіальні органи державних інспекцій, що входять до її складу, здійснює контрольно-наглядові функції за дотриманням органами місцевого самоврядування та територіальними органами виконавчої влади норм, встановлених Конституцією та законами України, у відповідній сфері державного управління.
  2. Урядник в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, здійснює координацію діяльності територіальних органів державних інспекцій за дотриманням фізичними та юридичними особами норм, встановлених Конституцією та законами України.

Стаття 24. Функції урядника щодо надання адміністративних послуг

  1. Урядник в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, може здійснювати надання адміністративних послуг.

Стаття 25. Функції урядника щодо управління об’єктами державної власності

  1. Урядник в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, через відповідні територіальні підрозділи служб, що входять до її складу, здійснюють управління підприємствами, установами та іншими організаціями державної власності.

Стаття 26. Організаційне забезпечення виконання повноважень урядника в сфері державного нагляду, контролю, надання адміністративних послуг, управління об’єктами державної власності

  1. Під час реалізації функцій передбачених у статтях 17-21 цього Закону урядник уповноважений:

1) одержувати відповідну статистичну інформацію та інші  дані від  державних  органів,  органів  місцевого самоврядування громад, районів та областей, їх посадових осіб, політичних  партій,  громадських  об’єднань, релігійних організацій,  підприємств,  установ та організацій,  незалежно від форм власності;

2) скасовувати адміністративні акти щодо наданих адміністративних послуг і реалізації контрольно-наглядових повноважень у порядку адміністративного оскарження;

3) залучати вчених, спеціалістів, представників громадськості до проведення перевірок та отримання експертних висновків;

4) видавати акти обов’язкові для виконання на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

IV. ВІДНОСИНИ УРЯДНИКІВ З ОРГАНАМИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ОРГАНАМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, ОБ’ЄДНАННЯМИ ГРОМАДЯН, ПІДПРИЄМСТВАМИ, УСТАНОВАМИ, ОРГАНІЗАЦІЯМИ ТА ФІЗИЧНИМИ ОСОБАМИ

Стаття 27. Відносини  урядників з Президентом України

  1. Урядники забезпечують виконання актів Президента України, прийняті в його компетенції.
  2. Урядники інформують Президента України та щорічно звітують перед ним про ситуацію у відповідних адміністративно-територіальних одиницях та виконання покладених на них повноважень, вносять пропозиції Президенту України з питань удосконалення законодавства України і практики його реалізації.
  3. Урядник взаємодіє з Президентом України з інших питань, визначених цим та іншими законами.

Стаття 28. Відносини  урядників з Радою національної безпеки і оборони України

  1. Урядники координуються та контролюються Радою національної безпеки і оборони України з питань, які стосуються національної безпеки і оборони.
  2. Урядники забезпечують здійснення контролю за своєчасністю та якістю виконання рішень Ради національної безпеки і оборони України, введених у дію указами Президента України.

Стаття 29. Відносини  урядників з Кабінетом  Міністрів України

  1. Урядники забезпечують виконання актів Кабінету Міністрів України.
  1. Урядники при здійсненні повноважень на відповідній території спрямовуються та координуються Кабінетом Міністрів України.
  2. Урядники підзвітні та підконтрольні Кабінету Міністрів України у межах його повноважень.
  3. Урядники під час здійснення своїх повноважень відповідальні перед Кабінетом Міністрів України.
  4. Урядники інформують Кабінет Міністрів України про свою діяльність та щорічно звітують перед ним.
  5. Кабінет Міністрів України перед прийняттям актів з питань розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць.розглядає зауваження та пропозиції, подані урядниками.
  6. Урядники області з питань, що потребують вирішення Кабінетом Міністрів України, надсилають пропозиції, які підлягають розгляду в установленому порядку Кабінетом Міністрів України. Під час розгляду таких пропозицій урядники області мають право брати участь у засіданні Кабінету Міністрів України з правом дорадчого голосу.

Стаття 30. Відносини  урядників з міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади

  1. Урядники забезпечують контроль за виконанням актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.
  2. Урядники при здійсненні своїх повноважень взаємодіють з відповідними міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади.
  3. Урядники погоджують проекти актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади з питань розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади перед прийняттям таких актів розглядають зауваження та пропозиції, подані  урядниками.
  4. Урядники вносять пропозиції щодо проектів нормативно-правових актів міністерств. Такі пропозиції підлягають обов’язковому розгляду в установленому порядку. Міністерство повідомляє урядника про результати розгляду його пропозицій.
  5. При призначенні на посаду керівників підприємств, установ та організацій, що перебувають в управлінні міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (крім керівників установ, підприємств і організацій Збройних Сил та інших військових формувань України, а також керівників навчальних закладів, які обираються на посаду відповідно до закону) урядник протягом двох тижнів з дня отримання відповідного подання може висловити мотивоване заперечення.
  6. У разі заперечення урядника щодо призначення керівника підприємства, установи, організації, що перебуває в управлінні міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, міністр, керівник іншого центрального органу виконавчої влади, вносить на погодження іншу кандидатуру або виносить питання щодо призначення відповідного керівника на розгляд Кабінету Міністрів України в установленому порядку.
  7. У разі винесення на розгляд Кабінету Міністрів України питання щодо призначення керівника підприємства, установи, організації, що перебувають в управлінні міністерств, інших центральних органів виконавчої влади на засідання Кабінету Міністрів України запрошується урядник, йому надається можливість вносити пропозиції з обговорюваного питання, робити застереження, давати пояснення.

Стаття 31. Відносини між урядником району та урядником області

  1. Обласна державна адміністрація в межах своїх повноважень надає районним державним адміністраціям методичну допомогу.
  2. Урядник області проводить косультації з урядниками районів з питань, що стосуються діяльності районних державних адміністрацій
  3. Урядники районів регулярно інформують про свою діяльність урядника області.
  4. Урядник області вносить подання Кабінету Міністрів України про притягнення до дисциплінарної відповідальності урядників районів.

Стаття 32. Відносини урядників з органами місцевого самоврядування територіальних громад і їх посадовими особами

  1. Урядники проводять консультації з органам місцевого самоврядування у разі розгляду урядником питань, які пов’язані з інтересами відповідних органів місцевого самоврядування. Представники органів місцевого самоврядування та посадові особи територіальних громад уповноважені брати участь у розгляді таких питань , висловлювати зауваження і пропозиції, які розглядаються місцевою державною адміністрацією.
  2. Урядник, перший заступник, заступники урядника, керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів місцевої державної адміністрації уповноважені бути присутніми на засіданнях органів місцевого самоврядування та бути вислуханими з питань, що стосуються їх компетенції.

Стаття 34. Особливості відносин урядників з обласними та районними радами та їх виконавчими органами

  1. Урядники можуть залучати до підготовки проектів актів урядника голів обласної та районних рад, голів громад, керівників депутатських фракцій обласної та районних рад, інших депутатів цих рад (за їх згодою).
  2. Урядник має право брати участь у засіданнях сесій відповідних рад, вносити пропозиції з обговорюваних питань, робити застереження, давати пояснення.

Стаття 35. Відносини  урядників з підприємствами, установами та організаціями

  1. Підприємства, установи та організації мають право оскаржити до органів виконавчої влади вищого рівня або до суду розпорядження   урядника, що суперечить законодавству в питаннях, що стосуються їх діяльності.
  2. Керівники підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності зобов’язані в десятиденний термін надавати на вимогу урядника  необхідну інформацію у межах, визначених законом.

Стаття 36. Відносини урядників з політичними партіями, громадськими організаціями, релігійними організаціями та професійними спілками

  1. Урядники взаємодіють з політичними партіями, громадськими організаціями, релігійними організаціями, професійними спілками  та  їх  об’єднаннями  для  забезпечення  прав  і  свобод громадян,  задоволення  їх  політичних,  екологічних,  соціальних, культурних  та  інших  інтересів з урахуванням загальнодержавних і місцевих   інтересів,  сприяють  виконанню  статутних  завдань  та забезпечують додержання законних прав цих об’єднань громадян.
  2. Політичні партії, громадські організації, релігійні організації, професійні спілки та їх об’єднання можуть вносити пропозиції з питань їх діяльності на розгляд урядників. У цих випадках представники  зазначених організацій мають право бути присутніми під час розгляду  внесених ними питань, давати необхідні пояснення.

Стаття 37. Відносини урядників з громадянами

  1. Громадяни звертаються до  урядників у вирішенні питань, що належать до сфери повноважень урядників.
  2. Посадові особи місцевих  державних адміністрацій зобов’язані розглянути звернення громадян і не пізніше ніж у визначений законом термін прийняти рішення або дати обґрунтовану відповідь. Посадові особи місцевих  державних адміністрацій проводять особистий прийом громадян у порядку, визначеному законом.

Стаття 38. Повноваження урядника на запит та особистий прийом

  1. Урядник звертається із запитом з питань, що належать до компетенції урядника, до територіальних органів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, відповідних виконавчих органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, а також до керівників підприємств, установ та організацій незалежно від їх підпорядкування та форм власності, розташованих на території Автономної Республіки Крим, відповідної області, району, міста Києва, Севастополя, району міста Києва.
  2. Запит урядника – викладена в письмовій формі вимога урядника щодо здійснення певних дій, викладення позиції з порушеного питання.
  3. Орган публічної влади, посадова особа, до якої адресовано запит урядника, зобов’язані в десятиденний строк з дня одержання запиту дати офіційну відповідь про результати розгляду порушеного в запиті питання.
  4. Якщо з об’єктивних причин порушене в запиті питання не може бути розглянуто в десятиденний строк, орган, посадова особа, до яких адресовано запит, повідомляють про це урядника і пропонує інший строк розгляду, що не повинен перевищувати одного календарного місяця з дня одержання запиту.
  5. Урядник області на території відповідної області має право на невідкладний прийом посадовими особами відповідної обласної ради.
  6. Урядник району на території відповідного району має право на невідкладний прийом посадовими особами місцевих органів виконавчої влади вищого рівня, органів місцевого самоврядування, керівниками підприємств, установ та організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, громадських організацій і політичних партій.
  7. Урядник при пред’явленні посвідчення урядника користується правом відвідання розташованих на території відповідної області, району, міста Києва, Севастополя, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, доступу на всі розташовані на території відповідно області, району, міста Києва, Севастополя, району міста Києва, Севастополя підприємства, установи, організації незалежно від їх підпорядкування і форм власності з додержанням при цьому режиму діяльності та охорони об’єктів.
  8. Порядок відвідування урядникомпідприємств, установ і організацій, діяльність яких пов’язана з державною або іншою таємницею, що охороняється законом, встановлюється відповідними нормативно-правовими актами.
  9. Урядникмає право на першочерговий прийом віце-прем’єр-міністром, міністром, керівником центрального органу виконавчої влади, а урядник області – на першочерговий прийом прем’єр-міністром,
  10. Урядник має право безперешкодного проходу з додержанням режиму охорони об’єктів за посвідченням урядника до приміщень, в яких розміщені Кабінет Міністрів України, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, а також консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби, створені Президентом України.

V. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПОРЯДОК ДІЯЛЬНОСТІ УРЯДНИКІВ ТА МІСЦЕВИХ ДЕРЖАВНИХ АДМІНІСТРАЦІЙ

Стаття 39. Функції урядника

  1. Урядник:

1) очолює відповідну місцеву державну адміністрацію здійснює керівництво її діяльністю, несе відповідальність за виконання покладених на нього  повноважень;

2) представляє  уряд у відносинах з територіальними органами державної влади та органами місцевого самоврядування,  підприємствами, установами та організаціями, громадянами та іншими особами в Україні та за її межами;

3) у  межах затверджених кошторисів виступає розпорядником коштів відповідних державних адміністрацій, використовуючи їх лише за цільовим призначенням;

4) інформує населення про стан виконання повноважень, покладених на урядника;

5) утворює для сприяння здійсненню повноважень урядника консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи, служби та комісії, члени яких виконують свої функції на громадських засадах, а також визначають їх завдання, функції та персональний склад;

6) відповідно до Регламенту формує та затверджує склад колегії місцевої державної адміністрації;

7) здійснює інші повноваження, передбачені Конституцією та законами  України,  актами Президента України,  Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади вищого рівня.

Стаття 40. Організація  діяльності  управлінь,  відділів та інших структурних підрозділів  місцевих  державних адміністрацій

  1. Управління, відділи та інші структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій забезпечують виконання повноважень урядника, визначених Конституцією та законами України.
  2. Управління, відділи та інші структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій відповідальні перед урядником.
  3. Управління, відділи та інші структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, які забезпечують реалізацію функцій і повноважень міністерств, інших центральних органів виконавчої влади підзвітні та підконтрольні відповідним міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади.

Стаття 41. Секретаріат місцевої державної адміністрації

  1. Для правового, організаційного, матеріально-технічного та іншого забезпечення діяльності місцевої державної  адміністрації, підготовки інформаційних та інших матеріалів, систематичної перевірки виконання розпоряджень місцевої державної адміністрації, подання методичної та іншої практичної допомоги місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування в складі місцевої державної адміністрації діє секретаріат місцевої державної адміністрації в межах виділених коштів державного бюджету.
  2. Секретаріат місцевих державних адміністрацій очолює керівник секретаріату місцевої державної адміністрації, який призначається на посаду та звільняється з посади урядником.
  3. Статус керівника секретаріату місцевої державної адміністрації прирівнюється до статусу керівника управління місцевої державної адміністрації.
  4. Керівник секретаріату місцевої державної адміністрації організовує його роботу, забезпечує підготовку матеріалів на розгляд урядника, організовує доведення розпоряджень урядника до виконавців, відповідає за стан діловодства, обліку і звітності, виконує інші обов’язки, покладені на нього урядником. З цих питань керівник секретаріату місцевої державної адміністрації видає накази.
  5. Урядник затверджує положення та визначає  структуру секретаріату, призначає на посади і звільняє з посад керівників та інших працівників структурних підрозділів секретаріату.

Стаття 42. Регламент діяльності місцевої державної адміністрації

  1. Організаційно-процедурні питання внутрішньої діяльності місцевої державної адміністрації регулюються її регламентом, що затверджується головою відповідної місцевої державної адміністрацій на основі типових регламентів місцевих державних адміністрацій.
  2. Типові регламенти місцевих державних адміністрацій затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 43. Акти урядника

  1. На виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, урядник у межах своїх повноважень видає розпорядження, а щодо кадрових питань – накази .
  2. Розпорядження урядника є актом місцевої державної адміністрації.
  3. Проекти розпоряджень урядника нормативно-правового характеру погоджуються з керівниками відповідних структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій.
  4. Нормативно-правові акти урядника підлягають державній реєстрації у відповідних органах юстиції в установленому законом порядку і набирають чинності з моменту їх реєстрації, якщо самими актами не встановлено пізніший термін введення їх у дію.
  5. Нормативно-правові акти урядника розміщуються на офіційному веб-сайті місцевої державної адміністрації, що забезпечує безоплатний цілодобовий доступ громадян до цих актів та можливість пошуку нормативно-правових актів.
  6. Акти урядника, ненормативного характеру, видані в межах їх повноважень, набирають чинності з моменту їх видання, якщо самими актами не встановлено пізніший термін введення їх у дію. Ці акти доводяться до їх виконавців, а в разі потреби – оприлюднюються.
  7. Акти урядника, видані в межах їх компетенції, є обов’язковими до виконання у відповідній адміністративно-територіальній одиниці.

Стаття 44. Оскарження та скасування актів урядника

  1. Акти урядника, можуть бути оскаржені до Кабінету Міністрів України або до адміністративного суду.
  2. Розпорядження урядника, що суперечить Конституції України, рішенням Конституційного Суду України, законам України, іншим актам законодавства України або є недоцільним, неекономним, неефективним за очікуваними чи фактичними результатами може бути скасовано Кабінетом Міністрів України.

Стаття 45. Особливості діяльності  районів в Автономній Республіці Крим

  1. Урядники районів в Автономній Республіці Крим виконують повноваження віднесені цим законом до повноважень урядників районів в повному обсязі ,
  2. В Автономній республіці Крим щодо повноважень, визначених цим законом для урядників області:
    1. Власні та координаційні повноваження виконує урядник району в центральному районі Автономної республіки Крим;
    2. Контрольні повноваження виконує Представництво президента в Автономній республіці Крим в порядку, визначеному законом.

VI. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ УРЯДНИКІВ ПОСАДОВИХ ОСІБ МІСЦЕВИХ ДЕРЖАВНИХ АДМІНІСТРАЦІЙ

Стаття 46. Фінансування та матеріально-технічне забезпечення діяльності урядників та місцевих державних адміністрацій

  1. Фінансове забезпечення урядників та місцевих державних адміністрацій здійснюється за рахунок Державного бюджету України.
  2. Умови оплати праці працівників і норми витрати на утримання місцевих державних адміністрацій встановлюються Кабінетом Міністрів України.
  3. Фонд оплати праці працівників підрозділів місцевої державної адміністрації, в межах виділених асигнувань, визначає урядник.
  4. Для забезпечення діяльності місцевих державних адміністрацій, за ними на праві управління закріплюється майно, що є державною власністю.

Стаття 47. Матеріально-побутове забезпечення урядників

  1. Урядник на час перебування на посаді забезпечується службовим житлом в безпосередній близькості від місця служби.
  2. Урядник на час перебування на посаді зобов’язаний проживати в службовому приміщенні.
  3. Вимоги до службових жилих приміщень, призначених для заселення урядниками, порядок надання головам місцевих державних адміністрацій службового житла, порядок його звільнення після припинення повноважень урядників визначаються Кабінетом Міністрів України.
  4. Службові жилі приміщення, призначені для проживання урядниками, перебувають у державній власності. Виключення жилих приміщень, що надаються урядникам на час їх перебування на посаді, з числа службових не допускається.
  5. Умови оплати праці та соціального забезпечення урядника визначаються законодавством про державну службу.

Стаття 48. Умови  оплати  праці,  соціального  забезпечення посадових осіб місцевих державних адміністрацій

  1. Умови оплати праці та соціального забезпечення посадових осіб місцевих державних адміністрацій визначаються законодавством про державну службу.

Стаття 49. Відповідальність посадових осіб місцевих державних адміністрацій

  1. Посадові особи місцевих державних адміністрацій несуть відповідальність згідно з чинним законодавством про державну службу.
  2. З підстав, передбачених законом, Кабінет Міністрів України може притягнути урядника до дисциплінарної відповідальності, крім звільнення з посади. З підстав, передбачених законом, Президент України або за поданням Кабінету Міністрів України може притягнути урядника до дисциплінарної відповідальності, включно зі звільненням з посади.
  3. Матеріальна та моральна шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю урядника, інших посадових осіб місцевих державних адміністрацій при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується за рахунок держави.
  4. Держава має право зворотної вимоги (регресу) до посадової особи місцевої державної адміністрації, яка заподіяла шкоду, у розмірах і порядку, визначених законодавством.

VII. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

  1. Цей Закон набирає чинності з дня його офіційного оприлюднення.

Поділитися