Слідкуйте за новинами

Проект Закону України «Про місцеві референдуми»

Дата: 08.04.2015

Проект
(станом на 08.04.2015 р.)

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про місцеві референдуми

Цей Закон визначає правові засади, організацію та порядок проведення місцевих референдумів з метою забезпечення прав жителів територіальних громад сіл чи добровільного об’єднання кількох сіл, селищ, міст, районів у містах вирішувати питання місцевого значення або висловлювати думку щодо питань, віднесених до компетенції органів державної влади, які стосуються інтересів відповідної територіальної громади.

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

  1. Терміни, які вживаються у цьому Законі мають таке значення:

1) місцевий референдум — форма безпосереднього волевиявлення жителів територіальної громади села, селища, міста, району у місті, добровільного об’єднання кількох сіл щодо вирішення питань місцевого значення на території села, селища, міста, району у місті, добровільного об’єднання кількох сіл (далі — територія) шляхом прямого голосування;

2) питання місцевого значення — питання, віднесені Конституцією України, законами України до відання місцевого самоврядування, в тому числі питання про дострокове припинення повноважень сільських, селищних, міських, районних у місті рад, сільських, селищних, міських голів, а також інші питання, які не належать  до компетенції органів державної влади та органів влади Автономної Республіки Крим, крім питань, делегованих органами виконавчої влади;

3) результати місцевого референдуму — рішення місцевого референдуму або результати волевиявлення жителів територіальної громади з питань місцевого значення на консультативному місцевому референдумі, оформлені в порядку, що встановлений цим Законом;

4) рішення місцевого референдуму – підзаконний нормативно-правовий акт, текст якого схвалено на імперативному місцевому референдумі, оформлений в порядку, що встановлений цим Законом;

5) учасник місцевого референдуму — громадянин України, який має право голосу та є жителем територіальної громади;

6) жителі територіальної громади — люди, які проживають в селі чи добровільно об’єднаних у сільську громаду кількох селах, селищі, місті, районі в місті, зареєстрованим місцем постійного проживання яких є відповідне поселення.

Стаття 2. Види місцевого референдуму

  1. Місцевий референдум за правовими наслідками може бути імперативним та консультативним.
  2. Імперативним місцевим референдумом є місцевий референдум, рішення якого мають обов’язковий характер та вищу юридичну силу відносно актів органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб.
  3. Імперативний може проводитися повторно у разі визнання його недійсним з підстав, визначених цим Законом.
  4. Консультативним місцевим референдумом є місцевий референдум, що проводиться з метою з’ясування думки жителів територіальних громад з питань місцевого значення та результати якого розглядаються і враховуються під час прийняття рішень відповідними органами місцевого самоврядування або їх посадовими особами.
  5. Консультативний місцевий референдум може проводитися на рівні району, області та Автономної Республіки Крим.

  Стаття 3. Суб’єкти права на участь в місцевому референдумі

  1. Право безпосередньо вирішувати питання місцевого значення на місцевих референдумах відповідно до Конституції України, Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” та цього Закону мають учасники місцевого референдуму.
  2. Учасник місцевого референдуму має право голосу на місцевому референдумі, брати участь у висуванні ініціативи щодо проведення місцевого референдуму, а також в інших заходах з підготовки та проведення місцевого референдуму в порядку, передбаченому цим Законом.
  3. Громадяни, яких визнано судом недієздатними, та громадяни, які за вироком суду перебувають у місцях позбавлення волі, не мають права голосу на місцевому референдумі, не можуть ініціювати проведення місцевого референдуму, а також брати участь в інших діях з підготовки та проведення місцевого референдуму.
  4. Документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України учасника місцевого референдуму, є:

1) паспорт громадянина України;

2) тимчасове посвідчення громадянина України.

  1. Належність громадянина України до відповідної територіальної громади визначається його зареєстрованим місцем проживання згідно із Законом України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”.

Стаття 4. Принципи участі у місцевому референдумі

  1. Місцевий референдум проводиться на основі загального, рівного, прямого і вільного волевиявлення учасників місцевого референдуму шляхом таємного голосування.
  2. Підготовка і проведення місцевого референдуму здійснюються відкрито і гласно. Його учасникам гарантується вільне волевиявлення. Ніхто не може бути примушений до участі чи неучасті у місцевому референдумі.
  3. Учасники місцевого референдуму беруть участь у місцевому референдумі на рівних засадах. Кожен учасник місцевого референдуму має один голос і рівні можливості щодо його реалізації. Свій голос учасник місцевого референдуму може використати на одній дільниці, де він включений до списку учасників місцевого референдуму.
  4. Учасники місцевого референдуму голосують на місцевому референдумі особисто. Голосування за інших осіб не допускається.
  5. Місцевий референдум є прямим: питання місцевого значення, винесені на голосування, вирішуються учасниками місцевого референдуму безпосередньо.
  6. Голосування під час місцевого референдуму є таємним. Будь-який контроль за волевиявленням учасників місцевого референдуму забороняється.

Стаття 5. Питання, що виносяться на місцевий референдум та форма їх винесення

  1. На місцевий референдум можуть виноситися питання місцевого значення.
  2. Виключно місцевим референдумом у відповідних адміністративно-територіальних одиницях вирішується питання реорганізації або ліквідації діючих комунальних дошкільних навчальних закладів, а також дошкільних навчальних закладів, створених колишніми сільськогосподарськими колективними та державними господарствами.
  3. На місцевий консультативний референдум можуть виноситися питання, передбачені частиною першою цієї статті, крім питань про дострокове припинення повноважень сільських, селищних, міських, районних у місті рад, сільських, селищних, міських голів та питань, які відповідно до закону вирішуються виключно місцевим референдумом.
  4. Питання місцевого значення можуть виноситись у формі:

1) проекту рішення місцевого референдуму — на імперативний місцевий референдум;

2) запитання з метою з’ясування думки стосовно пропозиції вирішення питання місцевого значення (запитання) — на консультативний місцевий референдум.

  1. На місцевий референдум можуть виноситись один або кілька варіантів проектів рішень місцевого референдуму (запитань). Кожне запитання, що виноситься на місцевий референдум, формулюється таким чином, щоб учасник місцевого референдуму мав можливість однозначно надати на нього відповідь “так” або “ні”.
  2. Проект рішення або запитання, що виносяться на місцевий референдум, повинні мати чітке формулювання, яке не допускає різних тлумачень.
  3. Проект рішення або запитання, що виносяться на місцевий референдум, повинні відповідати Конституції та законам України, указам Президента України та актам Кабінету Міністрів України.

Стаття 6. Обмеження щодо ініціювання, проведення місцевого референдуму та питань, що виносяться на місцевий референдум

  1. Місцевий референдум не може ініціюватися та проводитися у разі введення воєнного або надзвичайного стану на всій території України або на території, де призначено його проведення, та упродовж трьох місяців після скасування воєнного чи надзвичайного стану, а також упродовж одного року після проведення місцевого референдуму з одного і того самого питання.
  2. На місцеві референдуми не виносяться питання, що стосуються місцевого бюджету, місцевих податків і зборів, встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, питання, що належать до компетенції державних органів, а також кадрові питання та питання організаційного характеру з урахуванням особливостей, передбачених частиною першою цієї статті.
  3. На місцевий референдум не можуть бути винесені питання, які вирішуються органами місцевого самоврядування в умовах надзвичайного та воєнного стану.

Повний текст законопроекту “Про місцеві референдуми” 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України «Про місцеві референдуми»

  1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

Проект Закону України «Про місцеві референдуми» (далі – проект Закону) підготовлено на виконання … .

Право громадян на участь у місцевому референдумі закріплено у статтях 38, 69 та  70 Конституції України, як вагомий інститут безпосередньої демократії, що дозволяє громадянам України, які проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, реалізовувати право на прийняття рішень з найважливіших питань місцевого значення. Не зважаючи на цю обставину, реалізація цього конституційного права не знайшла сьогодні належного законодавчого забезпечення.

Свого часу Закон України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» відіграв неабияку роль у реалізації громадянами України права приймати рішення з найважливіших питань місцевого значення. Однак, цей Закон сьогодні не відповідає чинній Конституції України та унеможливлює ефективну реалізацію конституційного права громадян на участь у місцевих референдумах.

  1. Мета і шляхи її досягнення

Розроблення проекту Закону обумовлена необхідністю законодавчого удосконалення механізму безпосередньої участі громадян у вирішенні питань місцевого значення шляхом проведення місцевого референдуму.

Основним завданням проекту Закону є забезпечення ефективного регулювання правовідносин, які  виникають в процесі ініціювання та проведення місцевого референдуму, унормування права громадян ініціювати місцевий референдум, унеможливлення адміністративного тиску на суб’єктів цього процесу.

Визначені завдання послідовно розв’язуються в основних нормативних положеннях проекту Закону.

Проект Закону складається із VIIІ розділів, які вміщують 54 статті.

Розділ І присвячений визначенню термінів, що застосовуються в проекті Закону, у т.ч. поняття місцевого референдуму, а також його види, принципи участі громадян у місцевому референдумі, види питань, що можуть виноситись на місцевий референдум та обмеження щодо ініціювання, проведення місцевого референдуму та питань, що виносяться на місцевий референдум

Значна частина нормативних приписів проекту Закону унормовують процедурні питання організації та проведення місцевого референдуму.

Призначенню проведення місцевого референдуму має передувати утворення ініціативної групи, яка збиратиме підписи громадян України, які підтримують ініціативу про проведення місцевого референдуму.  Більшість положень розділу ІІ проекту Закону спрямована на визначення суб’єктів ініціювання місцевого референдуму, регулювання питань утворення ініціативної групи з місцевого референдуму, порядку її реєстрації, а також порядку і строків збирання нею підписів (статті 7-14).

Розділ ІІІ проекту Закону (статті 15-31) містить положення, якими визначаються організація і забезпечення проведення місцевого референдуму (утворення територіального округу, дільниць з місцевого референдуму, визначення статусу комісій з місцевого референдуму, їх повноважень та організації роботи, порядок складання списків учасників місцевого референдуму, агітація місцевого референдуму тощо.

Проектом Закону також визначаються порядок проведення голосування, встановлення результатів місцевого референдуму (розділ IV), оскарження рішень, дій, бездіяльності суб’єктів місцевого референдуму (розділ V), особливості проведення місцевого консультативного референдуму (розділ VІ).

В Заключних Положеннях (розділ VІІ) проекту Закону врегульовуються питання фінансового та матеріально-технічного забезпечення підготовки і проведення місцевого референдуму, відповідальності за порушення законодавства про місцевий референдум, зберігання документації місцевого референдуму, а також обчислення строків, встановлених відповідними приписами проекту Закону.

Прикінцеві положення (розділ VІІІ) проекту Закону містять норми, згідно із якими Закон України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» втрачає чинність в частині, що стосується організації та порядку проведення місцевого референдуму, а також вносяться зміни до законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про Державний реєстр виборців» та Бюджетного кодексу України, а підзаконні нормативно-правові акти мають бути приведені у відповідність до Закону України «Про місцевий референдум».

  1. Правові аспекти

Відносини, пов’язані з безпосередньою участю громадян у вирішенні питань місцевого значення шляхом проведення референдумів, регулюються Конституцією України, законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про всеукраїнський та місцеві референдуми», «Про Центральну виборчу комісію»,  «Про Державний реєстр виборців».

Прикінцевими положеннями проекту Закону передбачається визнання таким, що втратив чинність Закону України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» в частині, що стосується організації та порядку проведення місцевого референдуму, а також приведення нормативно-правових актів у відповідність до Закону України «Про місцевий референдум».

У разі ухвалення пропонованого Закону, його реалізація потребуватиме прийняття Кабінетом Міністрів України акту про порядок та розмір відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю чи майну члена комісії з місцевого референдуму у зв’язку з виконанням його обов’язків, а також витрат на відрядження, пов’язаних з виконанням обов’язків члена комісії,  прийняття Центральною виборчою комісією низки актів про затвердження форм заяви про реєстрацію ініціативної групи з місцевого референдуму, посвідчення члена цієї групи, підписного листа, протоколу про підсумки збору підписів учасників місцевого референдуму на підтримку ініціативи щодо проведення місцевого референдуму, щодо визначення порядку жеребкування під час розподілу керівних посад в дільничній комісії з місцевого референдуму тощо.

Проект Закону відповідає європейським стандартам у сфері прав людини та не належить до пріоритетних сфер адаптації законодавства України до acquis communautaire, визначених Загальнодержавною програмою адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, затвердженою Законом України від 18 березня 2004 р. № 1629.

  1. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація положень проекту Закону не потребуватиме додаткових фінансових витрат з Державного бюджету України.

Видатки на проведення місцевого референдуму належатимуть до непостійних непередбачених видатків, які не можуть бути передбачені при складанні проекту бюджету, а отже відповідно до частини першої статті 24 Бюджетного кодексу України повинні здійснюватись із резервного фонду бюджету. У зв’язку з цим, проектом Закону передбачається фінансування витрат на підготовку і проведення місцевого референдуму, в тому числі на закупівлю товарів, робіт та послуг для підготовки і проведення місцевого референдуму (крім витрат на збирання підписів учасників місцевого референдуму під вимогою про проведення місцевого референдуму, агітацію місцевого референдуму) за рахунок коштів резервного фонду місцевого бюджету.

З огляду на цю обставину, фінансово-економічне обґрунтування виявляється недоцільним.

  1. Позиція заінтересованих органів

Проект Закону погоджено … .

  1. Регіональний аспект

Проект Закону було надіслано …… для внесення пропозицій та зауважень. Отримані відповіді свідчать про позитивне сприйняття проекту Закону органами місцевого самоврядування.

Крім того, проект Закону надіслано на погодження асоціаціям органів місцевого самоврядування: Асоціації міст України, Всеукраїнській асоціації сільських та селищних рад.

  1. Запобігання корупції

У проекті Закону відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

  1. Громадське обговорення

З метою забезпечення вивчення та врахування думки громадськості проект Закону був розміщений на … .

В цілому проект Закону сприйнятий громадськістю позитивно як такий, що спрямований на створення додаткових гарантій реалізації права територіальних громад на безпосереднє волевиявлення, відтак участі громадян у вирішенні питань місцевого значення.

Під час різного роду публічних заходів представниками органів місцевого самоврядування, громадських організацій, органів державної влади були висловлені зауваження та пропозиції до проекту Закону, наслідком опрацювання яких стало удосконалення положень проекту Закону стосовно, зокрема, суб’єктів реєстрації ініціативної групи з місцевого референдуму та призначення місцевого референдуму, питань агітації місцевого референдуму, порядку проведення місцевого референдуму в адміністративно-територіальних одиницях з незначною чисельністю населення, форми рішень місцевого референдуму тощо.

9. Позиція соціальних партнерів

Проект Закону не стосується соціально-трудової сфери.

  1. Прогноз результатів

Ухвалення Верховною Радою України закону «Про місцевий референдум» удосконалить механізм забезпечення реалізації громадянами України такої форми безпосередньої демократії як місцевий референдум, створить належні можливості для реалізації рішень, прийнятих на місцевому референдумі, а також сприятиме подальшому розвитку громадянського суспільства в Україні.

Крім цього, реалізація Закону позитивно вплине на розвиток територіальних громад, зокрема, сприятиме зростанню соціальної активності кожного жителя, залученню населення до самоврядного процесу, а відтак становленню повноцінного місцевого самоврядування в базових адміністративно-територіальних одиницях.

Поділитися