Концепція підтримки соціально-економічного розвитку малих міст на період до 2015 року

Концепцією визначені основні параметри Програми (аналіз проблеми, мета, шляхи та засоби реалізації, очікувані результати). Програма має бути розроблена Мінрегіонбудом і подана на розгляд Кабміну у двомісячний термін з дати схвалення Концепції.На думку розробників, реалізація Програми дозволить забезпечити створення організаційних, нормативно-правових та економічних механізмів забезпечення позитивних зрушень у соціально-економічному розвитку малих міст, екологічної та техногенної безпеки їх території, підвищення життєвого рівня населення, поліпшення якості адміністративних та громадських послуг, які надаються населенню.У цілому в Концепції наведена низка важливих для розвитку малих міст положень щодо проблем, які потребують вирішення, шляхів та механізмів їх вирішення. Разом з тим, Концепція не справляє враження цілісного та новаторського документу.

Зокрема, Концепція значною мірою дублює за змістом попередню програму, яка була затверджена Законом України від 04.03.2004 № 1580-IV «Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку малих міст». Наприклад, мета Програми [1] повторена майже дослівно – це  спонукає до висновку,  що мета попередньої програми, реалізація якої завершується, взагалі не досягнута.

Складається загальне враження, що Концепція розроблялася нашвидкоруч з метою формального виконання відповідного доручення Кабміну, без належного аналізу результатів реалізації попередньої програми, нинішнього стану проблеми розвитку малих міст  та міжнародного досвіду, який узагальнено у відповідних документах (див. нижче п. 3 пропозицій).

Серед окремих недоліків Концепції можна виділити такі:

• 1. Не зроблено належної ідентифікації проблеми.
• 2. Не повною мірою використано міжнародний досвід системного підходу до питань розвитку міст.
• 3. Відсутній аналіз причин виникнення проблеми (розробники обмежилися лише переліком проблем розвитку).
• 4. Програма не поширюватиметься на селища міського типу, проблеми яких практично аналогічні до проблем малих міст.
• 5. Із Концепції незрозуміло, як будуть співвідноситися положення Програми з Державною стратегією регіонального розвитку та зі стратегіями розвитку регіонів, чи будуть запропоновані корективи до згаданих стратегій, які механізми узгодження будуть запроваджені.

Концепція має також низку інших недоліків, які (з урахуванням того, що Концепцію вже схвалено Кабміном слід усунути вже на етапі розроблення та узгодження проекту Програми.

Сам процес розроблення необхідно зробити публічним, залучивши до нього українських та іноземних експертів, а також асоціації органів місцевого самоврядування. У ході такого процесу (з урахуванням досвіду реалізації попередньої програми та з огляду на необхідність запровадження нових інструментів регіонального та місцевого розвитку) насамперед слід визначитися щодо доцільності розроблення Програми, а вже після цього відпрацювати її зміст.

• 1. У цілому Концепція розроблена у відповідності до вимог законодавства, зокрема парагр.70 Регламенту КМУ, ст.6 ЗУ «Про державні цільові програми», Порядку розроблення та виконання державних цільових програм, затвердженого Постановою КМУ від 31.01.2007 №106.
• 2. З необхідних елементів, як того вимагається згаданим законом, відсутні такі:
• обґрунтування необхідності розв’язання проблеми програмним методом
• порівняльний аналіз можливих варіантів вирішення
• визначення ефективності Програми.
• 3. Сумнівною є спроба класифікувати Програму як державну, а не загальнодержавну. Видається, що таким чином розробник прагне оминути необхідність розгляду Програми Верховною Радою України та її ухвалення законом, як це визначено ст.10 ЗУ «Про державні цільові програми» для загальнодержавних програм. На нашу думку, Програма за змістом підпадає під визначення загальнодержавної, дане у ст.1 згаданого закону, оскільки буде охоплювати всі регіони держави, матиме довгостроковий період виконання і здійснюватиметься центральними та місцевими органами виконавчої влади[2].

• 1. Цілі та шляхи реалізації Програми виглядають недостатньо обґрунтованими через недостатній рівень аналізу проблеми, відсутність системного підходу, заснованого зокрема на міжнародному досвіді.
• 2. Цілі Програми можуть не бути досягнуті, якщо зміст шляхів та способів розв’язання проблеми не буде скориговано та конкретизовано.
• 3. Кошти державного та місцевих бюджетів можуть бути використані неефективно.

• 1. Програма створить певні правові та організаційні підстави для надання малим містам необхідної державної підтримки, спонукатиме до вдосконалення нормативної бази з цих питань та до пошуку необхідних для вирішення проблем розвитку малих міст ресурсів.
• 2. Програма може бути корисною та результативною за умови, що на етапі розроблення Програми буде застосовано системний підхід, враховано міжнародний досвід та усунуто недоліки, що є у Концепції.

• 1. Необхідно детально проаналізувати підсумки реалізації попередньої програми у 2004-2010 роках та використати результати такого аналізу при розробленні нової програми.
• 2. З метою забезпечення дотримання вимог законодавства слід розробити Програму як загальнодержавну і затвердити законом.
• 3. Для забезпечення ефективності Програми необхідно привести цілі, напрямки та заходи у відповідність до сучасних викликів та завдань розвитку міст, визначених відповідними міжнародними документами. Зокрема, на нашу думку, слід опиратися на напрацювання Ради Європи у питанні розвитку міст, узагальнені у «Європейській Хартії міст» (1992) та «Європейській Хартії міст ІІ. Маніфест нової урбаністики» (2008), а також Хартії «Міста Європи на шляху до сталого розвитку» (Ольборзька Хартія) (1994).
• 4. З метою забезпечення об’єктивності визначення доцільності розроблення Програми та залучення до процесу її підготовки усіх заінтересованих сторін доцільно провести публічний захід (круглий стіл) за участю розробників Програми, українських та іноземних експертів, асоціацій органів місцевого самоврядування, інших неурядових організацій, що мають напрацювання у галузі регіонального та місцевого розвитку. Інститут громадянського суспільства готовий взяти участь в організації такого заходу.
• 5. Концепція не дає підстав вважати, що заходи з реалізацій цілей будуть виписані у Програмі достатньо конкретно, а від цього безпосередньо залежить результативність Програми. До конкретних заходів можна зокрема запропонувати такі:
• Однією з основних проблем малих міст є монофункціональність значної частини їх та занепад містоутворюючих підприємств. Зогляду на це у Програмі важливо окреслити механізми залучення інвестицій з метою диверсифікації економіки малих міст та створення нових підприємств.
• Суттєвим є питання меж населених пунктів, зокрема їх розширення, оскільки для успішного залучення інвестицій як правило потрібні нові території.
• Для вирішення проблеми наповнення місцевих бюджетів можна на перехідний період (наприклад – на 6 років) запровадити спрямування до місцевих бюджетів частини податку на прибуток підприємств – 50% у перші три роки (33% – у наступні три роки) з розщепленням у пропорції: громада – 30% (20%), район – 5% (3%), область – 15% (10%).

• 1. Згідно з розпорядженням КМУ Проект Державної цільової програми підтримки соціально-економічного розвитку малих міст на період до 2015 року має бути у двомісячний строк підготовлений Мінрегіонбудом разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади та поданий Кабміну.
• 2. На момент аналізу (27-30.08.2010) документ існував у двох редакціях:
  кінцева: Розпорядження КМУ «Про схвалення Концепції Державної цільової програми підтримки соціально-економічного розвитку малих міст на період до 2015 року» (на сайті КМУ за адресою http://www.kmu.gov.ua/control/uk/npd/list?npdList_stind=41);
  попередня: Проект Концепції Державної цільової програми підтримки соціально-економічного розвитку малих міст на період до 2015 року (на сайті Мінрегіонбуду за адресою http://www.minregionbud.gov.ua/index.php?id=2989). Між цими редакціями існують суттєві відмінності, зокрема: значно змінено перелік причин виникнення проблеми; повністю змінено опис варіантів вирішення; суттєвих змін зазнав перелік шляхів та способів вирішення.