НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРО ПОЛІТИКУ ЗГУРТОВАНОСТІ ЄС

Наукова література та аналітичні звіти міжнародних організацій висвітлюють ключову роль Політики згуртованості ЄС у забезпеченні збалансованого регіонального розвитку та зменшенні економічних, соціальних і територіальних диспропорцій в Європі.

Дослідження Андреса Родрігеса-Позе («Institutions and the fortunes of territories»)[1] акцентує на важливості інституцій для розвитку територій, зокрема в контексті Політики згуртованості. Автор зазначає, що ефективність реалізації будь-якої політики, включаючи згуртованість, залежить від прозорості управління, спроможності місцевих органів влади та залучення громадськості до процесів прийняття рішень.

Дослідження Фабріціо Барка («An Agenda for a Reformed Cohesion Policy»)[2] пропонує територіально орієнтований підхід, спрямований на використання потенціалу регіонів через залучення територіальних громад до планування і реалізації політики.

Звіти Європейської Комісії підкреслюють, що Політика згуртованості відіграє ключову роль у досягненні цілей сталого розвитку. Наприклад, у 9-му Звіті про згуртованість Європейської Комісії[3] зазначається, що завдяки інвестиціям у рамках цієї політики в ЄС створено понад 1,3 мільйона робочих місць до 2020 року, а кожен інвестований євро забезпечив трикратний економічний ефект.

 Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР)[4] у своїх дослідженнях наголошує на важливості інтеграції принципів згуртованості в національні політики для забезпечення збалансованого розвитку та забезпечення економічного зростання. У звітах ОЕСР детально аналізуються приклади країн Центральної та Східної Європи, які після вступу до ЄС змогли суттєво скоротити розрив між регіонами. Особливий акцент зроблено на Польщі, яка є одним із найбільших реципієнтів коштів згуртованості. Ця країна успішно використала фінансування ЄС для модернізації інфраструктури, підтримки бізнесу та розвитку інновацій.

Світовий банк у своїх дослідженнях також підтверджує вплив Політики згуртованості на покращення інфраструктури, підвищення зайнятості та економічне зростання. Зокрема, у звіті « Rethinking Lagging Regions: Using Cohesion Policy to Deliver on the Potential of Europe’s Regions»[5] підкреслюється важливість інтеграції принципів багаторівневого управління, яке забезпечує ефективну взаємодію між різними рівнями влади. Цей підхід дозволяє враховувати специфічні потреби кожного регіону.

 Європейський комітет регіонів у своїх аналітичних роботах також наголошує на необхідності зміцнення адміністративної спроможності для успішної реалізації Політики згуртованості. Це включає навчання персоналу, цифровізацію адміністративних процесів та створення спеціальних інституцій для залучення інвестицій.

Звіт Маріо Драгі (2024) «The Future of European Competitiveness»[6], підготовлений на замовлення Європейської Комісії, аналізує виклики та можливості, що постають перед економікою ЄС, зокрема в контексті Політики згуртованості. Драгі наголошує на необхідності структурних реформ та посилення інвестицій у високотехнологічні галузі, що можуть сприяти економічній конвергенції між регіонами. Він також підкреслює важливість синергії між фондами згуртованості та приватним капіталом для забезпечення довгострокового економічного зростання.

 Звіт Енріко Летта (2024) «Report on the Future of the Single Market»[7], підготовлений для Європейської Ради, аналізує майбутнє єдиного ринку ЄС, приділяючи значну увагу територіальній згуртованості. Летта підкреслює необхідність усунення бар’єрів для малого та середнього бізнесу (МСБ) у периферійних регіонах Європи, що сприятиме економічному розвитку та соціальній інтеграції. Крім того, у звіті зазначено, що ефективна реалізація Політики згуртованості може допомогти у зменшенні регіональних диспропорцій та підвищенні конкурентоспроможності ЄС на глобальному рівні.

Цей матеріал створено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в рамках реалізації проєкту «Стійкість та розвиток – методичні рекомендації для територіальної громади», що здійснюється ГО «Інститут громадянського суспільства». Зміст цього матеріалу представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».

[1] https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S1757780223004225

[2] https://www.europarl.europa.eu/meetdocs/2009_2014/documents/regi/dv/barca_report_/barca_report_en.pdf

[3] https://www.csi.org.ua/news/9-j-zvit-pro-zgurtovanist-pokazuye-shho-polityka-zgurtovanosti-prodovzhuye-skorochuvaty-rozryvy-v-regionah-yes-ta-derzhavah-chlenah/

[4] https://www.oecd.org/en/topics/policy-issues/regional-development.html

[5] https://www.worldbank.org/en/region/eca/publication/rethinking-lagging-regions

[6] https://commission.europa.eu/topics/eu-competitiveness/draghi-report_en

[7] https://www.consilium.europa.eu/media/ny3j24sm/much-more-than-a-market-report-by-enrico-letta.pdf