Прес-брифінг «Конституційна реформа в Україні» 09.07.2014 року

9 липня 2014 року відбувся прес-брифінг в Українському кризовому медіа-центрі на тему «Конституційна реформа в Україні» за участі Анатолія Ткачука, директора з науки інституту громадянського суспільства та Ігоря Коліушко, глави правління Центру політико-правових реформ.

Розпочинаючи прес-брифінг Анатолій Ткачук зазначив, що 26.06.2014 у Верховній Раді України зареєстровано законопроект №4178а, внесений Президентом України «Проект Закону про внесення змін до Конституції України (щодо повноважень органів державної влади та місцевого самоврядування)».

«Поява цього проекту не тільки продовжила сумні українські традиції змінювати конституцію «під себе» чи «під ситуацію»,- підкреслив доповідач,- але показала приклад дуже непрозорого підходу до підготовки законопроекту.

Законопроект в розділі «Територіальний устрій і місцеве самоврядування» суперечить та не узгоджується з Концепцією реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади, схваленої урядом у квітні місяці.

По-перше, обласні та районні ради мають статус органів, які представляють інтереси громад та наділені повноваженнями створювати виконкоми. Але, у президентському законопроекті закладене дивна річ: що органи місцевого самоврядування, які представляють інтереси територіальних громад районів, є районна рада і її виконавчий орган, а на рівні області – обласна рада і її виконком. Виходить, що виконавчий орган представляє інтереси територіальної громади.

По-друге, запроваджується можливість радам всіх рівнів надавати в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці статус спеціальної російській мові, іншим мовам національних меншин України. Як це може виглядати на практиці? Болградський район Одеської області, де є гагаузькі та албанські села, а більшість населення – болгари. Так, у гагаузькому селі Олесандрівка, відповідно до запропонованих норм Конституції, приймається рішення про надання спеціального статусу гагаузькій мові. Болградська районна рада на територій району – болгарській, а Одеська обласна рада після закону Колісніченка-Ківалова проголосувала за російську. Отже, в Олександрівській сільській ради нормативно-правові акти потрібно буде видавати чотирма мовами.»

У свою чергу, голова правління київського Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко, повідомив, що Президент проігнорував громадськість, науковців і жодного обговорення проекту Конституції не було.

Крім того, виникає багато питань щодо “юридичної техніки”- зазначив доповідач. Як приклад, він навів конституційну норму про “спеціальний статус” російської мови, який “невідомо що означає”. “Проект біль-менш впорюється із завданням децентралізації та адміністративно-територіальної реформи. Але в частині функцій виконавчої влади та нагляду за діяльністю органів місцевого самоврядування є великі проблеми”, – сказав експерт.

За його словами, запровадження інституту представників президента в областях і районах позбавляє уряд можливості мати своїх представників на місцевому рівні. З іншого боку, нагляд за дотриманням законності місцевими властями обтяжений складною процедурою реагування на такі порушення. “Представники президента роблять подання про такі випадки президентові, а він має після цього звернутися по оцінку цих дій Конституційного суду, що робить слабким інституційне забезпечення дотримання законності і державної політики на всій території країни”, – сказав Коліушко.

Підсумкова думка

Якщо Верховна Рада України проголосує за відправлення даного законопроекту до Конституційного Суду в цілому, то виправити помилки буде неможливо і в такому вигляді система місцевого самоврядування та виконавчої влади призведе до паралічу влади. На думку експертів президентській законопроект потребує суттєвого доопрацювання.