Історичні міста. Як повернути минулу велич?

Дрогобич та Борислав – міста розташовані у підніжжя Карпат, що стали очевидцями історичних подій впродовж останнього тисячоліття. Як і всі старовинні міста, вони зазнавали і розквіту, і занепаду.

Уже в 14 столітті Дрогобич став одним із найбільших центрів солеваріння, а бурхливий розвиток нафтопереробної промисловості міста стався у 19 столітті. На сьогодні в місті діє єдине підприємство в Європі, де сіль виготовляють «дідівським» методом – виварюють з природного розсолу. Тому не дивно, що таке солеваріння на межі зникнення. Якщо в кінці минулого століття кожен день на заводі виготовляли понад 20 тонн солі, то зараз – лише 400 кг. Однак дрогобиччани мріють відродити підприємство уже не як промислового гіганта, а як історичний промисловий заповідник, а солеваріння зробити туристичною родзинкою регіону.

На приміщенні адміністрації Дрогобицького солевиварювального заводу досі висить таблиця зі старою назвою. Тут вказано, що сіль на цьому місці безперервно виварюють з 13 століття

Дрогобич – місто унікальних та давніх святинь, старовинної архітектури, гастрономічних цікавинок та загадок історії. У ньому знаходиться один із об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО – дерев’яна церква Святого Юра 1424 року. А ще, це місто знамените своєю ковбасою. «Дрогобицька ковбаса» давно стала легендою та їстівним сувеніром. У 2018 році згідно з дослідженням аналітичного центру Universitas місто очолило рейтинг ТОП найкрасивіших маленьких міст України, де можна недорого відпочити. І хоча місто має величезний туристичний потенціал, однак він досі не використовується для місцевого економічного розвитку.

Храм святого Юра з’явився завдяки солеварам

Що ж до Борислава, то це єдине місто в світі, яке розташоване на промисловому нафто-озокеритному та газовому родовищі. Від середини 19 століття Борислав став всесвітньо відомим промисловим центром видобутку та переробки нафти, озокериту і газу. Бориславське родовище озокериту одне з найбільших у світі за запасами та рівнем видобутку. Промислова розробка нафтового родовища, що розпочалася у 60-х роках 19 століття досягла свого апогею у 1919 році. На той час тут видобували 5% світового видобутку нафти та займали перше місце із видобутку озокериту.

Нафтовидобувні качалки у Бориславському міському парку

А що ж сьогодні?

Нафта вичерпалась, сіль добувають кам’яну, економіка цифр сьогодні більш дохідна, ніж економіка промисловості. Тому тепер обидва міста переживають не найкращі часи. На тлі економічного затухання, з’являються нові проблеми, які потребують пошуку нестандартних рішень.

Відмирають старі елементи міської економіки, на їх зміну мають прийти нові. То ж конче важливим завданням на цьому етапі розвитку є виявлення точок зростання – об’єктивно існуючих ресурсів, структур, за допомогою яких можна змінити ситуацію на краще. Для активізації процесів розвитку в умовах реалій господарювання, потрібні нові системні підходи до управління, які мають враховувати місцеву особливість та природні переваги.

Тому нагальним є пошук варіантів розвитку міст їх спільнотами разом з органами влади різного рівня, представниками бізнесу та всіх зацікавлених у розвитку громадян. Партнерства краще ніж конкуренція. Це зрозуміли уже в Європі, це починають розуміти і в Україні.

Враховуючи територіальну близькість, історичну спорідненість та спільні господарсько-виробничі стосунки, органи місцевого самоврядування Дрогобича та Борислава прийшли до розуміння того, що і проблеми вирішувати потрібно разом, комплексно, продуктивно використовуючи наявні зв’язки та можливості кожного міста. Такий підхід дозволить об’єднати наявні ресурси та зусилля громад, врахувати інтегрованість поселень, нові світові тенденції в місцевому розвитку та залучити інвестиції.

28 березня міста Дрогобич та Борислав підписали Меморандум про співробітництво та стали одним із 26 громад-партнерств проекту «Партнерство громад як ефективний інструмент місцевого економічного розвитку», що здійснюється Інститутом громадянського суспільства за підтримки Програми «U-LEAD з Європою». Враховуючи вкрай низьку конкурентоспроможність Дрогобицького регіону – поселенської структури, каркасом якого є міста Дрогобич та Борислав, в порівнянні з іншими регіонами Львівської області громади домовилися розробити та втілити в життя проєкт «Створення центру регіонального розвитку «SMART-Дрогобиччина».

Зазначеним проєктом партнери вийшли за межі суто місцевих інтересів, поставивши за мету вирішити спільні регіональні проблеми Дрогобицько-Трускавецького субрегіону. Для цього вони передбачили створення платформи для здійснення координації стратегічного планування розвитку сіл та міст субрегіону.

В даному контексті варто згадати, що в південно-західній частині Дрогобицького району навколо соляних, нафтових та озокеритних розробок у ході історичного розвитку сформувалась Дрогобицька міська агломерація в складі міських поселень Дрогобича, Борислава, Трускавця, Стебника та Східниці. Де місто Трускавець та селище Східниця створюють своєрідну курортну зону, яка виникла та розвивається на багатих ресурсах мінеральних джерел. Інші міські поселення Агломерації: Дрогобич, Борислав, Стебник є промисловими центрами. Агломерація утворилася природнім шляхом завдяки тісним господарсько-виробничим, трудовим і культурно-побутовим зв’язкам за рахунок спільного ринку праці, ментальної подібності та інтегрованої історії. Дорожньо-транспортна мережа Агломерації радіально прив’язана до Дрогобича, а тому місто стало його центром.

Отож, рішення громад-партнерів щодо охоплення проектом Дрогобицько-Трускавецький субрегіон було цілком логічним і передбачало комплексний підхід до розвитку території та враховувало сучасні світові тенденції розвитку міст.

Для громад субрегіону характерним є спільне використання мережі КП «Дрогобичводоканал»  та полігонів складування ТПВ в селі Брониця та місті Бориславі. З водопостачанням Борислава є значні технічні проблеми. Резервний водопровід між Бориславом та Дрогобичем на сьогодні зруйновано. Єдині очисні споруди знаходяться на території Дрогобича, де відбувається очистка стічних вод з Борислава, Стебника, Дрогобича та Трускавця. В межах субрегіону здійснюється щоденна трудова та освітня міграція. Майже кожен 3-й житель субрегіону є щоденним трудовим мігрантом, як правило, це жителі сільських населених пунктів. Спільне користування об’єктами інфраструктури та дорожньою мережею породжує спільні проблеми, вирішення яких в рамках субрегіону доцільно здійснювати через започаткування співробітництва. А для того, щоб реалізувати потенційне співробітництво та узгодити інтереси громад потрібно формувати спільне стратегічне планування та спільну інвестиційну політику.

Саме на вирішення цього завдання і направлений проєкт партнерства. Відповідно до якого передбачається створення КУ «Центр регіонального розвитку», якому делегуватимуться на рівні субрегіону функції стратегічного планування, управління логістикою, медициною, освітою тощо.

Експерти Інституту Маркіян Дацишин та Олександр Сергієнко, які здійснюють супровід підготовки проекту, за результатами спільного з партнерством обговорення запропонували уточнити його концепцію, перенісши фокус діяльності зі створення інституції місцевого розвитку на розробку логістично-транспортної моделі для всієї конурбації як платформи для стратегічного планування і узгодження розвитку ключових секторів (спеціалізація закладів охорони здоров’я вторинної медичної допомоги, екстрена медична допомога, оптимізація мережі закладів освіти, розвиток мобільності місцевих трудових ресурсів, туризм). Відтак, сам Центр розвитку стане інструментом для імплементації такої моделі і стратегії. В зв’язку з цим запропоновано змінити назву, взявши за основу редакцію: «Побудова транспортно-логістичної моделі Дрогобиччини як основи сталого розвитку сіл і міст субрегіону». Також, сторони домовилися про ініціювання включення представника міста Дрогобича до робочої групи із стратегічного планування Львівської області, утвореної при ОДА. Це дасть можливість врахувати в обласній стратегії ідеї формування субрегіонального координаційного механізму для розвитку громад конурбації. Першочерговим завдання для партнерства стала робота із долучення до учасників Договору співробітництва територіальних громад Дрогобича та Борислава громад Східниці та Меденицької ОТГ. Було вирішено запросити якомога ширше коло причетних громад субрегіону.

Охоплення проєктом весь Дрогобицько –Трускавецький субрегіон, може стати унікальним досвідом координації стратегічного і просторового планування розвитку на субрегіональному рівні.

Сьогодні, щоб міста отримали «друге дихання» потрібно не тільки віднайти унікальну місцеву перевагу, але й врахувати поселенські тенденції, взаємозв’язок з прилеглими територіями і врахувати при розробці стратегії розвитку міст.

Замість епілогу: жителі Борислава розказують, що у них всюди із землі просочується газ. Це некомфортно і небезпечно. От би кинути клич у світову наукову спільноту: «Хочете проекспериментувати із земляним газом, реалізувати свої ідеї і позбавити нас проблеми – приїздіть у Борислав! Ми вам надамо задурно якісь приміщення, виділимо у безкоштовну оренду землю!»

Можливо партнерська ініціатива стратегічного планування колись зможе вирішити і цю проблему.

Проєкт «Партнерство міських та сільських громад як ефективний механізм місцевого економічного розвитку» реалізується Інститутом громадянського суспільства за підтримки Програми «U-LEAD з Європою».

Наталія Рохова, інформаційно-комунікаційний менеджер проєкту.

Джерела світлин:

• https://www.pravda.com.ua/articles/2018/12/14/7201096/
• https://boryslavrada.gov.ua/
• https://www.ukrinform.ua/rubric-tourism/2714442-starovinnij-drogobic-na-lvivsini-vidkriv-novij-turisticnij-sezon.html
• https://drohobych-rada.gov.ua/istoriya-z-prysmakom-soli-yak-u-drogobychi-pratsyuye-ostannye-solevarne-pidpryyemstvo-yevropy-foto-video/