Про  оновлення Державної стратегії регіонального розвитку 2021-2027 рр.

Оскільки оновлення Державної стратегії регіонального розвитку десь перейшло на маргінес і поки що перспектива його завершення не є зрозумілою, маємо можливість спокійно і зважено поміркувати над тим, а як би мало бути з її оновленням та можливою реалізацією, щоби цей процес став ефективним і приніс максимального результату.

1. Про особливості реалізації Стратегічних цілей

 Варто наголосити, що стратегічні цілі Державної стратегії регіонального розвитку, ухваленої 2020 року, були і залишаються актуальними навіть в сучасних умовах, хоча їх розкриття у оперативних цілях та завдання має стати суттєво іншим – через урахування комплексу нових викликів та нового макрорегіонального поділу України.

Стратегічна ціль І:  Формування згуртованої держави в соціальному, гуманітарному, економічному, екологічному, безпековому та просторовому вимірах

Достатньо загальне формулювання, яке проте враховує українські реалії та відповідає європейському розумінню політики згуртованості, однак на сучасному етапі реалізації матиме свої особливості.

Реалізація цієї стратегічної цілі потребуватиме в соціальному вимірі додатково врахування наступного: необхідність інтеграції вимушених переселенців на нових місцях проживання; залучення жителів з окупованих територій на вільну територію; повернення українців з еміграції; адаптацію та інтеграцію в українських простір іноземців, що воювали за Україну, а також, очевидно, і трудових мігрантів.

Стратегічна ціль ІІ. Підвищення рівня конкурентоспроможності регіонів

Враховуючи різні можливості щодо розвитку регіонів через війну, реалізація цієї стратегічної цілі відбуватиметься, насамперед, через відновлення та стабілізацію соціального та економічного життя у найбільш уражених регіонах та появи їх спроможностей до розвитку – макрорегіон Фронтир; переорієнтації регіонів макрорегіону Опора на забезпечення оборонних потреб та потреб підтримки регіонів Фронтиру; перетворення регіонів Тилу на нові центри економічного зростання на інноваційній та сучасній технологічній основі.

Отже, підвищення конкурентоспроможності регіонів відбуватиметься лише по мірі відновлення їх значної кількості і здійснення зазначених вище трансформацій у інших.

Стратегічна ціль ІІІ. Розбудова ефективного багаторівневого врядування

Розбудова ефективного багаторівневого врядування, передбачатиме: завершення нинішнього етапу реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади з урахуванням впливів війни на різні макрорегіони; відновлення спроможностей до управління в уражених територіях; підготовку до відновлення управління в деокупованих територіях за появи такої можливості; створення нових вимог до управління в найбільш небезпечних територіях вздовж україно-російського кордону та лінії фронту; підготовку до інтеграції в ЄС.

Як видно із приведених коментарів щодо особливостей реалізації стратегічних цілей Державної стратегії регіонального розвитку, варто розуміти та пам`ятати, що війна дуже сильно вплинула на безпековий, економічний, демографічний та регіональний ландшафт України і старі підходи до реалізації стратегічних цілей, які були закладені у поки що чинній Стратегії, не можуть бути успішно реалізованими. Роль оцінки територіального впливу будь-яких рішень у сфері планування відновлення чи розвитку окремих галузей економіки, тепер є значно вищою і її не врахування може стати причиною не успіху там, де, здавалось, такий успіх є гарантованим.

Окрім того, Україна перестала бути транзитною державою, відбулася деіндустріалізації ключових міст і регіонів, знелюднення значних територій, переорієнтації логістичних маршрутів та економічних зв`язків. І все це відбулось по різному в різних регіонах і територіях. Це варто враховувати і про це слід казати на різних майданчиках з відновлення, міжнародної підтримки, інвестицій і т.п.

(далі буде)