Слідкуйте за новинами

Проблема сміття: від Європи до України

Дата: 05.06.2019

Н. Рохова

Проблема сміття: від Європи до України

Сміття…Вічна проблема людства. Сміття було проблемою для Європи. Сміття є проблемою для України. Сміття стало проблемою для кожної української громади. Однак європейці справилися з цією проблемою. Вони зуміли побачити у ній свої можливості та переваги. Тепер Європа на відходах заробляє.

Так, Швеція переробляє 99% всього сміття, з якого отримують паливо та сировину для виробництва. Країна настільки успішна в цій сфері, що імпортує сміття з інших держав. І зверніть увагу! Шведи аж ніяк не купують цей мотлох, навпаки, країни – експортери доплачують їм за його використання. Цікавим є і досвід Британії, яка за допомогою «анаеробного розщеплення» перетворює харчові відходи на енергію. Індія ж, яка нещодавно задихалася від сміття придумала і втілила ідею використання пластику для виробництва асфальту. Тепер в країні за допомогою цієї сировини побудовано тисячі кілометрів доріг. І таких прикладів, які показують наскільки уважно провідні країни світу ставляться до сміття, багато. В сучасному світі відходи стали цінним матеріалом, який приносить значні прибутки.

Україна ж сьогодні накопичила близько 54 мільйонів кубометрів відходів. При цьому переробці підлягає лише 6 % усього побутового сміття. Решта знаходиться на полігонах, більшість яких давно переповнена. За 10 років в нашій державі тверді побутові відходи, з розрахунку на одну людину, зросли майже на 50% і складають у середньому 300-400 кг на рік.

Нині проблема сміття стала наріжним каменем для всіх українських громад. Славутчина – район, який мальовничо розкинувся в західній частині Хмельниччини. Соснові ліси, блакитні плеса озер та золоті піски зачаровують відпочиваючих своєю неповторною красою. Унікальний природний комплекс та зручне географічне розташування сприяють розвитку туризму. І все б добре, якби не сміття.

Так от, згідно статистичних даних у Славутському районі щорічно утворюється близько 28 тисяч тонн твердих побутових відходів. З них місто Славута формує близько 13 тисяч тонн, а територія району біля 15тисяч тонн. Сміття вивозиться на санкціоновані звалища та полігони твердих побутових відходів. Однак через відсутність логічно зрозумілої системи збору, не все сміття потрапляє до місць захоронення, утворюючи стихійні смітники у лісополосах, зонах відпочинку, на території населених пунктів. В районі, де проживає більше 60 тисяч мешканців функціонує лише один полігон твердих побутових відходів, 8 паспортизованих сміттєзвалищ та зафіксовано аж 67 стихійних сміттєзвалищ.

В результаті район має засмічені населені пункти, водні джерела та тліючі сміттєзвалища.

Структура побутового сміття складається в основному з: полімерних відходів – до 2520 тонн, целюлози (папір, картон, інше) – до 840 тонн, металу – до 1120 тонн, скла – до 30 тонн, деревини – до 30 тонн, харчових відходів – до 6300 тонн. Всі ці відходи могли би перероблятися та приносити доходи для громад.

Аби хоч якось вирішити переробку сміття, на території міста запроваджено роздільний збір пластику. Він направляється на переробку приватним підприємцям. В цілому населення міста охоплено послугами зі збирання та вивезення твердих побутових відходів.

На території Крупецької громади побутові відходи хоч і збираються у мішки та вивозяться на паспортизоване сміттєзвалище, однак тарифи та норми накопичення побутових відходів не встановлено. У населених пунктах громади розміщено 13 контейнерів для збору пластику, який направляється на переробку приватним підприємцям.

Що ж стосується Улашанівської, Берездівської та Ганнопільської громад, то тут взагалі сміття не збирається та не вивозиться. А Ганнопільська та Берездівська громади навіть не мають паспортизованого сміттєзвалища.

Люди, викидаючи сміття за межі двору, на жаль, не розуміють, що цим вони не захистять себе від негативних наслідків. Адже сміття розкладається, випаровуючись забруднює атмосферне повітря, просочуючись крізь ґрунт, попадає в ґрунтові води. Отже, все повертається на круги своя.

Кожна громада самостійно намагається вирішити питання збору та утилізації побутових відходів. Однак самотужки жодній громаді вирішити цю проблему не під силу.

Така ситуація змусила територіальні громади Славутчини шукати шляхи спільного вирішення нагальної проблеми.

Отож, 19 лютого 2019 року Славутська міська об’єднана територіальна громада та чотири сільські об’єднані територіальні громади Славутського району, а саме Берездівська, Ганопільська, Крупецька та Улашанівська започаткували партнерство та підписали Меморандум про співробітництво громад. Обговоривши ситуацію, вони досягли думки, що потрібно створити спільне комунальне підприємство, яке запровадить сучасну систему поводження з твердими побутовими відходами. Дана система буде спрямована на весь цикл поводження з відходами від утворення, збирання, вивезення, розміщення, зменшення, сортування до повторного використання: переробки та утилізації.

Саме на це і направлений проект, над яким наразі працюють громади. А допомагають їм у цьому досвідчені експерти Інституту громадянського суспільства Олександр Сергієнко та Маркіян Дацишин. Адже Славутське партнерство стало одним із 26 громад-переможців проекту «Партнерство міських та сільських громад як ефективний механізм місцевого економічного розвитку», що реалізується Інститутом громадянського суспільства за підтримки Програми «U-LEAD з Європою».

Сьогодні в Україні багато хто планує придбати сміттєсортувальні машини та сміттєпереробні заводи, нові контейнери і т.д. А тим часом наші європейські партнери пішли далі: вони зменшили продукувати сміття. Так, в Стокгольмі продукується 130 кг сміття на рік, що майже втричі менше ніж в Україні.

Отож, щоб побороти сміття, мало його утилізувати і переробляти, його слід менше продукувати!

Що ж, із сміттям потрібно поводитися як господарі і тоді в нашому спільному домі буде не тільки чисто, а й безпечно!

Разом для більшого!

Наталя Рохова, комунікаційний менеджер Проекту