Як відновлювати Україну після перемоги

Війна продовжується, вона принесла великі жертви. Загинуло і поранено напевне декілька тисяч осіб. Покинули місця свого постійного проживання понад 1,5 млн. осіб, з них близько 1 млн. перемістились за кордони України.

Зруйновано всі аеропорти, зруйновано сотні мостових переходів, тисячі приватних помешкань, сотні об’єктів державної та комунальної власності – школи, лікарні, будинки органів управління, закладів вищої освіти….

Зруйновано значну частину виробничого потенціалу. Але війна все одно завершиться нашою перемогою і буде потрібно відновлювати країну. Починати над цим думати потрібно уже зараз.

При цьому варто розуміти, що по завершенні активних бойових дій, відчуватиметься значна нехватка робочих рук, будівельних матеріалів, необхідної техніки.

Оскільки кількість українських біженців, що можуть повернутись у місця свого попереднього проживання прямо залежить від того, як швидко вони зможуть повернутись, відбудова житла для повернення має бути пріоритетом номер один і завданням для державної та місцевої влади.

Для відбудови потрібні значні фінансові ресурси. Ключові сподівання щодо фінансування на відбудову покладаються на спеціальний фонд відбудови, який може бути утвореним на основі внесків різних країн, міжнародних організацій, фізичних та юридичних осіб та коштів, стягнутих із РФ, зокрема арештованих активів ЦБР. Окремими рядками державного бюджету України також мають бути виділені програми, які спрямовуються на відновлення та відбудову окремих територій, що найбільше постраждали від бойових дій.

Незважаючи на терміновість відбудови, дуже важливо, аби ми не відбудовували те, що уже морально застаріло, те, що краще просто зруйнувати остаточно і побудувати нове з урахуванням ситуації, що склалась через значну міграцію населення та перспективи економічного відновлення.

Все нове житлове будівництво має відбуватись відповідно з урахуванням адаптації до кліматичних змін, наявністю громадських просторів спільного користування, доступності до основних публічних, культурних, торговельних послуг, відпочинку та оздоровлення.

Планування відбудови поселень має базуватись на розумінні їхніх економічних можливостей. Житло – робота – відпочинок. Саме такий ланцюжок має передбачатись при плануванні, адже відсутність однієї з ланок, руйнує все. Накачування житловими мікрорайонами великих міст має бути припинено. Натомість навколо таких міст має формуватись мережа менших міст із певною власною спеціалізацією, що доповнює економічну спроможність великого міста.

Мінрегіон разом з Мінінфраструктури мають скласти перелік населених пунктів, що постраждали від війни і мають великі руйнування по відповідних регіонах. По кожному населеному пункту має бути складено перелік зруйнованого по категоріям – освіта, охорона здоров’я, інфраструктура і т.п. На підставі оцінки руйнувань має бути визначено пріоритетність відновлення та етапність.

Відбудова зруйнованого потребуватиме багато будівельних матеріалів. Аби не витрачати надмірні кошти на їх закупівлю за кордоном, має бути розгорнуто мережу модульних підприємств з виробництва сучасних будівельних матеріалів в Україні. Це дасть змогу використати місцеву сировину та дати робочі місця тим людям, які залишились після війни без роботи.

Мінінфраструктури має оцінити масштаби потреб у будматеріалах, визначити загальні потужності нинішніх підприємств будіндустрії та на які обсяги матеріалів потрібні додаткові потужності. Після цього має бути визначено місця розміщення нових виробництв, виходячи із близькості сировини і місць відбудови, негайно зроблено земле відводи і оголошено про безмитний і безподатковий період для такого виробництва.

Потрібно на базі мережі закладів ПТО відкрити короткотермінові практичні курси для робітників будівельної сфери, аби швидко отримати відповідно кваліфікованих працівників.

МОН має підготувати перелік ПТО у місцях, найближчих до територій відбудови, забезпечити їх необхідним обладнанням для швидкого запуску підготовки спеціалістів – будівельників, у тому числі зварювальників, сантехніків та інших супутніх професій.

Інфраструктура

Першочергове завдання – відновлення мостових переходів, особливо навколо Києва. Відновлення мережі паливних складів та закупівля палива для проведення посівних робіт.

Відновлення злітно-посадкових смуг та навігації у аеропортах Києва, Харкова, Одеси, Миколаєва, Херсона… далі по мірі можливостей.

Виробнича сфера

Відбудові в першу чергу підлягають підприємства харчової промисловості, які працюють на внутрішній ринок, а також високотехнологічні та оборонні. Максимально мають бути закриті технологічні ланцюжки виробництва готової оборонної продукції на базі українських підприємств та кооперації з підприємствами країн-союзників. При такому відновленні оборонних підприємств є доцільним створення спільних виробництв за участі американських корпорацій – виробників озброєнь та польських виробників.

Пріоритет в ОПК – крилаті ракети середньої дальності та комплекси ППО, ударні безпілотники.

Порти та міжнародні переходи

Враховуючи складності мореплавства через Керченську протоку, потрібно активізувати реконструкцію та посилення спроможності портів на Чорному морі – Одеса, Чорноморськ, Ізмаїл, Рені, розпочати трасуваня каналу з Азовського в Чорне море. Збільшити кількість та пропускну спроможність переходів на Польщу, Словаччину, Румунію, зокрема з Одеської області.

Сільське господарство та сільські території

Забезпечити посівну кампанію 2022. Мінагро має провести нараду з ключовими агрохолдингами і з’ясувати їхню готовність до посівної. Де планують сіяти і що. Потрібна термінова зміна структури посівних площ на 2022 та 2023 роки. Нам потрібне самозабезпечення необхідними харчовими продуктами, які зараз значною мірою закупаються за кордоном.

Для внутрішнього споживання передусім має бути забезпечено достатні обсяги посівів – гречки, проса, вівса, гороху, жита, пшениці, цукрового буряка, картоплі. Потрібне м’ясо та молоко. Молочна та м’ясна продукція досить швидко може бути нарощена на основі домашніх домогосподарств та малих сімейних ферм. Необхідна швидка закупівля молодняка і створення механізмів його передачі на утримання та використання у сільські території. Звільнення всіх індивідуальних виробників молока та м’яса від будь-якого оподаткування.

Шкільна освіта

Відновлення зруйнованих шкіл, виходячи із нових потреб та нових вимог до шкільних приміщень. Скорочення літніх канікул та проведення у межах принаймні одного літнього місяця, навчання школярів за новими інтерактивними методиками, стимулювання самостійної роботи, залучення до планування та відбудови своїх міст, селищ та сіл.

Енергетика

Максимальна переорієнтація із традиційного газопостачання на електроенергетику – атомна енергія плюс зелена енергія.

Будівництво підприємств, що переробляють вугілля на рідкі чи газоподібні енергоносії.

У сільських територіях, створення на кілька громад публічних акціонерних товариств з умовною назвою «Енерголіс» для вирощування енергетичного лісу, який використовуватиметься, як паливо для бюджетних установ. Учасниками ПАТ можуть стати також фізичні особи, які мають земельні паї і можуть внести їх у товариство. Створення нових проектних рішень для термомодернізації старого житла, будівництво нового житла та адмінбудинків винятково на основі енергоефективності, у тому числі через розміщення будівель таким чином, аби враховувати їх освітлення природнім світлом та врахування рози вітрів, особливо у зимовий період.

Це поки що просто начерк. Але роботи тут багато і вистачить усім. ЗСУ має втримати натиск і далі розбити окупантів, а ми маємо готувати відбудову, аби відразу почати її.

09.03.2022

Фото: fasadaroku.pl. Подвір’я варшавського ЖК Żoliborz Artystyczny.