АНАЛІЗ ДОРОЖНЬОЇ КАРТИ (ДК) РЕФОРМУВАННЯ УПРАВЛІННЯ ПУБЛІЧНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ (ПІ). 7 СПРОМОЖНІСТЬ ОЕСР

Перша спроможність за посиланням

Друга спроможність за посиланням

Третя спроможність за посиланням 

Четверта спроможність за посиланням

П’ята спроможність за посиланням

Шоста спроможність за посиланням

ДК констатує, що протягом останніх десятирічь, обсяг основних фондів публічного сектору України невпинно скорочувався – від 99% ВВП у 1996 році до 56% у 2013 році, що є одним з найнижчих показників серед порівнюваних країн. Серед основних причин такої ситуації – низькі державні капітальні видатки (близько 3,1% ВВП у середньому протягом 2011-2021 років). Разом з тим, процес бюджетної децентралізації, розпочатий у 2014 році, сприяв значному розширенню інвестиційних можливостей ОМС. Зокрема, частка капітальних видатків у загальному обсязі видатків місцевих бюджетів збільшилася з 6,2% у 2014 році до 20% у 2021 році.  На місцеві бюджети припадало майже 45% всіх ПІ (включаючи капітальні трансферти з державного бюджету), порівняно з 30%, що йшли з державного бюджету.

В умовах воєнного стану, внаслідок тимчасового припинення всіх інших процедур у публічному інвестуванні, фактично єдиним механізмом здійснення капітальних інвестицій є фонд ліквідації наслідків збройної агресії (разом з коштами і кредитами МФО та  іноземних урядів).

У переліку потенційних джерел та механізмів фінансування, представленому у ДК, є як традиційні, так і інноваційні. Йдеться про кошти державного або місцевого бюджетів (доходи бюджету, включаючи гранти, а також зовнішні і внутрішні запозичення), кошти державних або комунальних підприємств (власні кошти та/або залучені), кошти міжнародної технічної допомоги, плату з користувачів інфраструктури тощо. Передбачені різні механізми фінансування, зокрема пряме бюджетне фінансування, надання субвенцій, надання кредитів з бюджету та під державну або місцеву гарантії. Також враховуватиметься необхідність спрямування коштів на продовження чи завершення реалізації вже розпочатих проєктів, що, на думку розробників ДК, дозволить уникати хронічного недофінансування та довгобудів.

Міністерства та інші ЦОВВ будуть розробляти концепції (профілі) публічних інвестиційних проєктів, що потребують фінансування з бюджету за рахунок всіх джерел, включаючи кошти МФО і іноземних урядів. А для визначення доступного обсягу зовнішніх фінансових ресурсів і відображення його у Бюджетній декларації формуватиметься перелік пріоритетних проєктів (затверджений Стратегічною інвестиційною радою), який може бути представлений Мінфіном для міжнародних партнерів в рамках Багатосторонньої координаційної платформи донорів.

В цьому контексті варто зауважити, що донори повинні мати достатньо часу, щоб підтвердити можливі обсяги фінансування (і це може не збігатися з періодом бюджетного процесу). Окрім того, фінансова підтримка буде залежати від виконання певних реформ, які підлягають систематичному моніторингу, зокрема й щодо публічного інвестування, і невідповідність встановленим індикаторам впливатиме на обсяги цієї допомоги.

У ДК також варто зазначити, що органи влади субнаціонального рівня повинні мати доступ до інформації, яка стосується міжнародних фондів для ПІ, а заходи з підвищення інституційної спроможності, серед іншого, повинні бути спрямовані на формування вмінь і навичок користуватися коштами МФО  для залучення фінансування публічних інвестиційних проєктів на місцевому рівні.

Також ватро відмітити, що теза ДК про те, що «розпочатий Мінінфраструктури процес удосконалення системи планувальних документів регіонального і місцевого розвитку та містобудування забезпечить упорядкування і оптимізацію великої кількості існуючих наразі інструментів та підвищить їх якість» є надто оптимістичною, оскільки на сьогоднішній день це «удосконалення», навпаки, зумовило значні суперечності у правовому полі та унеможливлює адекватне планування відновлення та розвитку. Тому нагальним питанням є упорядкування і гармонізація систем просторового, стратегічного планування та програмно-цільового бюджетування і поступове приведення її у відповідність зі стандартами ЄС.

У ДК важливо зазначити необхідність забезпечення фіскальної стійкості (платоспроможності) для ОМС, оскільки саме це є важливим чинником для використання певних інструментів, зокрема зовнішніх і внутрішніх запозичень. При цьому варто зауважити, що дотепер на рівні підзаконних актів не врегульовано механізм муніципальних запозичень для селищних і сільських ТГ.

Станом на початок 2024 року в електронній екосистемі DREAM, яка ще перебуває на стадії доопрацювання, зареєструвалось лише близько третини громад країни, а чисельність поданих проєктів та проєктних ідей вже перевищила 8,0 тис. Фінансування великої кількості проєктів вимагатиме значних ПІ. В таких умовах важливо, щоб податково-бюджетні механізми були адаптовані до цілей інвестування, беручи до уваги потенційний територіальний вплив та наявні ФТТ. Це дозволить ефективно використовувати наявний потенціал тих чи інших типів територій. При цьому важливо уникати хронічного недофінансування запланованих інвестиційних проєктів та звести до мінімуму розбіжності між прогнозованими та фактичними показниками видатків на реалізацію проєктів (через неправильні або занижені (щоб виграти тендер) попередні розрахунки, що стало традиційним правилом в Україні).

продовження буде…

Цей матеріал підготовлений у рамках реалізації грантового проєкту «Підтримка формування ефективної регіональної політики в контексті євроінтеграції України та воєнних викликів». Матеріал став можливим завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) та щирій підтримці американського народу через Проєкт USAID «ГОВЕРЛА». Зміст цього матеріалу не обов’язково відображає погляди USAID та Уряду США.