АНАЛІЗ ДОРОЖНЬОЇ КАРТИ (ДК) РЕФОРМУВАННЯ УПРАВЛІННЯ ПУБЛІЧНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ (ПІ). 6 СПРОМОЖНІСТЬ ОЕСР
Дата: 24.02.2024
Василь Федюк
| Спроможність 6: Пов’язати стратегічні плани з багаторічними бюджетами.
Принцип 9: Розробляти адаптовані до цілей інвестування податково-бюджетні механізми. |
Перша спроможність за посиланням
Друга спроможність за посиланням
Третя спроможність за посиланням
Четверта спроможність за посиланням
П’ята спроможність за посиланням
У ДК доволі чітко окреслено кроки щодо взаємоузгодження стратегічного та середньострокового бюджетного планування інвестицій на центральному рівні. Запроваджується формування Середньострокового плану пріоритетних ПІ (узагальнює Мінекономіки на основі секторальних портфелів проєктів), який схвалюється Стратегічною інвестиційною радою і затверджується разом з Бюджетною декларацією. Передбачено врахування необхідності спрямування коштів на продовження (завершення) реалізації вже розпочатих проєктів задля уникнення незавершеного будівництва та розпорошення обмежених ресурсів.
Законом про Державний бюджет України на відповідний рік буде затверджено обсяг фінансування публічних інвестиційних проєктів за відповідними бюджетними програмами на плановий рік, а у додатках до бюджету міститиметься необхідна інформація про проєкти.
Мінекономіки та Мінфін готуватимуть консолідовану щоквартальну інформацію щодо стану реалізації проєктів та фінансування, яка розглядатиметься Міжвідомчою комісією із подальшим прийняттям, у разі потреби, рішень щодо здійснення коригувань проєктів та розподілу фінансування.
На місцевому рівні поєднання стратегічних пріоритетів із доступним з усіх джерел фінансовим ресурсом на середньострокову перспективу відбуватиметься в межах середньострокового прогнозу місцевого бюджету. Передбачається, що під час його підготовки, місцевий фінансовий орган доводитиме до головних розпорядників коштів (місцевого бюджету) сукупний обсяг ресурсу з усіх джерел, що може бути спрямований на інвестиційні проєкти. Мають бути внесені відповідні зміни до механізмів функціонування бюджету розвитку місцевого бюджету, що, на думку розробників ДК, дозволить формувати необхідні фінансові ресурси для реалізації інвестиційних проєктів.
Передбачені обов’язкові звіти про завершення проєкту (в системі DREAM). Для прогнозу витрат на експлуатацію та обслуговування об’єктів в довгостроковій перспективі буде запроваджено оцінку достатності фінансування та здійснення організаційних заходів з експлуатації та технічного обслуговування об’єктів.
Варто наголосити, що ключовою передумовою планування багаторічних ПІ в ОМС є розуміння джерел надходжень до місцевого бюджету, що вимагає передбачуваних змін фіскальної рамки (уникнення повторення прикладу з військовим ПДФО). Слід зазначити, що у ДК передбачено внесення відповідних змін до механізмів функціонування бюджету розвитку місцевих бюджетів, що дозволить формувати необхідні фінансові ресурси для реалізації інвестиційних проєктів.
Зокрема, ДК передбачено перегляд Мінфіном системи міжбюджетних капітальних трансфертів із залученням Мінінфраструктури, Мінекономіки, інших ЦОВВ та у консультаціях з ОМС для забезпечення спрямування таких трансфертів на реалізацію стратегічних документів регіонального та місцевого розвитку.
Разом з тим, у ДК варто вказати на необхідність регулярного перегляду та оновлення багаторічних прогнозів щодо публічного інвестування з урахуванням моніторингу стану виконання запланованих інвестицій та можливих змін (нові інвестиційні пріоритети, динаміка обсягів фінансування тощо), які матимуть місце.
Також, з урахуванням існуючого досвіду, на регіональному й місцевому рівні доречно запровадити погодження відповідності секторальних програм (проєктів) відповідним (профільним) структурним підрозділом (як правило, регіонального/місцевого розвитку, економіки тощо).
З урахуванням погіршення бюджетного потенціалу територіальних громад доцільно, серед іншого, розглянути можливість віднесення єдиного податку (чи хоча б його частини) до бюджету розвитку[1] (як це було згідно Бюджетного Кодексу, прийнятого у 2011 році), що дозволить гармонізувати середньострокове стратегічне та бюджетне планування на місцевому рівні. Адже виключення єдиного податку з переліку таких надходжень позбавило місцеві бюджети єдиного стабільного, прогнозованого, і з потенціалом до зростання, виду доходів[2].
Окрім того, у ДК слід передбачити можливість інвестиційного і фіскального стимулювання ТГ з урахуванням наявних ФТТ, що дозволить розвивати місцеву економіку і максимізувати власні доходи громад (що у свою чергу, дозволить забезпечувати фіскальну стійкість).
Певним недоліком ДК є й те, що вона не передбачає механізмів державної підтримки регіональних і місцевих інвестиційних проєктів, зокрема, на конкурсній основі, для чого раніше використовувалися кошти ДФРР. Така позиція може свідчити про наміри щодо трансформації фонду та/або можливості розподілу потенційних публічних коштів у «ручному» режимі, що суперечить згаданому вище меморандуму з МВФ. Якщо ж буде реалізовано ініціативу щодо голосування за проєкти ДФРР в Дії, це нівелюватиме принцип стратегічно-планувального підходу, оскільки рішення щодо проєктів-переможців будуть визначатися не на основі відповідального й компетентного експертного аналізу фахівців, добре обізнаних зі стратегією, а більшістю певного кола невизначених осіб. Можливо завдяки цьому буде досягнуто ефектного піару, однак насправді така ініціатива лише нашкодить системному підходу до стратегічного планування ПІ. Зрештою існуюча ситуація несе в собі ризики нівелювання основної філософії ДФРР – реалізацію розвиткових проєктів з націленістю на економічне зростання. Разом з тим, проєкти Всеукраїнського громадського бюджету, які теж можна віднести до ПІ, оптимально обирати на конкурсних засадах через механізм голосування у Дії чи в інший спосіб, оскільки це гуртуватиме громадськість для реалізації місцевих ініціатив з урахуванням конкретних локальних потреб.
На нашу думку слід скасувати зміни, передбачені ЗУ № 3166-IX “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік”, яким запроваджено голосування громадян засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Портал Дія), як такі, що не узгоджуються зі стратегічним плануванням публічних інвестицій (уряд змушений буде затверджувати результати голосування, яке не містить жодного обґрунтування, розрахунків чи аналізу ефективності використання бюджетних коштів тощо).
продовження буде…
Цей матеріал підготовлений у рамках реалізації грантового проєкту «Підтримка формування ефективної регіональної політики в контексті євроінтеграції України та воєнних викликів». Матеріал став можливим завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) та щирій підтримці американського народу через Проєкт USAID «ГОВЕРЛА». Зміст цього матеріалу не обов’язково відображає погляди USAID та Уряду США.
[1] На сьогодні, серед джерел його наповнення, окрім капітальних трансфертів (субвенцій) з інших бюджетів, на практиці, як правило, є лише разові платежі, або невідновлювані джерела надходжень (наприклад кошти від відчуження майна та земельних ділянок несільськогосподарського призначення).
