АНАЛІЗ ДОРОЖНЬОЇ КАРТИ (ДК) РЕФОРМУВАННЯ УПРАВЛІННЯ ПУБЛІЧНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ (ПІ). 2 СПРОМОЖНІСТЬ ОЕСР

Перша спроможність за посиланням

У ДК зазначено, що удосконалення системи управління публічним інвестуванням вимагає забезпечення координації ПІ на всіх рівнях врядування. Для цього передбачено чітке визначення ролей основних учасників процесу, а саме:

– Стратегічна інвестиційна рада під головуванням Прем’єр-міністра України, у складі членів Кабінету Міністрів – забезпечуватиме узгодження стратегічних пріоритетів здійснення ПІ і схвалення єдиного проєктного портфеля ПІ;

– Мінекономіки – координацію національної системи стратегічного планування та методологічне забезпечення підготовки, пріоритезації, оцінки, відбору та реалізації публічних інвестиційних проєктів для забезпечення уніфікованих підходів щодо всіх типів ПІ як на центральному, так і на місцевому рівні;

– Мінфін – визначення ресурсної рамки для здійснення ПІ з урахуванням всіх джерел і механізмів фінансування;

– Галузеві міністерства повинні забезпечити підготовку секторальних стратегій;

– Мінінфраструктури є відповідальним за координацію стратегічного планування регіонального розвитку та забезпечення узгодженості ПІ на державному, регіональному та місцевому рівнях.

ДК передбачає проведення перегляду системи міжбюджетних капітальних трансфертів між секторальними (галузевими)  інвестиціями. Для цього використовуватиметься механізм консультацій Мінінфраструктури та інших ЦОВВ з органами місцевого самоврядування для забезпечення спрямування таких трансфертів на реалізацію стратегічних документів регіонального та місцевого розвитку.

Зазначено, що публічні інвестиційні проєкти, які мають спільну мету та потребують узгодженості в реалізації, можуть бути об’єднані у програми чи в єдиний проєкт.

Разом з тим, для узгодження ПІ на державному, регіональному та місцевому рівнях та забезпечення інтегрованого територіально-орієнтованого підходу важливо відновити роботу Міжвідомчої координаційної комісії[1] (МКК). Міжвідомча комісія має забезпечувати координацію діяльності органів виконавчої влади з питань формування та реалізації державної регіональної політики, в тому числі – з питань виконання завдань, визначених в державній та регіональних стратегіях розвитку і планах заходів з їх реалізації, а також підготовки та реалізації інвестиційних програм та проєктів регіонального розвитку. Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності МКК, на нашу думку, слід покласти на Секретаріат КМУ та Мінінфраструктури.

Також необхідно проводити оцінку (аналіз) ПІ в контексті їх потенційної взаємодоповнюваності. Зокрема, на регіональному рівні мають бути визначені механізми для координації між секторами (відповідними підрозділами ОДА, ОМС), що має дозволити узгоджувати як стратегічне та бюджетне планування та постійну взаємодію між усіма заінтересованими сторонами у процесі планування та реалізації проєктів (узгодженість фінансування за часом, обсягом, очікуваними результатами), а також дозволить уникати розпорошення публічних коштів.

Щодо «портфеля проєктів» на рівні держави, то це є надто амбітною ціллю, адже управління тисячами чи навіть десятками тисяч проєктів вимагатиме неабиякої інституційної спроможності і відповідного кадрового забезпечення, а тим більше значних обсягів фінансових ресурсів. Для прикладу портфель проєктів ЄБРР за весь понад 30-річний період існування Банку (засновано 1991 року) налічує понад 6,8  тис проєктів (для публічного та приватного секторів у 29 країнах) вартістю понад €190 млрд.[2]. І це з урахуванням надвисокої компетенції у сфері проєктного управління  та багаточисельної команди професійних проєктних менеджерів. Зокрема в Україні інвестовано у публічний та приватний сектори €19,03 млрд у 559 проєктах. Поточний розмір портфеля банку в публічному секторі, які знаходяться у стадії реалізації, налічує  12 проєктів із загальним обсягом кредиту €2,56 млрд[3].

Варто зауважити, що управління портфелем проєктів − це механізм, призначений для трансляції стратегії в портфель проектів з метою ефективного досягнення стратегічних цілей конкретної організації. У процесі їх реалізації постійно здійснюється аналіз та оцінка цього портфеля, результати враховуються у подальшому плануванні та прийнятті відповідних управлінських рішень тощо.

Формування портфеля проєктів, на нашу думку, повинно здійснюватися на рівні секторальних міністерств, інших ЦОВВ, областей та територіальних громад. Це мало б дозволити ефективно управляти таким портфелем проєктів для забезпечення досягнення визначених стратегічних цілей. З боку уряду важливо здійснювати необхідну координацію секторальних проєктів, наприклад через механізм згаданої вище МКК, з метою забезпечення інтегрованого територіально-орієнтованого підходу.

Водночас на рівні держави є сенс вести мову про портфель стратегічних  проєктів, які повинні створювати умови, щоб забезпечувати суттєве (5-7%) щорічне зростання ВВП.

продовження буде…

Цей матеріал підготовлений у рамках реалізації грантового проєкту «Підтримка формування ефективної регіональної політики в контексті євроінтеграції України та воєнних викликів». Матеріал став можливим завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) та щирій підтримці американського народу через Проєкт USAID «ГОВЕРЛА». Зміст цього матеріалу не обов’язково відображає погляди USAID та Уряду США.

[1] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/714-2015-%D0%BF#Text

[2] https://www.ebrd.com/home

[3] https://www.kmu.gov.ua/en/news/zahalnyi-obsiah-kredytnoho-portfelia-proektiv-iebrr-v-derzhavnomu-sektori-skladaie-blyzko-26-mlrd-ievro-olha-zykova