АНАЛІЗ ДОРОЖНЬОЇ КАРТИ (ДК) РЕФОРМУВАННЯ УПРАВЛІННЯ ПУБЛІЧНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ (ПІ). 5 СПРОМОЖНІСТЬ ОЕСР

Перша спроможність за посиланням

Друга спроможність за посиланням

Третя спроможність за посиланням 

Четверта спроможність за посиланням

ДК передбачає декілька етапний рівень підготовки та оцінки публічних інвестиційних проєктів. Методика оцінки, яку буде оновлено Мінекономіки із залученням Мінфіну, міститиме різні види аналізу та чіткі критерії їх використання (вартість, галузь, рівень складності та ризику тощо) і буде застосовуватись до проєктів, які реалізуються як на національному, так і на місцевому рівні.

Оцінювання та відбір проєктів на центральному рівні здійснюватиметься в кілька етапів.

На першому етапі міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади будуть розроблені концепції (профілі) публічних інвестиційних проєктів відповідно до методики, визначеної Мінекономіки разом з Мінфіном та Мінінфраструктури. Попередній скринінг та пріоритезація концепцій буде здійснюватися органами, що формують державну політику у сфері реалізації проєкту, за визначеною Мінекономіки методикою.

Подальший розгляд концепцій, що успішно пройшли попередній скринінг, буде здійснюватися у порядку їх пріоритетності[1]: Мінекономіки щодо відповідності стратегічним цілям та завданням і загального дотримання вимог до підготовки, Мінфіном – щодо доцільності залучення ПІ, реалістичності прогнозної вартості реалізації і забезпечення фінансуванням та доцільності пропонованих джерел фінансування, Мінінфраструктури – щодо відповідності пріоритетам регіональної політики та технічних аспектів реалізації проєкту.

На наступному етапі, концепції, що отримали позитивний висновок за результатами розгляду, будуть підставою для подальшої розробки публічного інвестиційного проєкту.

Оцінка великих інвестиційних проєктів (вартістю понад 300 млн гривень) проводитиметься Мінекономіки, решти проєктів – відповідними галузевими міністерствами, які забезпечують формування або реалізують політику у сфері, у якій передбачається реалізація проєкту.

Інформація про результати оцінки проєктів буде відображена в інтегрованій ІТ системі управління публічними інвестиційними проєктами (DREAM).

Оцінювання та відбір проєктів, які потребують фінансування з місцевого бюджету або підтримки у вигляді місцевих гарантій, на місцевому рівні здійснюватиметься за аналогічним алгоритмом дій.

Розробка концепцій публічних інвестиційних проєктів ініціаторами буде здійснюватися з урахуванням відповідних методичних рекомендацій Мінекономіки, попередній скринінг проводитиметься відповідним головним розпорядником коштів місцевого бюджету (щодо стратегічної відповідності) та місцевим фінансовим органом (щодо фінансової сталості). Подальша розробка публічного інвестиційного проєкту буде стосуватися концепцій, які отримали позитивний висновок.

Оцінка проєктів буде проводитись окремим підрозділом з управління ПІ, а відбір та затвердження переліку пріоритетних інвестиційних проєктів буде здійснювати інвестиційна комісія з урахуванням методичних рекомендацій Мінекономіки. Після цього вони будуть відображені в інтегрованій ІТ системі DREAM.

У позитивному контексті варто зауважити, що ДК передбачено під час попереднього оцінювання (всіх проєктів), аналіз можливих альтернативних варіантів, однак важливо не допускати їх формальність.

Загалом, у ДК запропоновано досить зрозумілий формат доволі ретельного попереднього (ex ante) оцінювання, яке, разом з тим, буде реалізовано лише у певній перспективі, оскільки передбачає проведення значної підготовчої роботи. У ДК зазначено, що значна увага буде приділена розвитку спроможності міністерств проводити аналіз витрат і вигід, достовірності оцінки капітальних (та поточних) витрат на розроблення та реалізацію публічних інвестиційних проєктів, що буде можливо на другому етапі, у 2026-2028 рр.

Варто зауважити, що запропонований формат розгляду концепцій проєктів Міжвідомчою комісією, до складу якої входитимуть представники лише Мінекономіки, Мінфіну та Мінінфраструктури, без залучення інших інституцій, несе певні ризики щодо об’єктивності та неупередженості. Те, що Мінінфраструктури надаватиме висновки щодо технічних аспектів реалізації проєкту ще раз підтверджує, що фокус уваги ДК зосереджено на інфраструктурних проєктах.

Певним недоліком ДК є й те, що на цьому етапі на центральному рівні вона не передбачає доступність механізму незалежної експертизи (аналізу) оцінок інвестиційних проєктів для забезпечення їх об’єктивності та якості.

Так само не передбачена можливість залучити зовнішніх експертів з навичками оцінювання проєктів на регіональному та місцевому рівнях. Не береться до уваги відсутність спроможності у представників влади субнаціонального рівня, щоб забезпечити належну технічну оцінку складних інвестиційних проєктів на даному етапі та у найближчий період (хоча у ДК зазначено, що підготовка проєктів «потребує проєктної команди спеціалістів різних напрямів, чого бракує ініціаторам проєктів»).

Щодо аналізу та критеріїв оцінювання концепцій/проєктів важливо брати до уваги, довгостроковий вплив ПІ, а також можливі корупційні ризики (ДК фокусує увагу лише на фіскальних ризиках). Задля цього, серед іншого, доцільно передбачити певні запобіжники щодо політичного та адміністративного впливу на прийняття рішень щодо відбору проєктів, виконавців (підрядних організацій) тощо. 

продовження буде…

Цей матеріал підготовлений у рамках реалізації грантового проєкту «Підтримка формування ефективної регіональної політики в контексті євроінтеграції України та воєнних викликів». Матеріал став можливим завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) та щирій підтримці американського народу через Проєкт USAID «ГОВЕРЛА». Зміст цього матеріалу не обов’язково відображає погляди USAID та Уряду США.

[1] Очевидно йдеться про те, що на даному етапі проєкти (на рівні концепцій) проходитимуть певне ранжування, яке і визначить їх пріоритетність