Про залучення учнів та молоді до стратегічного планування територіальних громад та їх розвитку
Дата: 21.04.2025
Анатолій Ткачук
Вступ
Сьогодні розвиток територіальних громад значною мірою залежить від внутрішніх ресурсів громади, адже війна та падіння економіки суттєво обмежило можливості держави їм фінансово допомагати.
Ключовим ресурсом громади є, передусім, її жителі та їх налаштування стосовно життя у громаді, чи навпаки – виїзду за її межі. Ті громади, які мають кращий людський потенціал, більшою мірою убезпечені від погіршення економічної та соціальної ситуації у ній, а також мають кращі можливості для її розвитку.
Власне саме жителі громади, в першу чергу ті, що зорієнтовані на самореалізацію, можуть краще ідентифіковувати ресурси та можливості громади для розвитку та використовувати їх.
Стратегічне планування у громаді – розробка якісних, практично-орієнтованих стратегій та їх успішна реалізація, в нинішніх умовах набуває значно важливішого значення, ніж це було приміром в період 2016-21 років, коли територіальні громади щороку мали суттєве збільшення місцевих бюджетів та значну державну підтримку їх розвитку. Впродовж того періоду значна кількість громад закупила багато різної комунальної техніки, збудувала багато спортивних та культурних об`єктів, які тепер потребують утримання уже за рахунок власних коштів місцевого бюджету, обсяги якого поки не мають передумов до зростання.
Крім цього, завдяки змінам до Закону «Про засади державної регіональної політики» та до Бюджетного кодексу України, наявність стратегій розвитку територіальних громад є обов’язковою вимогою. Планувати і реалізовувати публічні інвестиції – витрачати кошти місцевого бюджету чи отримувати кошти з обласного чи державного бюджету, територіальна громада без власної стратегії просто не зможе.
Правильно побудована робота власне над підготовкою стратегії, сприяє не лише розробці досить якісного проєкту, а й створює у громаді відчуття причетності різних соціальних груп до цього процесу і відкриває нових активістів, особливо, серед молоді.
Працюючи над підготовкою стратегії, а далі над конкретними місцевими програмами чи проєктами, голова громади, депутати місцевої ради мають розуміти, що така робота може суттєво впливати на майбутнє громади: чи залишиться у громаді більшість молоді, яка завершує навчання у школах, чи залишить її на завжди. Відтак, аби вберегти громаду на майбутнє, потрібно максимально враховувати інтереси її юних/молодих жителів, а це можливо зробити лише через детальне вивчення їх потреб, запитів та проблем, а також через їх безпосереднє залучення до такої планувальної діяльності.
В залежності від розмірів територіальної громади, її складу, кількості та статусу навчальних закладів, процес стратегічного планування містить свої відмінності, у тому числі щодо участі в цьому процесі молоді.
Ролик про залучення молоді тут: https://www.youtube.com/watch?v=-_xckoHKi44
В цій записці викладено основні підходи із залучення молоді до стратегічного планування у територіальній громаді, роль та місце у цьому процесі різних суб`єктів, навчальних закладів, соціальних мереж, лідерів громадської думки, а також наведено рекомендовані дії та інструменти, які можна використовувати у громаді для залучення молоді до стратегічного планування та розвитку громади.
Наведений перелік зазначеного не є вичерпним, у кожній громаді можуть бути свої особливості використання приведених тут інструментів та наявний свій власний досвід роботи з молоддю.
- Демографія
Як ми уже відмічали вище, саме жителі є основним ресурсом існування та розвитку громади. Тому потрібно починати з оцінки демографічного стану і потенціалу громади та з’ясування тенденцій. Отже найперше потрібно створити та проаналізувати наявну статево-вікову піраміду громади та її поселень.
Статево-вікова піраміда і демографічні перспективи громади
Одним із найважливіших елементів дослідження ситуації у громаді при стратегічному плануванні є підготовка статево-вікової піраміди самої громади і кожного поселення, що входить до неї.
Це потрібно для того, аби розуміти перспективи громади на середньострокову перспективу.
На жаль, у більшості українських громад такі піраміди виглядають оберненими: кількість жителів старшого віку значно перевищує кількість жителів працездатного віку та дітей.
Діаграма. СВП Новгород-сіверської ТГ(дані до періоду початку пандемії КОВІД-19).
Як видно із діаграми, для цієї територіальної громади у середньостроковій перспективі характерними ознаками буде подальше старіння населення, не комплектність шкіл, натомість необхідним буде розширення соціально-медичної допомоги людям похилого віку.
Аби хоча б якось зупинити процеси подальшого знелюднення, а відтак і ослаблення громади, необхідно зробити низку кроків, які б стимулювали привабливість поживання у громаді молоді, зменшували її відтік за її межі, а також сприяли б зростанню народжуваності. Оскільки створення передумов щодо зростання народжуваності надто довгий та складний процес, більш оперативним має бути втручання щодо створення передумов привабливості проживання молоді у поселеннях громади.
Розробити систему заходів та стимулів для молоді без залучення самої молоді не можливо. Аби зрозуміти, що стримує, а що «виштовхує» молодь із громади, потрібно провести відповідні опитування молоді.
- Опитування у громаді, для чого і як ?
При підготовці соціально-економічного аналізу для розробки стратегії, дуже важливо збирати і оцінювати не тільки і не стільки цифри, як емоції. Те, що думають люди про ситуацію у громаді, які у них очікування майбутнього і яка мотивація/налаштованість визначають їх поведінку і впливають на розвиток громади значно сильніше, ніж формальний розмір бюджету громади чи субвенції від держави.
Саме тому процедура опитування жителів громади є надзвичайно важливою. Але при цьому дуже важливо зрозуміти, як організувати це опитування і хто може допомогти у цьому.
Провести зовнішнє класичне соціологічне опитування можуть для себе дозволити лише значні, з великим бюджетом громади. Такі дослідження коштують зазвичай понад 10 тисяч доларів США, що є досить значною сумою. Проте навіть при залученні професійних соціологів потрібно чітко розуміти, яку інформацію ви хочете дізнатись, який закритий перелік питань потрібно мати у такому опитуванні.
Найперше потрібно дізнатись, як оцінюють громаду для проживання її жителі, а також, що у громаді є найкращого, чим пишаються її жителі, що є найгіршого і що жителі громади прагнуть мати у майбутньому.
Для визначення таких стартових переліків потрібно залучити молодіжну аудиторію – учнів 10-11 класів шкіл, а також різні соціальні групи. Технологія ідентифікації найкращого, найгіршого і бажаного/ майбутнього є доволі простою. Учасникам групи надаються по три аркуші одного кольору з клеєм для однієї категорії – найкраще, інших кольорів для найгіршого і майбутнього. Далі пропонується впродовж 2х хвилин написати на кожному аркуші одне «найгірше» – загалом три; потім так само одне «найкраще» і одне, що у майбутньому.
Таким чином за 6 хвилин можна отримати набір ідентифікованого найкращого, найгіршого та бажаного, аби використовувати це для включення у анкету.
Також важливо зрозуміти загальне налаштування жителів громади, особливо молоді щодо проживання у громаді.
Ця діаграма показує, як вищезазначене виглядає на практиці.
Дуже важливо оцінити, які плани на майбутнє проживання у громаді має сама молодь. От приклад одного із опитувань:
Як видно із діаграми, понад 60% опитаних не планують залишитись у громаді і це дуже невтішний показник.
Важливо його порівняти із ще кількома важливими показниками.
За яких умов ви можете повернутись/залишитись у громаді після отримання освіти і які плани на народження дітей?
Добра робота, можливість кар’єрного зростання і цікаве життя у громаді є тими елементами, які можуть знизити еміграційні настрої.
Проте навіть залишення значної частини випускників шкіл у громаді не гарантує її збереження, якщо народжень дітей буде катастрофічно мало.
Як бачимо із результатів опитування у одній із громад, менше половини опитаних готові мати дві чи більше дитини, майже п’ята частина не планує мати дітей взагалі, тому перспектива для громади виглядає не надто позитивною.
Але розуміючи такі настрої, розуміючи зацікавленість молоді щодо роботи, підприємництва, кар’єри, можна будувати свою стратегію розвитку, яка б поступово забезпечувала потреби молоді, які вдалось виявити завдяки таким опитуванням.
Аби зрозуміти, наскільки ефективними є чи може бути використання бюджетних установ у громаді, з точки зору формування «цікавого життя у громаді», варто в опитування включити і такі запитання:
Чи займаєтеся (та/або навчаєтесь) Ви такими видами діяльності у вільний час? Як часто?
Як часто Ви відвідуєте місця спільного простору у громаді?
Відповіді на ці запитання покажуть наскільки запити людей співпадають із можливостями бюджетних закладів у громаді і що тут можна змінити.
- Заклади освіти, як визначити їх роль у процесі стратегічного планування
Заклади освіти у громаді є якраз тим місцем, де найбільш тривалий час перебуває молодь, де вона може або отримати потрібні компетенції та мотивації до розвитку, або навпаки, де буде втрачено багато часу без видимих позитивних наслідків для майбутнього молодої людини.
В залежності від розміру громади, статусу поселень у ній, система закладів освіти може дуже сильно різнитись.
У великих територіальних громадах, адміністративним центром яких є велике місто – з населенням понад 100 тисяч осіб, система закладів освіти може складатись із багатьох рівнів: від базової шкільної освіти до вищої. Школи, коледжі, заклади професійної освіти, передвищої та вищої для таких громад є звичайною практикою. Натомість невеликі за чисельністю населення сільські громади можуть мати лише одну-дві школи 1-3 рівня та кілька шкіл 1-2 рівнів акредитації.
Відтак у таких громадах і робота із закладами освіти, викладачами та учнями/студентами має бути різною.
Проте не залежно від громади, потрібно мати/створити перелік закладів освіти з короткою їх характеристикою, яка включає, але не обмежується, такими показниками: кількість учнів/студентів, кількість викладачів, спеціалізація, рейтинг серед подібних закладів в регіоні та Україні, наявність особливих здобутків, найбільші проблеми…
Залучення цих закладів можливе на різних етапах планування: від ідентифікації проблем, потреб та бачення майбутнього громади до реалізації окремих проєктів розвитку громади, у тому числі проєктів спрямованих на покращення якості освіти чи перетворення закладів освіти у своєрідні центри знань для різних категорій жителів громади.
Коли різні заклади освіти мають різну спеціалізацію і певні унікальні досягнення у різних сферах, їх можна активно залучити не тільки до планування, але й до реалізації запланованого.
Наприклад: у якому закладі гарно розвинено декоративний розпис (самчиківський чи інший), такі компетенції можливо використати для декорування спільних просторів на зупинках транспорту чи розписі глухих стін у суспільних місцях; десь є гарний кабінет хімії чи біології і розвинуті предметні дослідження – можна провести оцінки якості води у джерелах і водоймах громади, і т.п.
Спортивний зал школи чи спортивні майданчики можуть використовуватись іншими жителями громади у позаурочний час і це покращуватиме ефективність їх використання.
- Дослідження: університети та школи (МАН)
Територіальні громади, які мають в межах своєї території освітні заклади різного статусу мають здійснювати кроки до залучення викладачів та здобувачів освіти цих закладів до участі в житті громади і, зокрема, у стратегічному плануванні її розвитку.
Сучасні університети в Україні стоять перед дилемою: змінитись або зникнути, адже кількість випускників шкіл постійно скорочується, значна частина випускників українських шкіл намагається виїхати для здобування вищої освіти за кордон, відтак частина українських університетів залишиться без студентів та буде закритою. Лише ті університети матимуть шанс залишитись, які надають не просто певні знання і диплом, а й проводять дослідження, які знаходять практичне застосування, де проводиться значна наукова робота. Ця потреба для виживання університету має віднайти себе в створенні механізмів співпраці його з територіальною громадою та регіоном, де розміщується університет.
Залучення університету до глибокого вивчення потенціалу громади/регіону, розробки пропозицій з розвитку певних сфер місцевої економіки, розробки нових креативних продуктів, створення молодіжних інтелектуальних хабів є перспективним напрямом такого співробітництва.
Проведення наукових робіт аспірантами та молодими вченими на базі потреб та інтересів громади/регіону буде створювати не тільки наукові результати, затребувані на практиці, але й створювати нові зв`язки науковців з громадою та регіоном, закорінювати їх тут, утримувати від еміграції.
Територіальна громада, аби стимулювати університетську молодь до досліджень в інтересах громади, може запроваджувати відповідні конкурси, встановлювати премії чи запроваджувати стипендії.
Через скорочення кількості студентів багато університетів просто здають частину своїх приміщень у комерційне використання. Територіальна громад самостійно чи разом з органами влади регіонального рівня може разом з університетом відкрити у одному з його приміщень молодіжний центр дослідницького характеру, в якому можуть займатись науковими та прикладними дослідженнями, створювати стартапи чи розробляти нові інноваційні продукти не тільки студенти університету, а й молоді люди, які живуть у громаді. Такі центри можуть ставати певною родзинкою розвитку громади, закріплювати молодь у громаді.
Приклад:
Через зміни клімату багато громад відчувають зниження водності річок, озер, рівня води у криницях. Ситуація погіршується і через не ефективно природокористування. Запропонуйте місцевому університету, разом із школами громади провести комплексне дослідження витоків річок у вашій громаді аби оцінити їх стан і розробити заходи із зниження чи зупинення їх деградації.
Залучення до стратегічного планування та розвитку територіальної громади міських шкіл у великих містах може бути більш складним процесом ніж у менших громадах.
Попри це для шкіл у громаді може бути цікавим проведення наукових робіт по темах[1], які можна застосовувати для розвитку громади.
Приклад:
Учні можуть проводити дослідження різних тем у прив`язці власне до певного природного/історичного об’єкту у громаді: екосистема, біорізноманіття, історія поселень, традиції, архітектура, тощо. Такі дослідження формують в учнів краще розуміння своєї малої батьківщини, частина з цих досліджень може знайти своє відображення у стратегії розвитку громади чи у окремих проєктах.
Так само у школах можна організовувати навчальні класи з отримання кваліфікації за новими компетенціями для інших категорій жителів громади.
Особливо важливими темами тут може бути цифровізація, кліматична стійкість, комунікаційні можливості, кібербезпека, тощо.
- Спеціальні навчальні курси у закладах освіти
В нинішній ситуації, коли школа має надавати учням не просто кількість стандартних знань, але передусім компетенції, які необхідні для належного входження у доросле життя, є можливість впровадження у школах різноманітних курсів за вибором[2]. При тому такі курси можуть бути підготовлені та впроваджені у самій громаді і мати значну практичну складову, спрямовану на самореалізацію молоді у громаді, формування у них навичок, необхідних для повноцінного дорослого життя.
В залежності від бажання учнів та їх батьків, є можливість у варіативну складову чи як факультатив, запровадити курси з фінансової грамотності, підприємництва, робототехніки, стратегічного планування.
Школи, як і університети, зараз мають конкурувати за учнів. Залучення та утримання учнів у школі має відбуватись саме за рахунок якості навчання та перспектив для учнів, які закінчують цю школу.
Територіальна громада має бути кровно зацікавлена якістю освіти у своїх школах, її практичною орієнтованістю та включенням школярів у життя громади. Саме це є важливим якорем утримання молодих людей від переїзду в інші громади: можливість самореалізації тут і можливість мати комфортне середовище для проживання.
В процесі опитування учнів слід з’ясувати, які спеціальності вони хочуть отримати у майбутньому, аби коригувати їхні уподобання чи посилювати певні навчальні курси у школах.
Як видно з цієї діаграми, у школах громади не видно переважної спеціалізації, хоча пріоритетами є юристи, менеджери та інженери. Відтак це потребує розуміння якості викладання певних предметів, які найбільш необхідні для таких професій.
Такі пріоритети важливо приміряти і до потреб громади у спеціалістах і відповідно створювати умови для залучення молоді до опанування відповідних професій, потрібних громаді.
- Профорієнтація на прикладах системи управління громадою та комунальних підприємств/закладів
В територіальних громадах, як і всюди по Україні, є нестача кваліфікованих кадрів. І це на фоні досить значного рівня безробіття. Часто учні, які закінчують школу, не усвідомлюють перспектив для власної зайнятості, яку отримувати кваліфікацію, які знання для цього потрібні.
Громада має бути зацікавленою, аби частина випускників шкіл громади обов’язково залишилась у громаді чи повернулась у громаду з отриманою спеціальністю, корисною для громади.
Профорієнтація у школах громади з прив`язкою до можливості працевлаштування у громаді має стати правилом.
Прикладом такої профорієнтації може слугувати власне структура управління громадою, де є перелік всіх посад, кваліфікаційні вимоги до їх зайняття, умови роботи, кар`єрне зростання. Так можна показати різні кваліфікації, які потрібні тут наразі і в переспективі. Аналогічно можна презентувати місцевий заклад охорони здоров`я, місцеве підприємство чи будь який інший суб`єкт економічної діяльності чи управління, що знаходиться в межах громади.
- Участь молоді у підготовці малих проєктів розвитку та стратегій розвитку закладів освіти
Робота над стратегією це лише одна можливість залучення молоді до участі в житті громади і отриманні навичок до планування. Важливо аби така участь була системною і молоді люди отримували від цього певні, важливі для себе результати. Тут гарним інструментом є доступ молоді до підготовки та реалізації певних розвиткових проєктів, які випливають із стратегії, яка готувалась за участі молоді.
В Україні є досвід використання такого популярного інструменту, як «громадський бюджет», коли реалізовуються проєкти, подані ініціативними групами для вирішення якогось конкретного питання. Цю практику варто застосовувати у прив`язці до оперативних цілей та завдань місцевої стратегії. Так само планом заходів реалізації стратегії чи місцевою програмою, яка випливає із її стратегії, може бути передбачено можливість подання проєктів від молодіжних суб`єктів, визначених для цього відповідним місцевим актом.
Такі проєкти точно можливі у межах завдань з покращення якості освіти у громаді, згуртованості, культури, благоустрою, довкілля.
Виглядає перспективним аби молоді люди громади запропонували проєкт періодичного фестивалю чи змагання, які б були цікавими для різних молодіжних середовищ та поширювались на усю територію громади. При цьому такий проєкт може сприяти і популяризації громади в регіоні чи загалом в Україні. Лідери проєкту, за умови його успішності, можуть отримати значні можливості власного розвитку в організаційній сфері на майбутнє.
- Інформаційна та маркетингова підтримка громад з боку молоді
В сучасному світі комунікації стають важливим елементом розвитку. Соціальні мережі можуть бути використанні, як у підтримку гармонійного клімату згуртованості у громаді так і для розбурхування суперечностей. Візуальний образ громади, її присутність в інформаційному просторі впливає на залучення нових жителів у громаду чи нових інвесторів. Все це потребує сучасної роботи з сучасними технологіями, вимагає креативних рішень
Не завжди громада може дозволити собі закупити ці послуги у дорогих компаніях і не завжди ці послуги можуть бути такими, що сприятимуть формуванню образу громади, який подобається, як її жителям, так і зовнішньому світові.
В цій сфері нові ідеї та креативні рішення можуть пропонувати молоді люди, які живуть у громаді, навчаються у закладах освіти тут присутніх, які народились у громаді, а зараз досягли кар`єрного зростання у сфері сучасних технологій десь в інших місцях.
Важливо ідентифікувати таких людей та залучити їх до роботи в сфері комунікаційних можливостей в середині громади і її популяризації назовні.
Громада має мати свій цікавий сайт, привабливі сторінки у соціальних мережах. Свої власні сторінки мають мати школи, комунальні заклади, має бути створено спільний бренд громади та відповідний порядок його використання.
Гугл на запит про громаду має видавати багато цікавої, позитивної і пізнавальної інформації. Має бути принаймні одна збалансована стаття у Вікіпедії.
Все це може бути зроблено за досить не значні ресурси із залученням молоді громади, для якої така напівволонтерська робота може стати перепусткою у дорослу зайнятість.
Сучасна молодь, використовуючи нові цифрові інструменти, у тому числі можливості ШІ, спроможна створювати візуальні образи, що пропагують громаду, як в Україні, так і за її межами.
І на останок. Підтримуйте молодіжні ініціативи, які виходять з боку молоді. Дайте їй змогу брати певну участь у підготовці проєктів різних місцевих актів, у підготовці сценаріїв місцевих подій, адже саме так формується лідерство і навички реальної роботи.
Пам’ятайте, що ми у війні, яка вочевидь на довго. Залучайте молодь і до базової військової підготовки, до волонтерства, до системи підтримки родин загиблих земляків. Так ми не тільки стримуватимемо агресора, а й убережемо молодь від ворожого впливу, як це зараз намагається робити лютий ворог – росія.
Цей матеріал створено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в рамках реалізації проєкту «Стійкість та розвиток – методичні рекомендації для територіальної громади», що здійснюється ГО «Інститут громадянського суспільства». Зміст цього матеріалу представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».
