Про корів та сонячні електростанції

Замість вступу

Кінець 2019-перша половина 2020 року увійде в історію України загостренням суперечок між власниками сонячних електростанцій та Урядом, адже український бюджет уже виявився не в змозі виплачувати виробникам сонячної електроенергії дотації, які стрімко зростали і сягнули космічних величин. Цим суперечкам було створено великі інформаційні хвилі, і це закономірно, коли мова йде про мільярдні суми. На цьому фоні мало хто звернув увагу на стрімке здорожчання молочних виробів і їх імпорту в Україну. Який тут зв’язок? Спробуємо побачити.

Деякі цифри

1. Кількість СЕС (сонячних електростанцій) стрімко зростає, а кількість корів так само стрімко падає

	2010 рік	2020 рік
Кількість корів, тис.	2771,9	1778,3
Потужність сонячних електростанцій, Мвт	10	4925

2. Дотація на СЕС стає все більшою

В 2019 році в Україні виплати на непряму дотацію для зеленої енергетики склали 18 млрд. грн., що складає 5 грн на один кіловат енергії, в 2020 році ця сума могла б зрости до 42 млрд. грн[1], але після деякого зменшення закупівельної ціни відповідно до змін законодавства, сума може бути меншою. Але, оскільки так званий «гарантований покупець», що має викуповувати зелену електроенергію не має ресурсів викупити всю енергію, що генерується зеленими станціями, у Верховній Раді України з`явився законопроект, який передбачає можливість прямих витрат з державного бюджету у розмірі до 20% необхідних виплат[2]. Чим далі, тим більш обтяжливим для української економіки та українського бюджету стає «стимулювання розвитку альтернативної енергетики».

3. Дотації на корів є мізерними

Дотації на утримання корів в 2020 році мають скласти аж 100 млн. гривень[2] для сімейних фермерських господарств (20 тисяч корів).

4. У порівнянні з 2017 роком станом на 1 липня 2020 р. молочне поголів’я скоротилось на 16%.
5. 76% всього поголів’я корів належить приватним селянським домогосподарствам і саме тут йде найбільше падіння поголів’я.
6. Найбільші СЕС в Україні сьогодні займають від 10 до 60 гектарів землі під кожною із станцій.

 

Дорога українська молочка

Цілком закономірним результатом скорочення поголів’я корів в Україні стали високі ціни на молочні продукти. «Поляк за літр молока жирністю 3,2% платить 14 гривень, литовець – 30,3 гривень, а українець викладає 33 гривні. Сметану 15-18% жирності у Польщі можна купити за 44,2 гривні за кілограм, у Литві – за 52,9 гривні. У нас – за 61 гривню»[3].

Чому українці спродують корів? Тут є кілька причин , але головними є дві – старіння сільського населення і відповідно скорочення частки домогосподарств, які можуть тримати корів, а також відсутність можливостей для випасання худоби. Традиційно сільські жителі випасали худобу на пасовищах, які розміщувались поруч з витоками річок, на схилах, які не оброблялись, узліссях. Після розпаювання колгоспних земель, сільради мали залишати землі запасу для випасу худоби, проте з роками ці землі практично всі були приватизовані або передані в оренду під будівництво СЕС.

Малюнок 1. СЕС на Хмельниччині

Малюнок 2. СЕС на Миколаївщині

Попри рекомендовану норму споживання молочних продуктів у 380 кг на рік, українці споживають лише трішки більше 200 кг[4] (в перерахунку на молоко 3,2% жирності).

При таких тенденціях скорочення кількості корів в Україні, українці будуть все більше недоїдати молочних продуктів, а українські виробники, аби якось задовольнити попит на такі продукти, будуть шукати можливості випуску молочних продуктів на основі різних рослинних жирів, хімічних добавок, що негативно відбиватиметься на здоров’ї українців.

Як стверджують спеціалісти у молочному тваринництві, один гектар землі може прогодувати більше двох корів, а вихід молока на гектар може складати 12-16 тисяч літрів на рік[5]. Одна середня СЕС на 20 Га при використанні її території на утримання корів може забезпечити річну потребу у молоці понад 650 українцям.

Ми не будемо стверджувати, що всі СЕС є причиною скорочення поголів’я корів, але в окремих місцях такий зв’язок видно з космічних знімків, адже там добре видно, що ці станції розміщені на земельних ділянках, які донедавна використовувались під пасовища.

Замість висновку

Тенденція з молочним тваринництвом в Україні є надто тривожною, як для споживачів молока, які не мають можливості скористатись якісними та недорогими молочними продуктами, так і для українських сільських домогосподарств, які втрачають можливість не тільки постачати молоко іншим, а й утримувати свої домогосподарства від бідності, пов’язаної із втратою традиційної зайнятості в сільських територіях.

Держава для розвитку сонячної енергетики застосувала такі преференції, які привели до буму інвестицій у цій галузі, але водночас стали причиною надмірного обтяження державного бюджету. Основні доходи від цієї енергетики отримали іноземні інвестори, а в цей час сільські території України продовжують знелюднюватись, а українці на найкращих чорноземах залишаються без якісних продуктів для харчування.

Без звернення уваги держави на ситуацію у сільському господарстві, тотальним розорюванням земель, ліквідації пасовищ через їх забудову СЕС, проблеми із забезпеченням молочними продуктами українців будуть лише загострюватись, а бідність в сільських територіях зростатиме.

Загалом ця стаття не проти сонячної енергетики, це спроба звернути увагу на системність підходів до впровадження нових технологій у просторі. Загалом зменшення викидів у повітря від запровадження СЕС виглядає дуже привабливим, але якщо ми перейдемо на рівень конкретних людей, які в у конкретних територіях втратили від цього засоби для існування і територія спорожніла, то позитивний ефект від цієї технології навряд чи є таким позитивним.

А. Ткачук

25.07.2020

[1] https://uhe.gov.ua/media_tsentr/novyny/bum-vidnovlyuvanoi-energetiki-v-ukraini-obernuvsya-kolosalnimi-finansovimi

[2] https://www.epravda.com.ua/news/2020/07/22/663218/

[3] https://www.me.gov.ua/News/Detail?id=82227aa6-526a-40c7-a7dc-2f9f70f98c7e

[4] https://gazeta.ua/articles/economics/_porivnyali-cini-na-molochku-v-ukrayini-polschi-ta-litvi/

[5] https://agroday.com.ua/2017/12/15/hlib-bez-masla-ukrayintsi-yidyat-molochnyh-produktiv-vdvichi-menshe-za-normu/

[6] http://milkua.info/uk/post/efektivnist-kormovirobnictva-skilki-koriv-moze-progoduvati-gektar