Про особливості прийняття рішень в умовах нинішньої кризи

25-28 вересня 2012 року у місті Кадіс, що на півдні Іспанії проходить величезний захід – Генеральна асамблея Європейських міст та регіонів. Загальне гасло асамблеї: Децентралізація -Демократія -Розвиток  -Інновації у 3Д. Ми плануємо дати декілька публікацій з цього форуму, оскільки директор Інституту громадянського суспільства Анатолій Ткачук за підтримки Ради Європи бере участь у цьому заході.
 

Про особливості прийняття рішень в умовах нинішньої кризи.

Кадіс, Іспанія. 27/09/12
Перша пленарна сесія присвячена прийняттю рішень у кризових умовах. В залі досвідчені управлінці з різних європейських міст, єврочиновники, депутати.
Тема дуже важлива для усіх європейців, адже жодного виступу без згадування кризи почути не довелось.
Дві важливі відмінності виступів європейських урядовців від українських: європейці стверджують, що криза ще не подолана і поки що серйозних рецептів від кризи не знайшли, в той же час український уряд уже здолав кризу; в жодному виступі європейських політиків не було чути звинувачення у кризі “паперєдніков”. Але крім цих відмінностей у оцінці кризи є ще й рецепти, а як власне діяти в умовах кризи?
Про роль експертів:
Дуже гарний експерт у сфері прийняття рішень, пани Норіна заявила декілька не безспірних, але цікавих тез:
1) Фінансова криза є наслідком безвідповідального відношення до своїх повноважень урядів, які повністю покладались на поради поганих експертів, які не змогли побачити кризу на фоні надмірної концентрації банків і застосування ризикових  фінансових інструментів. Тому в нинішніх умовах управлінцям усіх рівнів слід модифікувати свої способи прийняття рішень.  Адже відповідальність за прийняти рішення несуть не експерти, а урядовці!
Завжди слід зберігати самостійне мислення, яке має базуватись на різних позиціях різних сторін та учасників процесу його підготовки.
2) Відповідальність за рішення сьогодні є значно вищою? Ніж будь коли.  Зміна оподаткування в Луізіані, через вплив на ринок нерухомості в штаті,  може вплинути на ситуацію в Ліссаббоні.
3) Віра в науку. Сьогодні у сфері управління класична наука не зовсім спрацьовує. Не все можна відобразити графіками на основі яких можна прийняти правильне рішення. Великою проблемою тут є надмірні масиви інформації та їх тлумачення.
Те що ми отримуємо інформацію сьогодні за день, у 18 столітті люди отримували за все життя. Одне електронне повідомлення на 24 хвилини вибиває із можливості адекватного сприйняття іншого повідомлення.
4) Помилки у прийнятті рішень. Для мінімізації помилок у прийнятті рішень необхідна зміна підходів до розробки ефективних стратегій прийняття рішень. Ми маємо диверсифіковувати ідеї. Найкращий показник ефективності рішень: наскільки різноманітною є група, що обговорює проект рішення ніж настільки професійні експерті до цього залучені.
Для роботи у такій групі слід залучати і найбільш скептичних учасників. Також важливо залучати непрофесійних експертів. Залучення до процесу простих людей дуже важливо для правильного прийняття рішення.
Слід використовувати спільну мудрість населення, яка якраз проявляється на дискусіях, де представлені різні категорії та групи населення.
5) Правильне уявлення проблеми. Дуже часто ми готуючи рішення не зовсім адекватно розуміємо проблему: мі її або перебільшуємо, або недооцінюємо. “Коли перед вами змія не уявляйте у ній тигра и працюйте з нею власне, як із змією.” Ще одне, не концентруйтесь лише на тому, що знаходиться на першому плані. Варто побачити всю картину. Сконцентрувавшись на автомобілі можна не побачити справжню змію, яка скрутилась під колесами.
6) Правильне оцінювання середовища при прийнятті рішення. Для прийняття свідомих рішень ми маємо розуміти, що на наші рішення впливають емоції, природні умови – погода, внутрішній настрій.
В Ізраїлі оцінили коли судді приймають рішення про звільнення з під варти і як це впливає на прийняття рішення. Найбільше судді звільняли людей після обіду та вранці. Перед обідом позитивних рішень було лише 10 процентів.  Тому перед прийняттям важливого рішення слід знаходити час для відключення, прогулятись по природі.
При підготовці рішення слід продумувати різні варіанти, враховуючи ризики.
Не може бути лише плану А, мають бути запасні плани – В, С …
Отже в нових кризових умовах, вимоги до прийняття рішень є дуже високими. Слід навчитись думати по-іншому, використовувати різні знання різних людей з різних галузей, залучати різні точки зору, оцінювати пропозиції непрофесіоналів.
Анатолій Ткачук
27.09.12