Штучний інтелект і їжа
Дата: 07.07.2025
Анатолій Ткачук
Штучний інтелект і їжа
Зараз з’являється безліч публікацій про штучний інтелект (далі – ШІ), його вплив на людину, про зумовлену ним потребу в величезних енергоресурсах. Про ризики для зайнятості мільйонів людей, про вплив на деградацію загального рівня розвитку пересічної людини і тому подібне.
От і виникає запитання, а навіщо людям зараз ШІ? Яка його, так би мовити, глобальна мета?
Адже для людини передовсім важливо мати їжу, одяг, житло, доходи для утримання сім’ї та досить комфортного життя, безпека.
На що ж тоді принципово позитивно впливає ШІ? Чи є на це відповіді сучасних філософів? Є багато різного, але все це не є досить переконливим чи аргументованим.
Їжа
Добова потреба дорослої людини (середнє) для помірної активності складає: Калорії: 2 400 ккал (для чоловіків), 2 000 ккал (для жінок), середнє – 2 200 ккал, які мають бути сформованими із таких складників:
- Білки: ~80–100 г.
- Жири: ~70–90 г.
- Вуглеводи: ~250–300 г.
Відтак річна потреба (в грамах і кг) буде виглядати таким чином
| Категорія | Добова норма | Річна норма |
| Калорії | 2 200 ккал. | ~803 000 ккал. |
| Білки | 90 г. | ~33 кг. |
| Жири | 80 г. | ~29 кг. |
| Вуглеводи | 300 г. | ~110 кг. |
Якщо це перевести в звичайні продукти, які ми споживаємо, то у річному вимірі (орієнтуємося на нормативи здорового споживання, адаптовані до України та рекомендацій ВООЗ) це виглядатиме таким чином:
| Продукт | Річна норма (кг) | Коментар |
| 🥩 М’ясо (всі види) | 50–60 кг. | Свинина, яловичина, курятина. |
| 🐟 Риба | 15–20 кг. | У т.ч. морожена, консерви. |
| 🥚 Яйця | 220–260 шт. | 5 яєць на тиждень. |
| 🥛 Молоко і молочні продукти | 250–300 кг. | У т.ч. молоко, сир, кефір. |
| 🍞 Хліб та борошно | 100–110 кг. | У т.ч. борошно, крупи |
| 🥔 Картопля | 90–100 кг. | Основа вуглеводів |
| 🥦 Овочі | 110–140 кг. | Капуста, морква, буряк тощо |
| 🍎 Фрукти та ягоди | 80–90 кг. | Сезонні або сушені |
| 🍬 Цукор | 25–30 кг. | Включно з солодощами |
| 🧈 Рослинна олія | 10–12 кг. | Основне джерело жирів |
На перший погляд цифри вражають. Насправді споживання продуктів на людину дуже сильно відрізняється від кліматичного поясу та рівня розвитку економіки країни, релігії та традицій народу. Проте загалом людство щороку споживає все більше продуктів. Передусім це було пов’язано із стрімким зростанням населення світу і зростанням доходів на людину. Розмови про перенаселеність світу ведуться уже сотні років, але такого перенаселення не відбувалось через зростання продуктивності сільського господарства та освоєння нових земель.
Що тут змінюється зараз?
Населення
Населення світу зростало досить швидкими темпами. Найвищий приріст був — у 1960-х (~22%). Після 1970-х темпи почали поступово спадати. У 2020-х прогнозується найнижчий приріст за 100 років — лише близько 5%, що свідчить про глобальне уповільнення росту населення Землі.
На графіку видно загальну тенденцію до скорочення приросту населення. Варто зауважити, що в багатьох країнах, зокрема, у такій дуже населеній, як Китай, уже зафіксовано тренди до скорочення населення.
Відтак можна припустити, що в середньостроковій перспективі чисельність людства стабілізується, а потім почнеться його скорочення.
Споживання
Попри прогноз щодо скорочення населення світу, споживання харчових продуктів ще деякий час буде зростати через зростання доходів жителів країн, що розвиваються, загальне скорочення бідності. Але така тенденція – скорочення бідності та зростання доходів була добре вираженою до появи ШІ. Тепер ситуація тут не виглядає такою зрозумілою. Адже багато робіт тепер має виконувати ШІ разом з роботами, відтак не зрозуміло звідки мають отримувати доходи цілі категорії людей?
Також не зовсім зрозумілим для вирішення є питання кліматичних змін та адаптивності до таких змін сільського господарства. Стрімке скорочення придатних для сільськогосподарського обробітку земель, зниження водності, зникнення окремих видів рослин, комах, може стати загрозою для продовольчої безпеки. Постане необхідність отримувати значно більше продуктів з одного гектара/метра угідь.
Прогноз
Прогнози справа не вдячна. Але здається сьогодні, коли більшість людей захоплюється можливостями ШІ у пошуку та обробці інформації, створенні роботів, написанню музики, встановленню медичних діагнозів, за кадром залишається банальна потреба людини в харчуванні. Хто, і як буде забезпечувати людей харчовими продуктами, і за які кошти люди матимуть змогу їх купувати і як зробити так, аби цих продуктів вистачало на усіх в умовах кліматичних змін і надмірного майнового розшарування.
Напевне ШІ може запропонувати якісь алгоритми для підвищення продуктивності сільськогосподарських земель чи створення органічних замінників традиційної їжі.
Головне аби він не запропонував алгоритми скорочення кількості людей під можливості агросектору.
Здається перед нами постає питання детального аналізу ситуації у своїх громадах за цими складовими, які є у записці: люди, їжа, доходи, клімат, які тренди, як їх враховувати і що робити, аби не допустити занепаду громади у нових умовах ШІ. Він уже не майбутнє, він уже реальність, яка стає щогодини більш відчутною.