Про реалізацію Стратегії регіонального розвитку Хмельниччини
Дата: 07.12.2012
Для початку:
Хмельницька область була однією з перших, яка ухвалила новітню Стратегію [1] регіонального розвитку на період до 2020 року на основі кращих європейських практик (Рішення Хмельницької обласної ради від 18 травня 2011 року №24-4/2011), а також План [2] реалізації Стратегії на 2011-2014 роки (Розпорядження голови обласної державної адміністрації 26 грудня 2011 № 504/2011-р).
Виходячи із логіки дій та ієрархії планувальних документів, в області мала б уже вибудуватись певна система документів, які розвивають один одного і завершуються конкретною діяльністю, конкретними проектами розвитку, що мають наближати досягнення операційних та стратегічних цілей, визначених СРР.
Якщо СРР є документом довгострокового планування, а План реалізації СРР – середньострокового, то Програма соціально-економічного розвитку – документ поточного планування, який фактично визначає, як мають витрачатись бюджетні кошти на поточний бюджетний рік. Проте, в будь-якому разі всі ці документи мають випливати один із одного. При цьому має йти деталізація від більш загальних формулювань стратегічного документу до дуже конкретних приписів у документі поточного планування.
Своїм рішенням від 21 грудня 2011 року № 17-7/2011 Обласною радою було затверджено Програму соціально-економічного розвитку (ПСЕР) області на 2012 рік. Оскільки і проект СРР і проект Програми вноситься на розгляд облради обласною державною адміністрацією, то логічно припустити, що ці два документи мають бути гармонізовані між собою і програма має випливати із стратегії.
Стратегічні та операційні цілі у СРР, та їх реалізація у ПСЕР
Порівняння стратегічних (операційних) цілей СРР із цілями та завданнями, визначеними у ПСЕР, показує їх серйозну відмінність, що може свідчити або про паралельну підготовку цих документів різними групами фахівців, які не перетинались, або про нерозуміння ролі середньострокового планування для підготовки документів поточного характеру.
Табл.1 Порівняння цілей визначених у СРР та ПСЕР
| СРР | ПСЕР[3] | |
| Мета | Хмельниччина – провідний регіон Південно-Західної України, у якому хочеться жити та працювати, який хочеться відвідувати та в який хочеться інвестувати.Хмельниччина – регіон з низьким екологічним навантаженням, економіка якого базована на високоефективному багатопрофільному сільському господарстві, наукомістких, складальних виробництвах та торгових і транспортно-логістичних послугах. | поліпшення умов життєдіяльності громадян на основі розвитку економіки як базису для підвищення рівня зайнятості та зростання доходів населення; |
| Цілі | Стратегічна ціль 1:Диверсифікація структури економіки області та покращення діяльності економічних суб’єктівОпераційна ціль(ОЦ) 1.1: Розвиток інноваційного та конкурентоспроможного промислового сектору ОЦ 1.2: Зміцнення (малих та середніх підприємств – далі МСП) та підприємництва ОЦ 1.3: Стимулювання економіки регіону, виробництва продукції та інвестиційного потенціалу |
створення більш прийнятних умов для ведення підприємницької діяльності шляхом зниження адміністративних бар’єрів для його розвитку, виваженої податкової політики, розвитку міжнародного співробітництва та євроінтеграції;забезпечення економічної стабільності через зміцнення фінансового стану суб’єктів господарювання, забезпечення додаткових надходжень до обласного та місцевих бюджетів, утримання низького рівня інфляції;підвищення конкурентоспроможності місцевих товарів та послуг, нарощення їх експорту та створення умов для імпортозаміщення; |
| Стратегічна ціль 2:Реалізація туристичного потенціалу регіонуОЦ 2.1: Розвиток та відновлення туристично-відпочинкового потенціалу ОЦ 2.2: Розширення можливостей та реклама туристичних продуктів |
покращення стану навколишнього природного середовища та забезпечення екологічно збалансованого використання природних ресурсів; | |
| Стратегічна ціль 3:Розвиток сільських територій та територій навколо міст регіонуОЦ 3.1: Підвищення продуктивності сільськогосподарського сектору ОЦ 3.2: Розвиток можливостей для диверсифікації економіки (доходів) сільського населення ОЦ 3.3: Підвищення життєздатності сіл і малих міст |
||
| Стратегічна ціль 4:Забезпечення росту регіонального потенціалу (вирішення наскрізнихпроблем) ОЦ 4.1: Розвиток та єдність територіального простору ОЦ 4.2: Підвищення здатності людського потенціалу адаптуватися до потреб економіки та невиробничого сектору ОЦ 4.3: Продовження тривалості активного періоду життя людини |
підвищення стандартів життя, розвиток людського і соціального капіталу шляхом поліпшення якості та більшої доступності освіти і медичного обслуговування, підвищення дієвості і стабільності соціального захисту громадян;модернізація інфраструктури, перш за все транспортної, розвиток зв’язку та інформаційних технологій;зменшення диспропорцій у розвитку районів та міст обласного значення шляхом підвищення їх інвестиційної привабливості та конкурентоспроможності завдяки ефективному використанню наявного економічного потенціалу, створення доробку для нових “точок” розвитку; |
Як видно із таблиці 1, у ПСЕР серед цілей взагалі відсутні питання розвитку сільськогосподарського сектору та туризму, а самі цілі та завдання мають дуже загальний характер, до того ж досягнення деяких із них лежить поза межами компетенції обласної ради та обласної державної адміністрації (виділено жирним шрифтом).
Відтак такий підхід до визначення цілей у ПСЕР призвів до появи у подальших розділах програми нових пріоритетів, які знову ж таки містять як завдання, так і показники, що лежать за межами компетенції обласної влади і не кореспондуються із цілями СРР. Структуру «пріоритетів» та окремі завдання і показники слід розглянути окремо:
3. Пріоритетні напрями соціально-економічного розвитку регіону
3.1. Створення умов для соціально-економічного розвитку
3.1.1. Цінова та тарифна політика
Одним із кількісних показників є «забезпечення індексу споживчих цін по області на рівні 107,7%». По-перше, цей показник суттєво залежить від рівня інфляції, який знаходиться поза компетенцією обласної влади, по-друге, незрозуміло: а якщо індекс буде нижчим від запланованого – це гірше? це слід вважати невиконанням зобов’язань?
3.1.2. Розвиток фінансового сектору
Тут взагалі всі критерії успішності – поза компетенцією влади:
«залучення інвестицій підприємствами області шляхом випусків облігацій, акціонерними товариствами – додаткових випусків акцій;
збільшення обсягів кредитування банківськими установами області суб’єктів господарювання до 3500,0 млн.грн.;
збільшення частки довгострокових кредитів, наданих суб’єктам господарювання, до 53%;
нарощення депозитних вкладів населення та юридичних осіб, у тому числі проведення роботи із забезпечення зростання обсягів довгострокових зобов’язань до 40%»
Аналогічна ситуація і по інших пріоритетах.
Варто відмітити, що на відміну від завдань у пріоритетах уже з’явився «агропромисловий комплекс». І, на відміну від більшості попередніх пріоритетів, визначені тут завдання в цілому відповідають компетенції обласної влади:
«- збільшення виробництва конкурентоспроможної тваринницької продукції через стимулювання будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів, підприємств з виробництва комбікормів шляхом часткової компенсації вартості таких об’єктів, виплату бюджетних дотацій за реалізоване молоко, здешевлення кредитів, компенсації придбання доїльних апаратів;
– здійснення селекційних заходів у тваринництві шляхом створення, збереження, відтворення і раціонального використання племінних ресурсів;
– техніко-технологічне переоснащення підприємств агропромислового комплексу, зокрема надання державної фінансової підтримки сільськогосподарським обслуговуючим кооперативам для придбання сільськогосподарської техніки й обладнання вітчизняного виробництва;
– збільшення обсягів виробництва конкурентоспроможної продукції овочівництва шляхом часткового відшкодування суб’єктам господарювання вартості будівництва нових овоче- та картоплесховищ;
– формування інфраструктури аграрного ринку та ринку землі шляхом завершення робіт із заміни сертифікатів на право на земельну частку (пай) на державні акти на право власності на земельну ділянку; розроблення проектів землеустрою щодо розмежування земель державної та комунальної власності; забезпечення виготовлення проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування земель; забезпечення розроблення схем землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень; виготовлення технічної документації з повторної грошової оцінки земель.»
Фактично тут визначаються підходи до видатків з обласного бюджету на аграрне виробництво, на розширення його галузевості та створення нових робочих місць.
Розширення ХАЕС – пріоритет, чи помилка?
Ще одним із пріоритетів ПСЕР визначає: «виконання підготовчих, ремонтно-профілактичних робіт із добудови 3 та 4 енергоблоків ВП “Хмельницька АЕС”;»
Взагалі такий пріоритет суперечить власне логіці СРР. Адже Хмельницька область має один із найнижчих в Україні рівнів екологічного навантаження, найкращі землі та рекреаційні ресурси. Забезпеченість енергоресурсами й так надлишкова, саме тому у СРР визначено пріоритетами екологічно безпечне виробництво, туризм та сільське господарство. Розширенню ХАЕС тут місця немає, тим паче, що вся енергія, яка вироблятиметься на нових блоках, буде експортуватись, а не створюватиме додаткові робочі місця на території області, як це дає МСП , туризм та сільське господарство.
Соціальна політика
Розділ ПСЕР «3.3. Підвищення соціальних стандартів» є досить детальним і містить значно більше конкретних завдань та показників, які є реальними для контролю – які школи та дитсадки чи лікарні відремонтувати чи збудувати. Проте, як і у інших розділах, тут не використано дослідження ситуації в області (яке є складовою СРР) і не видно зв’язку соціальних заходів з іншими пріоритетами політики. Особливо розпливчато сформульовано питання демографії. Але ж це – чи не ключове питання! – Чи будуть при такій динаміці скорочення чисельності населення існувати джерела надходжень бюджету у майбутньому, чи збережеться система розселення області, чи зупиниться деградація сільських територій?
Питання туризму, розвиток якого СРР визначається однією із основних цілей, досягнення якої не потребує великих затрат і може давати швидку віддачу, винесено у розділ «3.3.10. Розвиток культури та туризму» досить загального характеру. Особливо дивним у цьому розділі (і це в найбільш мононаціональній області України!) виглядає такий абзац: «- забезпечення доступу українського суспільства до загальнолюдських культурних цінностей шляхом упровадження Європейської хартії регіональних мов»
Зрозуміло, що реалізація СРР (так само, як і ПСЕР) потребує фінансування. У 2012 році почав роботу, хоча і не у повному обсязі, Державний фонд регіонального розвитку (ДФРР). Відтак уже в 2012 році можна було отримати кошти з цього фонду на фінансування проектів розвитку у регіонах. Натомість, Хмельниччина фінансуватиме не нові проекти розвитку, а ті ж самі об’єкти соціальної інфраструктури, які традиційно фінансувалися за рахунок субвенцій. Понад 33 млн гривень виділено [4] Хмельницькій області на фінансування таких об’єктів:
| ДФРР-2012 (Хмельницька область) | |
| палатний корпус з дитячим відділенням та дитячою консультацією по вул. Горького, 7, у м. Дунаївцях – будівництво |
6391,9 |
| школа, с. Нова Синявка Старосинявського району – будівництво |
7333 |
| загальноосвітня школа, с. Скаржинці Ярмолинецького району – будівництво |
9435,1 |
| загальноосвітня школа, смт Гриців Шепетівського району – будівництво |
4716,9 |
| будинок культури на 500 місць, смт Теофіполь – будівництво |
1730,3 |
| приміщення дитячого навчального закладу N 19 на 60 місць по вул. Тімірязева, 130, у м. Кам’янці-Подільському – реконструкція |
2634,8 |
| стадіон “Центральний” по вул. Острозького, 43, у м. Старокостянтинові – реконструкція |
1000 |
| ВСЬОГО |
33242 |
Ще більш цікаво виглядає додаток 1 до ПСЕР «Заходи з реалізації ПСЕР».
З одного боку, тут всі заходи уже розбиті по групам, що відповідають стратегічним цілям СРР, відтак не відповідають цілям і завданням ПСЕР. А деякі пункти заходів – це просто звичайна діяльність органів управління, а не заходи:
| № | захід | відповідальний | Фінансування ДБУ | Фінансування облбюджет | результат |
| 18 | Проведення балансових комісій з підведення підсумків фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та установ | Управління з питань спільної власності територіальних громад та економічного розвитку виконавчого апарату обласної ради | – | – | Збільшення надходжень до бюджетів на 14,0% |
Результативність такого заходу просто вражає: «Збільшення надходжень до бюджетів на 14,0%» (?!).
Замість підсумку:
1. Хмельницька область не повною мірою скористалась можливостями зміни підходів до вирішення проблем регіонального розвитку на основі ухваленої СРР на 2011-2020 роки.
2. Поточні планувальні документи розвитку області слабо кореспондуються із СРР.
3. Можливості ДФРР на 2012 рік для початку реалізації проектів регіонального розвитку в області не використані.
4. Враховуючи можливий початок в 2013 році нового європейського проекту підтримки регіонального розвитку, для отримання додаткових ресурсів із цього проекту області слід швидко розпочати уже з початку 2013 року реалізацію кількох проектів, що передбачені у Плані реалізації СРР, використовуючи для цього нові можливості ДФРР та бюджету розвитку області, що може бути сформованим на підставі змін до БКУ.
А. Ткачук 06.12.12.
[1] http://www.adm.km.ua/doc/RD_Strategy_Khmelnytskyi_12052011_UA.pdf
[2] http://www.adm.km.ua/doc/504_261211_1.pdf
[3] Оскільки в ПСЕР чітко не виділено мету, цілі та завдання, автором проведено групування відповідно до цілей СРР
[4] Розпорядження Уряду від 25 квітня 2012 р. N 243-р «Про затвердження переліку об’єктів і заходів, що фінансуються у 2012 році за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку»