Про трансформацію “План заходів з реалізації Стратегії розвитку Хмельницької області до 2020 року”

Дата: 02.02.2016

Хмельницька область була першою в Україні, де нам вдалось підготувати Стратегію розвитку області на період до 2020 року на основі кращих європейських практик та План реалізації стратегії, що складався із проектних ідей, які могли бути трансформовані в конкретні проекти регіонального розвитку та отримати фінансування з Державного фонду регіонального розвитку.

Тут варто зауважити, що коли ми працювали над Стратегією, ДФРР ще не було, але ми вірили, що це обов’язково станеться.
Так і сталось. Ідеї, які вперше були оприлюднені в Хмельницькій області стали реаліями в Україні, а методика розробки стратегічних документів, апробована в області знайшла своє відображення в нормативних актах Уряду і стала застосовуватись по всій Україні.

Головними підходами, покладеними в основу Плану реалізації стратегії було таке: план розробляється для досягнення , визначених стратегією стратегічних та операційних цілей; проекти, які включаються до Плану, є такими, що можуть бути реалізованими, виходячи з повноважень органів місцевого самоврядування та виконавчої влади, що діють в межах області; вони не створюють переваг чи не використовують публічні кошти для конкретного приватного бізнесу, мають вплив на більшу частину території області, аби на визначені в стратегії райони, вартість цих проектів має бути спів розмірною з прогнозними коштами, які можуть бути реально залученими з місцевих бюджетів , коштів ДФРР та коштів міжнародної технічної допомоги (МТД).

При проведенні робіт з підготовки Стратегії та Плану її реалізації були відкрити семінари, навчальні тренінги, засідали фокус-групи де ці підходи були роз’яснені і розроблені документи були логічними та такими, які дійсно відповідали кращій європейські практиці.

Проте так сталось, що до 2014 року фактично Стратегія не реалізовувалась, коштів з ДФРР не було, розвитком області ніхто серйозно не опікувався.

Зараз в Україні є все необхідне законодавство у сфері регіонального розвитку, в 2015 році вперше між областями було розділено 3 млрд. гривень з ДФРР, Хмельницька область отримала 120 млн. гривень на реалізацію проектів розвитку. В поточному році ця сума буде дещо меншою, оскільки в 2015 році із 3-х мільярдів регіони не змогли використати 520 млн. гривень, які повернулись в держбюджет.

Але мене зацікавив той факт, чому у поданих на фінансування з ДФРР пропозицій(оскільки ці пропозиції не надто тягнули на проект регіонального розвитку) не видно проектів, які були в плані реалізації стратегії 2020?

Виявилось, що Хмельницька обласна рада від 28 травня 2015 року Рішенням № 2-32/2015 затвердила нову редакцію Плану, який відверто кажучи, суттєво відійшов від принципів та підходів, що закладались у попередньому плані реалізації Стратегії.

Варто зробити порівняння як одні і ті ж операційні цілі тепер мали досягатись за первинною редакцією і оновленою.

Порівняння Плану в редакції 2015 року із Планом в редакції 2011 року

Підвищення продуктивності сільськогосподарського сектору
2015 рік	2011 рік
Будівництво третього модуля свинокомплексу-маточника на 600 голів, с. Теліжинці Ізяславського району	Оцінка потреб у навчанні та послугах малих та середніх виробників сільськогосподарської продукції та проведення тренінгів
Реконструкція товарно-молочного комплексу на 600 голів дійного стада, с. Адампіль, Старосинявського району (АП НВП “Візит”)	Надання технічної допомоги фермерам у збуті товарів та органічної с/г продукції
Реконструкція тваринницького приміщення СГК “Летава”, с. Летава Чемеровецького району	Техніко-економічне обґрунтування: Створення центру оптового збуту сільськогосподарської продукції
Будівництво молочно-товарного комплексу на 2400 голів дійного стада, с. Вишневе Шепетівського району (Корпорація “Сварог”)	Техніко-економічне обґрунтування: Створення ринків свіжої сільськогосподарської продукції у містах обласного значення та/або поблизу автомагістралей
Будівництво молочно-товарного комплексу на 2400 голів дійного стада, с. Коськів Шепетівського району (Корпорація “Сварог”)	Створення обласного аграрного кластера
Створення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів	Підтримка створення сільськогосподарських кооперативів
Розвиток птахівничої, тваринницької і рослинницької галузей, с.Вачів Славутського району	Закупівля основного обладнання та насіння/саджанців для сільськогосподарських кооперативів
Будівництво м’ясо-молочного павільйону з відкритими рядами та торговими павільйонам	Розробка схем мікрокредитування для сільськогосподарського сектору
Розвиток тваринництва на базі СТОВ “Хорост Плюс”, СТОВ “Берегиня”, ТОВ “Грінлайн агро груп”, ДПДГ “Проскурівка”	Створення Фонду гарантування кредитів для виробників сільськогосподарської продукції
	Пілотний проект: Високоврожайне виробництво кмину
Розвиток можливостей для диверсифікації економіки (доходів) сільського населення
Створення інформаційного інтернет-проекту “Розвиток дрібних фермерських господарств регіону в умовах вступу до ЄС”	Створення Агенції розвитку села та навчального центру (при Агенції регіонального розвитку) Розбудова спроможності сільської молоді у визначенні можливостей започаткування несільськогосподарського бізнесу та створення МСП Проведення майстер-класів з бджільництва та виведення продукту на ринок Створення інтернет-ринку для збуту продукції малих сільськогосподарських виробників Організація профорієнтаційного консультування для сільської молоді Оснащення складських приміщень для зберігання овочів і фруктів на території колишньої військової бази

Якщо подивитись цю таблицю, то відразу видна різниця. Проекти стали дуже «конкретними» – орієнтованими в основному на формування основних фондів приватного сектору. Але так не буває. Відповідно до правил використання державних коштів не може бути про інвестовано приватний бізнес, хіба що у випадку входження держави у цей бізнес. Тому проекти, визначені у новому Плані, принаймні їх більшість точно не можуть бути профінансованими з ДФРР.

Відверто кажучи мені не зрозуміло, яким чином відбувався пошук нових проектних ідей і чому відмовились від тих, які були визначені у первинній редакції плану. Методика розробки стратегії і плану передбачає широку участь громадськості у процесі, роботу фокус груп у сферах, які стосуються стратегічних цілей. В 2010-11 роках така робота дійсно проводилась, а чи відбувався перегляд плану за такою методикою, не відомо.

Що в сухому залишку?

Переглянувши План реалізації Стратегії розвитку області до 2020 року не у відповідності з вимогами нормативних актів, які чинні сьогодні, область суттєво звузила свої можливості у отриманні коштів ДФРР на досягнення, визначених стратегією операційних цілей, особливо в частині розвитку сільських територій(дивись таблицю).

02.02.16, Анатолій Ткачук