Слідкуйте за новинами

Угорщина. Закон XXI від 1996 р. Про РР та планування землекористування

Дата: 29.10.2009

Закон XXI від 1996 р. про регіональний розвиток та планування землекористування

Глава I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Завдання та обов’язки у сфері регіонального розвитку та планування землекористування

Розділ 2.

Існують наступні завдання регіонального розвитку та регіонального планування:

а) стимулювання розвитку соціальної ринкової економіки в усіх регіонах країни, створення умов для сталого розвитку, сприяння широкому впровадженню інновацій та створення структурної бази, яка відповідатиме соціальним, економічним та екологічним цілям;

б) зменшення значних розбіжностей у рівні життя, економічних та культурних умовах та інфраструктурі між містом Будапешт та іншими частинами країни, між містами та селами, між регіонами та населеними пунктами, які досягли різного ступеню розвитку, а також запобігання додатковому виникненню кризових територій – з метою забезпечення рівних можливостей для всіх верств суспільства;

в) стимулювання гармонічного розвитку різних регіонів та населених пунктів по всій країні;

г) збереження та зміцнення національної та регіональної ідентичності.

Розділ 3.

(1) В рамках регіонального розвитку та планування землекористування мають виконуватися наступні заходи:

а) стимулювання ініціатив регіональних та місцевих громад щодо проектів з покращення та розвитку тих чи інших сфер, і їх узгодження із загальнонаціональними завданнями;

б) розробка, оформлення та виконання стратегій, планів та програм розвитку, спрямованих на збереження та покращення динамічної рівноваги в суспільстві, економіці та довкіллі;

в) стимулювання гармонізації з політиками регіонального розвитку Європейського Союзу в рамках міжнародного співробітництва, взаємовигідне використання переваг різних регіонів у співпраці між ними, координація розвитку прикордонних регіонів (особливо регіонів, які знаходяться в менш сприятливих умовах).

(2) Серед завдань регіонального розвитку вирізняються, зокрема, наступні:

а) розробка, узгодження та забезпечення виконання політики розвитку, спрямованої на стимулювання соціально-економічних реформ у різних регіонах країни з різними особливостями шляхом використання місцевих ресурсів;

б) стимулювання покращення умов та розвитку слаборозвинених регіонів;

в) сприяння реформуванню економічної структури промислових та сільськогосподарських регіонів та зниженню рівня безробіття;

г) покращення умов для інновацій у регіональних центрах, які володіють належною виробничою та інтелектуальною базою, та сприяння поширеному впровадженню інновацій по всіх регіонах країни;

д) надання підтримки для вирішення конкретних потреб пріоритетних регіонів;

е) створення привабливих умов бізнесу для залучення інвестицій.

(3) Серед завдань планування землекористування вирізняються, зокрема, наступні:

а) вивчення та оцінка унікальних особливостей регіонів;

б) визначення критеріїв найраціональнішого землекористування з урахуванням фактичних та потенціальних вимог до охорони довкілля у відповідності до планів розвитку, а також критеріїв для інфраструктурних мереж регіону, сумісних із галузевими стратегіями;

в) узгодження завдань загальнонаціонального та регіонального районування та завдань, пов’язаних із плануванням землекористування.

(4) Серед обов’язків держави у сфері регіонального розвитку вирізняються, зокрема, наступні:

а) стимулювання покращення умов та розвитку слаборозвинених регіонів;

б) надання підтримки регіонам, які проходять через реструктуризацію;

в) зменшення розбіжностей у рівні комунальних послуг між різними регіонами;

г) підтримка цілей розвитку регіонів, пов’язаних із європейською інтеграцією та інноваціями, та підтримка планів регіонів щодо землекористування.

Розділ 4.

Зобов’язання щодо регіонального розвитку та планування землекористування мають виконуватися завдяки спільним зусиллям державних органів, органів місцевого самоврядування, приватних осіб та їхніх організацій, комерційних організацій, організацій, які представляють ті чи інші інтереси, та інших установ.

Термінологія

Розділ 5.

Терміни, прийняті для цілей цього Закону:

а) „політика регіонального розвитку” – довгострокове визначення та виконання директив та стратегій розвитку суспільства на національному та регіональному рівні, а також необхідні для цього засоби та механізми;

б) „регіон” – територіальна одиниця, визначена для цілей планування, статистики та розвитку, до якої входить один або декілька округів (або місто Будапешт), і яка для соціальних, економічних або екологічних цілей розглядається як окрема одиниця;

в) „пріоритетний регіон” – теріториальна одиниця, до якої входить один або декілька округів (або місто Будапешт), або конкретна(і) частина(и) округів, і яка розглядається як окрема одиниця для соціальних, економічних або екологічних цілей, а також для цілей планування і розвитку з метою найкращого представлення національних інтересів, або для будь-якої іншої цілі, визначеної законодавством (столичний регіон, офіційно визначені рекреаційні зони, природоохоронні зони та заповідники, території яких належать більш ніж до одного округу, прикордонні та інші специфічні регіони);

г) „мікрорегіон” – територіальна одиниця, визначена для цілей регіонального розвитку та статистики на основі функціональних зв’язків між сусідніми громадами. Мікрорегіони визначаються таким чином, щоб ними була покрита вся територія країни, але щоб вони не перекривали один одного, і щоб межі мікрорегіону стикувалися з межами районів регіонального розвитку та статистичних районів, округів та інших мікрорегіонів. Населений пункт як адміністративно-територіальна одиниця може включати частину лише одного мікрорегіону;

д) „регіон” – будь-яка з територіальних одиниць різного рівня (районів, округів, пріоритетних регіонів, мікрорегіонів);

е) „комерційно-промислова зона” – офіційно визначена територія, створена з метою стимулювання поліпшення умов у регіоні шляхом надання спеціальних фінансових пільг для місцевої діяльності з виробництва товарів та послуг;

є) „слаборозвинений регіон” – територія, де рентабельність місцевої економіки, рівень розвитку інфраструктури та соціальні показники значно відстають від середніх по країні;

ж) „регіон найбільшого сприяння” – група регіонів, визначена на основі статистичних характеристик з урахуванням превалюючих цілей розвитку регіонів з метою надання підтримки через фінансові та економічні стимули органам місцевого самоврядування або програмам та розробкам, які планується впроваджувати в місцевих адміністративних одиницях;

з) „стратегія регіонального розвитку” – документ, який вснановлює та впливає на основні засади розвитку на національному та регіональному рівні, визначає довгострокові та комплексні завдання розвитку регіону, встановлює орієнтири та надає інформацію для розробки програм розвитку суб’єктам діяльності в тій чи іншій галузі та у відповідних сферах планування землеконистування і регіонального розвитку;

и) „програма регіонального розвитку” – середньостроковий план дій, який розробляється на основі стратегії регіонального розвитку і спирається на стратегічні та оперативні програми;

і) „регіони, що підлягають реструктуризації” – території, де ринок праці страждає від диспропорцій промислової структури, і рівень безробіття значно перевищує, а частка зайнятих у промисловості та рівень занепаду промисловості перевищують загальнонаціональні показники;

к) „переважно сільськогосподарський (сільський) регіон” – регіон, де частка сільськогосподарських працівників – найманих або іншої форми зайнятості – переважає у структурі зайнятості, а також, де переважна частина населення мешкає в селах та в малих містах;

л) „інноваційні центри” – громади, які володіють належним виробничим та інтелектуальним потенціалом або мають належну систему відносин, що сприяє економічному зростанню, проведенню реструктуризації та реформ і соціальному розвитку більших регіонів, або громади, де з метою досягнення всіх вищезазначених цілей свідомо впроваджується політика розвитку;

м) „прикордонний регіон в несприятливих умовах” – населені пункти, чия наближеність до міжнародного кордону однобічно визначає та справляє негативний вплив на їхній розвиток та діяльність.

Глава II

ОБСЯГ ОБОВ’ЯЗКІВ ТА ПОВНОВАЖЕНЬ ЦЕНТРАЛЬНИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ СТОСОВНО РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ТА ПЛАНУВАННЯ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ

Обов’язки Парламенту

Розділ 6.

На Парламент покладаються наступні обов’язки:

а) прийняття, через затвердження резолюцією, національної стратегії регіонального розвитку, що становить невід’ємну частину загальної концепції національного розвитку, і встановлення в рамках зазначеної стратегії директив, цілей та довгострокових пріоритетів, на основі яких Парламент будуватиме політику регіонального розвитку;

б) заслуховування звіту уряду щодо виконання політики регіонального розвитку;

в) визначення пріоритетних регіонів та прийняття постанов щодо механізмів та органів регіонального розвитку;

г) прийняття в законодавчому порядку планів землекористування – загальнонаціональних, для столичного регіону та для Рекреаційної зони „Озеро Балатон” – та постанов, якими визначаються межі регіонів та їх адміністративні центри;

д) визначення принципів надання субсидій на регіональний розвиток та децентралізацію та вимог, яким мають відповідати регіони для отримання статусу найбільшого сприяння;

е) закріплення коштів на регіональний розвиток у річному бюджеті та визначення умов надання фінансових пільг;

є) заслуховування річного звіту уряду щодо використання коштів, асигнованих на регіональний розвиток;

ж) заслуховування звіту щодо роботи уряду у сфері регіонального розвитку та планування землекористування по відношенню до прикордонних регіонів та на міжнародному рівні;

з) визначення обов’язків органів місцевого самоврядування щодо регіонального розвитку, а також фінансових аспектів цих обов’язків.

Обов’язки уряду

Розділ 7.

Уряд забезпечує впровадження своєї загальної регіональної політики шляхом ухвалення відповідних рішень. Функції уряду в рамках цієї політики передбачають наступне:

а) розробку та представлення на розгляд Парламенту:

аа) національної стратегії розвитку, директив, завдань та довгострокових пріоритетів, на основі яких уряд будує політику регіонального розвитку;

аб) рамкових планів землекористування для країни та для пріоритетних регіонів із визначенням тих компонентів цих планів, які мають застосовуватися органами місцевого самоврядування;

ав) принципів та керівних положень щодо надання субсидій на регіональний розвиток та децентралізацію та вимог, яким мають відповідати регіони для отримання статусу найбільшого сприяння;

аг) схеми асигнування коштів на регіональний розвиток у річному бюджеті та умов надання фінансових пільг;

б) координацію розподілу державних коштів, асигнованих на різні проекти регіонального розвитку;

в) надання фінансової допомоги на виконання програм регіонального розвитку, визначених у національній стратегії розвитку;

г) встановлення співвідношення коштів, які мають надаватися на регіональний розвиток із центральних та регіональних джерел згідно підпункту a) пункту (2) та підпункту a) пункту (4) Розділу 20;

д) встановлення правил використання коштів, асигнованих на регіональний розвиток, та наданих пільг;

е) ініціювання формування рад регіонального розвитку;

є) ухвалення стратегій та програм регіонального розвитку для пріоритетних регіонів на основі пропозицій національної або регіональної ради розвитку;

ж) підтримку у формуванні об’єднань органів місцевого самоврядування в цілях регіонального розвитку та заохочення до розробки програм розвитку та виконання проектів, які потребують спільних зусиль регіонів;

з) стимулювання та підтримку співробітництва прикордонних регіонів із сусідніми країнами та європейського регіонального співробітництва;

и) звітування перед Парламентом кожні чотири роки про тенщенції в регіональному розвитку, які спостерігаються по країні, та про те, який вплив має впровадження урядової політики регіонального розвитку та планів землекористування;

і) заснування та експлуатація в масштабах країни регіональної інформаційної системи та ведення реєстру планів;

к) встановлення обов’язків міністрів по відношенню до питань регіонального розвитку та планування землекористування та правил поточної координації роботи міністрів;

л) висування з боку Угорської Республіки національних представників до Комітету регіонів Європейського Союзу.

Національна рада регіонального розвитку

Розділ 8.

(1) Національна рада регіонального розвитку (далі – „Рада”) відіграє роль у виконанні обов’язків уряду стосовно регіонального розвитку та планування землекористування і має повноваження вирішувати питання, зазначені в цьому Законі.

(2) В роботі Ради приймають участь наступні особи:

a) наділені правом голосування:

aa) від органів регіонального розвитку: голови регіональних рад розвитку та мер Будапешта;

aб) від уряду: міністр, відповідальний за регіональний розвиток та планування землекористування (далі – „Міністр”) та вісім інших міністрів і/або державних секретарів з політичних питань, делегованих урядом;

aв) від громадських органів та галузевих асоціацій: президенти національних торгових палат; по одному представнику від робітників та від роботодавців з боку Національної ради з погодження інтересів; три представника з боку всіх національних об’єднань органів місцевого самоврядування;

б) з правом дорадчого голосу:

ба) по одному постійному представнику від кожної з національних організацій з питань охорони довкілля та природи;

б) один постійний представник від організацій по боротьбі за рівність поводження з чоловіками та жінками;

в) лідери організацій, на яких безпосередньо позначаються рішення Ради, запрошуються на засідання з правом дорадчого голосу при обговоренні питань, які стосуються їхньої діяльності або організації. Рада у своєму процедурному кодексі зазначає осіб, які мають бути запрошені в якості постійних представників.

(3) Неурядові організації, зареєстровані реєстраційним судом, які заснували представницький форум для обговорення питань регіонального розвитку, наділяються правом консультативного голосу. Думка представницького форуму має заслуховуватися на засіданнях Ради під час розгляду питань порядку денного, до яких цей форум має стосунок.

(4) До функцій Ради належить наступне:

a) участь у формуванні та впровадженні політики регіонального розвитку, в т.ч. обов’язки щодо розробки рішень, висування пропозицій, проведення оцінки та здійснення координації;

б) участь у координації національних та регіональних програм розвитку, а також у роботі над узгодженням поглядів центральних органів влади, представнигів галузей та регіонів;

в) оцінка принципів надання субсидій на регіональний розвиток та децентралізацію та вимог, яким мають відповідати регіони для отримання статусу найбільшого сприяння;

г) розробка пропозицій щодо координації галузевих механізмів, призначених для цілей регіонального розвитку;

д) надання коментарів щодо розподілу національних коштів та коштів Європейської Спільноти, виділених на регіональний розвиток, щодо асигнування централізованих коштів та щодо угод між урядом, міністерствами та регіональними радами розвитку;

е) дослідження та оцінка рівня гармонізації між завданнями розвитку, які ставлять перед собою відповідні міністерства, органи національного рівня і регіональні ради розвитку, та завданнями регіональної політики;

є) оцінка галузевих стратегій розвитку, які справляють значний вплив на довкілля;

ж) координація виконання обов’язків, покладених Парламентом на органи місцевого самоврядування згідно пункту г) розділу 6,

з) розробка пропозицій щодо спільного виконання окремих обов’язків у сфері регіонального розвитку, яке передбачає залучення більш ніж одного округу;

и) участь у координації планування розбудови інфраструктури, наприклад розміщення об’єктів та комунікацій (загальнонаціональних та транскордонних мереж та мереж національного значення);

(5) Рада працює під головуванням Міністра.

 

Глава III

РАГІОНАЛЬНІ АГЕНТСТВА РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ТА ПЛАНУВАННЯ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ І ЇХНІ ОБОВ’ЯЗКИ

Асоціація органів місцевого самоврядування з питань регіонального розвитку

Розділ 10.

(1) Представницькі органи місцевого самоврядування можуть засновувати асоціацію регіонального розвитку, наділену правами юридичної особи, для роботи над загальними цілями регіонального розвитку.

Ради розвитку мікрорегіонів

Розділ 10/A.

(1) Ради розвитку мікрорегіонів засновуються з метою координації проектів регіонального розвитку, прийняття стратегії розвитку мікрорегіону та розробки спільних програм розвитку мікрорегіону.

(2) Ради розвитку мікрорегіонів реєструються як юридичні особи у відповідних Регіональних управліннях Угорського державного казначейства за місцем проведення діяльності. Положення пункту (2) Розділу 12 застосовуються в цьому випадку в частині управління фінансовими засобами та зобов’язань щодо звітності.

Розділ 10/Б.

Ради органів місцевого самоврядування можуть переносити центр своєї громади в інший мікрорегіон.

Розділ 10/В.

(1) В ході виконання своїх обов’язків, рада розвитку мікрорегіону спіспрацює з органами місцевого самоврядування та з їхніми асоціаціями з питань регіонального розвитку, місцевими управліннями урядових органів та з відповідними громадськими і галузевими організаціями і суб’єктами економічної діяльності.

(2) З метою сприяння соціальному, економічному та екологічному розвитку мікрорегіонів, ради розвитку мікрорегіонів узгоджують цілі розвитку, які ставлять перед собою органи місцевого самоврядування та їхні асоціації з питань регіонального розвитку, а також суб’єкти економічної діяльності в мікрорегіоні. Зокрема, рада розвитку мікрорегіону –

a) проводить аналіз та оцінку соціальної, економічної та екологічної ситуації та потенціалу мікрорегіону;

б) розробляє та затверджує стратегію розвитку мікрорегіону та програму розвитку, розроблену на підставі такої стратегії, і відстежує та контролює, яким чином забезпечується її виконання;

в) розробляє фінансовий план виконання програм розвитку;

г) надає попередні висновки, в контексті програми розвитку мікрорегіону, щодо проведення центральних та регіональних тендерів у зв’язку з заявками про надання підтримки, що надходять від підвідомчої їй території, за умови, якщо така функція прямо позначена в оголошенні про проведення тендера;

д) укладає угоди щодо фінансування та виконання розроблених нею програм розвитку мікрорегіону з органами місцевого самоврядування та їхніми асоціаціями, радами розвитку округу та регіональною радою розвитку;

е) висловлює свою думку щодо окружних та регіональних стратегій та програм розвитку, приділяючи особливу увагу заходам, які стосуються мікрорегіону;

є) бере участь у вирішенні питань потенційних кризових ситуацій, які можуть виникнути у суспільстві, економіці та сфері зайнятості в мікрорегіоні;

ж) збирає кошти на забезпечення своєї роботи та на впровадження програм розвитку;

з) представляє мікрорегіон при вирішенні питань регіонального розвитку;

и) координує співпрацю асоціацій та інших органів, які активно займаються в мікрорегіоні питаннями регіонального розвитку, та співпрацює з урядовими та неурядовими організаціями;

і) обирає правління в мікрорегіонах у випадках, якщо воно має бути засновано згідно положень цього Закону;

к) подає заявки на отримання коштів на виконання в мікрорегіоні програм розвитку;

л) затверджує свій бюджет та забезпечує його виконання, а також, задля зміцнення зв’язків між відповідними громадами, забезпечує моніторинг і надає допомогу з метою підвищення ефективності розподілу коштів, виділених на розвиток;

м) висловлює свою думку щодо висування делегата від мікрорегіону;

н) управляє галузевою організацією.

Розділ 10/Г.

В роботі ради мікрорегіону приймають участь наступні особи:

a) з правом голосування – мери всіх громад мікрорегіону;

б) з правом дорадчого голосу:

бa) по одному представнику від кожної з торгових палат мікрорегіону;

бб) представник ради розвитку округу;

бв) по одному представнику від кожної з організацій робітників та роботодавців мікрорегіону з правом делегування свого члена до трудової ради округу;

бг) по одному представнику від мікрорегіону з боку загальнонаціональних галузевих організацій ремісників та роздрібних торговців;

бд) один представник, делегований від представницького форуму неурядових організацій;

бе) представник адміністрації округу;

бє) представник Регіонального управління Угорського державного казначейства;

в) представники суб’єктів економічної діяльності, соціальних та інших організацій, на яких безпосередньо позначаються рішення ради розвитку мікрорегіону, запрошуються на засідання з правом дорадчого голосу при обговоренні питань, які стосуються них або їхньої організації. Рада розвитку мікрорегіону у правилах своєї організації та діяльності зазначає правила участі міноритарних органів місцевого самоврядування в її роботі;

г) вищезазначені особи допомагають раді розвитку мікрорегіону при підготовці тендерних пропозицій, які вона планує подавати на отримання фінансування з центральних та регіональних джерел, та при виконанні нею відповідних організаційних функцій;

д) вищезазначені особи займаються підготовкою тендерних пропозицій та впровадженням проектів розвитку на замовлення місцевих органів влади, їх асоціацій та торгово-промислових товариств, які знаходяться в мікрорегіоні, за умови, якщо це не перешкоджає виконанню обов’язків, викладених у пунктах a)-г).

Обов’язки органів самоврядування округів стосовно регіонального розвитку та планування землекористування

Розділ 11.

(1) Органи самоврядування округів мають наступні обов’язки:

a) розробка плану розвитку для території або регіону округу;

б) узгодження, на основі довгострокових прогнозів, своїх функцій та обов’язків по відношенню до регіону, зокрема у сфері освіти, культури, охорони здоров’я та соціального забезпечення, а також обов’язків щодо охорони техногенного та природного середовища, туризму та комунальних послуг, та організація виконання цих функцій таким чином, щоб забезпечити відповідність політиці економічного розвитку та зайнятості в окрузі;

в) координація, на прохання органів місцевого самоврядування округу, роботи з питань розвитку, яка проводиться в населених пунктах;

г) проведення консультацій з органами місцевого самоврядування відповідних міст окружного значення та населених пунктів щодо узгодження рамкових планів землекористування, які мають виконуватися в місті або на прилеглих до нього територіях;

д) співпраця з організаціями, представленими в економіці округу;

е) участь у заснуванні та експлуатації регіональної інформаційної системи у співпраці з місцевими відділеннями Центрального статистичного управління та іншими організаціями, які займаються збором даних, та надання інформації для розробки регіональних планів;

є) надання підтримки в організації асоціацій органів місцевого самоврядування з питань регіонального розвитку на прохання цих органів та населених пунктів;

ж) вжиття заходів для забезпечення узгодженості між загальними планами районування населених пунктів та окружними планами землекористування.

Рада розвитку округу

Розділ 12.

(1) До функцій ради розвитку округу належить координація виконання обов’язків органів влади округу стосовно регіонального розвитку.

Розділ 13.

(1) У ході виконання своїх обов’язків, рада розвитку округу співпрацює з органами місцевого самоврядування населених пунктів, з місцевими управліннями органів центрального уряду, які беруть пряму чи опосередковану участь у розвитку округу, з відповідними громадськими і галузевими організаціями та з трудовою радою округу.

(2) Окружна рада розвитку узгоджує політики розвитку центрального уряду, рад розвитку мікрорегіонів, органів місцевого самоврядування та господарських організацій округу, в тому числі:

a) проводить дослідження та оцінку соціально-економічного, екологічного становища і потенціалу округу та передає інформацію, яка використовувалась при проведенні досліджень, та отримані висновки, до регіональної інформаційної системи;

б) розробляє та затверджує, відповідно до вимог Національної стратегії розвитку, довгострокову стратегію розвитку округу (далі – „стратегія розвитку округу”) та – з урахуванням стратегії розвитку округу та рамкового плану землекористування – програму розвитку округу та окремі підпрограми;

в) координує заходи, які вживаються округом у зв’язку з проектами розвитку, що виконуються в мікрорегіоні, та проводить попередню оцінку стратегій та програм розвитку мікрорегіону;

г) надає професійну експертну допомогу раді розвитку мікрорегіону у плануванні, процесі прийняття рішень, дослідженні завдань розвитку та закладенні підґрунтя для тендерних пропозицій;

д) розробляє фінансовий план для виконання програм розвитку;

е) проводить розгляд та оцінку рамкових планів землекористування округу та планів, зазначених у пункті a) Розділу 6 та пункті є) Розділу 7, які впливають на підвідомчу їй територію, та проводить попередню експертизу тендерних пропозицій, які подаються компетентними адміністративними органами з метою сприяння розвитку;

є) приймає участь у розв’язанні потенційних соціально-економічних кризових ситуацій в окрузі.

Рада територіального розвитку

Розділ 15

(1) Рада розвитку округу може засновувати раду територіального розвитку з метою виконання окремих обов’язків щодо регіонального розвитку, які виходять за межі району або округу, попередньо ухваливши правила організації та діяльності останньої. Рада територіального розвитку реєструється як юридична особа відповідно до умов пункту (2) Розділу 10/A та в питаннях управління фінансовими засобами і зобов’язань щодо звітності керується положеннями пункту (2) Розділу 12.

Регіональні ради розвитку

Розділ 16.

(1) Регіональна рада розвитку засновується з метою розробки стратегії та програми розвитку відповідного регіону.

(2) Регіональна рада розвитку може засновувати некомерційну компанію для допомоги в розробці рішень, пов’язаних із виконанням програми розвитку регіону, покращення обміну інформацією між регіональними органами з питань розвитку та допомоги в роботі рад розвитку мікрорегіонів. Некомерційна компанія також може функціонувати як секретаріат.

Розділ 17.

(1) Регіональна рада розвитку виконує свої обов’язки у співпраці з компетентними радами розвитку мікрорегіонів, радами розвитку округів, радою териториального розвитку, місцевими відділеннями органів центральної влади, які беруть пряму або опосередковану участь у розвитку регіону, місцевими торговими палатами та неурядовими організаціями регіону.

(2) Регіональна рада розвитку:

a) проводить дослідження та оцінку соціально-економічного, екологічного становища і потенціалу регіону та його мікрорегіонів та передає інформацію, яка використовувалась при проведенні досліджень, та отримані висновки, до регіональної інформаційної системи;

б) затверджує, відповідно до вимог Національної стратегії розвитку, довгострокову та середньострокову стратегію і програму розвитку регіону та стратегічні і тактичні компоненти цієї програми;

в) координує економічний розвиток регіону, узгоджує державні та місцеві інтереси та координує дії сторін, які беруть участь у розвитку регіону;

г) затверджує фінансовий план для програм розвитку, надає рекомендації щодо структури та розподілу місцевих, регіональних, центральних, європейських та інших міжнародних коштів та складає графік їх використання;

д) може збирати кошти на покриття поточних витрат та фінансування програм розвитку;

е) управляє коштами, зазначеними в пункті д) та в інших окремих законах, в тому числі відповідає за їх ефективний та належний розподіл задля досягненя поставлених цілей;

є) подає раз на рік звіт Міністрові щодо виконання програм та розподілу коштів;

ж) може укладати угоди із закордонними регіонами задля користі свого регіону, брати участь у міжнародному співробітництві, пропонувати центральному уряду кандидатуру представника, який має бути делегований до Комітету регіонів Європейського Союзу, та засновувати експертні групи для допомоги представникам, делегованим до Комітету регіонів;

з) може укладати окремі угоди з відповідними міністерствами про фінансування програм регіонального розвитку, пов’язаних із розвитком на регіональному рівні та спрямованих на допомогу у виконанні завдань та досягненні цілей окремих галузей;

и) проводить оцінку планів та програм національного, галузевого та регіонального розвитку і рамкових планів землекористування, які впливають на підвідомчу їй територію;

і) розробляє рекомендації щодо розв’язання будь-яких соціально-економічних кризових явищ, які можуть виникати в регіоні, висуває ініціативи щодо заходів центральної влади та компетентних міністерств та надає фінансові ресурси для впровадження таких заходів;

к) відстежує виконання оперативних програм Концепції національного розвитку та бере активну участь у їх впровадженні;

л) координує заходи з питань розвитку, які вживаються регіональними органами, заснованими різними міністерствами, та співпрацює з іншими урядовими органами. Регіональні органи міністерств поставляють інформацію на запит регіональної ради розвитку щодо стану виконання ними своїх обов’язків та регіонального розподілу коштів, наданих цим органам на цілі розвитку;

м) оцінює та узгоджує програми розвитку компетентних урядових органів, які стосуються регіону, та користується правом надання згоди у зв’язку з цими розробками на умовах, зазначених в інших окремих законах.

(3) До складу регіональної ради розвитку входять наступні особи:

a) директори рад розвитку округів, розрашованих на території, підвідомчій регіональній раді;

б) по одному представнику від Міністра, міністра сільського господарства та розвитку, міністра охорони довкілля та користування водними ресурсами, міністра внутрішніх справ, міністра економічних відносин та транспорту, міністра охорони здоров’я, міністра зайнятості та труда, міністра освіти, міністра інформаційної технології та зв’язку, міністра фінансів та міністра у справах молоді, соціального та сімейного забезпечення та рівних можливостей;

в) представники відповідних багатоцільових асоціацій мікрорегіонів та рад розвитку мікрорегіонів – по одному від кожного округу;

г) мер(и) міста(міст) окружного значення, розташованого(их) на підвідомчій раді території;

д) директор місцевого управління регіонального комітету туризму;

а також, у випадку Регіональної ради розвитку Центральної Угорщини:

е) представник центрального уряду;

є) мер міста Будапешт або його представник;

ж) по одному представнику від кожного з районів міста Будапешт;

з) два додаткових представника від багатоцільових асоціацій мікрорегіонів та рад розвитку мікрорегіонів, розташованих у даному регіоні.

Глава IV

МЕХАНІЗМИ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ТА ПЛАНУВАННЯ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ

Фінансування проектів регіонального розвитку

Розділ 20.

(1) Проекти регіонального розвитку фінансуються зі спеціальних коштів, що виділяються у складі загальної стратегії або окремо на той чи інший регіон у відповідності з загальними економічними політиками, із забезпеченням належного узгодження ресурсів та повноважень, покладених на Міністра згідно положень іншого окремого закону, в якому окреслюються питання координації.

(2) Кошти на регіональний розвиток виділяються з центральних джерел згідно окремих правових норм та включають наступне:

a) бюджетні асигнування, зарезервовані на регіональний розвиток у законі про річний бюджет, які мають використовуватися у відповідності до положень інших окремих законів;

б) фінансові пільги, які надаються підприємцям на конкретних територіях;

в) інші фонди з центральних джерел, зарезервовані на виконання програм мікрорегіонів.

(3) Наступні кошти надаються на підтримку регіонального розвитку в порядку, який регулюється окремими правовими нормами:

a) кошти та бюджетні асигнування, виділені на здійслення вдосконалень у ході розвитку економіки, зайнятості та інфраструктури;

б) кошти, виділені з бюджетів міністерств на програми та цілі регіонального розвитку згідно асигнувань річного державного бюджету;

в) кошти з позабюджетних фондів, закріплені за програмами та цілями регіонального розвитку;

г) спеціальні та цільові субсидії на програми розвитку, які розробляються і впроваджуються органами місцевого самоврядування.

(4) Місцеві джерела фінансування регіонального розвитку:

a) бюджетні асигнування, зарезервовані на регіональний розвиток у законі про річний бюджет, які мають використовуватися у відповідності до положень інших окремих законів;

б) фонди, які виділяються з метою досягнення єдності регіонів на проекти вдосконалення інфраструктури згідно розпоряджень органів місцевого самоврядування;

в) кошти та місцеві податкові пільги, які надаються органами місцевого самоврядування регіону;

г) частина бюджетних асигнувань, зарезервована на розвиток економіки та інфраструктури в законі про річний бюджет і передана в розпорядження регіональних рад розвитку;

д) окремо визначена частина спеціальних та цільових субсидій;

е) децентралізовані цільові субсидії.

(5) Інші інструменти регіонального розвитку:

a) гранти та позики на цілі регіонального розвитку;

б) добровільні внески від торгово-промислових товариств та організацій, які представляють інтереси тахих товариств, від торгових палат та інших організацій.

Розділ 21.

Для найефективнішого виконання завдань регіонального розвитку, вони мають враховуватися при обговоренні і затвердженні державного бюджету та окремих програм і проектів, які стосуються наступних питань:

a) розвитку національних інфрасткуктурних мереж;

б) розв’язанню криз у промисловості та сільському господарстві та відповідних програм кадрової політики;

в) політики зайнятості;

г) створення фондів для стимулювання інвестицій та підприємництва та розробки проектів;

д) механізмів вирівнювання, які використовуються органами місцевого самоврядування;

є) туризму;

ж) податкової політики;

з) соціальної політики та охорони здоров’я;

и) політики у сфері культури та державної освіти.

Комерційно-промислова зона

Розділ 22.

(1) В цілях регіонального розвитку урядом можуть засновуватися комерційно-промислові зони в регіонах, які відчувають на собі вплив промислової реструктуризації (в регіонах, які стикаються зі структурними труднощами), або в регіонах, які відіграють провідну роль у реструктуризації економіки.

(2) Фінансові та інші пільги, встановлені окремим законом, надаються зазначеним комерційно-промисловим зонам у відповідності до цілей регіонального розвитку.

(3) Органи місцевого самоврядування та асоціації мікрорегіонів можуть засновувати промислові парки та інші одиниці розвитку задля досягнення конкретних цілей розвитку регіону.

Глава V

СПЕЦІАЛЬНІ ПРАВИЛА ЩОДО ПЛАНУВАННЯ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ

Розділ 23.

(1) Регіональне планування здійснюється у відповідності до регіональної стратегії розвитку, регіональної програми розвитку та рамкового плану землекористування.

(2) Рамковим планом землекористування встановлюються форми землекористування в регіоні у відповідності до планів, викладених у регіональній стратегії розвитку.

(3) В рамоковому плані землекористування визначається також наступне:

a) розміщення технічних та інфраструктурних мереж у регіоні;

б) довгострокова географічна структура регіону;

в) шляхи найповнішого та найраціональнішого використання особливостей регіону;

г) обов’язки регіону щодо захисту довкілля, охорони ландшафтів та природи;

д) дослідження видів впливів (на довкілля, суспільство та економіку), які мають місце в регіоні;

е) регіональні завдання, пов’язані з питаннями спорту.

Глава VI

Розділ 27.

(1) Уряд наділяється повноваженнями встановлювати своїм розпорядженням наступне:

a) обов’язки міністерств та органів центрального рівня щодо регіонального розвитку і планування землекористування та вимоги щодо постійного зв’язку між міністрами;

б) класифікацію територій найбільшого сприяння;

в) детальні правила щодо правового статусу та діяльності представників мікрорегіону та регіональних координаторів;

г) порядок координації та затвердження стратегій та програм регіонального розвитку та рамкових планів землекористування;

д) правила створення та функціонування комерційно-промислових зон;

е) положення щодо інформаційної системи, пов’язаної з регіональним розвитком та плануванням землекористування, та правила обов’язкового надання даних;

є) диверсифікований розподіл коштів, призначених відповідно до умов підпунктів a) та б) пункту (4) Розділу 20, із належним урахуванням керівних вказівок, які надаються Парламентом згідно умов пункту д) Розділу 6;

ж) обов’язки, обсяг функцій, організаційну та технічну структуру регіональних систем моніторингу;

з) обсяги та розподіл бюджетних субсидій на асоціації органів місцевого самоврядування з питань регіонального розвитку;

и) офіційний порядок проведення обговорень щодо периметрів підзон, зазначених на планах зон у постановах щодо районування, та розміщення різного роду комунікацій, зазначених на структурних планах територій.

і) детальні норми щодо правового нагляду за установами регіонального розвитку;

к) детальні норми щодо координації розподілу коштів, які мають прямо чи опосередковано використовуватися на цілі регіонального розвитку, в тому числі порядок проведення тендерів, на умовах яких надаються ці кошти;

л) обов’язки та процедури роботи установ регіонального розвитку, пов’язані з упорядкуванням, урахуванням та виконанням завдань розвитку, та правила надання відповідних даних;

м) детальні норми щодо заснування та роботи рад розвитку мікрорегіонів та галузевих організацій (бюро обслуговування);

н) обов’язки адміністрацій округів та міста Будапешт щодо створення рад розвитку мікрорегіонів та Ради розвитку столичного регіону і реорганізації рад територіального розвитку, порядок заснування і реорганізації та правила створення і функціонування представницьких форумів;

o) детальні норми щодо укладання угод із регіональними радами розвитку з метою покращення соціально-економічного становища регіону;

п) правила розробки та вимоги до змістовного наповнення досліджень видів впливів на довкілля, суспільство та економіку регіонів;

р) детальні норми щодо виплати компенсацій, пов’язаних із плануванням землекористування.

(2) Цим Законом Міністру надаються повноваження встановлювати своїм розпорядженням наступне:

a)

б) офіційні вимоги до регіональних стратегій, прогам розвитку та рамкових планів землекористування, а також до правил їхньої реєстрації;

в) вимоги щодо уповноваження на діяльність з питань регіонального розвитку та планування землекористування та вимоги до професійної кваліфікації;

г) правила функціонування планувальних управлінь;

д) докладні норми щодо процедур легалізації землекористування в регіонах;

е) методологічну базу для розробки регіональних оцінок розподілу коштів, які мають прямо або опосередковано використовуватися на цілі регіонального розвитку.

Поділитися