Слідкуйте за новинами

«Всьопропало» і децентралізація. Непричесані думки про все.

Дата: 21.05.2015

  1. «Всьопропало»

Дивлюсь інтернет, телевізор, читаю пресу і мене не покидає відчуття, що гібридна війна проти України продовжується і приймає все нові форми. Неуспіхи москалів на військовому фронті вони намагаються компенсувати через «всьопропало».

Ще з часів Майдану періодично весь інтернет і всі ЗМІ заливали страхи «всьопропало». Ці страхи інфіковували мільйони людей і лише ті люди, які були на барикадах, або займались допомогою повсталим не знали цих страхів і тому робили свою справу і перемогли.

Далі був початок подій на Донбасі, коли наші батальйони здавали зброю кільком нарваним сепаратистам, потім гаряча фаза війни, коли наша армія була гола і боса і ми всі волали всьопропало, а інші обмундировували та годували армію. Знову вистояли. Всілякі Мінські домовленості, які ми проклинали також не вселяли в нас надію…

Проте не зважаючи ні на які прогнози москалів Україна втрималась. Замість 10 областей, які Путін планував захопити ще до літа минулого року, отримав геморой у вигляді частини Донбасу та серйозні санкції Заходу.

Економіка України, яка здавалось розсиплеться за кілька місяців, виявилась також значно міцнішою. Навіть відсутність російського газу та російського ринку її не обвалили остаточно. Згадайте погрози Газпрому щодо газу і його останні пропозиції ініціативно надати знижки на газ для України. Різниця є?

Ще кілька місяців тому москалі Донбас називали не інакше, як Новоросія, тепер сором‘язливо – Донєцкая і Луганская області под контролєм ополчєнцєв.

На початок березня 2014 року в Держказначействі України лежало не проплачених платежів на 67 мільярдів гривень, а перший квартал 2015 року місцеві бюджети завершили із зростанням понад 20% і жодних проблем із казначейством!

Бюджетна реформа, проведена в Україні показала, що навіть в умовах війни можна робити революційні зміни і вони дають результат. Це побачили всі зарубіжні спеціалісти, у тому числі і кремлівські.

Тому зараз почався новий етап гібридної війни проти України і для цього витягнули на світ Божий ще одну запасну гру, яка називається «нікому вірити не можна».

  1. Нікому не вірю

Україна дуже сильно відрізняється від європейських країн і від Росії традиційно низьким рівнем довіри до різних інститутів влади. Так було завжди і то слід сприймати, як данність сотням років бездержавності. На жаль ми не тільки не довіряємо владі, у нас низький рівень довіри до всіх – сусідів, мешканців інших регіонів, іншим націям, соціальним групам, ЗМІ, політикам і т.п. Як показували дослідження Національного інституту соціології лише в 2005-09 роках рівень довіри один до одного трішки став зростати, але після 2011 почав знову валитись. В нас тотальна недовіра всіх до всіх. Вся влада – “нездала”, “нас зливають”, “нас продали”, “кролик”, “шоколадний” і т.п. Зараз взялись за наших західних друзів: Меркель – нас здала, Керрі – нас продав, Обама – продався Путіну і т.п.. Висока довіра людей до армії. Взялись за армію – генерали сволочі, армія – деморалізована, роздягнута, голодна і т.п. Церква – промосковська, попи – геї, бізнес в храмах і т.п. До цього додалась ще одна цікава деталь. Зараз прискорюється робота над змінами Конституції і водночас зростає спротив створенню спроможних громад. До цього спротиву підключились не тільки “реєстратори громад”, та опозиціонери, але й деякі політики коаліції. В чому тут небезпека? А вона дуже серйозна. Зміни до Конституції передбачають створення виконкомів обласних рад. Все ніби нормально. Але якщо не буде проведена реформа на базовому рівні, не будуть створені спроможні громади то посилення регіонального рівня означатиме регіоналізацію України, а то й взагалі федералізацію. Тобто того, чого добивається Путін. Цього допустити не можна. Подивіться досвід децентралізації у Франції, Польщі, Данії. Там самоврядування на регіональному рівні появилось через 8-15 років після того, як було сформовано повноцінне самоврядування на базовому рівні. В Іспанії після Франко децентралізацію провели до рівня регіонів і тепер мають проблеми з сепаратизмом і не можуть провести децентралізацію до рівня муніципалітетів. В цих умовах я все більше схиляюсь до того, що чіпати обласний рівень можна лише через кілька років після сформування потужного базового рівня. Для цього рівня взагалі зміни до Конституції не обов”язкові.

Я вважаю, що у випадку відмови від проведення реформи адміністративно-територіального устрою та створення спроможних громад на базовому, вносити зміни до Конституції і створювати де-факто регіональне самоврядування є не доцільно і небезпечно.

  1. Що робити?

Продовжувати працювати і не спішити. Той хто спішить, завжди спізнюється. Все має відбуватись на швидкості, яка дає змогу рухатись, не зупинятись і не попадати в аварії. Сьогодні хтось говорить, що реформ не має, він їх не бачить. (я не маю на увазі сьогодні тут розслідування та покарання винних у розстрілах на Майдані. Якраз цьому виправдання не має.) А що ми хочемо побачити? Ми мали публічну дискусію щодо бачення? Які умови сьогодні у нас в економіці і які впливи на наш розвиток чи деградацію привносить війна? Ми ж завжди позиціонувались як країна-експортер металу, хімії та збіжжя. Метал і хімія це передусім Донбас, а там війна! Як компенсувати втрати? Це не прості питання, але про все слід пояснювати людям.

Чому не можна відмовитись від реформи територіального устрою, а особливо від утворення більших за розміром і більше економічно спроможних громад? Та тому, що сьогодні це єдина реформа, яка реально має свою дорожню карту, яка реально розпочалась через бюджетну реформу і в проведення якої уже включились мільйони людей в областях!

Якщо ми зараз зупинимось, більше в жодні реформи наші люди не повірять. Якщо ми не створимо потужні громади, чи принаймі не зможемо зробити так. аби значна частина громад мала змогу до швидкого саморозвитку ми попадаємо в ризик, коли потужні міські громади будуть розвиватись більш стрімко, а малі слабкі громади вмиратимуть на наших очах. Це вкрай небезпечно для нашого українського майбутнього.

Якщо ми зупинимось і не створимо потужного місцевого самоврядування на базовому рівні, нас введуть в оману і замінять децентралізацію посиленням регіонального рівня і ми матимемо сепаратизм , який точно за допомогою Кремля розвалить Україну.

Отже повноцінному місцевому самоврядуванню на базовому рівні – ТАК! Заміні децентралізації регіоналізацією – НІ! Покажемо нашим кремлівським «друзям», що українська демократична система є сильнішою та стійкішою від московського самодержавства.

«Всьопропало» на смітник, довіряймо собі, довіряймо родині, довіряймо друзям, сусідам і просто розумним та порядним людям. Таким чином ми вибудуємо суспільство довіри, якому не будуть страшні кремлівські гібридні війни.

Поділитися