Слідкуйте за новинами

Закон про комунальне співробітництво 20 червня 1994 року. ФРН, Баварія

Дата: 13.03.2012

Закон про комунальне співробітництво в редакції офіційного оприлюднення 20 червня 1994 року. ФРН, Баварія
(1) Цей закон регулює комунальне співробітництво між громадами, сільськими районами і округами. Адміністративно-територіальні об’єднання в межах своїх функціональних повноважень прирівнюються до громад; це ж стосується і власників земельних ділянок, що не належать громадам, але призначені для виконання громадських завдань, покладених на громаду в межах її території . Інші організації, установи або заклади публічного права, а також фізичні і юридичні особи приватного права можуть брати участь у співробітництві лише відповідно до положень цього Закону.
 

Зміст

Частина перша

Загальні норми

Ст. 1               Сфера застосуванння
Ст. 2               Правові форми комунального співробітництва
Ст. 3               Передумови комунального співробітництва

Частина друга

Ст. 4               Робочі об’єднання із звичайним статусом
Ст. 5               Робочі об’єднання із спеціальним статусом
Ст. 6               Ліквідація або вихід із складу робочих об’єднань із спеціальним статусом

Частина третя

Ст. 7               Учасники і їхні завдання
Ст. 8               Перехід повноважень
Ст. 9               (скасована)
Ст. 10             Зміст діяльності
Ст.11              Право на ухвалення статутів і постанов
Ст. 12             Повідомлення і дозволи
Ст. 13             Офіційне оприлюднення та набуття чинності
Ст. 14             Внесення змін, скасування і розірвання угоди
Ст. 15             Вибуття учасників угоди
Ст. 16             Обов’язкові угоди

Частина четверта

Цільові  об’єднання

Розділ 1

Утворення і засадничі положення

Ст. 17             Учасники і їхні завдання
Ст. 18             Утворення цільових об’єднань
Ст. 19             Зміст статуту об’єднання
Ст. 20             Дозвіл на статут об’єднання
Ст. 21                         Офіційне оприлюднення статуту об’єднання. Момент утворення цільового об’єднання
Ст. 22             Перехід функцій і повноважень, право на ухвалення постанов і статутів
Ст. 23             Статус роботодавця-юридичної особи
Ст. 24             Офіційне оприлюднення статутів і постанов цільових об’єднань
Ст. 25             Використання герба
Ст. 26             Обов’язкові для застосування норми
Ст. 27             Вирівнювання інтересів
Ст. 28             Обов’язкове об’єднання

Розділ 2

Організаційний устрій та управління

Ст. 29             Органи
Ст. 30             Правовий статус голови об’єднання та інших членів об’єднання
Ст. 31             Склад зборів об’єднання
Ст. 32             Скликання зборів об’єднання, гласність
Ст. 33             Рішення і вибори на зборах об’єднання
Ст. 34             Повноваження зборів об’єднання
Ст. 35             Вибори голови об’єднання
Ст. 36             Повноваження голови об’єднання
Ст. 37             Форми зовнішнього представництва
Ст. 38             Службові та посадові особи
Ст. 39             Виконавча дирекція і виконавчий директор

Розділ 3

Господарча діяльність об’єднання

Ст. 40             Обов’язкові для застосування норми
Ст. 41             Положення про бюджет
Ст. 42             Задоволення фінансових потреб
Ст. 43             Фінансова служба, система звітності і аудиту

Розділ 4

Зміна статуту об’єднання і припинення діяльності

Ст. 44             Зміна статуту об’єднання, розірвання договору з поважних підстав
Ст. 45             Вибуття членів об’єднання
Ст. 46             Припинення діяльності
Ст. 47             Процедура ліквідації
Ст. 48             Дозвіл, повідомлення і оприлюднення

Частина п’ята

Спільні комунальні підприємства

Ст. 49             Утворення
Ст. 50             Норми, що діють стосовно спільних комунальних підприємств

Частина шоста

Нагляд і оскарження

Розділ 1

Нагляд

Ст. 51             Засадничі положення
Ст. 52             Наглядові органи

Розділ 2

Ст. 53             Врегулювання спорів
Ст. 54                         Ухвалення рішення про винесення протесту (параграф 73 Положення про адміністративний суд)

Частина сьома

Перехідні і прикінцеві положення

Ст. 55                         Набуття чинності

Частина перша

Загальні норми

Ст. 1

Сфера застосування

(1) Цей закон регулює комунальне співробітництво між громадами, сільськими районами і округами. Адміністративно-територіальні об’єднання в межах своїх функціональних повноважень прирівнюються до громад; це ж стосується і власників земельних ділянок, що не належать громадам, але призначені для виконання громадських завдань, покладених на громаду в межах її території . Інші організації, установи або заклади публічного права, а також фізичні і юридичні особи приватного права можуть брати участь у співробітництві лише відповідно до положень цього Закону.
(2) Участь цільових об’єднань у комунальному співробітництві регулюється тими ж нормами, що діють стосовно громад, сільських районів і округів. Участь самостійних комунальних підприємств публічного права визначається нормами, які діють стосовно їхніх балансоутримувачів.
(3) Норми інших законів про комунальне співробітництво чи спільне виконання завдань у рамках приватного права зберігають свою чинність. Норми цього Закону, що діють стосовно цільових об’єднань, в т.ч. ст. 20, відповідно застосовуються до діяльності об’єднань з планування згідно з Кодексом про будівництво, не порушуючи при цьому положень § 205, абзац 2-5 Кодексу про будівництво.
(4) Цей закон не застосовується, якщо законодавством не допускається спільна реалізація завдань чи повноважень. Право на стягування податків та створення власної поліції не підлягає передачі (делегуванню).

Ст. 2

Правові форми комунального співробітництва

(1) З метою комунального співробітництва можуть засновуватися комунальні робочі об’єднання, укладатися цільові угоди, а також створюватися спільні комунальні підприємства.
(2) Утворення комунальних робочих об’єднань і укладання цільових угод не тягне за собою появу нових юридичних осіб.
(3) Цільові об’єднання є установами публічного права. Вони здійснюють управління своїми справами в рамках законів і під власну відповідальність.
(4) Спільні комунальні підприємства – це самостійні підприємства, що існують у правовій формі установи публічного права і створюються декількома територіальними громадами зі статусом юридичної особи

Ст. 3

Передумови комунального співробітництва

(1) Згідно з положеннями цього закону, громади, сільські райони і округи можуть здійснювати співробітництво з метою спільної реалізації обов’язкових завдань, або завдань згідно з їхніми правами. Це не поширюється на громади, що входять до одного й того ж адміністративно-територіального об’єднання, якщо це адміністративно-територіальне об’єднання в стані виконати відповідні завдання не менш ефективно і економічно вигідно.
(2) Якщо цим законом передбачено обов’язкове співробітництво (ст. 16 і 28), то воно може здійснюватися лише між однорідними територіальними громадами з правом юридичної особи, між громадами районного значення і районного підпорядкування, а також між сільськими районами та громадами районного значення, якщо на ці територіальні громади зі статусом юридичної особи покладені однакові обов’язкові завдання.

Частина друга

Комунальні робочі об’єднання

Ст. 4

Робочі об’єднання із звичайним статусом

(1) Громади, сільські райони і округи можуть створювати робочі об’єднання шляхом укладання публічно-правових договорів. В ньому можуть брати участь інші організації, заклади і установи публічного права, а також фізичні та юридичні особи приватного права.
(2) Робочі об’єднання займаються питаннями, які є спільною справою їхніх учасників. Вони, зокрема, виконують функцію взаємного узг Анатолій Ткачук
одження планування окремих учасників та діяльності установ, підготовки спільних планів забудови територій і забезпеченню спільного, економічно раціонального виконання завдань в межах великих сусідніх територій.
(3) Участь у робочих об’єднаннях не торкається прав і обов’язків учасників в частині виконання ними своїх завдань і повноважень у відносинах з третіми особами.
(4) В публічно-правовому договорі регулюються завдання робочого об’єднання, а в разі необхідності – регламент і покриття фінансових потреб. Договір набуває чинності відразу ж після його ухвалення і підписання всіма учасниками. В договорі може бути визначений інший термін набуття ним чинності.

Ст. 5

Робочі об’єднання із спеціальним статусом

(1) Існує можливість домовитися про те, що рішення робочого об’єднання стає обов’язковим для його учасників, якщо за нього проголосували уповноважені на це органи всіх учасників. Крім того, можна домовитися, що рішення з питань управління поточними справами, фінансових потреб, процедурних питань, ухвалення директив з планування і виконання окремих завдань стають обов’язковими для учасників робочого об’єднання, якщо за них проголосувала більшість уповноважених на це органів територіальних громад зі статусом юридичної особи, що є членами об’єднання.
(2) Можна домовитися про те, що уповноважені органи учасників зобов’язані протягом трьох місяців прийняти рішення з ініціативних пропозицій робочого об’єднання, причому в угоді можна передбачити і інший строк.

Ст. 6

Ліквідація або вихід із складу об’єднань із спеціальним статусом

(1) В разі ліквідаціїї робочого об’єднання із спеціальним статусом в разі необхідності відбувається поділ майна. Це питання повинне бути більш детально врегульоване в договорі.
(2) Якщо робоче об’єднання із спеціальним статусом створюється на невизначений час або більше ніж на 20 років, та в угоді про його створення слід визначити передумови, строки і форму виходу з нього його учасників (вихід за звичайних обставин). Вихід із робочого об’єднання із спеціальним статусом може здійснюватися і з важливої причини (вихід за надзвичайних обставин).

Частина третя

Цільові угоди

Ст. 7

Учасники і їхні завдання

(1) Громади, сільські райони і округи можуть укладати цільові угоди у формі публічно-правового договору.
(2) На основі цільової угоди  учасники (територіальні громади із статусом юридичної особи) можуть делегувати окремі або всі завдання, пов’язані з певним цільовим призначенням, одній із територіальних громад; територіальна громада зі статусом юридичної особи при цьому може, зокрема, дозволити решті громад використання закладу, що утримується нею. Обсяг делегованих завдань територіальної громади, що береться за їхнє виконання, повинен бути другорядним у порівнянні з відповідними власними завданнями цієї громади.
(3) На основі цільової угоди учасники (територіальні громади із статусом юридичної особи) можуть здійснювати спільне виконання окремих або всіх завдань, пов’язаних з певним цільовим призначенням, і створювати чи утримувати з цією метою спільні установи.
(4) В цільовій угоді може також бути передбачена можливість надання однією територіальною громадою своїх працівників у розпорядження інших територіальних громад для виконання їхніх завдань відповідно у встановленій часовій пропорції .
(5) Цільове об’єднання може укладати цільову угоду в міру необхідності виконання ним делегованих йому учасниками завдань. Крім цього, за згоди більше ніж двох третин від голосів членів зборів об’єднання, передбачених статутом, цільове об’єднання може у формі цільової угоди брати на себе завдання інших територіальних громад зі статусом юридичної особи, якщо:
1. ці завдання за своїм характером є аналогічними його завданням
2. обсяг завдань є другорядним у порівнянні з обсягом завдань, покладених на цільове об’єднання його учасниками
3. інші територіальні громади зі статусом юридичної особи залишили за собою в цільовій угоді право на управління виконанням завдань
4. в цільовій угоді досягнуто домовленості про належне відшкодування витрат
5. передача завдань відповідає міркуванням громадського блага, наприклад, спрямована на спрощення адміністрування чи зниження витрат в рамках співробітництва між суміжними громадами.

Ст. 8

Перехід повноважень

(1) Якщо на територіальну громаду зі статусом юридичної особи цільовою угодою покладається завдання (ст. 7, абзац 2), то їй передаються й повноваження, необхідні для виконання цього завдання, якщо у цільовій угоді у явній формі не передбачено чогось іншого.
(2) Інші учасники звільняються цільовою угодою від своїх встановлених законом обов’язків в міру делегування покладених на них законом завдань іншій територіальній громаді із статусом юридичної особи або переходу до неї відповідних повноважень.
(3) У випадках, передбачених ст. 7, абзац 3, повноваження залишаються за учасниками, вони не можуть здійснюватися спільно.
(4) Територіальні громаді із статусом юридичної особи, які згідно із ст. 7, абзац 4 можуть брати на роботу службові чи посадові особи, можуть делегувати їм повноваження, як і своїм службовцям.

Ст. 9

(скасована)

Ст. 10

Зміст

(1) В цільовій угоді повинні бути наведені завдання, що делегуються одній з територіальних громад-учасниць або ж які  повинні реалізовуватися спільно.
(2) В разі делегування завдань іншим учасникам у формі цільової угоди може бути надане право на заслуховування чи надання згоди з певних питань.
(3) У цільовій угоді може бути передбачена належне відшкодування витрат на виконання делегованих завдань, вони повинні обраховуватися таким чином, щоб не перевищувати видатків, розрахованих за принципами належного економічного господарювання.
(4) В разі спільної реалізації завдань в цільовій угоді потрібно визначити формулу розподілу витрат між учасниками.

Ст. 11

Право на ухвалення постанов і статутів

(1) У формі цільової угоди до територіальної громади із статусом юридичної особи, якій делегуються завдання, може переходити і право ухвалення постанов і статутів, необхідних для виконання цих завдань, дія яких поширюються також і на територію інших учасників. Дія вже чинних статутів і постанов територіальних громад із статусом юридичної особи через цільову угоду може поширюватися на територію її дії, проте вони повинні бути точно зазначені у цільовій угоді із з відсилкою до джерела. Інші учасники повинні у формі, передбаченій для оголошення їхніх статутів, вмістити посилання на оприлюднення своїх статутів чи постанов.
(2) У випадках, передбачених в абзаці 1, у цільовій угоді може встановлюватися можливість територіальної громади в межах чинності ухвалених нею статутів і постанов вживати всіх необхідних заходів, необхідних для їхнього виконання, як на своїй території.

Ст. 12

Повідомлення і дозволи

(1) Цільова угода, якою здійснюється делегування чи спільне виконання завдань, повинна повідомлятися наглядовому органу.
(2) Цільова угода, яка наділяє повноваженнями територіальну громаду-учасницю, потребує дозволу наглядового органу. У дозволі може бути відмовлено лише тоді, коли укладання цільової угоди суперечить міркуванням громадського блага, не допускається чинними положеннями чи суперечить нормам закону. Якщо згідно з  цільовою угодою йдеться про реалізацію делегованих повноважень і завдань, то наглядовий орган після  заслуховування органу фахового нагляду приймає рішення про видачу дозволу у встановленому порядку. Якщо орган фахового нагляду не надає відповіді протягом місяця з дня надходження запиту, наглядовий орган може виходити з того, що цільова угода не торкається питань, якими займається відповідний орган фахового нагляду.
(3) Якщо для виконання завдання, з метою чого було укладено цільову угоду, потрібний спеціальний дозвіл, то дозвіл на угоду не видається, якщо можна очікувати того, що у проханні про спеціальний дозвіл буде відмовлено.

Ст. 13

Офіційне оприлюднення та набуття чинності

(1) Наглядовий орган повинен офіційно оприлюднити цільову угоду, на яку потрібний дозвіл, а також наданий дозвіл у своєму відомчому віснику. Цільова угода починає діяти з дня її офіційного оприлюднення.
(2) Частини цільової угоди, на яку потрібний дозвіл, які стосуються лише відносин між самими учасниками і не торкаються прав і обов’язків третіх осіб, не потребують офіційного оприлюднення.
(3) Цільова угода, що повинна бути повідомлена наглядовому органу, починає діяти без офіційного оприлюднення відразу ж після її ухвалення і підписання всіма учасниками.
(4) У цільовій угоді може бути визначений строк початку її дії, що відрізняється від положень абзацу 1, речення 2, і абзацу 3.

Ст. 14

Внесення змін, скасування і розірвання угоди

(1) Якщо цільова угода повинна бути повідомлена наглядовому органу, то відповідно наглядовий орган має бути поставлений до відома і про зміни, що вносяться до неї, або рішення про скасування.
(2) Якщо цільова угода потребувала надання дозволу, то такий дозвіл потрібний і для внесення змін до неї чи її скасування. Положення ст. 12 про надання дозволу на укладання цільової угоди зберігають свою дію. У видачі дозволу на скасування угоди чи на зміну з причин розірвання може бути відмовлено лише з міркувань громадського блага, коли існують передумови для укладання обов’язкової угоди.
(3) Якщо термін дії цільової угоди не обмежений, або ж якщо вона укладається більше ніж на 20 років, то в ній має бути визначено передумови, строки  і форму можливого розірвання з боку одного з учасників (розірвання за звичайних обставин). Кожна цільова угода може розриватися і з поважної причини (розірвання за надзвичайних обставин).
(4) В разі скасування цільової угоди за необхідності відбувається розділ майна. Цільова угода має містити більш детальні положення з цього приводу.
(5) В разі зміни чи скасування цільової угоди діють відповідні положення ст. 13.

Ст. 15

Вибуття учасників

(1) Якщо територіальна громада, що бере участь у цільовій угоді, вливається до складу іншої територіальної громади або об’єднується з нею, то її місце посідає територіальна громада, до складу якої вливається громада-учасниця цільової угоди, чи до якої вона приєднується. Те ж стосується випадків поділу територіальної громади на багато інших територіальних громад, або ж переходу їхніх завдань чи повноважень, що є предметом цільової угоди, на одну або декілька територіальних громад із статусом юридичної особи.
(2) Кожен учасник може розірвати цільову угоду через три місяці після появи нової організації, якщо цьому не суперечать міркування громадського блага. При цьому діють відповідні положення ст. 13 і 14, абзац 1 і 2.

Ст. 16

Обов’язкова угода

(1) Якщо укладання цільової угоди з метою виконання обов’язкових завдань територіальної громаді із статусом юридичної особи продиктоване нагальними причинами громадського блага, наглядовий орган може встановити строк для територіальних громад-учасниць із статусом юридичної особи на укладання цільової угоди.
(2) Якщо в межах встановленого строку цільову угоду не буде укладено, наглядовий орган ухвалює нормативно-правовий акт, рівнозначний за своєю дією угоді між учасниками (обов’язкову угоду). До ухвалення наглядовим органом такого рішення він повинен дати територіальним громадам-учасницям зі статусом юридичної особи можливість висловити свою позицію (думку). Обговорення може відбуватися у формі спільної наради згідно зі ст. 9, абзац 2, речення 2.
(3) Зберігається дія ст. 8. 10, 11 і 13-15 відповідно. Проте зміни до обов’язкової угоди можуть вноситися її учасниками лише з дозволу наглядового органу. Видача дозволу здійснюється відповідно до ст. 12, абзац 2, речення 2 і 3 та абзацу 3.
(4) Учасники не можуть скасувати обов’язкову угоду за власною ініціативою. Якщо причини для її укладання зникли, то наглядовий орган повинен письмово повідомити про це учасників. В такому випадку обов’язкова угода продовжує діяти як звичайна цільова угода; вона може бути розірвана кожним з учасників впродовж строку в 6 місяців з моменту надходження повідомлення.

Частина четверта

Цільові об’єднання

Розділ 1

Утворення і засадничі положення

Ст. 17

Учасники і їхні завдання

(1) Громади, сільські райони і округи можуть об’єднуватися у цільові (добровільні) об’єднання і делегувати такому об’єднанню окремі або всі завдання певного цільового призначення.
(2) Окрім територіальних громад із статусом юридичної особи, зазначених в абзаці 1, членами цільового об’єднання можуть бути також інші організації, заклади чи установи публічного права, якщо їхня участь не виключається чинними для них спеціальними нормами. Членами цільового об’єднання можуть бути також фізичні і юридичні особи приватного права, якщо це сприяє виконанню покладених на нього завдань і не суперечить міркуванням громадського блага.
(3) Членство громади чи об’єднання громад поза межами Вільної держави Баварія чи іншої організації, установи або закладу публічного права, що не перебуває у віданні Вільної держави Баварія, у цільовому об’єднанні з місцезнаходженням у Вільній державі Баварія потребує дозволу державного міністерства внутрішніх справ. Те ж стосується випадків, коли громада, сільський район, округ або інші організації, заклади або установи, підпорядковані Вільній державі Баварія, хочуть стати членами цільового об’єднання з місцезнаходженням поза територією Вільної держави Баварія.

Ст. 18

Утворення цільового об’єднання

Правові відносини у цільовому об’єднанні врегульовуються в рамках цього закону у формі статуту об’єднання, який узгоджується його учасниками.

Ст. 19

Зміст статуту об’єднання

Крім того, статут об’єднання може містити й інші дані про:

  1. устрій і органи управління
  2.  принципи господарювання об’єднання
  3. ліквідацію в разі розпуску цільового об’єднання
  4. врегулювання спорів шляхом спеціальної арбітражної процедури
  5. інші правовідносини цільового об’єднання,

якщо в цьому Законі відсутні відповідні норми, або якщо він дозволяє врегулювання відповідного питання у статуті об’єднання.

Ст. 20

Дозвіл на статут об’єднання

(1) Для статуту об’єднання необхідно отримати дозвід наглядового органу. У дозволі може бути відмовлено лише тоді, коли утворення цільового об’єднання суперечить міркуванням громадського блага, не допускається діючими положеннями чи суперечить нормам закону. Якщо створення цільового об’єднання покликане забезпечити реалізацію делегованих йому завдань, то після консультацій з органами фахового нагляду наглядовий орган приймає рішення про видачу дозволу у встановленому порядку. Якщо орган фахового нагляду не надає відповіді протягом місяця з дня надходження запиту, наглядовий орган може виходити з того, що створення цільового об’єднання не торкається питань, якими займається відповідний орган фахового нагляду.
(2)  Якщо для виконання чи передачі завдання, заради якого було створено цільове об’єднання, потрібний спеціальний дозвіл, то дозвіл на статут об’єднання не видається, якщо можна очікувати того, що у спеціальному дозволі буде відмовлено.

Ст. 21

Офіційне оприлюднення статуту об’єднання, момент утворення цільового об’єднання

(1) Наглядовий орган повинен оприлюднити статут об’єднання та виданий на нього дозвіл у своєму відомчому віснику. Цільове об’єднання вважається створеним після оприлюднення цих оголошень, якщо у статуті об’єднання не передбачено пізнішого строку. Після оприлюднення оголошення у встановленому порядку пред’явити свої права в разі порушень закону при заснуванні цільового об’єднання можна лише з дією в майбутньому.
(2) Члени об’єднання, що є територіальними громадами зі статусом юридичної особи,  повинні у формі, передбаченій для оприлюднення їхніх уставів, послатися на опубліковане згідно з положеннями  абзацу 1, речення 1 оголошення.

Ст. 22

Перехід завдань і повноважень, право на ухвалення постанов і статутів

(1) Права і обов’язки членів об’єднання щодо виконання делегованих цільовому об’єднанню завдань та реалізації необхідних для цього повноважень переходять на цільове об’єднання.

Ст. 23

Статус роботодавця-юридичної особи

(1) Цільові об’єднання мають право бути роботодавцем для своїх службовців, якщо до їхнього складу належать лише організації, установи і заклади публічного права, що самі мають статус роботодавця-юридичної особи. Інші цільові об’єднання можуть наділятися таким правом з дозволу наглядового органу через статут об’єднання.
(2) Якщо у зв’язку із ліквідацією чи з інших причин завдання цільового об’єднання частково або цілком переходять до інших юридичних осіб публічного права з правом прийому на службу, то процедура прийому на роботу і правовий статус службовців та утримання службовців-пенсіонерів цільового об’єднання регулюються положеннями статей 51-54 і 69 баварського Закону про службовців, в разі переходу майна, що належить різним землям – §§ 16 -19 Закону про статус службовця. Статут цільового об’єднання, що має стати роботодавцем для службовців, повинен містити положення про те, хто бере на себе утримання і пенсійне забезпечення службовців у разі ліквідації цільового об’єднання без делегування його завдань іншим юридичним особам публічного права з правом прийому на службу.

Ст. 24

Офіційне оприлюднення статутів і постанов цільового об’єднання

(1) Цільове об’єднання оприлюднює свої статути і постанови у офіційному відомчому віснику. Якщо в нього немає офіційного відомчого вісника, статути і постанови оприлюднюються у відомчому віснику районної адміністрації чи сільського району або офіційних вісниках всіх учасників, якщо ж територіальна сфера дії цільового об’єднання виходить за межі одного сільського району – в офіційному віснику наглдядового органу чи офіційних вісниках всіх учасників.
(2) Члени об’єднання – територіальні громади зі статусом юридичної особи – зобов’язані послатися на оприлюднення згідно з абзацем 1 у формі, передбаченій для оприлюднення їхніх уставів.

Ст. 25

Використання герба

(1) Цільове об’єднання не має ані прапора, ані герба. За згоди одного з членів об’єднання воно може використовувати його герб. Використання малого державного герба регулюється спеціальними нормами, що діють в цьому випадку.

Ст. 26

Обов’язкові для застосування норми

(1) В разі відсутності у цьому Законі чи визначених ним статутах об’єднань спеціальних норм, до цільового об’єднання застосовуються ті ж норми, що діють у відношенні громад. Якщо до цільового об’єднання у формі комунальної громади зі статусом юридичної особи належать лише сільські райони або сільські райони й округи, то діють норми, що стосуються сільських районів, якщо лише округи, то норми, що поширюються лише на округи. З дозволу наглядового органу статут об’єднання може передбачати відповідно застосування норм, що на відміну від положень речень 1 і 2 є чинними для інших територіальних громад зі статусом юридичної особи, які входять до його складу.
(2) У статутах цільових об’єднань можуть бути передбачені грошові стягнення за порушення громадського порядку, якщо це допускається нормами, що можуть застосовуватися у відповідності з абзацем 1.
(3) Стосовно передумов та процедури ухвалення постанов, порушення яких карається штрафом або ж у разі адміністративних порушень грошовим стягненням, зберігається дія положень ст. 24 земельного Закону про кримінальну відповідальність та про ухвалення постанов. Обов’язковий дозвіл згідно із ст. 47, абзац 1 земельного Закону  про кримінальну відповідальність та про ухвалення постанов передбачений лише для цільових об’єднань, до складу яких входять виключно громади або сільські райони зі статусом юридичної особи. Обов’язкове подання необхідних документів згідно зі ст. 47. абзац 2 земельного Закону про кримінальну відповідальність та про ухвалення постанов передбаченелише для цільових об’єднань, до складу яких входять виключно громади районного підпорядкування.
(4)
Постанови, ухвалювати які мають право цільові об’єднання, приймаються зборами об’єднань, термінові постанови – головою об’єднання у формі постанови об’єднання.

Ст. 27

Вирівнювання інтересів

(1) Окрім статуту об’єднання його учасники можуть приймати письмові домовленості про вирівнювання (збалансування) недоліків і переваг, що випливають із утворення цільового об’єднання. Те ж стосується вирівнювання недоліків та переваг, що випливають із діяльності цільового об’єднання, якщо врегулювання з цього питання у статуті об’єднання чи шляхом встановлення розподілу коштів у об’єднанні є неможливим чи недоцільним. Наглядовий орган має бути проінформований про ці домовленості.
(2) За поданням всіх учасників, що можуть претендувати на компенсацію з метою вирівнювання інтересів, наглядовий орган врегульовує це питання. У випадку з обов’язковими об’єднаннями він може вдаватися до такого вирівнювання й тоді, коли вважає його необхідним, а відповідні учасники не змогли порозумітися впродовж визначеного наглядовим органом строку.

Ст. 28

Обов’язкове об’єднання

(1) Якщо заснування цільового об’єднання для виконання обов’язкових завдань територіальної громади зі статусом юридичної особи продиктоване нагальними міркуваннями громадського блага, наглядовий орган може встановити належний строк для створення цільового об’єднання.
(2) Якщо в межах встановленого строку створення цільового об’єднання не відбулося, воно створюється наглядовим органом шляхом видачі статуту об’єднання (обов’язкове об’єднання). До ухвалення рішення наглядовим органом він повинен надати територіальним громадам-учасницям можливість висловити свої міркування щодо створення цільового об’єднання та статуту об’єднання; обговорення може відбутися у формі спільної наради згідно зі ст. 18, абзац 3, речення 2. Зберігають свою силу відповідно і положення ст. 21.
(3) Положення абзаців 1 і 2 вступають у силу відповідно тоді, коли з причин, вказаних у абзаці 1, необхідно приєднати до існуючого цільового об’єднання ще одну територіальну громаду зі статусом юридичної особи.
(4) Норми, що стосуються змісту статуту об’єднання (ст. 19), дійсні і для обов’язкових об’єднань. В разі необхідності у статуті об’єднання має бути врегульоване питання про забезпечення об’єднання службовими особами.

Розділ 2

Організаційний устрій та управління

Ст. 29

Органи

(1) Необхідними органами цільового об’єднання є збори об’єднання і особа, яка головує в об’єднанні (голова об’єднання). У статуті об’єднання може бути врегульоване питання про порядок і можливість створення комітету об’єднання чи інших комітетів для ухвалення відповідних рішень.

Ст. 30

Правовий статус голови об’єднання та інших членів зборів об’єднання

(1) Голова об’єднання, його заступники та інші члени зборів об’єднання працюють на громадських засадах.
(2) Цільове об’єднання виплачує відшкодування членам зборів об’єднання у відповідності з нормами Положення про громаду, що стосуються компенсацій для членів громади, які працюють на громадських засадах. Члени зборів об’єднання, які не є головою об’єднання, головами комітетів чи їхніми заступниками, мають згідно із ст. 31, абзац 2, речення 1 право лише на відшкодування своїх видатків. Застосовуються відповідно норми ст. 20а, абзац 4 Положення про громаду; їхня дія не поширюється на членів зборів об’єднання за посадою, котрі є місцевими чиновниками, що обираються на певний строк; вони підлягають дії норм законодавства, яким регулюється діяльність службовців, що працюють за сумісництвом.
(3) Мешканці громад, сільських районів чи округів, що є членами об’єднання, і можуть обиратися до його органів, можуть відмовитися від посади чи продовження виконання своїх посадових обов’язків члена зборів об’єднання лише за наявності поважних причин. Поважною причиною, зокрема, може вважатися вік, професійний чи сімейний стан, стан здоров’я чи інші особисті обставини зобов’язаної особи, які перешкоджають вступу на посаду чи подальшому виконанню посадових обов’язків. Рішення про наявність поважних підстав ухвалюється територіальною громадою зі статусом юридичної особи, котра призначає члена зборів об’єднання.

Речення 1 не застосовується у випадках, коли посадовим особам протягом діяльності на громадських засадах надається відпустка без виплати службового окладу, або коли їхні службові права і обов’язки призупиняються у зв’язку із обранням до законодавчого органу; це ж стосується і службовців.

Ст. 31

Склад зборів об’єднання

(1) Збори об’єднання складаються із голови об’єднання та інших членів зборів об’єднання. Кожний учасник об’єднання делегує принаймні одного члена до зборів об’єднання. Статутом об’єднання може бути встановлено, що окремі або всі учасники об’єднання делегують до зборів об’єднання декілька своїх представників, або що представники окремих учасників об’єднання можуть мати декілька голосів; крім того можна передбачити можливість виключно єдиного голосування багатьох представників одного з учасників об’єднання. Якщо учасниками об’єднання є фізичні чи юридичні особи приватного права, їхні голоси не повинні загалом перевищувати двох п’ятих від кількості голосів, встановленої у статуті об’єднання; це не стосується юридичних осіб приватного права, капітал яких цілком або переважно перебуває у громадській власності. Представництво територіальної громади із статусом юридичної особи у зборах об’єднання повинне бути співвідносним з її часткою у спільному виконанні завдань.
(2) Громаду на зборах об’єднання за посадою представляє перший бургомістр (голова), сільський район – ландрат (начальник районної адміністрації), округ – президент ради округу. За згоди осіб, вказаних у реченні 1, та їхніх обраних заступників територіальна громада, що бере участь в цільовому об’єднанні, може висунути інші особи в якості своїх представників. Інші представники територіальної громади із статусом юридичної особи на зборах об’єднання призначаються органами територіальної громади, що ухвалюють рішення.
(3) Членів зборів об’єднання за посадою, відсутніх з поважних причин, можуть заміщати їхні заступники; в разі їхньої згоди територіальні громади можуть призначати й інших заступників. Інших заступників членів зборів об’єднання призначають відповідно учасники об’єднання, що делегують до нього своїх представників. Члени зборів об’єднання не можуть заміщувати один одного.
(4) Строк перебування на посаді призначених членів зборів об’єднання та їхніх заступників складає 6 років. Винятком з цього правила є
1. члени представницького органу учасника об’єднання, в яких закінчується строк обрання або які достроково вибувають із складу представницького органу
2. штатні члени ради громади, у яких закінчився строк служби.
Члени зборів об’єднання та їхні заступники виконують свої посадові обов’язки до вступу на посаду нових членів зборів об’єднання.

Ст. 32

Скликання зборів об’єднання, гласність

(1) Якщо голову об’єднання ще не обрано, збори об’єднання скликаються наглядовим органом, в інших випадках – у письмовій формі головою об’єднання. У запрошенні повинні бути вказані час і місце, а також питання, що виносяться на обговорення, воно має бути надіслане членам зборів об’єднання не пізніше ніж за тиждень до засідання. У термінових випадках голова зборів об’єднання може скоротити цей строк до 24 годин.
(2) Збори об’єднання скликаються щонайменше один раз в рік. Крім того, вони повинні скликатися в разі відповідного звернення щонайменше третини членів зборів  об’єднання із зазначенням питань, які пропонуються для обговорення. У статуті об’єднання може бути передбачене звернення іншої кількості членів зборів об’єднання або ж інші особи, що мають право на таке звернення.
(3) Представники наглядового органу мають право участі у зборах об’єднання. За їхнім поданням їм надається слово.
(4) Норми Положення про громаду, які стосуються гласності, зберігають відповідно свою дію, якщо згідно із ст. 26, абзац 1, речення 2 і 3 не повинні застосовуватися норми, передбачені для сільських районів або округів.

Ст. 33

Рішення і вибори на зборах об’єднання

(1) Збори об’єднання є правомочними, якщо всі члени зборів об’єднання були запрошеними у встановленому порядку і число присутніх членів зборів об’єднання з правом голосу складає більшість від передбаченої статутом об’єднання кількості голосів. При цьому голоси учасників об’єднання згідно зі ст. 31, абзац 1, речення 4  не повинні перевищувати голосів інших членів зборів. Якщо збори об’єднання у зв’язку із неправомочністю на ухвалення рішень, не зумовленої особистою участю більшості членів зборів об’єднання, впродовж чотирьох тижнів скликаються вдруге для розгляду тих же питань, то, не зважаючи на речення 2, незалежно від числа осіб, що з’явилися на засідання, вони є правомочними; на це слід чітко вказати у другому запрошенні.
(2) Рішення приймаються простою більшістю голосів, якщо інше не передбачено законом чи статутом об’єднання. При рівній кількості голосів подання вважається відхиленим. Голосування проводиться відкрито. Учасники об’єднання можуть давати інструкції своїм членам зборів об’єднання щодо голосування. Голосування всупереч цим інструкціям не тягне за собою наслідків для чинності рішення, ухваленого зборами об’єднання.
(3) При обранні діють відповідно норми абзацу 1. Голосування – таємне. Обирається той, хто отримав більше половини поданих дійсних голосів. Якщо в першому турі більшості не набирається, відбувається переголосування між двома кандидатами, що набрали найбільшу кількість голосів. За рівності голосів при переголосуванні рішення приймається за допомогою жереба. Якщо в першому турі однакову кількість голосів набрали три або більше кандидатів, рішення про те, хто з них проходить на переголосування, приймається жеребкуванням. Якщо один із кандидатів набрав найбільше голосів, а два чи більше кандидатів наступну найбільшу однакову кількість голосів, питання про участь у переголосуванні одного з цих кандидатів разом із кандидатом, що набрав найбільше голосів, вирішується за допомогою жереба.
(4) Відповідно застосовуються норми Положення про громаду щодо неучасті з причин особистої зацікавленості. Проте вони не поширюються на участь членів зборів об’єднання
1. у виборах
2. у обговоренні та голосуванні рішень, які можуть принести одному з учасників об’єднання пряму вигоду (перевагу) чи заподіяти шкоду.

Ст. 34

Повноваження зборів об’єднання

(1) Завдання цільового об’єднання здійснюються зборами об’єднання, якщо цим законом, статутом об’єднання чи спеціальними рішеннями зборів об’єднання не передбачено можливість самостійного ухвалення рішень головою об’єднання, комітетом об’єднання чи іншим органом для ухвалення рішень або виконавчим директором.
(2) На голову об’єднання, комітет об’єднання чи інший орган для ухвалення рішень або виконавчого директора не можуть бути покладені такі завдання:
1. рішення про будівництво або суттєве розширення закладів, що служать виконанню завдань об’єднання
2. рішення про видачу, зміну чи скасування статутів і постанов
3. рішення про бюджетний статут та додаткові бюджетні статути, отримання додаткових кредитів впродовж поточного виконання бюджету
4. рішення про фінансовий план
5. затвердження річного балансу та фінансових результатів за поточний рік, а також звіту про результати фінансової діяльності без його детального розгляду
6. вибори голови об’єднання та його заступників, призначення членів комітету об’єднання та встановлення розмірів відшкодування
7. створення, комплектація і ліквідація інших комітетів
8. видача, зміна або скасування регламенту зборів об’єднання
9. видача, зміна чи скасування виробничого статуту власного підприємства або статуту комунального підприємства цільового об’єднання
10. рішення про прямі чи опосередковані паї (долі), а також відчудження паїв (долей) цільового об’єднання у власності підприємства приватної форми права
11. рішення про зміни у статуті об’єднання, ліквідацію цільового об’єднання та призначення ліквідаторів.

Ст. 35

Вибори голови об’єднання

(1) Голова об’єднання і його заступник обираються  зборами об’єднання із числа його учасників згідно зі ст. 33. абзац 3. Збори об’єднання можуть обирати ще одного заступника. Голова об’єднання повинен бути законним представником громади чи сільського району або президентом окружної ради, що належать до цільового об’єднання.
(2) Голова об’єднання і його заступники обираються строком на 6 років, якщо ж вони перебувають на виборній посаді в органах місцевої влади одного з учасників об’єднання – на період перебування на цій посаді. Вони виконують свої посадові обов’язки після завершення строку свого обрання до вступу на посаду новообраного голови об’єднання.
(3) Статут об’єднання може відхилятися від норм абзаців 1 і 2.

Ст. 36

Повноваження голови об’єднання

(1) Голова об’єднання представляє цільове об’єднання у його зовнішніх відносинах. Він готує питання, що виносяться на обговорення зборів об’єднання і головує на них.
(2) Крім того, голова об’єднання забезпечує виконання рішень зборів об’єднання і вирішує в межах своїх повноважень всі питання, які згідно з Положенням про громаду і в силу закону покладаються на першого бургомістра (голову громади).
(3) Спеціальним рішенням зборів об’єднання на нього зі збереженням положень ст. 34, абзацу 2 можуть покладатися й інші питання для самостійного виконання.
(4) Голова об’єднання може делегувати окремі свої повноваження своїм заступникам, а в питаннях управління поточними справами – службовим особам цільового об’єднання, або ж за згоди учасника об’єднання – на його повноважний представницький орган чи службових осіб цього органу.

Ст. 37

Форми зовнішнього представництва

(1) Заяви, з яких випливають зобов’язання для цільового об’єднання, складаються у письмовій формі, а в електронному варіанті повинні мати кваліфікований електронний підпис з можливістю його перевірки. Заяви підписуються головою об’єднання або його заступником із зазначенням посади. Вони можуть також підписуватися за умови наявності довіреності, що відповідає встановленим вимогам, також і службовими особами цільового об’єднання.
(2) Положення абзацу 1, речення 1 не застосовуються, якщо йдеться про повсякденні справи, що регулярно повторюються і не мають суттєвого фінансового значення.

Ст. 38

Службові та посадові особи

(1) До повноважень зборів об’єднання належать:

Збори об’єднання можуть делегувати повноваження, передбачені реченням 1, комітету об’єднання або іншому органу з ухвалення рішень. У цільових об’єднаннях, штатний розпис яких включає понад 400 штатних посад, збори об’єднання можуть делегувати голові об’єднання повноваження, передбачені реченням 1, для посадових осіб до розряду оплати А 14, а для найманих працівників – до тарифного розряду 14 за тарифним договором про публічну службу або до відповідного розміру оплати; при цьому застосовуються положення ст. 36, абзац 4.
(2) Правові повноваження в кадрових питаннях, зазначені в ст. 36, абзац 4, що стосуються посадових осіб цільового об’єднання до розряду оплати А 8 і найманих працівників цільового об’єднання до тарифного розряду 8  згідно з тарифним договором про публічну службу або до відповідного розміру оплати, перебувають в компетенції голови об’єднання.
(3) Голова об’єднання здійснює службовий нагляд за службовими особами цільового об’єднання. Він є начальником по службі для посадових і службових осіб.

Ст. 39

Виконавча дирекція і виконавчий директор

(1) Цільове об’єднання повинне утримувати управління справами (виконавчу дирекцію), якщо це необхідно для належної організації його роботи. Виконавча дирекція підтримує голову об’єднання згідно з його вказівками в управлінні поточними справами.
(2) Виконавчу дирекцію очолює керівник (виконавчий директор), якщо виконавчий директор не призначається – голова об’єднання. Збори об’єднання можуть покладати на виконавчого директора своїм рішенням за згоди голови об’єднання для самостійного виконання:
1. повноваження голови об’єднання відповідно до ст. 36, абзац 2.
2. інші справи, зі збереженнями положень ст. 34, абзац 2.
Якщо збори об’єднання делегували ці повноваження виконавчому директору, він отримує право на представництво цільового об’єднання у його зовнішніх відносинах. Виконавчий директор бере участь у засіданнях зборів цільового об’єднання з дорадчим голосом.

Розділ 3

Господарча діяльність об’єднання

Ст. 40

Обов’язкові для застосування норми

(1) Якщо цим законом не передбачено інше, господарча діяльність регулюється нормативно-правовими актами про комунальне господарство, або згідно зі статтею 26, абзац 1, речення 2 чи 3 – нормативно-правовими актами про господарчу діяльність сільських районів чи округів. Статутом об’єднання може бути передбачене виконання головою об’єднання або його виконавчим директором функцій заводського комітету і дирекції підприємства зборів об’єднання.
(2) Якщо головним завданням цільового об’єднання є виробнича діяльність підприємства, управління яким здійснюється на основі положень нормативно-правових актів про муніципальні підприємства, статутом об’єднання може бути передбачене застосування цих положень також і до до бюджетного господарства, управління майном, а також здійснення касових операцій та фінансово-бухгалтерської діяльності цільового об’єднання. В такому випадку в бюджетному статуті замість проекту бюджету має бути встановлений план економічного розвитку.
(3) Якщо головне завдання цільового об’єднання полягає в організації діяльності лікарні, управління якою здійснюється згідно з положеннями нормативно-правового акту про бухгалтерську звітність лікарень, а також про господарчу діяльність комунальних лікарень, статутом об’єднання може передбачатися поширення дії цих норм на господарчу діяльність об’єднання. Тут також діє положення абзацу 2, речення 2.

Ст. 41

Бюджетний статут

(1) Голова об’єднання вчасно, але принаймні за місяць до ухвалення рішення про бюджетний статут, ознайомлює з його проектом учасників об’єднання.
(2) Збори об’єднання можуть ухвалити рішення про те, що фінансове планування не здійснюється.

Ст. 42

Покриття фінансових потреб

(1) Цільове об’єднання стягує з учасників об’єднання відрахування (внески), якщо надходження від спеціальних платежів за послуги, що надаються ним, або ж інші надходження виявляються недостатніми, щоб покрити фінансові потреби. Сплата обов’язкових відрахувань (внесків) окремими учасниками об’єднання може бути обмежена в бюджетному статуті до встановленої максимальної суми або ж повністю виключена.
(2) Розмір відрахувань (внесків) повинен обраховуватися з урахуванням вигоди, яку отримують окремі учасники об’єднання від виконання завдань цільового об’єднання, та з урахуванням їхньої виробничої потужності. В разі доцільності в основу можуть бути покладені й інші критерії (напр. величина, кількість мешканців, базові принципи перерозподілу коштів, витрати кожного учасника об’єднання). Якщо стягнення (внески) обраховуються на основі базових принципів перерозподілу коштів, застосовуються норми про відрахування частки з місцевих бюджетів до бюджету районів, а якщо до складу цільового об’єднання належать лише округи – положення про відрахування частки з місцевих бюджетів до бюджетів округів.
(3) Розмір відрахувань встановлюється у бюджетному кодексі для кожного бюджетного року. Відповідно застосовуються положення ст. 19 Закону про фінансове вирівнювання між державою, громадами та об’єднаннями громад; у повідомленні про перерозподіл коштів може визначатися строк сплати, що відрізняється від цієї норми.
(4) Для стягнення комунальних відрахувань (зборів) застосовуються норми законодавства про комунальні збори; при цьому зберігається дія ст. 1, абзац 4, речення 2.

Ст. 43

.Фінансова служба. Система звітності і аудиту

(1) Статутом об’єднання може бути передбачена необхідність широкого залучення відомства з перевірки фінансової звітності одного із учасників об’єднання в якості експерта для перевірки річного фінансового звіту або річного господарського балансу.
(2) Перевірка фінансової і бухгалтерської звітності, що охоплює декілька населених пунктів, здійснюється членами Баварської комунальної спілки аудиту, у випадках з іншими цільовими об’єднаннями – державними ревізійними службами при районних радах (контрольно-ревізійними органами немісцевого значення).

Розділ 4

Зміна статуту об’єднання, і ліквідація

Ст. 44

Зміна статуту об’єднання, розірвання угоди з поважних підстав

(1) Зміна завдань об’єднання, вихід учасників об’єднання та їхнє виключення ухвалюється більшістю у дві третини голосів, інші зміни у статуті об’єднання – простою більшістю від передбаченої статутом кількості голосів на зборах об’єднання. Статут об’єднання може передбачати вищу більшість або ж необхідність згоди певних чи всіх учасників об’єднання.
(2) Рішення про узяття на себе інших завдань або про зміну статуту об’єднання у випадках, передбачених ст. 23, абзац 2, речення 2, вимагає згоди учасників об’єднання, інтересів яких воно торкається. Рішення про вступ чи вихід передбачає подання (звернення) відповідного учасника. Виключення допускається лише в разі наявності важливих для цього підстав.
(3) Без огляду на абзац 1 кожен учасник об’єднання в разі наявності важливих підстав може розірвати договір про членство.

Ст. 45

Вихід учасників об’єднання

(1) Якщо організація публічного права, що є учасником об’єднання, вливається до складу іншої організації або ж зливається з нею, то організація публічного права, до складу якої входить чи з якою зливається учасник об’єднання, займає місце колишнього учасника об’єднання. Те ж стосується випадків, в яких одна організація ділиться на декілька інших, або коли її завдання і повноваження переходять до однієї чи багатьох інших організацій.
(2) Цільове об’єднання після завершення трьохмісячного строку з моменту вступу в дію змін може виключити нову організацію простою більшістю від числа голосів. передбачених статутом. В той же період часу організація може в односторонньому порядку заявити про свій вихід із цільового об’єднання.
(3) Абзаци 1 і 2 діють відповідно і стосовно інших учасників об’єднання.

Ст. 46

Припинення діяльності

(1) Для припинення діяльності цільового об’єднання потрібна більшість у дві третини від передбаченого статутом числа голосів на зборах об’єднання. Відповідно діють положення ст. 44, абзац 1, речення 2.
(2) Учасники не можуть за власною ініціативою ліквідувати обов’язкове об’єднання. Якщо підстави для його примусового утворення відпали, наглядовий орган повинний повідомити це у письмовій формі обов’язковому об’єднанню. Це не має наслідків для подальшого існування цільового об’єднання у формі добровільного об’єднання. Цільове об’єднання повинне оприлюднити це повідомлення учасникам об’єднання на зборах, що мають бути негайно скликаними. Впродовж шести місяців з моменту зборів об’єднання кожен його учасник може заявити про свій вихід.
(3) Цільове об’єднання припиняє свою діяльність, якщо його завдання повністю покладаються законом чи спеціальним законодавчим актом на іншу юридичну особу публічного права. Воно ліквідовується також тоді, коли в його складі залишається лише
один учасник, в такому випадку цей учасник замінює собою цільове об’єднання.

Ст. 47

Процедура ліквідації

(1) В разі припинення діяльності цільового об’єднання воно повинне пройти через процедуру ліквідації. Це відбувається і у випадках ліквідації, згідно зі ст. 46, абзац 3, речення 1, без загального правонаступництва. Цільове об’єднання вважається існуючим до завершення процедури ліквідації, якщо це необхідно для досягнення мети ліквідації.
(2) Ліквідатором є голова об’єднання, якщо зборами об’єднання не ухвалено іншого рішення.
(3) Ліквідатор завершує всі поточні справи і розрахунки і стягує фінансові вимоги. Для завершення угод, не доведених до кінця, він може укладати нові угоди. Він спеціально  звертається до відомих йому кредиторів, а через офіційне оголошення – до інших кредиторів  -з вимогою заявити свої претензії.
(4) Ліквідатор задовольняє претензії кредиторів. Решта майна об’єднання згідно з формулою розподілу в момент ліквідації розподіляється між учасниками об’єднання.
(5) Статут об’єднання може передбачати дещо іншу процедуру ліквідації. Статутом об’єднання процедура ліквідації цільового об’єднання з переважно господарчими (економічними) функціями повинна бути приведена у відповідність з комерційним правом.
(6) Якщо один із учасників вибуває із складу об’єднання, процедура ліквідації не відбувається. Статут об’єднання може передбачати розподіл майна із учасником об’єднання, що вибуває із його складу; статут обов’язкового об’єднання повинен включати в себе положення про розподіл майна.

Ст. 48

Дозвіл, повідомлення і оприлюднення

(1) Дозвіл наглядового органу видається на:

Порядок видачі дозволу визначено в ст 20. Видачі дозволу на виключення, вихід, розірвання договору з поважної причини і ліквідацію можуть перекоджати міркування громадського блага, але лише в тих випадках, коли існують передумови для створення обов’язкового об’єднання .
(2) Зміни у статуті обов’язкового об’єднання, не зазначені в абзаці 1, реченні 1, пункт 1, а також вихід у випадках, передбачених ст. 46, абзац 2, речення 5, повинні повідомлятися наглядовому органу.
(3) Наглядовий орган зобов’язаний офіційно оприлюднити у своєму відомчому віснику всі заходи, необхідні для отримання дозволу чи пов’язані з обов’язковим наданням відомостей, в т.ч. й інформацію про самі необхідні дозволи. Заходи набувають чинності на наступний день після оприлюднення, якщо у статуті об’єднання чи у рішенні про ліквідацію не зазначено інший строк. В разі ліквідації цільового об’єднання в порядку, передбаченому ст. 46, абзац 3, наглядовий орган повинен розмістити у своєму відомчому віснику інформацію про ліквідацію і перехід завдань. Учасники об’єднання-територіальні громади зі статусом юридичної особи зобов’язані у формі, передбаченій їхніми статутами для оголошень, вмістити посилання на опубліковану інформацію наглядового органу.

Частина п’ята

Спільні комунальні підприємства

Ст. 49

Утворення

(1) Громади, сідьські райони і округи через узгодження статуту підприємства можуть створювати спільне комунальне підприємство. Вони також можуть вступати до існуючого комунального підприємства чи існуючого спільного комунального підприємства; вступ відбувається шляхом змін у статуті підприємства, погоджених між сторонами. Передумови для створення і вступу визначаються загальними нормами законодавства про комунальні підприємства. Учасники можуть виокремлювати існуючі власні та муніципальні підприємства із складу загального комунального підприємства в порядку загального правонаступництва. Домовленість про виокремлення має бути включена у статут підприємства.
(2) Комунальне підприємство може зливатися з іншим у спільне комунальне підприємство шляхом домовленості про відповідні зміни у статуті поглинаючого підприємства в порядку загального правонаступництва.
(3) Комунальне підприємство цільового об’єднання, до якого входять лише комунальні організації, може й надалі діяти як спільне комунальне підприємство учасників об’єднання, якщо вони в порядку загального правонаступництва погодили злиття цільового об’єднання з комунальним підприємством у спільне комунальне підприємство і внесли відповідну зміну у статут підприємства. Цільове об’єднання в розумінні речення 1, що має на своєму балансі муніципальне чи власне підприємство, в порядку загального правонаступництва може бути трансформоване у спільне комунальне підприємство, якщо його учасники дійшли згоди про таку трансформацію і статут підприємства. Рішення, передбачені реченнями 1 і 2, необхідно довести до відома уповноваженого наглядового органу, якщо ж ці рішення стосуються обов’язкового об’єднання, для їхнього ухвалення необхідно отримати дозвіл.
(4) Підприємство, що належить до правової форми „товариство із залученим капіталом” (члени якого несуть відповідальність лише своїми вкладами) і учасниками якого є виключно декілька комунальних організацій публічного права, шляхом зміни форми може бути перетворене у спільне комунальне підприємство. Перехід з однієї форми в іншу дозволяється в разі відсутності спеціальних прав у розумінні § 23 Закону про зміну форми підприємства, а також відсутності права третіх осіб на частки (паї) власників(засновників), що змінюють свою форму. Зміна форми передбачає:
1. узгодження статуту підприємства спільного комунального підприємства комунальними організаціями, що беруть участь у його створенні
2. одноголосно ухвалене рішення про реорганізацію товариства, що змінює свою форму, його акціонерами.
Відповідно застосовуються положення §§ 193-195, 197-199, 200, абзац 1 і § 201 Закону про зміну форми підприємства. Реєстрація в торговому реєстрі відбувається в порядку, встановленому § 198 Закону про зміну форми підприємства, і здійснюється уповноваженим представницьким органом товариства із залученим капіталом. Якщо у товаристві із залученим капіталом створено заводський комітет, він продовжує виконувати свої  функції і після зміни правової форми у складі спільного комунального підприємства до наступних чергових виборів ради представників трудового колективу.
(5) Рішення, зазначені у абзацах 1-3, починають діяти через день після оприлюднення статуту підприємства чи змін у ньому, якщо у статуті підприємства не встановлено пізніший строк. Відповідно діють положення ст. 21, абзац 1, речення 3. Перетворення товариства із залученим капіталом у спільне комунальне підприємство набуває чинності з моменту його реєстрації, якщо ж воно не реєструється, з моменту запису про зміну форми у торговому реєстрі; відповідно застосовуються положення § 202, абзац 1 і 3 Закону про зміну форми підприємства.

Ст. 50

Норми, що діють стосовно спільних комунальних підприємств

(1) Якщо нижче не наведено інших врегулювань, застосовуються норми, чинні для комунальних підприємств громад, сільських районів і округів згідно зі ст. 26, абзац 1.
(2) Статут підприємства спільного комунального підприємства повинен містити також дані про:
1. правових суб’єктів (акціонерів) підприємства
2. місцезнаходження підприємства
3. розмір внеску в уставний капітал кожного акціонера (внесок в основний капітал)
4. територіальну сферу дії, якщо підприємству делегуються суверенні повноваження і право на ухвалення  статутів і постанов
5. розподіл місць і голосів в адміністративній раді.
На статут підприємства спільного комунального підприємства поширюються відповідні положення ст. 23, речення 2. Якщо здійснюються майнові внески, в статуті підприємства повинен бути визначений об’єкт майнового внеску і розмір основного капіталу, якого стосується майновий внесок.
(3) Статут підприємства оприлюднюється у відомчому віснику наглядового органу. Порядок офіційного оприлюднення статутів і постанов спільного комунального підприємства визначено відповідно в ст. 24. абзац 1.
(4) Представництво акціонерів (власників) спільного комунального підприємства в адміністративній раді здійснюється в порядку, встановленому ст. 31, абзац 1, речення 2,3 і 5 та абзац 2. Головуючий член адміністративної ради обирається нею; при цьому діють відповідно положення ст. 35, абзац 1 і 3.
(5) В міру відповідальності власників (акціонерів) за фінансовими зобов’язаннями спільного комунального підприємства вони виступають в якості солідарного боржника. Якщо іншого не передбачено у статуті підприємства, вирівнювання інтересів у внутрішніх відносинах визначається за розміром внеску в уставний капітал.
(6) Рішення про зміни в статуті підприємства і ліквідацію спільного комунального підприємства приймаються адміністративною радою. Зміни у завданнях підприємства, вступ до числа засновників і вихід, збільшення уставного капіталу, злиття чи ліквідація ухвалюються всіма засновниками (акціонерами). В цих випадках діють відповідно положення ст. 44. абзац 2, речення 1 і 2, абзац 3, і ст. 45. Процедура ліквідації спільного комунального підприємства здійснюється головою правління в якості ліквідатора, в іншому діють положення ст. 47.
(8) Державне міністерство внутрішніх справ уповноважене у формі постанови, що має силу закону, врегульовувати такі питання:

Частина шоста

Нагляд і оскарження

Розділ 1

Нагляд

Ст. 51

Засадничі положення

(1) Цільові об’єднання і спільні комунальні підприємства підлягають державному нагляду. В разі здійснення завдань, що відносяться до їхньої сфери дії, вони підлягають правовому нагляду, в разі здійснення делегованих завдань – ще й фаховому нагляду. Застосовуються положення ст. 26, абзац 1; дія норм статуту об’єднання чи підприємства виключається.
(2) Нагляд за територіальними громадами зі статусом юридичної особи поширюється на делеговані їм цільовими угодами завдання і повноваження. Відповідно діють положення абзацу 1, речення 2.

Ст. 52

Наглядові органи

(1) Наглядовими органами є
1. Державне міністерство внутрішніх справ
а) якщо до кола учасників належить округ або Вільна держава Баварія
б) якщо учасником є інша федеральна земля або громада чи об’єднання громад іншої федеральної землі чи Федерація;
2. Уряд округу, якщо до кола учасників належать сільські райони чи громади районного значення;
3. В решті випадків – районні адміністрації.
Якщо учасники у випадку, передбаченому п. 2, належать до багатьох урядових округів, або у випадку п. 3 – до багатьох сільських районів, то вони відносяться до компетенції наглядового органу, в сфері компетенції якого перебуває місцезнаходження цільового об’єднання чи спільного комунального підприємства, або ж організація, на яку цільовою угодою покладено виконання певного завдання.
(2) Якщо членства в цільовому об’єднанні набуває громада, сільський район, округ або інша організація, заклад чи установа публічного права, що підлягають нагляду Вільної держави Баварія з місцезнаходженням поза межами Вільної держави Баварія, державне міністерство внутрішніх справ може домовитися з вищим наглядовим органом, в компетенції якого перебуває місцезнаходження цього цільового об’єднання, про контролюючий його наглядовий орган. Те ж стосується участі громади, сільського району чи округу у спільному комунальному підприємстві з місцезнаходженням поза територією Вільної держави Баварія.
(3) Якщо наглядовими органами є державне міністерство внутрішніх справ чи уряд округу, вони можуть призначити наглядовим органом безпосередньо підпорядкований їм орган влади. Таке рішення може обмежуватися також лише окремими заходами з нагляду. Призначення іншого відомства наглядовим органом і обсяг його повноважень повідомляється учасникам об’єднання у письмовій формі.
(4) Ці положення не торкаються повноважень фахових наглядових органів.

Розділ 2

Врегулювання спорів, оскарження

Ст. 53

Врегулювання спорів

В разі виникнення спорів
1. щодо прав і обов’язків учасників, які випливають з цільової угоди
2. між цільовим об’єднанням та його учасниками, якщо вони є рівноправними сторонами конфлікту
3. між учасниками цльового об’єднання в рамках відносин всередині об’єднання
4. між засновниками (акціонерами) спільного комунального підприємства у зв’язку із участю в фінансуванні та управлінні підприємства
для улагодження суперечок потрібно звертатися до наглядового органу, якщо в цільовій угоді або статуті об’єднання чи підприємства не передбачено спеціальної процедури арбітражу.

Ст. 54

Ухвалення рішення про винесення протесту

(§ 73 Положення про адміністративний суд)

В разі опротестування адміністративного акту цільового об’єднання приймається рішення про винесення протесту

Частина сьома

Перехідні і прикінцеві положення

Ст. 55

Набуття чинності

(1) Цей закон є невідкладним. Він набуває чинності з 1 липня 1966 року.
(2) Якщо у правових чи адміністративних актах є посилання на Закон про цільові об’єднання від 7 червня 1939 року або окремі його положення, вони заміняються цим Законом і його відповідними положеннями.

 

Поділитися