Слідкуйте за новинами

Продовольча безпека та диверсифікація ринку харчових продуктів. Міркування на важливу тему

Дата: 11.08.2026

Анатолій Ткачук

Продовольча безпека та диверсифікація ринку харчових продуктів. Міркування на важливу тему

І. Яким є ринок харчових продуктів в Україні наразі?

Ринок харчових продуктів в Україні впродовж останніх двох років війни мав тенденцію до концентрації у найбільших мережах продовольчих рітейлерів. Їх частка на ринку зростала, натомість частка малих продавців та локальних продуктових ринків скорочувалася.

Детальні причини цього варто аналізувати глибше, але частково такі тренди пов’язані з війною, порушеною логістикою, економією на масштабі та автоматизацією усіх процесів – від доставки продуктів, до впровадження кас самообслуговування.

З приведеної вище таблиці добре видно, що близько 70% ринку продовольства в Україні зараз займають великі рітейлери та їх нішеві торгові бренди.

ІІ. Частки ринку продовольчих ритейлерів України (2025–2026 рр.)

Отже 70% ринку продовольства належить великим рітейлерам, але у цьому сегменті організованого (мережевого) продовольчого рітейлу виділяються (Топ-10 FMCG-операторів) з таким розподілом виторгу та ринкових часток:

Отже АТБ-Маркет, Fozzy Group та Novus на трьох мають понад 80% ринку продовольчого рітейлу, або понад 56% ринку продовольства в Україні.

Така концентрація в умовах війни є не надто доречною. Аби над цим замислитися, слід поглянути на карту ударівросійського агресора по продовольчим мережам у 2026 році.

ІІІ. Ракетні удари про продовольчих складах 2026

Росія завдала дуже значних руйнувань складам, елеваторам, птахофабрикам у перший рік повномасштабного вторгнення. В 2023-24 роках продовольчий ринок адаптувався до воєнних загроз і далі знову почалась концентрація ринків у великих продавців.

В 2026 році цілком очевидно, що РФ знову пробує позбавити українців доступу до звичного набору харчових продуктів у великих мережах.

В таблиці зведено дані про найбільш руйнівні удари по продовольчим складам та ринкам в 2026 році

З цієї таблиці чітко видно, що пріоритетними цілями для російських ударів є якраз найбільші мережі, від яких залежить продовольча безпека переважної більшості українців.

Висновки/міркування:

1. Війна вступила у нову фазу: перед кремлем стоїть відверте завдання здолати український тил різними способами і потенційний голод тут займає не останнє місце.
2. Концентрація продовольчого ринку в руках кількох дуже великих гравців містить значні ризики для стійкості продовольчого ринку взагалі, особливо у великих містах.
3. Великі автоматизовані склади для зберігання та логістики значних обсягів продовольства є вразливими і можуть бути знищені практично всі, що несе безпосередню загрозу продовольчій безпеці.
4. Знищення великих складів та потреба створення нових місць зберігання неминуче призведе до зростання вартості харчових продуктів.
5. Аби гарантувати забезпечення мінімально необхіднихобсягів харчових потреб українців, слід стимулювати прямі продажі продуктів малими та (або) локальнимивиробниками у великих і середніх містах, спростити режим входження їх на продовольчі ринки.
6. Підтримка домогосподарств, які вирощують продовольчі товари для власного споживання та частково на продаж також була б не зайвою.
7. В програмі Уряду на наступний період варто передбачити кроки, які б через стимулювання прямого доступу на ринок місцевих виробників та підтримку дрібних продавців знизили б залежність ринку від найбільших рітейлерів.

 

Цей матеріал підготовлено в рамках проекту Організаційні та ІТ-підтримувані моделі для розвитку місцевих продовольчих ринків для забезпечення продовольчої безпеки в регіоні Балтійського моря та Україні

Проєкт SFSC4FoodSec – це транснаціональна ініціатива, яку очолює Шведський університет сільськогосподарських наук (SLU) та фінансує Шведський інститут. Проєкт реалізується у партнерстві SLU (Швеція), IsoTech (Польща), Інститутом громадянського суспільства (Україна), Латвійським сільським форумом (Латвія) та Університетом Вітаутаса Великого (Литва).