Про сільські території. Частина 2.

У попередній частині статі більшою мірою йшлося про визначення змісту терміну «сільські території», їх характеристики, а тут спробуємо поміркувати про проблеми окремих соціальних груп, що проживають у сільських територіях. Правильна ідентифікація соціальних груп та їх проблем загалом уможливлює визначити способи впливу для вирішення чи мінімізації проблем людей, відтак ми підходимо до європейського розуміння стратегічного планування та проєктного підходу: мета нашої роботи не у створенні документів чи реалізації проєктів – а у вирішенні проблеми. Документи планування та різні проєкти є лише інструментамидосягнення мети.

В таблиці зроблено спробу згрупувати проблеми та їх причини для окремих категорій/соціальних груп сільського населення.

На основі наведених припущень щодо ідентифікованих проблем для сільського населення та причин їх виникнення можна спроєктувати напрями та способи державного втручання для вирішення чи мінімізації означених проблем.

На наш погляд, для зупинення деградації сільських територій, стабілізації чисельності населення та подальшого розвитку сільських територій потрібноздійснити концентрацію зусиль на таких напрямах:

НАПРЯМ 1. РОЗВИТОК МІСЦЕВОГО ПОТЕНЦІАЛУ

Саме на базі місцевого потенціалу, пошуку його конкурентних переваг та розуміння його природніх обмежень має будуватись робота, спрямована на зростання доходів сільських жителів та пожвавлення місцевої економіки за такими пріоритетами: підтримка зайнятості; диверсифікація місцевої економіки; розвиток людського капіталу.

НАПРЯМ 2. ПОКРАЩЕННЯ ДОСТУПНОСТІ, РОЗВИТОК ІНФРАСТРУКТУРИ

Через обмежені потреби у трудових ресурсах для традиційного сільськогосподарського виробництва, сільські території потребують багатосекторної економікита можливості зайнятості місцевого населення поза сільськогосподарським виробництвом. Це, в свою чергу,потребує зв’язності сільських територій та їх доступності до основних ринків та економічних центрів. Відтак за цим напрямом доречні наступні пріоритети: покращення доступності сільських територій до центрів територіальних громад та ключових міст; розвиток сільської інфраструктури.

В межах кожного з напрямів та пріоритетів мають бути опрацьовані нормативні, організаційні заходи, визначені інструменти перетворення пріоритетів у операційні документи – регіональні та місцеві програми, що складаються, у свою чергу, із заходів та проєктів розвитку, які безпосередньо мають вирішити чи мінімізувати ідентифіковані проблеми та причини їх появи.

Більш детально про зазначене буде у наступній частині цієї роботи.

Цей матеріал створено у рамках реалізації проєкту «Політика згуртованості в Україні: крок на зустріч з Європейським Союзом» який здійснюється ГО «Інститут громадянського суспільства» за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Зміст цього матеріалу представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження».