Адаптація Протоколу №3 до Європейської конвенції, обговорення проекту.

Дата: 13.05.2013

Ми уже писали раніше у коментарі щодо проблем із перекладом міжнародних документів у сфері транскордонного співробітництва.На наше переконання потрібне якнайшвидше гармонізувати переклади цих документів з українською термінологією та між собою. Проте навіть виконання такої роботи не вирішить питання про реальне застосування українськими суб’єктами норм цих документів, оскільки в українському законодавстві відсутні норми, які б давали можливість органам місцевого самоврядування користуватись можливостями, які надають Конвенція та Протокол №3.

Зараз ви маєте змогу ознайомитись з порівняльною таблицею де викладено норми чинного закону про транскордонне співробітництво та пропозиції щодо його змін, аби перевести Протокол №3 в площину реального застосування.
Це лише перша редакція проекту необхідних змін, тому ми із задоволенням готові розглянути пропозиції до проекту чи відповісти на запитання по суті проблеми.

Проект

11.05.13

Порівняльна таблиця змін до Закону «Про транскордонне співробітництво» згідно проекту Закону України “Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів у зв’язку з ратифікацією Протоколу № 3 до Європейської рамкової конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями стосовно об’єднань єврорегіонального співробітництва (ОЄС)” (редакція А. Ткачука)

Чинний закон	Нова редакція	коментар
Стаття 2. Мета та принципи транскордонного співробітництва	Стаття 2. Мета та принципи транскордонного співробітництва
Метою транскордонного співробітництва є розвиток соціально-економічних, науково-технічних, екологічних, культурних та інших зв’язків між суб’єктами та учасниками транскордонного співробітництва на основі таких принципів:	Метою транскордонного співробітництва є регіональний, міський, сільський розвиток, охорона довкілля, поліпшення діяльності закладів та підприємств, що надають послуги місцевому населенню, взаємодопомога у надзвичайних ситуаціях, сприяння економічному та соціальному прогресу прикордонних регіонів і зміцненню солідарності, яка об’єднує народи Європи на основі таких принципів:	У преамбулі рамкової конвенції мета означена більш чітко «співробітництво у сферах регіонального, міського, сільського розвитку, охорона довкілля, поліпшення діяльності закладів та підприємств, що надають послуги місцевому населенню, взаємодопомога у надзвичайних ситуаціях, сприяння економічному та соціальному прогресу прикордонних регіонів і зміцненню солідарності, яка об’єднує народи Європи.» Виглядає можливим внести відповідні зміни і у статтю 2.
Стаття 5. Сфери та організаційні форми транскордонного співробітництва	Стаття 5. Сфери та організаційні форми транскордонного співробітництва
Суб’єкти транскордонного співробітництва України відповідно до законодавства можуть обирати інші форми транскордонного співробітництва.	Суб’єкти транскордонного співробітництва України відповідно до законодавства можуть створювати об’єднання євро регіонального співробітництва, обирати інші форми транскордонного співробітництва.	Таке доповнення виглядає тут доречним, оскільки стаття стосується сфер та форм ТКС, а ОЄС є якраз формою ТКС. Таким чином прокладається місточок до появи ОЄС у інших статтях.
Стаття 7. Повноваження суб’єктів транскордонного співробітництва України	Стаття 7. Повноваження суб’єктів транскордонного співробітництва України
Суб’єкти транскордонного співробітництва України в межах своїх повноважень та відповідно до законодавства України: укладають угоди про транскордонне співробітництво і забезпечують їх виконання;

забезпечують виконання зобов’язань України за міжнародними договорами України про транскордонне співробітництво;

беруть участь у розробленні та реалізації спільних проектів (програм);

приймають рішення про вступ до відповідних міжнародних асоціацій, інших об’єднань;

вносять пропозиції щодо запровадження спеціального порядку пропуску через державний кордон;

вносять у разі потреби у встановленому порядку пропозиції щодо внесення змін до актів законодавства з питань транскордонного співробітництва.Суб’єкти транскордонного співробітництва України в межах своїх повноважень та відповідно до законодавства України:укладають угоди про транскордонне співробітництво і забезпечують їх виконання;

беруть участь у розробленні та реалізації спільних проектів (програм);

приймають рішення про вступ до відповідних міжнародних асоціацій, інших об’єднань;

створюють органи транскордонного співробітництва відповідно до цього закону;
вносять пропозиції щодо запровадження спеціального порядку пропуску через державний кордон;

вносять у разі потреби у встановленому порядку пропозиції щодо внесення змін до актів законодавства з питань транскордонного співробітництва;

здійснюють інші повноваження у сфері транскордонного співробітництва відповідно до чинного законодавства та міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Це доповнення якраз стосується повноважень суб’єктів ТКС і одним із таких повноважень є створення органів, про що йде мова у наступних статтях, а це не базується на повноваженнях.

Таке доповнення важливе з точки зору статті 19 Конституції України. Ми тут не закриваємо перелік, даючи змогу уникнути необхідності внесення нових змін у разі ратифікації нових міжнародних документів, якщо такі будуть достатньо детальними. Стаття 8. Угоди про транскордонне співробітництво Стаття 8. Угоди про транскордонне співробітництво Суб’єкти транскордонного співробітництва України в межах своїх повноважень та відповідно до законодавства можуть укладати угоди про транскордонне співробітництво. Угоди регламентують правові, організаційні, економічні та інші аспекти співробітництва.

Суб’єкти транскордонного співробітництва України за запитами центральних органів виконавчої влади, до компетенції яких належать питання транскордонного співробітництва, надають інформацію щодо виконання угод про транскордонне співробітництво, а також про його результати. Суб’єкти транскордонного співробітництва України в межах своїх повноважень та відповідно до законодавства можуть укладати угоди про транскордонне співробітництво. Угоди регламентують правові, організаційні, економічні та інші аспекти співробітництва.

У випадках, визначених законодавством, угоди підлягають погодженню з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної регіональної політики та Міністерством закордонних справ України.Таке доповнення прямо випливає із частини 4 статті 3 Рамкововї конвенції та частинам 4-5 Протоколу №3 до цієї Конвенції. По суті це доповнення має створити систему погодження угод, їх облік та нагляд за реалізацією, аби така діяльність не суперечила Рамковій конвенції та національному законодавству. Стаття 9. Органи транскордонного співробітництва Стаття 9. Органи транскордонного співробітництва Орган транскордонного співробітництва виконує завдання, покладені на нього територіальними громадами, їх представницькими органами, місцевими органами виконавчої влади, відповідно до його повноважень та у порядку, передбаченому законодавством України.Орган транскордонного співробітництва виконує завдання, покладені на нього територіальними громадами, їх представницькими органами, місцевими органами виконавчої влади, відповідно до його повноважень та у порядку, передбаченому законодавством України. Доповнити новою частиною:Орган транскордонного співробітництва у формі об’єднання євро регіонального співробітництва має статус юридичної особи і створюється відповідно до національного законодавства держави за його місцем розміщення.Згідно логіки побудови нинішнього закону про ТКС у нас можуть бути різні органи ТКС, частина з них уже існує у формі різних асоціацій чи громадських організацій, інші будуть утворюватись у формі юридичної особи із спеціальним статусом – ОЄС. Саме тому тут пропонується додати ще одну частину статті. Стаття 9-1. Об’єднання євро-регіонального співробітництва 1. Об’єднання єврорегіонального спіробітництва – орган транскордонного співробітництва, що створюється у формі юридичної особи відповідно до законодавства держави, за місцем знаходження цього органу(його штаб-квартири)з метою заохочення, підтримки та розвитку в інтересах місцевого населення транскордонного та між територіального співробітництва між його членами у сферах спільної компетенції та відповідно до власних повноважень.

2. Об’єднання євро регіонального співробітництва є неприбутковою організацією і не має на меті отримання прибутку для його розподілу між своїми членами, засновниками чи пов’язаними з ними особами.

3. Об’єднання єврорегіонального співробітництва можуть створюватись у організаційно-правовій формі непідприємницького товариства або установи[1].

4. Засновниками[2] об’єднання євро регіонального співробітництва в Україні можуть бути територіальні громади в особі відповідно сільської, селищної, міської ради, районні та обласні ради, областей , що межують з державами членами Ради Європи та відповідні органи місцевої влади сусідньої/сусідніх держав-членів Ради Європи, які мають на те повноваження згідно національного законодавства.

5. Територіальні громади в особі відповідно сільської, селищної, міської ради, районні та обласні ради, областей , що межують з державами членами Ради Європи можуть бути засновниками та/або членами об’єднання євро регіонального співробітництва на території сусідньої держави-члена Ради Європи.

6. Створення, реєстрація та діяльність об’єднання євро регіонального співробітництва в Україні відбувається відповідно до чинного законодавства України з урахуванням особливостей цього закону.Пропонується додати кілька статей, що стосуються особливостей утворення ОЄС. Мінімальні норми, проте достатні, аби закон реально міг працювати. Стаття 9-2. Утворення об’єднання євро регіонального співробітництва в Україні1. Утворення об’єднання євро регіонального співробітництва в Україні здійснюється на підставі угоди про створення об’єднання, підписаної повноважними представниками учасників та затвердженої рішеннями відповідних місцевих рад.

2. В угоді визначається перелік учасників об’єднання, мета його утворення, організаційно-правова форма, місцезнаходження, зобов’язання учасників щодо дій, пов’язаних із утворенням об’єднання та ресурсів, які передаються учасниками об’єднання на момент створення. Додатком до угоди є статут об’єднання єврорегіонального співробітництва(установчий акт – якщо об’єднання створюється у формі установи).

3. Угода, статут(установчий акт) складається українською мовою та мовами держав, суб’єкти яких є учасниками об’єднання при чому всі тексти мають однакову юридичну силу.

4. Попередньо-узгоджені проекти угоди та статуту(установчого акта) подаються на погодження до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної регіональної політики, який разом із Міністерством закордонних справ України протягом місяця з моменту подання, здійснює перевірку цих документів на відповідність міжнародним зобов’язанням України у сфері транскордонного співробітництва та погоджує утворення об’єднання чи відмовляє у погодженні.

5. Державна реєстрація об’єднання єврорегіонального співробітництва здійснюється за місцем його розміщення відповідно до закону.

6. Форма типової угоди про створення об’єднання єврорегіонального співробітництва, статуту(установчого акта) затверджуються Кабінетом Міністрів України. Стаття 9-3. Участь українських суб’єктів транскордонного співробітництва у об’єднанні єврорегіонального співробітництва, що створюється за межами України 1. Суб’єкти, визначені у частині 5 статті 9-1 цього закону можуть бути засновниками/членами об’єднання єврорегіонального співробітництва , що створюється на території сусідньої держави-члена Ради Європи за умови отримання повідомлення про погодження своєї участі у об’єднанні відповідно до вимог частини 4 статті 9-2 цього закону. Стаття 9-4. Забезпечення діяльності об’єднання єврорегіонального співробітництва 1. Об’єднання єврорегіонального співробітництва здійснює свою діяльність на основі майна та ресурсів, переданих йому засновниками/членами.

2. Об’єднання має власний бюджет/кошторис, який затверджується на кожен наступний рік органами управління об’єднання.

3. Джерелами надходжень до бюджету об’єднання можуть бути:

1) кошти засновників/членів об’єднання;

2) дотації або субсидії з державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів;

3) кошти програм міжнародної технічної, благодійної, гуманітарної допомоги;

4) надходження від основної діяльності;

5) пасивні доходи;

6) кошти або майна, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань, грантів.

4. Кошти та майно об’єднання при його ліквідації не підлягає розподілу між засновниками/членами, а після погашень заборгованості перед кредиторами підлягає використанню на цілі, визначені угодою про його утворення. Стаття 12. Функції центральних органів виконавчої влади у сфері державної підтримки транскордонного співробітництва Стаття 12. Функції центральних органів виконавчої влади у сфері державної підтримки транскордонного співробітництва Центральні органи виконавчої влади, до компетенції яких належать питання транскордонного співробітництва, відповідно до законодавства: надають правову, інформаційну, методичну, організаційну підтримку суб’єктам і учасникам транскордонного співробітництва України;

розробляють порядок підготовки проектів (програм) транскордонного співробітництва та державних програм розвитку транскордонного співробітництва;Центральні органи виконавчої влади, до компетенції яких належать питання транскордонного співробітництва, відповідно до законодавства:надають правову, інформаційну, методичну, організаційну підтримку суб’єктам і учасникам транскордонного співробітництва України;

погоджують, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, участь суб’єктів територіального співробітництва в об’єднанні євро регіонального співробітництва або відмовляють в ній, з підстав, встановлених законодавством України або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України;
розробляють порядок підготовки проектів (програм) транскордонного співробітництва та державних програм розвитку транскордонного співробітництва;Зроблене доповнення повноважень щодо погодження участі в ОЄС Необхідні зміни до інших законів України Податковий кодекс 157.1. Ця стаття застосовується до неприбуткових установ та організацій, зареєстрованих згідно з вимогами законодавства та внесених органами державної податкової служби в установленому порядку до Реєстру неприбуткових організацій та установ, які є:а) органами державної влади України, органами місцевого самоврядування та створеними ними установами або організаціями, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів;157.1. Ця стаття застосовується до неприбуткових установ та організацій, зареєстрованих згідно з вимогами законодавства та внесених органами державної податкової служби в установленому порядку до Реєстру неприбуткових організацій та установ, які є:а) органами державної влади України, органами місцевого самоврядування та створеними ними установами або організаціями, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів, а також об’єднаннями євро регіонального співробітництва, створеними відповідно до закону; 157.2. Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у підпункті “а” пункту 157.1 цієї статті, отримані у вигляді:
коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань;пасивних доходів;

коштів або майна, які надходять до таких неприбуткових організацій як компенсація вартості отриманих державних послуг, у тому числі доходів державних навчальних закладів, отриманих від виготовлення та реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг, у тому числі від надання платних послуг, пов’язаних з їх основною статутною діяльністю;

дотацій або субсидій, отриманих з державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів або в межах технічної чи благодійної, у тому числі гуманітарної, допомоги, крім дотацій на регулювання цін на платні послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через них їх отримувачам згідно із законодавством, з метою зниження рівня таких цін.157.2. Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у підпункті “а” пункту 157.1 цієї статті, отримані у вигляді:
коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань;пасивних доходів;

. коштів засновників/членів та доходів від основної діяльності для об’єднань євро регіонального співробітництва. Закон «Про місцеве самоврядування в Україні»Стаття 26. Виключна компетенція сільських, селищних, міських рад Стаття 26. Виключна компетенція сільських, селищних, міських рад 21) прийняття рішень про об’єднання в асоціації або вступ до асоціацій, інших форм добровільних об’єднань органів місцевого самоврядування та про вихід з них;21) прийняття рішень про об’єднання в асоціації або вступ до асоціацій, інших форм добровільних об’єднань органів місцевого самоврядування та про вихід з них;21-1) прийняття рішень про створення об’єднання єврорегіонального співробітництва, приєднання до такого об’єднання або про вихід з них; Стаття 43. Питання, які вирішуються районними і обласними радами виключно на їх пленарних засіданнях Стаття 43. Питання, які вирішуються районними і обласними радами виключно на їх пленарних засіданнях 15) прийняття рішень щодо об’єднання в асоціації, вступ до асоціацій та інших форм добровільних об’єднань органів місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад, а також про вихід з них;15) прийняття рішень щодо об’єднання в асоціації, вступ до асоціацій та інших форм добровільних об’єднань органів місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад, а також про вихід з них;15-1) прийняття рішень про створення об’єднання єврорегіонального співробітництва, приєднання до такого об’єднання або про вихід з них;

[1] Варто більш детально обговорити організаційно-правові форми. Товариство передбачає членство – засновники стають членами товариства і беруть участь в управлінні ОЄС, якщо ж це установа – то засновники лише визначають порядок формування органів управління і призначають перші такі органи. Ще в принципі може бути і комунальне підприємство, але тут значно більше обмежень: від юридичних – його засновниками не можуть бути різні громади до політичних/психологічних – орган ТКС – підприємство. Для міжнародного права напевне найкраще підходить товариство, це як корпорація, яка може бути і підприємницькою(комерційною) і непідприємницькою(некомерційною). З установою простіше у стабільності, зміна конфігурації у місцевій раді не веде до можливого виходу із ОЄС. –

[2] Тут потрібне додаткове обговорення питання можливих засновників та взагалі учасників. Відповідно до Рамкової конвенції та Протоколу №3 коло таких засновників визначено досить широке(частина 1 статті 3), проте самі ці міжнародні документи передбачають встановлення державами власних обмежень щодо засновників/членів, як територіальне так і суб’єктне(частина 2 статті 2 Конвенції). На мою думку варто обмежити перелік винятково місцевими радами, які у своєму рішенні можуть покласти виконання рішення на виконком, або МДА, якщо мова йтиме про районний та обласний рівень.