Кліматичні зміни та адаптація до них

17 липня 2024 року Національний інститут стратегічних досліджень проводив круглий стіл «Перспективи розвитку аграрного сектору України в умовах кліматичних змін». У цьому заході взяли участь передусім науковці, які працюють у цій темі, представник профільного міністерства. Говорили про ризики та можливості сільського господарства в нових умовах.

Мав короткий виступ на цьому заході і директор з науки та розвитку Інституту громадянського суспільства Анатолій Ткачук. Основні тези його виступу наступні:

1. Інститут громадянського суспільства багато років працює з територіальними громадами, допомагаючи їм у розробці стратегій розвитку. При цьому ми рекомендуємо мати принаймні одну оперативну ціль, яка спрямована на адаптацію до кліматичних змін. При роботі над проектами стратегічних документів ми розглядаємо різні можливі сценарії впливу на розвиток громади зовнішніх чинників і обираємо найбільш вірогідний. В цьому ключі виникає доречне запитання – а чи є в Україні розроблені сценарії, що може відбуватись з українською економікою та громадянами в умовах прискорення кліматичних змін? Адже внесок сільськогосподарського виробництва прямо чи опосередковано забезпечує понад половину ВВП України.
2. В контексті планування адаптаційних заходів варто віднайти відповідь і на таке запитання: яка структура сільського господарства є більш стійкою до кліматичних змін – високотоварне зернове господарство на величезних площах полів чи дрібнотоварне багатосекторне на малих площах? Очевидно, що на це запитання має дати відповідь насамперед наука.
3. У виступах учасників зверталась увага на обмеження водних ресурсів і ерозію ґрунтів. А чи не впливає на це зокрема неадекватна парадигма тотального зернового виробництва в країні? Кількість опадів за рік не знизилась чи знизилась частково, просто змінився їх розподіл по місяцях і опади стають сконцентрованішими, коли за день може випасти місячна норма. Куди дівається ця вода? Вона спливає, її нема де накопичитись, адже осушено болота, розорано луки, вирубано мокрі ліси. Може пора повернутись до відновлення цих природніх накопичувачів вологи?

Що стосується ерозії ґрунтів, то напевне вітри, які не мають завад на полях у сотнях гектарів можуть видути в повітря мільйони тонн наших чорноземів. Можливо подрібнення полів та висадка комбінованих лісосмуг зменшить вітрову ерозію і це не нові дослідження, це насамперед забутий досвід.

4. Сільські жителі сьогодні мають основні доходи із власних малих земельних ділянок. В умовах кліматичних змін отримання доходів при попередніх підходах до вирощування традиційної городини стає все більш проблемним, що може економічно спонукати жителів сіл на прискорене виселення у міста. Тому допомога домогосподарствам у переорієнтуванні городництва на нові умови була б дуже доречною, як з боку держави, територіальних громад так і з боку науки.
5. В доповіді головуючого, серед проблем було названо і таку, як відведення земель під нову забудову. Як на мене проблема у іншому – хаотична висотна забудова, яка мало придатна до життя в умовах кліматичних змін. У нас мало населення і багато земель, тому нам можна і треба переглянути підходи до політики забудови, тим паче, що наша традиційна система розселення ще зберігається і це треба використати. Низькоповерхова досить автономно орієнтована забудова, напевне є кращим варіантом такої адаптації.
6. Також неодноразово йшлося про наступ степу на лісостеп і пустелі на степ. Це тривожні тенденції. Тому можливо слід згадати ініціативу про висадження мільярду дерев і почати формувати бар`єрний ліс зі Сходу на Захід країни, аби зупинити чи принаймні загальмувати опустелювання.

В умовах прискорення кліматичних змін важливо аби ми всі зрозуміли, що адаптація до цих змін не можлива зусиллями когось одного – президента, уряду, ОДА чи місцевої ради. Вона можлива через включення людини, через домогосподарства при вчасних і фахових рішеннях органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які допомагають конкретній особі, місцевому бізнесу зробити необхідне для себе, для громади і для майбутнього країни.