Консультація з питань доповнення стратегій розвитку окремих територіальних громад Одеської області положеннями щодо культури та креативних індустрій

ГО «Арт Емес» у 2021 році за підтримки Українського культурного фонду реалізовує дослідницький проект «Формування культурної політики у сфері розвитку культурних та креативних індустрій об’єднаних територіальних громад Одеської області» (грантова менеджерка Вікторія Карпенко) у партнерстві з 5 громадами, а саме: Ананьївська, Ренійська, Кілійська, Вилківська, Любашівська. Зокрема проект передбачає фокусування стратегічного планування у громадах на пріоритетах розвитку культури і креативних індустрій. Відтак грантова менеджера після відповідного вебінару звернулася за індивідуальною консультацією до Інституту громадянського суспільства.

Запит на індивідуальну консультацію містив такі конкретні запитання:

1. Чи можуть бути стратегії культури у такому вигляді включені до Стратегії розвитку громади? Чи краще їх оформити Планом розвитку культури та креативних індустрій, а до нього розробити план заходів і туди включити розроблені проєкти, а потім винести на голосування?
2. Яка форма подачі стратегій розвитку культури для включення до Стратегії? Це має бути клопотання від громадськості? Якщо так, може маєте форму звернення?
3. Якщо Стратегія вже прийнята, то як ініціювати реалізацію проєктів? Як правильно їх оформити: Планом заходів, як додатком до Стратегії, чи взагалі ініціювати внесення змін? Це важливо, бо ми орієнтуємо громади на подачу проєктів на конкурс УКФ на наступний грантовий сезон і, бажано, щоб крім самого проєкту,  було видно, що громада підтримує його реалізацію  а сам проєкт відповідає вектору розвитку громади.
4. Як ви бачите розвиток сільських громад? Чи треба їм культура, чи не є утопією розвиток креативних індустрій в громадах на периферії?

Також були надані напрацьовані під час проекту УКФ матеріали щодо діагностики стану справ у відповідній сфері по кожній з цільових громад та ідеї проектів.

Профілі громад:

	Ананьївська	Любашівська	Ренійська	Кілійська	Вилківська
	Подільський район		Ізмаїльський район
Перші вибори до ОТГ/ТГ	25.10.20	23.12.18	25.10.20	29.04.18	29.10.17
Кількість рад, що об’єдналися	14	12	8	9	4
Населення, осіб	22 035	21 484	35 637	33 699	12 723
Площа, кв км	832	835	521	714	586
Бюджет 2021 (план)/ 2020 (факт)/ 2019, млн. грн	187,2/ 25,2/ 20,5	223,7/ 105,8/91,5	365,1/ 87,9/ 104,4	261/ 196,7/ 198,4	122,5/ 86/ 84,4
Дані про Стратегію розвитку (СР)	У процесі розробки	СР на 2020-2027рр.	У процесі розробки	У процесі розробки	СР на 2019-2025рр.

Національний і регіональний контекст:

Хоча термін «креативні індустрії» вже став «фішкою» у публічному дискурсі в Україні, а їх вплив на національний економічний розвиток стрімко зростає[1], варто уточнити розуміння дефініції в українському законодавстві для уникнення непорозумінь, а також для того, щоб у майбутньому можна було  претендувати на державну підтримку місцевих проектів у цій сфері.

Визначення поняття креативних індустрій[2] було запроваджене у законодавче поле в Україні у 2018 році шляхом внесення змін до Закону  України  «Про  культуру»[3]: «Креативні індустрії – види економічної діяльності, метою яких є створення доданої вартості і робочих місць через культурне (мистецьке) та/або креативне вираження».

Попри те, що існує статистична класифікація UNCTAD креативних індустрій[4] треба мати на увазі, що в Україні креативні індустрії обмежені переліком 34 видів економічної  діяльності, визначеним Розпорядженням КМУ від 24.04.2019 № 265-р[5] (див. Додаток 1).

Загалом їх можна розділити на такі  індустрії як: візуальне мистецтво, сценічне  мистецтво, література, видавнича  діяльність, аудіальне та аудіовізуальне  мистецтво, дизайн, моду, нові медіа та IT, архітектуру, рекламу, маркетинг, зв’язки з громадськістю, бібліотеки, архіви та музеї, народні художні промисли. Деталізацію зазначених у Розпорядженні КМУ КВЕДів наведено тут: http://kved.ukrstat.gov.ua/KVED2010/90/KVED10_90_0.html .

Закон «Про Український культурний фонд»[6] (стаття 3) передбачає основним завданням УКФ надання інституційної підтримки; підтримку та розвиток проектів у сферах культури та мистецтв, креативних індустрій та культурно-пізнавального (внутрішнього) туризму.

Сектор креативних індустрій був визначений як пріоритетний у рамковому політичному документі економічної сфери – Експортній стратегії України («дорожній карті» стратегічного розвитку торгівлі) на 2017-2021 роки[7]. Остання виокремила рекламу, ремесла, дизайн, кіноіндустрію, моду, виконавське мистецтво та візуальне мистецтво як ключові рушії створення додаткової доданої вартості та продукування інновацій у секторі, що сприятиме розвитку МСП та підприємництва загалом.

Також було розроблено Експортну стратегію для сектору креативних індустрій^[8], яка передбачає, зокрема, сприяння інтернаціоналізації та експортній орієнтації сектору з метою розширення ринкових можливостей та сталого зростання сектору, розширення зв’язків між сектором туризму і сектором креативних індустрій, створення пілотного хабу в одному з регіонів України з метою подальшого тиражування.

Міністерство культури та інформаційної політики на початку 2021 року презентувало проект Стратегії з розвитку креативних індустрій та сфери гостинності, яка серед пріоритетів визначає, зокрема, запуск національно-культурної програми розвитку народних художніх промислів на 2021-2025 роки для оновлення їх економічної моделі і розкриття потенціалу; розробку моделі креативних хабів для допомоги підприємцям підвищити рівень продукту і спроможність бізнесу.

19 травня 2021 року Кабінет Міністрів України створив Раду з розвитку креативної економіки як консультативно-дорадчий орган. Співголовами Ради стали Віце-прем’єр-міністр — Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров та Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко. На майданчику Ради відбувається доопрацювання проекту Стратегії з розвитку креативних індустрій.

Державна стратегія регіонального розвитку на період до 2027 року[9] (ДСРР-2027) також особливу увагу приділяє розвитку креативних індустрій.

Зокрема у рамках оперативної цілі ІІ.2 «Сприяння розвитку підприємництва, підтримка інтернаціоналізації бізнесу у секторі малого та середнього підприємництва» передбачено окремий напрям «Розвиток креативних індустрій» з відповідним набором із 9 завдань. А саме:

1. Запровадження новітніх освітніх підходів та форматів з посиленою прикладною орієнтацією, міждисциплінарним підходом, що пов’язані з інтелектуально місткими, виробничими та інноваційними видами підприємництва.
2. Забезпечення стимулювання та підтримки підприємництва, зокрема молодіжного, у креативних індустріях шляхом підвищення рівня компетентностей, полегшення доступу до фінансування та розширення систем наставництва.
3. Поширення практики утворення центрів розвитку креативної економіки в містах різного масштабу та з різними соціально-економічними умовами, зокрема на засадах державно-приватного партнерства.
4. Сприяння залученню донорів та міжнародних організацій до підтримки проектів розвитку людського капіталу та креативної економіки.
5. Забезпечення державної підтримки пілотних проектів розвитку креативної економіки та сприяння переходу від сировинно-експортної до виробничо-інноваційної економіки.
6. Сприяння створенню нових та посиленню спроможності діючих осередків розвитку креативної економіки (центрів, хабів, платформ, агенцій, мереж тощо) на місцевому та регіональному рівні із збереженням рівних та прозорих умов функціонування для осередків усіх форм власності.
7. Створення умов для посилення залученості креативних індустрій до підвищення доданої вартості продукції інших галузей та секторів економіки шляхом створення нових продуктів, інтелектуальної власності та підсилення інноваційних процесів.
8. Сприяння посиленню спроможності закладів культури до міжсекторної взаємодії, зокрема з операторами креативних індустрій, створення нових культурних продуктів та диверсифікації доходів.
9. Забезпечення стимулювання попиту та сприяння розвитку місцевих ринків для креативних індустрій через маркетингові та просвітницькі кампанії, публічні закупівлі та ініціативи об’єднань підприємців та міжсекторних платформ.

Окрім того ДСРР-2027 передбачає завдання, пов’язані з розвитком креативних індустрій, у низці інших операційних цілей. Зокрема:

1. Оперативна ціль І.2 «Збереження навколишнього природного середовища та стале використання природних ресурсів, посилення можливостей розвитку територій, які потребують державної підтримки (макро- та мікрорівень)»

Завдання за напрямом «Реалізація морського потенціалу для розвитку приморських регіонів та відтворення навколишнього природного середовища Азовського і Чорного морів»:

7. Використання креативних індустрій для розвитку приморських територій та продовження тривалості курортного сезону шляхом використання етнонаціонального різноманіття регіону, розвитку нових видів туризму.
8. Сприяння розвитку креативних індустрій, використанню туристичного потенціалу та етнонаціонального різноманіття регіону, розвитку нових видів туризму та створення нових туристичних локацій.
9. Оперативна ціль І.4 «Розвиток інфраструктури та цифрова трансформація регіонів»

Завдання за напрямом «Розвиток соціальної інфраструктури»:

4. Сприяння створенню функціонально та організаційно нових моделей закладів культури (центрів культурних послуг, центрів творчості, креативних хабів) для забезпечення діяльності митців, театрально-видовищних закладів культури, незалежних театрів, музичних та художніх колективів, ансамблів.
5. Оперативна ціль ІІ.3 «Підвищення інвестиційної привабливості територій, підтримка залучення інвестицій»:
6. Запровадження механізму стимулювання реставрації та ревіталізації об’єктів культурної спадщини, вивчення елементів нематеріальної культурної спадщини як інвестиційно привабливих ресурсів для розвитку легкої та харчової промисловості, а також сфери гостинності.

Визначені ДСРР-2027 пріоритетні завдання мають бути відображені і деталізовані у регіональних Стратегіях (зокрема Одеської області) та стратегічних документах територіальних громад.

Стратегія розвитку Одеської області на період 2021-2027 року[10] (затверджена рішенням обласної ради від 3.03.2020р., у редакції від 16.04.2021р.) визначає завдання щодо розвитку креативних індустрій виключно у контексті соціальної політики: Завдання 1.2.1 «Створення мережі регіональних центрів розвитку культурних та креативних індустрій» (у рамках Операційної цілі 1.2. «Соціальний захист» Стратегічного пріоритету 1 «В центрі уваги – людина»).

Такий підхід не повною мірою відповідає ДСРР-2027, яка містить блок завдань щодо розвитку креативних індустрій у рамках оперативної цілі ІІ.2, у якій йдеться про сприяння розвитку підприємництва. Натомість в стратегічних/операційних цілях обласної стратегії «економічного» характеру не згадується завдань у сфері креативних індустрій.

У Стратегії розвитку Одеської області також згадуються завдання у суміжних сферах, а саме:

• Завдання 3.2.1 Створення та розвиток туристичної інфраструктури (ОЦ 3.2. «Потужний туристичний потенціал»; Стратегічний пріоритет 3 «Інфраструктурний розвиток та глобалізація туристично-культурного середовища»);
• Завдання 3.3.1 Створення, розбудова та збереження закладів культури, мистецтва та пам’яток архітектури (ОЦ 3.3. «Культурний фонд населення»; Стратегічний пріоритет 3 «Інфраструктурний розвиток та глобалізація туристично-культурного середовища»).

Відповідно до Плану заходів із реалізації у 2021-2023 роках Стратегії розвитку Одеської області[11] передбачено протягом 2021-2022 років створення центрів розвитку культурних та креативних індустрій у 7 громадах області: Болградська, Савранська, Ширяївська, Кілійська, Вилківська, Ренійська, Ананьївська. При цьому зазначається, що цьому передує реалізація коштом Українського культурного фонду проекту «Формування культурної політики у сфері розвитку культурних та креативних індустрій об’єднаних територіальних громад Одеської області» (для якого, власне, і підготовлена ця консультація).

Центри мають стати мультифункційними креативними просторами за принципом «all in 1», що об’єднують:

• освітній пул для тренінгів, воркшопів, проведення резиденцій та нетворкінгу підприємців сфери культурних та креативних індустрій;
• інтерактивний простір для представлення локальних та регіональних елементів нематеріальної культурної спадщини та знайомства туристів з усім різноманіттям культури Одещини;
• регіональний кластер підприємців культурних та креативних індустрій;
• інформаційний та логістичний центр з надання послуг формування дрібнооптових партій локальних виробів ремісництва та харчової промисловості, передпродажної підготовки та продажу;
• регіональних аналітичний центр для проведення незалежних соціологічних досліджень.

Технічне завдання на проект «Створення мережі регіональних центрів розвитку культурних та креативних індустрій» (у складі Плану заходів із реалізації у 2021-2023 роках обласної Стратегії) передбачає, що громади повинні:

1.Ініціювати розробку проекту побудови центру

2.Заснувати комунальне підприємство «Центр розвитку культурних та креативних індустрій»

3.Затвердити рішення про розробку та виготовлення проектно-кошторисної документації

4.Затвердити рішення щодо виділення 10% вартості проекту

5.Виготовити проектно-кошторисну документацію

Очікувані результати реалізації проекту:

1. Підвищення рівня зайнятості населення у віці 15-70 років у сільській місцевості на 14%.
2. Створення робочих місць у сільській місцевості – не менш як 50 СПД в кожній громаді.
3. Збільшення кількості туристів, та, відповідно, зростання туристичного збору на 114%.
4. Збільшення кількості турів не менш як на 6-ти в кожній громаді;
5. кількість навчальних, інформаційних семінарів, резиденцій та інших заходів з розвитку креативних індустрій – не менш як 4 заходи щомісяця в кожній громаді.
6. Кількість учасників культурно-мистецьких та просвітницьких заходів в громадах зросте на 20%.
7. Кількість масових заходів, що сприяють збереженню етнічної ідентичності та популяризації НС зросте не менш як на 30%..
8. Кількість внесених елементів нематеріальної культурної спадщини до регіонального переліку – не менш як 3 з кожної громади,
9. Кількість внесених елементів нематеріальної культурної спадщини до національного переліку – не менш як 1 з кожної громади.
10. Частка обсягу реалізованої продукції (товарів, послуг) середніми та малими підприємствами збільшиться за рахунок розвитку туристичного потенціалу на 20%;
11. частка надходжень від середнього та малого бізнесу до бюджетів усіх рівнів – на 18%;
12. обсяг залучення кредитних коштів для розвитку економіки громад зросте на 20%.
13. Створено 1 кластер підприємців креативної сфери та 1 регіональний аналітичний пул.
14. Створено промоційні матеріали – набори сувенірної продукції в кожній громаді.

Згідно технічного завдання на проект, загальний обсяг потреби у фінансуванні на 2021-2022 роки – 18.4 млн грн, з яких 16.7 млн грн за рахунок ДФРР, 1.7 млн грн – місцевих бюджетів громад.

За даними порталу ДФРР[12], цей проект не був поданий на обласний конкурсний відбір для отримання у 2021 році коштів ДФРР. На конкурсний відбір для фінансування з ДФРР у 2022 році (завершився у червні 2021 року) технічне завдання на цей проект не було включене до переліку техзавдань, у рамках яких можуть бути подані проекти регіонального розвитку.

Відтак перспективи фінансового забезпечення реалізації проекту «Створення мережі регіональних центрів розвитку культурних та креативних індустрій» невідомі.

Відповіді на питання індивідуальної консультації:

1. Чи можуть бути стратегії культури у такому вигляді включені до Стратегії розвитку громади?  Чи краще їх оформити Планом розвитку культури та креативних індустрій, а до нього розробити план заходів і туди включити розроблені проєкти, а потім винести на голосування? 

З огляду на пріоритетність розвитку сектору креативних індустрій, що визначена у ДСРР-2027 та низці стратегічних документів національного рівня, зокрема в економічній сфері, а також на їхній міжсекторальний характер не видається доцільним на рівні територіальної громади створювати додатковий документ на зразок «План розвитку культури та КІ».

ДСРР-2027 чітко визначає, що завдання з розвитку креативних індустрій  мають бути інкорпоровані безпосередньо у стратегії розвитку регіону та громади. Це дозволить уникнути ситуації (дуже ймовірної у разі прийняття «Плану розвитку культури і КУ»), коли за виконання цих завдань будуть відповідати лише ті підрозділи, до повноважень яких відноситься питання культури. Крім того, «розпорошення» завдань по різних документах також може вплинути і на рішення щодо розподілу обмежених ресурсів місцевого бюджету, під час прийняття яких, вочевидь, першочергово мали б братися до уваги завдання/ проекти Стратегії розвитку/ Плану заходів з реалізації Стратегії.

Конкретний формат включення напрацьованих ідей завдань та проектів у сфері креативних індустрій до стратегії розвитку громади залежить від особливості побудови такого документа. Окремі ідеї рівня операційних цілей чи завдань можуть бути додані  до дерева цілей стратегії, конкретні розвиткові проекти – до Плану заходів з реалізації Стратегії та/або Каталогу технічних завдань на проекти розвитку (за наявності).

Напр. у випадку Стратегії розвитку Вилківської територіальної громади^[13] це можна зробити шляхом додавання відповідних завдань та/чи проектів до дерева цілей (у рамках уже визначених операційних цілей 1.1. «Туризм та рекреація» та/або 2.2. «Розвиток людського капіталу» або нових – див. Додаток 3). Більше того, деякі з запропонованих ідей проектів уже були включені до Стратегії розвитку Вилківської ТГ (напр. переробка очерету, організація фестивалів, створення туристично-інформаційного центру).

Щоправда, на сайті Вилківської міської ради не вдалося знайти жодних матеріалів моніторингу стану виконання Стратегії протягом 2019-2021 років, з яких можна було б зрозуміти прогрес у підготовці та реалізації цих проектів.

За будь-яких умов інкорпорація до стратегії розвитку громади напрацьованих ідей проектів у сфері креативних індустрій потребує їх деталізації з визначенням кількісних параметрів проблеми, на вирішення якої спрямований проект, необхідних ресурсів для його реалізації, очікуваних кількісних і якісних результатів.

Такий опис проекту можна зробити у форматі, який базується на Формі техзавдання на інвестиційну програму і проект регіонального розвитку, що може реалізовуватися за рахунок коштів ДФРР (див. Додаток 2).

2. Яка форма ініціювання подачі стратегій розвитку культури для включення до Стратегії? Це має бути клопотання від громадськості? Якщо так, може маєте форму звернення?

Відповідь на це питання залежить від ситуації у конкретній громаді – на якому етапі перебуває стратегічне планування та які процедури ініціювання змін і доповнень, передбачені місцевими рішеннями. Вочевидь, універсальної форми звернення від громадської організації не існує.

У випадку з напрацьованими ідеями у рамках проекту УКФ «Формування культурної політики у сфері розвитку культурних та креативних індустрій об’єднаних територіальних громад Одеської області» ключовим аргументом для врахування у стратегіях розвитку територіальних громад міг би стати факт, що до Плану заходів із реалізації у 2021-2023 роках Стратегії розвитку Одеської області включене технічне завдання на проект 1.2.1 «Створення мережі регіональних центрів розвитку культурних та креативних індустрій». В останньому згадується про проект за підтримки УКФ, результати дослідження якого мають бути враховані при підготовці і реалізації проекту 1.2.1.

3. Якщо Стратегія вже прийнята, то як ініціювати реалізацію проєктів? Як правильно їх оформити: Планом заходів, як додатком до Стратегії, чи взагалі ініціювати внесення змін? Це важливо, бо ми орієнтуємо громади на подачу проєктів на конкурс УКФ на наступний грантовий сезон і, бажано, щоб крім самого проєкту,  було видно, що громада підтримує його реалізацію  а сам проєкт відповідає вектору розвитку громади.

Зазвичай, ідеї розвиткових проектів на виконання відповідних операційних цілей Стратегії оформляються як Технічні завдання на такі проекти (див. Додаток 2), які включаються до трирічного Плану заходів з реалізації Стратегії. У свою чергу План заходів має стати основою для середньострокового (трирічного) планування місцевого бюджету: заходи та проекти з Плану заходів слід розглядали як найвищий пріоритет для фінансування. А логіка програмно-цільового методу бюджетування передбачає підготовку Паспортів бюджетних програм, які містять результативні показники, узгоджені з відповідними показниками у технічних завданнях на проекти розвитку.

Тобто, якщо у Стратегії передбачена відповідна/релевантна операційна ціль, то ідею проекту слід деталізувати у форматі Технічного завдання та після погодження з профільними підрозділами виконкому можна ініціювати його включення до Плану заходів з реалізації Стратегії. Якщо такого документу немає, тоді до Плану соціально-економічного розвитку (у форматі, який передбачений у відповідній громаді).

Якщо ж у дереві цілей громади немає релевантної до ідеї проекту операційної цілі, тоді слід ініціювати зміни до самої Стратегії.

Серед 5 цільових громад проекту УКФ стратегії розвитку прийняті у Вилківській та Любашівській територіальних громадах. Обидва документи готувалися за консультаційної підтримки Одеського Центру сприяння розвитку місцевого самоврядування, а відтак – мають однакову структуру та методичні підходи.

Зокрема в обох документах чітко передбачена процедура ініціювання і внесення змін до Стратегії. Визначено, що «Комітет з управління впровадженням Стратегії (під час процедур моніторингу) формує пропозиції змін до цілей і завдань, які необхідно вносити до стратегії». Пропозиції щодо «зміни основного тексту стратегічного плану розглядаються фінансово-економічним підрозділом виконкому, обговорюються на чергових та позачергових нарадах КУВ і виносяться на розгляд сесії ради один раз на рік (при необхідності – двічі на рік)». При цьому такі рішення щодо внесення змін до Стратегії розглядаються сесією на підставі пропозицій міського голови.

На жаль, проаналізувати практику підготовки та внесення змін до згаданих стратегії неможливо. Ані на сайті Вилківської міської ради (https://vylkivska-gromada.gov.ua/ ), ані Любашівської громади (https://lubashivska-gromada.gov.ua/ ) не вдалося знайти жодних відомостей про засідання КУВ протягом останніх років.

4. Як ви бачите розвиток сільських громад? Чи треба їм культура, чи не є утопією розвиток креативних індустрій в громадах на периферії? 

Знелюднення сільських територій у результаті демографічної кризи та міграції є ключовим викликом для розвитку України. Щоправда, слід зауважити, що переважна більшість країн Європи також борються з таким викликом.

Сучасні інформаційні технології відкривають нові можливості та інструменти у цьому сенсі. Зростаюча у Європі та Україні популярність автентичних крафтових виробів, ремесел, а також зростаючі масштаби внутрішнього туризму, як і нові тренди «давн-шифтерів» можуть дати відповідь на економічну складову проблеми.

Так, за даними дослідження у рамках підготовки Експортної стратегії^[14], було встановлено, що Україна має значні можливості для розвитку сектору креативних індустрій з метою підвищення рівня зайнятості та забезпечення молоді, жінок та віддалених громад гідними можливостями працевлаштування та отримання доходу шляхом інтеграції до ланцюгів створення вартості в креативних індустріях.

У вищенаведеному розділі «Національний та регіональний контекст» згадані нові інструменти державної підтримки цього сектору, які тісно інтегровані у завдання Державної стратегії регіонального розвитку саме у контексті розкриття підприємницького потенціалу та збільшення зайнятості.

Громади півдня Одеської області у цьому контексті мають додаткову конкурентну перевагу – зростаючі потоки туристів в Українське Придунав’я, яке зацікавлює як дорогами «вина і смаку», так і багатонаціональною культурною спадщиною.

Додаткові коментарі щодо наданих для аналізу матеріалів:

1. Залучення інструментів формальної та неформальної освіти

Усі напрацьовані ідеї проектів у секторі креативних індустрій доцільно доповнити освітніми компонентами, які б передбачали включення відповідних елементів до програми шкільного і позашкільного навчання. Таким чином шанси на відродження та/або осучаснення традиційних ремесел чи мистецтв зростуть.

При цьому важливо забезпечити фокус не лише на набутті певних ремісничих чи образотворчих навиків, але й на розкритті підприємницького потенціалу школярів. Нова програма предмету «технології/трудове навчання» та модель «шкільних коворкінгів», які відкриті для усіх мешканців громади, дають широкі можливості для гнучного підходу. Детальніше про це – див сайт ІГС[15].

Крім того, починаючи з 2021 року до інварітивною (обов’язкової) навчальної програми Наказом МОН включено предмет «Основи підприємництва та фінансової грамотності». Важливо забезпечити належну якість викладання цього предмету (у т.ч. шляхом залучення місцевих підприємців до викладання) та координацію з трудовим навчанням.

2. Фокусуватися на економічній складовій креативних індустрій та використовувати суміжні сектори, передусім – туризм

Попри те, що Стратегія Одеської області «бачить» креативні індустрії виключно у контексті соціальної політики, на нашу думку, важливо докладати зусиль для комерціалізації продуктів культурної сфери (як це передбачено ДСРР-2027). Якщо це буде успішно, то соціальна функція також буде виконана.

У більшості цільових громад уже спостерігається певний потік туристів (а Вилківську навіть можна назвати туристичною мекою). Для точнішого розуміння їхніх потреб та преференцій було б добре провести дослідження та зробити діагностику ситуації, у т.ч. щодо характеристик туристичного потоку. На цій основі можна більш адресно розробляти і пропонувати певні товари і послуги сектору КІ.

3. Центр розвитку культурних та креативних індустрій – це про неформальні середовища творців і сучасні технології, а не про збереження будівель БК чи нові будівництва

На жаль, у технічному завданні на проект «Створення мережі регіональних центрів розвитку культурних та креативних індустрій» (у Плані заходів із реалізації у 2021-2023 роках Стратегії Одеської області) дуже мало уваги приділено моделі функціонування та подальшого фінансування майбутніх центрів РККІ. Невідомо, як буде генеруватися дохід новостворених КП та/або за які кошти будуть закуповувати обладнання, інструменти, сировину та витратні матеріали, а також утриматися персонал, приміщення, зокрема опалюватися величезні зали колишніх БК чи кінотеатрів? Ці питання потребують відповіді ще на «нульовому» етапі підготовки проекту.

Натомість, може скластися враження, що цей проект «зводиться» до створення КП та будівництва/ ремонтів приміщень. Такий підхід, на нашу думку, є хибним. Натомість, започаткувати Центр РККІ можна і у наявних комунальних приміщеннях (напр. у школі), щоб мати можливість інвестувати у  пріоритетні виробничі (обладнання, інструменти, інтернет та ін.), маркетингові (упаковка, реклама, дистрибуція та ін.) та інші потреби цільової аудиторії. Іншими словами кажучи, краще придбати сучасний верстат, на якому є бажаючі навчитися/ працювати, які стануть осередком певного творчого середовища, аніж зробити євроремонт залу БК, який використовується сумарно 10-20 днів на рік.

4. Звернути увагу на розкриття потенціалу співробітництва територіальних громад

Серед п’яти цільових громад є дві пари сусідів: Ананьївська межує з Любашівською, а Кілійська – з Вилківською громадами. Відтак логічним є налагодження міжмуніципальної співпраці для вирішення спільних проблем чи задоволення спільних інтересів. Це може бути особливо актуально в умовах обмеженості ресурсів місцевих бюджетів під час карантину.

На жаль, станом на жовтень 2021 року у Реєстрі договорів про співробітництво територіальних громад[16], який веде Мінрегіон, серед 752 проектів немає жодного від цільових громад.

5. Використання можливостей для громад, що випливають з ДСРР-2027

Варто врахувати, що згідно ДСРР-2027 Кілійська та Вилківська громади відноситься одразу до кількох типів функціональних територій (Додаток 1 до ДСРР-2027), а саме:

• макрорегіон «Азов-Чорне море»
• природоохоронні території та об’єкти (Смарагдова мережа)

Також усі чотири міські громади віднесені ДСРР-2027 до центрів економічного розвитку, що потребують підтримки/допомоги. А вся Одеська область визначена як прикордонний регіон у несприятливих умовах.

ДСРР-2027 серед завдань за напрямом “Реалізація морського потенціалу для розвитку приморських регіонів та відтворення навколишнього природного середовища Азовського і Чорного морів” (оперативна ціль І.2) виділяє такі:

7. Використання креативних індустрій для розвитку приморських територій та продовження тривалості курортного сезону шляхом використання етнонаціонального різноманіття регіону, розвитку нових видів туризму.
8. Сприяння розвитку креативних індустрій, використанню туристичного потенціалу та етнонаціонального різноманіття регіону, розвитку нових видів туризму та створення нових туристичних локацій.

Включення відповідних завдань та проектів (з відповідною аргументацією та формулюванням, співзвучним положенням ДСРР-2027) до місцевих стратегій розвитку може збільшити шанси на отримання фінансування.

6. Верифікувати ідеї проектів на предмет приналежності до визначених 34 видів економічної діяльності

Для збільшення шансів отримання фінансування від УКФ чи інших джерел саме на підтримку проектів у секторі креативних індустрій варто перевірити чи вони належать до визначеного Урядом переліку КВЕДів (див. Додаток 1).

Додаток 1

ПЕРЕЛІК видів економічної діяльності, які належать до креативних індустрій[17]

Код згідно з Національним класифікатором України ДК 009:2010	Назва виду економічної діяльності
32.12	Виробництво ювелірних і подібних виробів
32.13	Виробництво біжутерії та подібних виробів
32.20	Виробництво музичних інструментів
58.11	Видання книг
58.13	Видання газет
58.14	Видання журналів і періодичних видань
58.19	Інші види видавничої діяльності
58.21	Видання комп’ютерних ігор
58.29	Видання іншого програмного забезпечення
59.11	Виробництво кіно- та відеофільмів, телевізійних програм
59.12	Компонування кіно- та відеофільмів, телевізійних програм
59.13	Розповсюдження кіно- та відеофільмів, телевізійних програм
59.14	Демонстрація кінофільмів
59.20	Видання звукозаписів
60.10	Діяльність у сфері радіомовлення
60.20	Діяльність у сфері телевізійного мовлення
62.01	Комп’ютерне програмування
62.02	Консультування з питань інформатизації
63.91	Діяльність інформаційних агентств
70.21	Діяльність у сфері зв’язків із громадськістю
71.11	Діяльність у сфері архітектури
72.20	Дослідження і експериментальні розробки у сфері суспільних і гуманітарних наук
73.11	Рекламні агентства
73.12	Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації
74.10	Спеціалізована діяльність із дизайну
74.20	Діяльність у сфері фотографії
74.30	Надання послуг з перекладу
85.52	Освіта у сфері культури
90.01	Театральна та концертна діяльність
90.02	Діяльність щодо підтримання театральних і концертних заходів
90.03	Індивідуальна мистецька діяльність
90.04	Функціювання театральних і концертних залів
91.01	Функціювання бібліотек і архівів
91.02	Функціювання музеїв

 

Додаток 2

Технічне завдання на проект місцевого розвитку до Стратегії розвитку___________ТГ

(підготовлено на основі Форми техзавдання на інвест.програму і проект регіонального розвитку, що може реалізовуватися за рахунок коштів ДФРР / Наказ Мінрегіону № 80 від 24.04.2015[18]/. Загальний обсяг техзавдання не може перевищувати 2 сторінки)

Операційна ЦІЛЬ Стратегії, якій відповідає проект:	Вкажіть номер і назву Опер Цілі Стратегії
ЗАВДАННЯ Стратегії, виконання якого/-их забезпечує проект:	Заповнюйте, якщо дерево цілей Стратегії передбачає окремі завдання
НАЗВА проекту:	Назва проекту повинна бути короткою, виразною і відповідати змісту проекту. Слід уникати занадто узагальнених, абстрактних чи «поетичних» назв, які потребують додаткових пояснень щодо змісту проекту
ТЕРИТОРІЯ, на яку проект матиме вплив:	в яких населених пунктах чи старостатах має здійснюватись проект?
Орієнтовна кількість ОТРИМУВАЧІВ вигод від реалізації проекту, тис. ос	яка кількість населення та яких соціальних та інших груп буде отримувачем вигод від реалізації проекту? Уникайте зазначення усього населення громади – таке охоплення можливе в унікальних випадках
Стислий опис ПРОБЛЕМИ, на вирішення якої спрямований проект (до 100 слів):	Максимально стислий, але детальний опис проблеми, на вирішення якої спрямований проект. Не пишіть загальновідомі факти, а лише діагностуйте конкретну проблему (з кількісними показниками!) у конкретному селі/селищі/ місті /ТГ в цілому. Не описуйте тут очікувані результати – про це йдеться нижче
Очікувані кількісні результати від реалізації проєкту (безпосередні ПРОДУКТИ  –outputs):	Наведіть нумерований список результатів-продуктів, що будуть отримані БЕЗПОСЕРЕДНЬО у результаті виконання проекту. Бажано у формулюваннях типу: «встановлено», «створено», «підготовлено», «навчено» і т.д. з кількісними характеристиками
Очікувані якісні результати від реалізації проєкту (результати-ВПЛИВИ – outcomes):	Наведіть нумерований список ОПОСЕРЕДКОВАНИХ кількісних і ЯКІСНИХ змін, спричинених діяльністю у рамках проекту, бажано з кількісними характеристиками. Очікувані результати мають забезпечувати/впливати на виконання відповідного завдання Стратегії
Основні ЗАХОДИ:	Зазначте лише ключові групи заходів у формі «створення», «підготовка», «організація» і т.д. Заходи повинні вести до очікуваних результатів-продуктів. Наведіть нумерований список
ПЕРІОД реалізації проекту:	з (місяць / рік) – до (місяць / рік)
ОБСЯГ фінансування Всього, тис. грн.:	1-й рік	2-й рік	3-й рік	Разом
з них: Місцевий бюджет
Обласний бюджет
Державний бюджет
Міжнародна допомога
Інші джерела (вкажіть: ___________________)
Інше (за потреби):	Будь-яка інша важлива інформація щодо ідеї проекту. Зокрема щодо передісторії проекту, або щодо готовності співучасті/ спів фінансування місцевих мешканців для реалізації цього проекту
ВІДПОВІДАЛЬНІ за підготовку та реалізацію проекту; потенційні партнери:	Хто відповідає за написання повної версії проектної заявки? Хто відповідатиме за його реалізацію? Вказуйте якомога конкретніше (бажано – ПІБ), уникайте формулювань типу «виконком» чи «рада» Які організації, соціальні та інші групи можуть бути залучені і яка їх роль (фінансування, реалізація, партнерство)?
Контактні дані ініціатора проекту (вказуємо на етапі збору ідей проектів):	ПІБ, посада/ організація. Моб тел. Ел пошта.

 

Додаток 3

Дерево цілей (Стратегічні, оперативні цілі та завдання)

Стратегії розвитку Вилківської міської ради (ОТГ) на 2019-2025 роки

Додаток 4

Дерево цілей (Стратегічні, оперативні цілі та завдання)

Стратегії розвитку Любашівської територіальної громади на 2020-2027 роки

Стратегічні цілі	Оперативні цілі	Завдання Стратегії
1. Розвиток місцевої економіки	1.1. Покращення можливостей для розвитку малого бізнесу та залучення інвестицій	1.1.1. Забезпечити просторовий розвиток у громаді
		1.1.2. Створити сприятливі умови для ведення бізнесу в громаді та для залучення інвестицій .Розвиток комунальних підприємств громади
		1.1.3. Розвинути е-врядування
	1.2. Створення позитивного іміджу громади як місця ведення бізнесу	1.2.1. Маркетингові дослідження щодо потреб громади у товарах та послугах
		1.2.2. Маркетинг та брендінг території громади
2. Розвиток людського капіталу та соціальної інфраструктури	2.1.Висока якість освіти	2.1.1. Розвиток закладів освіти
		2.1.2. Створення умов для надання сучасних освітніх послуг
	2.2.Сучасна охорона здоров’я та медичні послуги	2.2.1. Розвиток медичних установ
		2.2.2. Підвищення якості послуг закладів охорони здоров’я
	2.3. Створення умов для розвитку культури та спорту	2.3.1. Сучасні заклади культури і спорту
		2.3.2. Активне  залучення молоді до життя громади
3. Висока якість життя мешканців	3.1. Громада якісної інфраструктури	3.1.1. Розвиток дорожньої інфраструктури
		3.1.2. Забезпечення постійного водопостачання та водовідведення у всіх населених пунктах громади
		3.1.3. Благоустрій території громади
		3.1.4.Покращення енергоефективності
	3.2. Екологія і безпека	3.2.1.Охорона навколишнього середовища та поводження з ТПВ
		3.2.2.Безпечне проживання на території громади, якісне дозвілля
	3.3. Надання послуг та активність мешканців громади	3.3.1. Підвищення активності громадян в управлінні справами громади
		3.3.2. Соціальні послуги у громаді
		3.3.3. Надання якісних адміністративних послуг

Цей матеріал підготовлений у рамках проєкту «Європейський Союз для сталості громадянського суспільства в Україні», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю ГО «Інститут громадянського суспільства» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

[1] У 2019  році  валова  додана  вартість  креативних  індустрій  склала  117,2  млрд  грн (3,95%  загальної  доданої  вартості); КІ забезпечили роботою  352  тисяч  осіб (3,6%  зайнятих;  порівняно  з  2013  року  зростання склало  майже  40%). ІТ  є  найбільшою  креативною  індустрією  (54%  ВДВ усіх креативних  індустрій  України). Детальніше див: chrome-extension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/viewer.html?pdfurl=https%3A%2F%2Fkse.ua%2Fwp-content%2Fuploads%2F2021%2F04%2FKSE-Trade-Kreativni-industriyi-Zvit.pdf&clen=1777139&chunk=true

[2] Ратифікована 03.02.2016 р. Верховною Радою України Угода між Урядом України та Європейською Комісією про участь України у програмі «Креативна Європа»: програма Європейського Союзу для сектору культури та креативності, та про співробітництво між Україною та Європейським Союзом у підпрограмі «Медіа» програми «Креативна Європа» використовує термін «сектор культури і креативності».

[3] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2778-17#Text

[4] Креативні товари: Art crafts; Audiovisuals; Design; Digital  fabrication; New  media; Performing  arts; Publishing; Visual  arts. Креативні послуги: Advertising,  market  research  and  public opinion  services; Architectural,  engineering  and  other technical  services; Research  and  development  services; Personal,  cultural  and  recreational services; Audiovisual  and  related  services;  and Other  personal,  cultural  and  recreational services. Детальніше див.: https://unctad.org/topic/trade-analysis/creative-economy-programme

[5] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2019-%D1%80#Text

[6] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1976-19#Text

[7] Схваленій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. № 1017-р https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1017-2017-%D1%80#Text

[8] https://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=b8db9113-2a3f-45fd-9677-71f9fc9170b6&title=EksportnaStrategiia

[9] Затверджена Постановою КМУ від 5 серпня 2020 р. № 695 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/695-2020-%D0%BF#Text

[10] https://oda.odessa.gov.ua/odeshhyna/soczialno-ekonomichnyj-ta-kulturnyj-rozvytok/strategichni-plany-dij-ta-programy-rozvytku/strategiya-regionalnogo-rozvytku/strategiya-rozvytku-odeskoyi-oblasti-na-2021-2027-roky/

[11] https://oda.odessa.gov.ua/odeshhyna/soczialno-ekonomichnyj-ta-kulturnyj-rozvytok/strategichni-plany-dij-ta-programy-rozvytku/strategiya-regionalnogo-rozvytku/strategiya-rozvytku-odeskoyi-oblasti-na-2021-2027-roky/

[12] https://new.dfrr.minregion.gov.ua/regions/odeska-oblast

[13] https://vylkivska-gromada.gov.ua/plan-socialnoekonomichnogo-rozvitku-vilkivskoi-miskoi-radi-ob%E2%80%99ednanoi-teritorialnoi-gromadi–na-20192021-roki-09-30-31-28-03-2019/

[14] https://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=b8db9113-2a3f-45fd-9677-71f9fc9170b6&title=EksportnaStrategiia

[15] https://www.csi.org.ua/publications/yak-kovorkingy-rozvyvayut-gromady-zvit-pro-poshyrennya-dosvidu-zaluchennya-molodi-ta-rozkryttya-pidpryyemnyczkogo-potenczialu-v-ramkah-proyektu-yes-molodizhnyj-klaster-organichnogo-biznesu-bara/

[16] https://www.minregion.gov.ua/napryamki-diyalnosti/rozvytok-mistsevoho-samovryaduvannya/reyestr/

[17] Затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 р. № 265-р https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2019-%D1%80#Text

[18] Хоча цей Наказ втратив чинність (фактично – викладений у новій редакції) на підставі Наказу Мінрегіону № 150 від 15.06.2021, але структура Форми не зазнала суттєвих змін