Курс за вибором «Децентралізація. Самоорганізація. Самореалізація» – міркування після уроків

Замість вступу

Одна із типових сьогодні територіальних громад. В центрі містечко, колишній райцентр, навколо десятки сіл більших, менших, зовсім маленьких, десяток шкіл, з яких більшість малокомплектні, хоча деякі ще називаються гімназією чи ліцеєм. Результати ЗНО не надто оптимістичні, наявність одного-двох учнів, що отримали 180+ балів з української мови, жодного з математики, не кажучи вже про фізику чи хімію, де здають ЗНО 3-5 учнів із 150  випускників.

Школи з новими дахами, вікнами, гарно пофарбовані, в школах обладнані туалети, є власні їдальні, спортивні зали. Загалом все виглядає досить пристойно. Опитування у громаді показує, що більшість досить високо оцінює рівень освітніх послуг, найкраще серед різних сфер, за які відповідає місцеве самоврядування.

Малюнок 1. Результати опитування у Городоцькій громаді.

 

Як видно із діаграми, загалом майже 40% опитаних оцінили рівень освітніх послуг на добре і відмінно. Але… переглянувши кореляцію оцінок за віковими категоріями респондентів раптом з’ясовується, що у віковій категорії до 17 років жодної оцінки відмінно! Близько 40% оцінили якість, як середньо і близько 20 – як добре. Виходить дивна ситуація: батьки оцінюють якість освіти значно краще ніж самі діти. Одним потрібні гарні стіни і комфорт, а іншим знання та цікавий процес освіти?

Хто в цьому винен? Вчителі говорять про відсутність мотивації до навчання у дітей. Батьки стверджують, що мало уваги дітям приділяють вчителі. Діти стверджують, що їм навчання не цікаве, воно їм ніде не пригодиться і т.п.

Ще одна домінанта від усіх: вони все одно виїдуть у Польщу, там можна заробити грошей! А що буде потім, мало кого хвилює.

 

Передумова

Ще в 2019 році, коли децентралізаційна реформа наближалась до логічного завершення, коли постало питання про необхідність конвертації отриманих громадами повноважень і ресурсів у зростання, у створення безпечного та комфортного проживання у своїх містах і селах, ми зрозуміли, що настав час почати працювати з молоддю, передусім із старшокласниками. Адже ми розуміли, що в умовах дуже гострої демографічної та еміграційної кризи, громади не зможуть не тільки розвиватись, а й просто фізично зберегтись, якщо більшість молодих людей просто виїде з громади назавжди. А оскільки саме у школах формується світогляд людини, тут школяр має отримувати необхідні для майбутнього життя знання, навички та вміння, громада просто зобов’язана працювати із своїми школами, адже саме шкільна освіта є ключовим повноваженням громади сьогодні.

Більше того у школах, особливо коли ми говоримо за невеликі за населенням громади, які охоплюють значні сільські території, сьогодні концентруються значні ресурси. Тут є приміщення, кабінети, майстерні, тут є вчителі, які багато знають і можуть не тільки в межах свого предмету, вони можуть суттєво впливати на вектори розвитку громад.

Так і народилась ідея запровадження курсу за вибором «Децентралізація – самоорганізація – самореалізація».

Курс «Децентралізація – самоорганізація – самореалізація» ми зробили  досить широким – «інтегральним».  Тут поєднуються різні частини з різних навчальних дисциплін для того, аби створити певну реальну життєву картину, оскільки в житті економіка не є окремою від географії чи законодавства, так само, як культура не протиставляється бізнесу.

В сучасному суспільстві саме міжсекторальні навички, міжсекторальні розвиткові проекти є домінуючими і такими, що змінюють життя людини на краще, створюють гармонію між економічним розвитком, культурою та довкіллям. От і  тут ми спробували  поєднати ці різні сектори чи галузі знань аби показати логічні алгоритми можливих рішень і дій у реальному житті у реальній громаді.

Нашим головним завданням стало несподіване для традиційної школи – стимулювати розум, а не запам’ятовування інформації, яку ви почуєте чи прочитаєте. Тому головним результатом курсу для учня ми бачили можливість кожного приймати  відповідне і краще з можливих рішень у конкретній ситуації  життя у майбутньому, в нинішній чи іншій громаді. 

 

Тільки та ідея буде реалізованою, яка стане ідеєю багатьох

Ідея зрозуміла – йдемо у школи. З чим? З цікавим курсом, методичним забезпеченням, сучасними навчальними матеріалами – тут також ясно. А от з ким? Виявилось, що Міністерство освіти і науки України – це ще досі неповоротка структура, яка складно піддається новим, нестандартним ідеям, тому час був згаяний безрезультатно. Але децентралізація таки дає можливості, у тому числі й у самостійності започаткування курсів за вибором. Потрібні були громади і вчителі, які готові до експериментів і готові спробувати запустити курс нового типу, спробувати викладати його по іншому.

COVID-19 дуже заважав нашим планам, але тим не менше низка громад, а головне вчителів, подалась на участь у нашому проекті і ми змогли відібрати найбільш відчайдушних на тренінг.

Малюнок 2. Учасники тренінгу в Івано-Франківську

 

Це був мій перший тренінг для вчителів, навіть спочатку було дещо лячно. Але наша команда це зробила. Тренінг пройшов успішно, учасники тренінгу сприйняли ідею і в 9-ти українських школах започатковано курс за вибором «Децентралізація – самоорганізація – самореалізація» вже у 2021-2022 н.р.

Географія різна: Івано-Франківська, Одеська, Полтавська, Хмельницька області. Передусім це середні школи у громадах на 30-50 тисяч жителів, як сільські так і міські.

Таким чином наша ідея нового інтегрованого курсу стала ідеєю багатьох і уже закріпилась у різних школах.

 

НА ЩО СЛІД ЗВЕРТАТИ УВАГУ? 

(міркування після майстер-класів у школах, де впроваджується курс і не тільки)

 

 Знай  хороше! 

Зустріч із старшокласниками типової школи невеликого міста. Говоримо про громаду. Задаю запитання: «Що у вашій громаді є такого чим ви можете гордитись/хизуватись перед іншими? Що у вас є унікальне, що б ви хотіли показати іншим?»

Виявляється, таке просте питання може поставити в тупик. Діти 16-ти літнього віку не можуть сформулювати відповідь на таке питання. Вони просто ніколи над цим не задумувались самі, їх до цього не підштовхували інші. Але якщо ви не знаєте що є хорошого у громаді, ви ніколи тут не залишитись і не будете використовувати це хороше для кращого. Наш курс орієнтує учнів на хороше. Знайди хороше – поділись ним з іншими.

Малюнок 3. Учні школи з с. Нерубайське, Одеська обл. систематизують, що є кращого у громаді

Ми пропонуємо на уроках, в режимі бліцу, визначити привабливості громади, провести їх рейтингування.

Так само пропонуємо визначити те, за що соромно. А потім спробувати з`ясувати, які причини наявності поганого і як їх усунути, у тому числі, яка роль у цьому може належати молоді. Такі підходи допомагатимуть і у дорослому житті. Знайди хороше і зроби на його основі краще, ідентифікуй погане, вияви причину і знайди спосіб її нейтралізувати.

 

Плануй майбутнє

Ще одна вправа, яка є важливою для викладання курсу і корисна на майбутнє життя – зрозумій, що ти хочеш? Ми пропонуємо учням спробувати створити портрет майбутнього у громаді. Що б ви хотіли мати у громаді? Далі, що з цього можна мати реально і за яких умов? Чому окремі бажання не можуть бути реалізовані у нас, але цілком реальні у іншій громаді?

Часто діти у малих громадах також не можуть сформулювати свої очікування. Фантазія закінчується на АТБ чи торгово-розважальному центрі чи великому кінотеатрі. Обговорення таких побажань чи мрій перетворюється по суті у з’ясування співвідношення бажань із можливостями, а відтак із порівнянням показників різних громад, розумінням причинно-наслідкових зв’язків.

 

Будь патріотом, будь самостійним.

Наш курс орієнтується на самостійного вчителя, на самостійного учня, на патріота своєї малої батьківщини чи на формування самостійності і патріотизму. Тому тут цікава історія з поля:

Середня школа, 10 клас, всі діти між собою розмовляють російською, зі мною спілкуються українською. Хлопчина, місцевий лідер класу, качок, як він сам мені розповів «люблю подраться», до якого з певною настороженістю ставляться вчителі, раптом пропонує нам організувати екскурсію катакомбами. І він це робить. Знаходить можливість та аргументи для керівника музею відкрити катакомби, провести екскурсію, а потім ми з ним довго говорили. 

Він розказав мені реальну проблему дозвілля у громаді. Голова громади, вчителі шкіл розказували про наявність різних секцій та гуртків у місцевому клубі, дивувались чому діти ідентифікували таку проблему, як відсутність місць для дозвілля. Щось вони не те хочуть, у нас все є.

Але був уже вечір і хлопчина показує мені вогники багаття поруч із центральною площею у ярку і каже: «Це там біля багаття сидять наші пацани п’ють пиво, а можливо і вино. Їм нема куди податись. Оце все дозвілля.» «А як же клуб, секції?» – запитую я. На що хлопчина розповідає, що секції та гуртки переповнені, громада велика, місць для всіх не вистачає в клубі, а в школах такого нічого немає. От вони створюють собі дозвілля за пивом.

 Хлопець пити пиво не хоче, став членом однієї з радикальних організацій, планує вступити у військовий інститут, стати офіцером і поїхати воювати на Донбас. 

У нашому курсі і на таку ситуацію є певна відповідь – як організуватись, як вплинути на місцеву владу, як створювати можливості для себе самим?

 

Умій змінюватись

Наш світ тепер є дуже мінливим. Професії, які були престижними вчора, сьогодні уже не цікаві, а завтра можуть взагалі відумерти.

Це слід розуміти і за цим не слід шкодувати. Тепер ти не приречений від випуску з ВНЗ до пенсії працювати на одному заводі і займатись тим, що уже давно тобі не цікаве. Ми говоримо, ваші знання – це лише 15% успіху. Решта успіху – це ваші навички вчитись, застосовувати знання на практиці, творити на основі своїх знань і навичок нові продукти і продавати їх у широкому розумінні цього слова. Ви можете мати гарні доходи від інженерії, від програмування, від зварювання металу, від написання картин, виготовлення власної крафтової продукції. Не бійся починати спочатку, не бійся міняти сферу зайнятості –  шукай те, чим подобається займатись, не тиражуй чиєсь, придумуй своє.

Це чи не найскладніше для викладання вчителями, оскільки вони весь час орієнтувались на інше, на свій предмет та на його знання. Тому тут потрібні практичні вправи, що розвивають креативність, що формують нові навички.

Мене учні часто запитували: як ви вирішили займатись політикою? Що вам допомогло робити кар’єру? Я їм розказував і розказую різні історії зі свого життя, життя моїх друзів та знайомих, які різко міняли сферу своєї діяльності і досягали успіху в несподіваних сферах. Найбільш контрастні приклади, як барабанщик ансамблю з приміського ресторану села Ружична став шанованим священником у Єрусалимі, а українська журналістка зробила неймовірну кар`єру майстра домашнього дизайну в США.

Тому ми рекомендуємо при викладанні курсу, запрошувати у школу людей, які досягли успіхів у різних сферах життя і які починали з цієї школи чи цієї громади. Рекомендуємо учням проводити власні дослідження життєвого шляху цікавих земляків, створювати музейно-інформаційні кімнати у школах.

Далі буде.

 

Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Децентралізація-Самоорганізація-Самореалізація», що впроваджується Інститутом громадянського суспільства за підтримки Швейцарії в рамках впровадження Швейцарсько-українського проєкту DECIDE «Децентралізація для розвитку демократичної освіти» та за підтримки Програми Ради Європи «Децентралізація і реформа місцевого самоврядування в Україні».