Слідкуйте за новинами

Про Гінкула та «програний» суд. Офіційний коментар з приводу однієї розсилки.

Дата: 13.02.2018

Про Гінкула та «програний» суд. Офіційний коментар з приводу однієї розсилки.

Шановні колеги, партнери, друзі.

Нещодавно ви отримали від фізичної особи-підприємця Гінкула Андрія Георгійовича розсилку такого змісту:

[dropshadowbox align=”none” effect=”lifted-both” width=”auto” height=”” background_color=”#ffffff” border_width=”1″ border_color=”#dddddd” ]«Впродовж кількох років Ви можливо [1] отримували деяку негативну інформацію про мене та нашу команду, поширювану очевидно безпідставно.
Цим листом ми пропонуємо завершити період невизначеності та надсилаємо копії рішень двох судів які чітко свідчать що ГО ІГС та Ткачук програли суди і тепер на підставі їх рішень винні мені кошти за роботу зроблену в ЄС Проекті «Підтримка реформи децентралізації в Україні».
Ці борги і є насправді причиною поширення такої негативної інформації.
Мета нашої інформаційної діяльності є припинити обіг безпідставних слухів та міфів та сконцентрувати зусилля на роботі для розвитку громад та регіонів.
Просимо вибачення за вимушене звернення Вашої уваги до цієї проблеми, проте ми намагаємось завершити справи з ГО ІГС надавши всім незаперечні документи та факти з першоджерел.» [/dropshadowbox]

Оскільки така розсилка містить чергову спробу дискредитації нашої організації, ми змушені таки подати інформацію щодо причин суду та змісту його рішення, яке насправді не означає, що «ГО ІГС та Ткачук» програли суди, адже суд виніс «політичне» рішення, а саме вважати, що за 2 місяці ІГС має заплатити А. Гінкулу, за нібито надані ним послуги з управління проектом, а у виплаті йому за інші 2 місяці відмовити.

Переглянути судове рішення можна за лінком http://reyestr.court.gov.ua/Review/70761548 .

Підставою такого рішення суду стало посилання на подані А. Гінкулом «докази» – копії презентацій, які нібито були підготовлені ним, а насправді підготовлені А. Ткачуком, Н. Наталенко, Т. Криштоп, Н. Бондарчук.

Подання до суду чужих матеріалів, які Гінкул видав за свої, якраз є гарним індикатором причини конфлікту – недоброчесності виконавця А. Гінкула.

Трішки історії

Інститут громадянського суспільства було засновано понад 20 років тому, у 1997 році і за ці роки нами було реалізовано десятки різноманітних проектів у сферах розвитку громадянського суспільства, місцевого самоврядування, місцевого та регіонального розвитку, правової просвіти населення.

Ми починали роботи з підтримки реалізації демократії участі, створення органів самоорганізації населення, громадських рад при органах місцевого самоврядування чи органах виконавчої влади ще в кінці 90-тих початку 2000-х років, задовго до появи нормативного регулювання таких інструментів. Десятки українських територіальних громад живуть за статутами, в основу яких покладено розробки ІГС.

Багато українських нормативних актів було підготовлено експертами нашої організації. Зокрема пілотні проекти з проведення робіт із створення об’єднаних територіальних громад було зроблено силами ІГС ще в 2005-06 роках і ці роботи лягли в основу проектів нормативних актів з реформи місцевого самоврядування, яка зараз успішно реалізовується. В усьому цьому можна переконатись в архівах сайту Інституту громадянського суспільства www.csi.org.ua

Наше кредо «Формувати течію» давало сили та енергію до творення позитивних змін в українському суспільстві у сферах, де працювала та працює наша організація. Ми проходили неодноразово аудити ліцензованими українськими та іноземними аудиторами, які підтвердили правильність та ефективність використання коштів за проектами.

Репутація, яку ми створювали понад 20 років не могла стати заручником нашої помилки – укладання договору з приватним підприємцем Гінкулом А.Г., який сам прийшов у Інститут і запропонував свої послуги аби використати репутацію і досвід ІГС та «свою енергійність» для підготовки нового проекту з розвитку місцевого самоврядування в Україні.

Ключова помилка, (особливо варто прочитати потенційним жертвам А. Гінкула.)

Пропонуючи свої послуги, як можливого партнера, експерта, керівника проекту, інвестора чи щось з такого подібного, А. Гінкул посилається на різні прізвища людей знаних, авторитетних, з якими він «реалізовував подібні проекти», а також на різні державні інституції – міністерства, ОДА, комітети Верховної Ради України, міські ради великих міст.

На жаль, ми тоді не перевірили, а чим насправді завершувалась співпраця А. Гінкула з цими людьми і це потім далось взнаки.

Робота А. Гінкула, як керівника одного з проектів в Інституті громадянського суспільства

30.12.2014 р. Інститутом було укладено договір № 30-12/2014-EU про надання послуг із ФОП А. Гінкулом, за умовами якого він за завданням ІГС мав надавати в межах виду економічної діяльності (КВЕД 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування) послуги керівника проекту. Як керівнику проекту йому було надано можливість підібрати інших виконавців проекту. Проте, як з’ясувалось потім, підібрані Гінкулом виконавці проекту, як і він сам одночасно були задіяні в різних інших проектах, які фінансувались донорами та/або працювали на посадах в різних юридичних особах.

Коли в кінці першого року виконання проекту почалось відставання від графіку та виокремились проблеми із залученням співфінансування проекту, керівництвом Інституту було зроблено низку кроків для того аби допомогти у реалізації проекту, упорядкувати роботу персоналу, але сам Гінкул категорично відмовлявся брати участь у нарадах персоналу Інституту і не допускав до таких нарад інших ФОПів, з якими було укладено договори з надання послуг.

В цей же час було виявлено, що неефективна робота у проекті персоналу проекту пояснювалась їх зайнятістю іншими роботами, зокрема у центрі «Навігатор» – А. Гінкул, Л. Ладогубець, І. Олійник., інших проектах та юридичних особах.

В той же самий час А. Гінкул, який за умовами гранту, мав 100% зайнятість у проекті, розвив бурхливу діяльність поза його межами. Він виявився експертом із самих різних питань. Це підтверджено фотодоказами із різних публічних заходів та поїздок в робочі дні, як в межах України, так і поза її межами.

От лише деякі його активності, що увійшли в конфлікт з умовами контракту щодо реалізації проекту ІГС «Підтримка реформи місцевого самоврядування в Україні»:

1) В квітні 2015 року в Кривому Розі він бере участь у форумі щодо індустріального туризму, як «експерт ЄС з питань розвитку туризму в Україні»;

2) 4 вересня 2015 року він підписує з головою Вінницької ОДА Коровієм В.В. протокол намірів про створення Агенції регіонального розвитку, як «експерт ЄС з територіального розвитку»;

3) В березні 2016 року А. Гінкул підписує договір з Першим національним кооперативом про створення «Агенції регіонального розвитку Хмельницької області», як ФОП;

4) В квітні 2016 року він на муніципальному енергетичному форумі проголошує доповідь у якості – «координатора міжнародних програм з енергоефективності»[2], а на презентації проекту «Бізнес-старт: Керівництво до дії» він уже «керівник проекту ЄС»[3];

5) В червні-липні 2016 року він починає активну діяльність в Черкаській області уже як «експерт з питань територіального розвитку Центру реформ та місцевого розвитку» та підписує там 29 червня Меморандум із ОДА щодо проекту із створення Агенції розвитку Черкаської області.

До цього з’ясувалось, що працюючи на 100% зайнятості у проекті Інституту громадянського суспільства, А. Гінкул був керівником іншого проекту «Підтримка інституційної спроможності українських міст в розробці та реалізації політик сталого енергетичного розвитку», який фінансувався Проектом Агентства США з міжнародного розвитку (USAID)[4].

До цього додалась крайня конфліктність Гінкула, який впродовж 2015-16 років увійшов у конфлікт не тільки з працівниками Інституту громадянського суспільства, за неетичну поведінку 1 червня 2016 року було ухвалено рішення[5] про виключення Гінкула Андрія Георгійовича із числа учасників мережі РЕГІОНЕТ, а перед тим таке рішення, про виключення Андрія Гінкула із своїх членів розсилала Всеукраїнська асоціація консультантів з управління.

Незважаючи на неодноразові попередження про необхідність виконувати завдання проекту, не працювати поза його межами, утримуватись від неетичних дій по відношенню до інших проектів, інших організацій, Андрій Гінкул продовжував займатись чим завгодно, крім проекту.

Аби втриматись у проекті, він просто таємно забрав з офісу Інституту оригінали документів по проекту, а також частину оргтехніки і цим шантажував керівництво організації протягом кількох місяців.

Ще однією ідеєю-фікс А. Гінкула було призначення його радником Геннадія Зубка (Володимира Гройсмана, В’ячеслава Негоди). Він постійно вимагав від мене рекомендувати його на таку посаду. Також з цим проханням він звертався і до відповідальних осіб Представництва ЄС в Україні.

Враховуючи, що за реалізацію проекту відповідав Інститут, а не Гінкул, починаючи з серпня 2016 року, коли ми таки отримали оригінали документів, всі роботи з проекту почали здійснюватись іншим персоналом Інституту та залученими консультантами. Це дало змогу успішно завершити проект, виконати поставлені у проекті завдання, забезпечити залучення співфінансування, розробити нові цікаві ідеї для місцевого розвитку.

Проведений аудит проекту підтвердив правильність використання коштів проекту та досягнення поставлених цілей.

Суд

Протягом серпня-листопада Андрій Гінкул неодноразово вимагав виплатити йому гроші за проект, погрожуючи судом, «смертю», іншими напастями (що є у збереженій переписці, яка може зацікавити хіба що психіатра). Наша відповідь була простою, оплата здійснюється відповідно до виконаної роботи, яка має бути описана у акті про виконання.

Ми не боялись суду, оскільки роботу він дійсно не виконував. Тим паче, що в цей час серпень-листопад 2016 року він займався іншими справами у інших місцях на що є різні документальні підтвердження.

В судовій справі за позовом А. Гінкула до ГО «Інститут громадянського суспільства» не було визначено ні переможця, ні переможеного. Суд прийняв рішення, що ГО ІГС має заплатити А. Гінкулу за серпень-вересень 2016 року, за нібито виконану роботу, натомість суд постановив, що у оплаті за жовтень-листопад А. Гінкулу відмовити. Чому суд прийняв саме таке рішення? Це відомо тільки судді, але опосередковано можна зрозуміти підставу із самого рішення: «З пояснень позивача, поданих ним у матеріали справи Проекту протоколу зустрічі команди проекту, листа реєстрації учасників команди проекту, програми навчального курсу «Практичні аспекти децентралізації та формування спроможних громад», презентацій на тему: «Нормативне регулювання для місцевого самоврядування, діяльність органів місцевого самоврядування. Нові можливості. Розвиток територій. Стратегічне, операційне планування. Нові завдання та нові можливості. Розробка стратегій місцевого розвитку», «Просторове планування для громад: схеми планування, зонування, інфраструктурні системи», «Місцеві бюджети та місцеві податки і збори. Субвенції на освіту, медицину. Ефективне управління коштами громади. Алгоритм і ідентифікація проблем у громаді та пошук способів їх вирішення», «Державний фонд регіонального розвитку: підготовка проектів, основні вимоги, розповсюджені помилки», акту[6] прийому-передачі указаних документів відповідачу від 27 липня 2016 р., слідує, що на підставі розроблених позивачем програми та методик за його участі протягом серпня та вересня 2016 року були підготовлені та 13-14 вересня 2016 року в м. Івано-Франківську проведені семінари в рамках реалізації проекту «Підтримка реформи місцевого самоврядування в Україні».

Суд вважає, що вказані докази підтверджують виконання позивачем послуг за договором упродовж серпня та вересня 2016 року загальною вартістю 67404 грн.»

В цій фразі видно всю неправдивість А. Гінкула. Він присвоїв собі інтелектуальну роботу інших, видав її за свою. А суд з цим погодився, не зважаючи на те, що на презентаціях стоять прізвища зовсім інших людей і є пояснення від цих людей, що саме вони робили ці презентації.

Ми не коментуємо рішення суду, проте виглядає досить дивним – за надання А. Гінкулом чужих презентацій, зроблених до раніше проведених заходів, він має отримати досить круглу суму.

Рішення суду набрало законної сили. Ми сплатимо ці кошти за рахунок власних коштів ІГС, наданих нам засновниками та іншими особами.

Ми звернулись до А. Гінкула, аби він надав рахунок для перерахування коштів, але він з цим не поспішає, адже розпочав нову судову справу: «Фізична особа-підприємець Гінкул Андрій Георгійович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Громадської організації «Всеукраїнська асоціація консультантів з управління» про зобов’язання підписати акт від 30.09.2014 року на суму 375 000, 00 грн. без ПДВ на 1 арк.»[7]

Напевне не так добре виходить тепер дурити донорів на нові проекти, доводиться вичавлювати гроші в судах за роботу, яка не здійснювалась.

Висновки та рекомендації

  1. Не ведіться на послужний список А. Гінкула (чи інших), яким він буде аргументувати свої унікальні спроможності у самих різноманітних сферах і пропонувати свої послуги. Запитайте тих, хто з ними уже працював.
  2. Перед тим, як укласти з кимось договір на керівництво проектом, перевірте в Інтернеті, чи не є він випадково керівником ще у якомусь проекті, чи не зайнятий іншими справами.
  3. Перевірте через реєстр судових рішень, чи ця особа не часто судиться. (Ми на жаль це не зробили, а побачили б багато цікавого).
  4. Якщо ж ви це упустили і таки взяли його під своє крило, знайте – ваша доброта даремне не пропаде, ви будете мати купу фінансових і психологічних проблем. Посеред ночі, між 01-03 годинами ви будете отримувати листи із страшними образами і побажаннями.

Хай вам щастить.

Анатолій Ткачук.

Все, що тут викладене відповідає дійсності, на кожен пункт є відповідні посилання, документи, переписка.

12.02.18 р.

[1] До цього часу ми нічого нікому не розсилали про недоброчесну поведінку А. Гінкула, тепер за це шкодуємо.

[2] https://www.slideshare.net/energoaudit/ss-61126618

[3] https://www.prostir.ua/event/prezentatsiya-proektu-biznes-start-kerivnytstvo-do-diji/

[4] http://aea.org.ua/projects/sustainable-development-of-cities/

[5] http://www.regionet.org.ua/ua/Iz_merezhi_REGIONET_vuklyucheno_AGinkyla_1308.html#page_title

[6] Насправді цей акт стосувався повернення в Інститут оригіналів документів, раніше таємно вилученими А. Гінкулом із офісу організації, а не підготовлених презентацій.

[7] http://reyestr.court.gov.ua/Review/71576621