ПРО МІФИ, ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПРОГНОЗИ.

Міркування над результатами соціологічного дослідження РЄ в Україні[1]

Частина 1. Велике переміщення людей

Офісом Ради Європи в Україні спільно з Мінірегіоном у листопаді 2022 року було проведено чергове соціологічне дослідження  щодо децентралізації. На відміну від попередніх досліджень , в цьому дослідженні було поставлено низку питань, що виникли в результаті війни, а саме переміщення людей і їх інтеграцію у нових громадах.

Варто зауважити, що перед дослідженням, самі автори запитань перебували у полоні певних міфів чи стереотипів і тому чекали результатів опитування досить насторожено.

На щастя виявилось, що стереотипи і реальне життя суттєво відрізняються, а наші оцінки ситуації щодо сприйняття переселенців у нових місцях їх проживання так само, як і сприйняття переселенцями жителів тих місь і сіл, які їх прийняли виявились значно кращими ніж про це інформують наші ЗМІ.

Для розуміння певних обрахунків та висновків із соцілогічного дослідження варто взяти до уваги такі початкові тези:

1. Кількість населення на підконтрольних Україні територіях станом на 24.02.2022 взято, як 34 млн осіб
2. У розумінні дослідження:

Західний макрорегіон(Захід) – Волинська, Рівненська. Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Закарпатська, Хмельницька, Чернівецька області;

Центральний макрорегіон(Центр) – Вінницька, Полтавська, Кіровоградська, Черкаська області, Північний макрорегіон – Житомирська, Сумська, Чернігівська, Київська області, м. Київ;

Південний макрорегіон(Південь) – Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Херсонська, Одеська області;

Східний макрорегіон(Схід) – Донецька, Луганська(під українською юрисдикцією) і Харківська області.

3. Для оцінки відповідей за типом населеного пункту визначені такі категорії: село, мале місто, велике місто.
4. Окремо виділено також місто Київ та суміжні територіальні громади, які об`єднано під поняття – Київська агломерація.

Скільки людей війна зігнала з місць проживання?

Зараз доводиться чути багато різних цифр щодо кількості українських біженців та внутрішньо переміщених осіб. Побутує думка, що Україну покинуло понад 14,5 млн населення, а в Україні кількість зареєстрованих ВПО на 01.12.2022 складає понад 4,7 млн осіб[2].

На наш погляд оцінка біженців у 14,5 млн осіб є надмірною.

Адже у структурі біженців домінують жінки і діти, виходячи із статево-вікової структури населення України, виїзд такої значної кількості жінок і дітей одначав би виїзд практично тотальної більшості цих категорій громадян, що не відповідає реаліям.

Малюнок 1. Статево-вікова піраміда населення України(Держстат)

Опитування показало, що близько 23% населення змінювали місце проживанняя під час війни (це складає приблизно 7,82 млн осіб.).

Практично кожен четвертий українець покидав/покинув своє місце постійного проживання.

Цифра є дуже великою, проте не такою катастрофічною, як ті цифри, що поширюються різними державними і не державними ресурсами.

Втеча від війни торкнулась жителів усіх макрорегіонів України

Малюнок 2. Регіональний вимір вимушеної міграції

Серед населення Київської агломерації був найвищий рівень  вимушеної міграції – понад 40% жителів покинули Київ, тікаючи від війни.

Малюнок 3. Вимушена міграція з Києва та інших поселень Київської агломерації

 

Скільки людей повернулось/повернеться в місця свого постійного довоєнного проживання?

Як видно із малюнків 2-3 принаймі половина тих, хто покидав місце свого постійного проживання ще не повернулась до дому. В Києві і КА навпаки, абсолютна більшість повернулась у місця свого постійного проживання.

Загалом на час проведення дослідження 10,2% населення України, досі не повернулось у свої громади, тобто близько 3,5 млн осіб є реальними вимушеними переселенцями в межах України.

 

Найбільша частка тих, хто не повернувся припадає на категорії осіб 30-44 роки, тобто найбільш продуктивний вік.

Аби оцінити перспективи повернення та виїзду варто взяти до уваги такі цифри:

• 77% ВПО не збираються переїжджати з населеного пункту, де вони зараз проживають. Це означає, що потенційно 2,7 млн осіб, які перемістились з попереднього місця проживання можуть не повернутись до звичного місця проживання, а залишитись у громадах, де вони перебувають зараз.

До цього варто додати, що на сході точно бажають переїхати ще 9,2% опитаних і ще 5,6% не визначились.

• Напрями переїзду тих, хто вирішив змінити місце проживання визначені, як Західна Україна 26,2% та за кордон – 19,6%. Переїзд на Схід планує лише 3%, на Північ – 1,7%.
• Серед тих, що збираються змінити місце проживання найбільша частка належить тим, хто проживає зараз у великих містах(понад 100 тис. населення) – 8,4%, найменше з сіл – 3,5%

З цих даних можна зробити певні висновки:

• За часи війни відбулось раптове переміщення населення передусім із східних та північних регіонів у західні регіони.Чверть українського населення переїжджала. Це значно більше ніж було евакуйовано з України в Другу світову війну – 3,5 млн осіб[3], або дещо менше 10% населення тодішньої України та вивезено на примусові роботи до Німеччини (1,7-2,4 млн осіб[4]).
• Не зважаючи на повернення значної частини втікачів від війни у місця свого постійного проживання, значна частина населення – 3,5 млн осіб досі проживає за межами свого постійного проживання і потенційно 2,7 млн осіб не повернуться назад. Враховуючи географію, звідки виїхали ці люди і той факт, що основну частку тих, хто не збирається повертатись складають люди найбільш ефективного працезданого віку, можна припустити, що східні та північні території України матимуть значні втрати населення і як наслідок проблеми з відновленням на розвитком цих територій.
• Територіальні громади, передусім західних регіонів, мають можливість покращити свої демографічні та соціально-економічні показники за рахунок ВПО, що вирішили тут залишитись.
• Більший відсоток тих, хто збирається покинути нинішнє місце проживання у великих містах показує зростання недовіри людей до змоги міст забезпечити стійкість та безпеку жителів, можливості для зайнятості та проживання у кризових умовах.
• Міграційна криза ще не завершена, опитування показує, що значна частина тих, хто точно планує змінити місце проживання орієнтована у західному напряму – регіони Західної України та європейські країни.
• Найбільш проблемними з точки зору повернення жителів на постійне проживання є північна , східна та південна частини України. Особливо гостро ситуація із демографією очікується на півночі та на півдні. Виглядає, що Сумська , Чернігівська та Херсонська області матимуть найбільші втрати постійного населення. Щодо таких областей, як Донецька та Луганська прогноз складати практично не можливо, оскільки найбільш заселені частини цих областей знаходяться в окупації майже 9 років.

 

Анатолій Ткачук

08.01.2022

[1] http://www.slg-coe.org.ua/wp-content/uploads/2021/12/Sociology_Dec_2021_Ukr.pdf

[2] https://www.slovoidilo.ua/2022/12/01/novyna/polityka/ombudsmen-rozpoviv-skilky-ukrayincziv-vyyixalo-kordon-24-lyutoho

[3] https://www.radiosvoboda.org/a/ukrayintsi-natsyst-s%CA%B9ka-okupatsiya-evakuatsiya/31941813.html

[4] https://www.istpravda.com.ua/research/2012/05/8/84523/