Про технологічну освіту для громади
![Про технологічну освіту для громади]()
5-6 листопада у Києві проходила інвестиційна конференція для обʼєднаних громад «Стратегічний розвиток та інвестиції». Подію організувала програма Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE) спільно з партнером програми Українським кризовим медіа-центром.
Конференція зібрала понад 400 учасників, серед яких представники 75 громад-учасниць програми, представники бізнесу та інвестиційних фондів, виконавці проектів міжнародної технічної допомоги, центральних та регіональних органів влади.
Одним із напрямів ефективної освітньої політики є інтеграція навчального процесу в реальний життєвий простір і навпаки – проектування життєвих ситуацій та вирішення їх у освітньому процесі, тобто освіта повинна бути максимально близькою до життя. Створення спільних центрів, лабораторій, цехів, коворкінгів, де поряд з дорослими могли б виконувати свої навчальні завдання учні і студенти, є добрим інструментом реалізації цього інтеграційного напряму. Тому Міністерство освіти та науки України підтримало апробацію нового підходу до шкільної програми трудового навчання в школах Баранівської ОТГ, що здійснюється в рамках проекту «Молодіжний кластер органічного бізнесу Баранівської міської ОТГ» за фінансової підтримки Європейського Союзу.
«Разом з усією шкільною освітою реформується і технологічна освіта. Сьогодні технологічна освіта базується на проектному навчанні. Що це означає? Зараз діти разом з вчителями визначають, що вони будуть робити. Не табуретки і совки! А те, що є актуальним і потрібним. Потім визначають як, з чого, яка буде конструкція, які для цього потрібно інструменти і матеріали. Виконують проект. Апробовують. Аналізують. Вдосконалюють і захищають свої проекти. Ці проекти можуть бути як індивідуальні, так і в парі, групі чи класні. Саме в цьому процесі вони і здобувають так звані м’які навички», – зазначила під час дискусії Оксана Дятленко.
Результатом навчально-трудової діяльності учнів має бути проект у вигляді виробу чи послуги. У 5-6 класі учні опановують 6-10 проектів, у 7-8 класах від 4 до 6 проектів, у 9-му – 2 проекти.
Проекти можуть бути різними від наплічника до підставки під чашку. Особливістю проектування є те що результат діяльності є (повинен бути) особистісно значущим для учня, корисним для сім’ї, родини, класу, школи, громади, також соціально зорієнтованим або мати підприємницький потенціал. Тобто таким, щоб його можна було продати.
В 9-му класі проекти виконуються вже з урахуванням засвоєних технологій і відповідних знань, умінь та навичок, які набули учні в попередніх класах. У 9-му класі має бути обов’язково соціальний проект. Якщо у вашій громаді немає соціального проекту в школі, то це означає, що навчальна програма не виконується!
Приклади соціальних проектів міста Славута:
Приклади соціальних проектів міста Вінниця:
Приклади соціальних проектів міста Буча:
Приклади соціальних проектів міста Калуш:
Технологічна освіта може розвивати й інші важливі компетенції, наприклад підприємницьку.
Два роки тому в Полтаві, коли проходила Всеукраїнська учнівська олімпіада з трудового навчання/технологій, був започаткований аукціон дитячих виробів (робіт), яку ініціював Інститут громадянського суспільства, а Міністерство освіти та науки України підтримало таку ідею. Аукціон проводився в рамках експерименту «Учнівське підприємництво» і мав на меті надати учням практичну можливість оцінити вартість своїх виробів. Для цього була створена сторінка у фейсбуці «Кузня талантів» як майданчик відпрацювання практичних методів популяризації учасників олімпіади, їхніх виробів. Діти робили роботи, журі оцінювало, а потім виставляли ці роботи на он-лайн аукціон.
Усі учнівські роботи були добре сфотографовані, прорекламовані – й діти побачили, що їхня праця може приносити прибуток. Не завжди оцінка журі співпадала з найвищою ціною за виріб. Таку практику було продовжено і у Кам’янець-Подільському в цьому році. В Полтаві було зібрано понад 5000 грн., в Кам’янець-Подільському – понад 14 000 грн. Перші кошти з аукціону були витрачені на лікування однолітка, так вирішили діти. В 2017 році, як мінімум двоє дітей через півроку після олімпіади спробували себе у власній справі. Серед них Анастасія Носкова, учениця 10 класу Кролевецької СШ № 3, яка виборола перше місце, отримує замовлення по випіканню кондитерських виробів та кошти. У 2018 році в двох учасників олімпіади замовили навіть виконання партій їх виробів – це 15 флешок і 20 наплічників. Олімпіада посіяла паростки віри у власні сили. Діти виготовляючи замовлення – отримують власні кошти. Ще одна з фіналісток минулих років, котра у свої 21 уже має власну справу, якось сказала: якщо ви брали участь у Всеукраїнському етапі олімпіади з трудового навчання, вам уже нічого не страшно – ви вмієте себе презентувати, вирішувати складні ситуації, результативно працювати в жорстких часових рамках, знаходити оптимальні рішення непростих завдань. А ці всі навички знадобляться в будь-якій іншій сфері діяльності.
Технологічна освіта розвивається і змінюється. Вона є потрібною і дуже важливою. Але на неї на жаль впливає людський фактор. Вчителі не завжди хочуть змінюватися, не хочуть втрачати щось маленьке заради чогось великого.
Носіями змін сьогодні є і самі діти, мудрий вчитель, подивившись на дітей, які знають набагато більше, вже починає змінюватись.
Саме активність, сучасність вчителя є запорукою того, що учень сьогодні стане драйвером змін завтра.
***********
Проект «Молодіжний кластер органічного бізнесу Баранівської міської ОТГ» реалізується Баранівською міською радою, Інститутом громадянського суспільства та ПП « Галекс- Агро» за фінансової підтримки Європейського Союзу.
