П’ятий форум Європейського сільського парламенту. Записки у блокноті Частина 2.

Розвиток сільських громад на прикладі гміни Моравіца, Польща.

Гміна Моравіца – дуже цікавий приклад зміни трендів у розвитку міст та сільських територій, які почали розвиватись у Європі впродовж останніх 10 років та особливо посилились в умовах пандемії Ковіду. Переселення людей з міст у сільські території, які знаходяться в межах доступності до міст і мають хороші умови для проживання.

Загалом зараз у багатьох найбільш розвинених європейських країнах на фоні ковіду, енергетичної кризи, розвитку цифрових комунікацій та міграційного тиску на міста відчутною стає міграція з міст у сільські території. В різних країнах це відбувається з різними темпами і має свої особливості, проте ключовим чинником є те, що така міграція є фактом, який сприяє розвитку сільських громад, до яких приїздять люди, послаблює негативні впливи на довкілля самих міст, які в конкурентній боротьбі за жителів мають дбати про покращення екологічної та соціальної ситуації у містах. Така міграція поки що не спиняє виїзд сільського населення у великі міста з віддалених сільських районів, що веде до ще більшої деградації цих віддалених територій.

Отже, Моравіца. Гміна знаходиться поблизу центру воєводства міста Кельце. Місто не таке вже й велике, аби стверджувати, що жити в ньому надто некомфортно – 206 тисяч населення у 2008 році і близько 194 тисячі – у 2020, невисока забудова, хороша інфраструктура, багато зелені. Попри те, чисельність населення у місті падає, натомість у Моравіці чисельність населення зростає досить стрімко. За даними ради гміни у 1990 році було 10,5 тисяч жителів, в 2021 – 16,5 тисяч, а на початок 2022 року чисельність населення перевищила позначку в 17 тисяч осіб.

В чому причина такої ситуації? Їх декілька. З одного боку це відповідає загальноєвропейським трендам – зростання доходів громадян провокує у них бажання жити у більш комфортних умовах кращого довкілля, а відтак переселенню з великих міст у сільські території, а з іншого – це заслуга місцевої влади гміни, яка зуміла створити у гміні умови, які є прийнятними для потенційних «емігрантів» з міста.

Варто зауважити, що дослідження, які періодично проводяться в Країнах ЄС показують, що значна частка міського населення – близько 30% опитаних хотіли б жити у приміських сільських територіях.

Оскільки гміна розміщена досить близько до достатньо комфортного міста Кельци, потрібні були рішення, які б зробили її більш привабливою для проживання ніж власне Кельци. За основу обрали природу, як ключову конкурентну перевагу. Тут тече річка Чорна Ніда, яка по суті є незайманою, досить спокійною, але яка протікає мальовничими місцями. Сплав по такій річці на каяках колись був забавою окремих аматорів, а став популярною атракцією для багатьох сімей з міста. Приїзд людей до річки і популяризація природних красот гміни стали першоосновою для розвитку, тригером, який запустив більш глибокі процеси.

Місцева влада зробила все можливе, аби гміна стала привабливою для нових жителів громади, передусім молоді. Для цього було зроблено низку важливих заходів. Зокрема було відбудовано дуже симпатичний центр міста, який є адмінцентром гміни: велика площа, спланована з урахуванням кліматичних змін; центр гмінного самоврядування – окрема будівля де розміщені органи управління гміни, бібліотека, конференцзали, які може орендувати будь хто з гміни. Також на цій же площі розмішені інші адміністративні будівлі, які рконструйовані із старої лікарняної забудови в одному стилі. З площі вихід на центральний парк, який створено гміною на землях, викуплених у воєводської лікарні, яка переїхала в інше місце.

Малюнок 1. Гмінний центр (центральний офіс і велика площа)

Для посилення природніх конкурентних переваг гміни у вигляді чистої річки, було створено велике штучне озеро в витоку річки, яке з одного боку стало регулятором стоку річки, а з іншого важливим рекреаційним центром, на пляжах якого щоліта відпочиває понад 17 тисяч осіб. Гарне упорядкування водойми, зробило її популярною не тільки серед жителів гміни і не тільки влітку. Капіталізація нерухомості навколишніх територій також суттєво зросла, а навколо водойми виникли додаткові сервісні бізнеси не нав’язливого характеру.

Малюнок 2. Штучна водойма

Зростання населення гміни суттєво впливає на зростання доходів місцевого бюджету. З 1990 до 2020 року бюджет гміни зріс з 20 до 120 млн. злотих. Тут варто зауважити , що інвестиційна складова місцевого бюджету також постійно зростає і зараз складає понад 40 млн. злотих. Відтак гміна потурбувалась про розвиток підприємництва у своїх теренах. За місцеві кошти було викуплено близько 100 га земель сільськогосподарського призначення, які не були надто привабливими і на тих землях було здійснено роботи, необхідні для їх перетворення у інвестиційні зони. Зараз понад половина з цих земель уже продана чи здана в оренду різним фірмам. Це передусім високотехнологічні виробничі фірми, які при відносно невеликій кількості персоналу дають високі обороти, наприклад – виготовлення інноваційних фільтрів для води, цинкування металу для інноваційного будівництва, тощо. Наявність виробництв, разом із хорошою соціальною інфраструктурою створюють стійкий тренд до зростання населення. Щороку гміна видає близько 200 дозволів на індивідуальне будівництво.

Для того, аби молоді люди, які поселяються в гміні мали гарні умови для спорту та відвідування концертів популярних виконавців, в гміні побудовано великий спортивно-концернтний комплекс, де можна проводити змагання високого рівня та концерти (лише стаціонарних глядацьких місць там 1300).

Малюнок 3. Спортивно-концертний центр

Гміна продовжує впроваджувати різні заходи для своєї стійкості. Зокрема тут впроваджуються технології енергетичної автономізації – встановлення сонячних електростанцій в індивідуальному житлі, теплових насосів. Так лише пільгових кредитів для встановлення сонячних елктростанцій було видано близько 900. Такий підхід відповідає загальноєвропейським трендам, зниження енергетичної залежності від централізованого енергопостачання та перехід на зелену енергетику.

Замість висновку:

Загальноєвропейські тренди так званої «рурализації» дають про себе знати в різних європейських країнах, зокрема і у Польщі. Гміна Моравіца тут є гарним прикладом. Сільські території, які знаходяться в межах розумної доступності до великих міст сьогодні мають шанс і в Україні отримати нову динаміку розвитку. В Європі «рурализацію» додатково стимулював ковід і стрімкий розвиток віддаленої зайнятості, в Україні до цього додалась війна. Знищення багатьох міст, неминуче вплине на систему розселення і сільські громади мають використати цю ситуацію для свого відновлення та розвитку.